600-90_WAIT
прапор_України

Генеральний партнер 2023 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Шокова M&A-терапія

У зв’язку із загальним підвищенням ділової активності в 2021 році після шокових зупинок деяких сфер через пандемію юристи зберігають стриманий оптимізм стосовно 2022 року й очікують природного збільшення кількості угод у сфері інвестування, насамперед щодо M&A, а також приватизації та концесії ключових інфраструктурних об’єктів

Сергій Саченко

 

2021 рік був доволі складним для будь-якого бізнесу, зважаючи на карантинні та посткарантинні обмеження. За останні два роки COVID-19 досить сильно змінив світ, як і правила, до яких ми звикли у повсякденному житті. Ці зміни торкнулися й умов ведення бізнесу як в Україні, так і за кордоном. Здавалося, шокова терапія, яку влаштував коронавірус багатьом підприємствам, змусить усіх нас тугіше затягнути пасок, а капітал на деякий час заляже на дно, очікуючи кращих, більш спокійних і прогнозованих часів. Але ж гроші мають працювати! Як виявилося, цей закон економіки діє навіть за нинішніх непересічних умов.

 

Робота триває

Хоч як дивно, але активність юристів у роботі над трансакційними проєктами була відчутна 2021 року майже в усіх сферах економіки: сільське господарство, ІТ, переробка, важка промисловість, фінансовий сектор, торгівля, фармацевтика. За словами Миколи Стеценка, керуючого партнера AVELLUM, це і значні M&A-угоди, і випуски єврооблігацій, і навіть спроби IPO. «Хотілось би більше банківського кредитування, але мені здається, що воно вже на порозі, якщо тільки не буде значних економічних або політичних потрясінь. Головним фактором росту є відкладений попит як серед населення (що дає зростання продажів), так і серед компаній (що мають нечувану ліквідність на міжнародних ринках). Україна в цьому аспекті йде в ногу зі світом: її населення не витратило минулого року від 2 до 4 млрд доларів на туризм, і цей надлишок коштів створив внутрішній попит на споживання, будівництво тощо», — коментує пан Стеценко.

У 2021 році міжнародні компанії скористалися сприятливою ситуацією для придбання активів в Україні з метою розширення своєї виробничої бази. Більшість M&A-угод, як і минулого року, проходили за участю українських інвесторів. У році, що минає, за словами Євгена Соловйова, партнера ЮФ «Ілляшев та Партнери», клієнти найчастіше зверталися за супроводом угод купівлі-продажу корпоративних прав та землі. «Найбільший попит мали активи підприємств видобувних галузей і сільського господарства, — коментує експерт. — Найімовірніше, цей тренд збережеться і наступного року. На окрему увагу заслуговує старт «великої приватизації» в Україні після 15-річної перерви — успішне завершення угоди з продажу 100 % акцій АТ «Перший київський машинобудівний завод» може дати поштовх для укладення нових угод наступного року».

Утім, що стосується статистичних показників, то результати дослідження KPMG «M&A Radar 2020: Україна» свідчать про те, що COVID-19 ­зупинив зростання M&A-угод в Україні, вартість яких зменшилася на 62 %, до 0,9 млрд доларів, а кількість оголошених трансакцій у 2020 році — 69. Аналіз 2021 року, який здійснила KPMG, демонструє кращі показники: в I півріччі було оголошено 46 угод M&A на українському ринку, що демонструє зростання на 77 % відносно I півріччя 2020 року. Натомість у світі обсяг таких угод може стати рекордним. За даними Refinitiv, від початку року і до вересня компанії вже уклали M&A-­угоди на загальну суму близько 4 трлн дол. США, що значно перевищує всі торішні показники.

Попри таку активність бізнесу у світі та збільшення кількості M&A-угод в Україні, вітчизняний інвестиційний клімат у 2021 році є неоднозначним. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль нещодавно запевняв, що за три квартали в Україну надійшла рекордна кількість прямих ­іноземних інвестицій — сальдо становило 4,8 млрд дол. США, що є найбільшим показником за останні три роки. Однак Богдан Данилишин, голова ради НБУ, не погодився з такими позитивними висновками та зазначив, що у 2021 році рівень інвестицій опустився до рекордного мінімуму і становив лише 744 млн доларів. Навіть Закон № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями», який повинен був привабити іноземних інвесторів, поки що не демонструє своєї ефективності, що не дивно, адже він зазнав неабиякої критики як із боку бізнесу, так і з боку юридичного сектору.

З огляну да це цілком логічно, що трансакційні угоди в 2021 році стали складнішими. Поступово формується ринок продавця, адже в деяких сферах попит значно перевищує пропозицію. Від юристів, фахівців з M&A-угод клієнти очікують швидкості та прагматичної оцінки ризиків, більшої автоматизації процесів і документів. «У цей період ажіотажу важливо не забувати, що роль трансакційного юриста — насамперед уберегти клієнта від ризику, тобто виявити потенційні ризики і пояснити клієнту їх значення. На жаль, інколи ми спостерігаємо більш ризикований підхід до ведення справ на ринку. А отже, як це часто буває, варто очікувати хвилі судових та арбітражних спорів у майбутньому», — переконаний пан Стеценко.

Серед основних чинників, які вплинули на попит і динаміку супроводження юристами великих транскордонних проєктів на українському ринку капіталів у 2021 році, експерти виділяють декілька ключових, зокрема зміни законодавства.

 

Нове законодавство

Значний вплив на реструктуризацію бізнесу, а також на кількість трансакційних проєктів у більшості галузей української економіки обумовлено змінами до податкового законодавства, серед яких, зокрема, застосування нової для України концепції — КІК (контрольованих іноземних компаній). Як засвідчує адвокат ЮФ «Юрлайн» Дар’я Мінченко, наслідком таких нововведень стало те, що бізнес мав терміново прийняти рішення щодо двох позицій: декларування володіння КІК (розкриття бенефіціарів) зі 2022 року та покладення обов’язку зі сплати податку від діяльності КІК безпосередньо на контролюючих осіб в Україні. Саме тому великий обсяг правочинів зі супроводження трансакційних проєктів стосувався переформатування структур у напрямі як збільшення їх прозорості, так і виведення «зайвих» офшорних структур зі схеми організації бізнесу.

«Упровадження нових понять до податкового законодавства у сфері трастових утворень, відсутність роз’яснень податкової служби й судової практики щодо визначення природи дивідендів та інших виплат із трасту (що впливає на ставку ПДФО) для з’ясування того, чи підпадає володілець під критерії контролюючої особи, брак єдиного розуміння в банків і в податківців того, як реально будуть застосовуватись нові правила гри для бенефіціарів КІК, вимагають вкрай прискіпливого та комплексного підходу до аналізу кожної конкретної бізнес-структури і трансакцій, які планується здійснити, з обов’язковим залученням профільних юристів у сфері міжнародного податкового планування», — зазначає Дар’я Мінченко.

Звісно, певний вплив на трансакційну практику мав і обов’язок усіх юридичних осіб до 11 жовтня 2021 року розкрити повну структуру підприємства та інформацію про кінцевого бенефіціарного власника. Це також вплинуло на кількість due diligence і трансакційних проєктів цього року. Відстрочення терміну розкриття такої інформації до 11 липня 2022 року дало можливість компаніям, зокрема великим гравцям на ринку, та їх іноземним інвесторам більш зважено підійти до оцінки податкового планування та необхідності реструктуризації.

Цьогоріч були й інші прогресивні законодавчі зміни. До прикладу, Сергій Бенедисюк, партнер, керівник практики корпоративного права та M&A Юридичної групи LCF, звертає увагу на земельну реформу, яка стартувала влітку та розблокувала ринок землі. «Cаме тому бізнес в аграрному секторі лише набирає обертів. Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє, що за період із 1 липня до 7 жовтня цього року в Україні заре­єстровано правочинів на 66 812 га земель і укладено 26 898 угод у межах ринку землі», — зазначає юрист.

Сфера приватного інвестування у великі інфраструктурні проєкти набула подальшого розвитку після впровадження механізмів електронних аукціонів згідно з відповідним Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 3 жовтня 2019 року. «Ми як юристи у сфері державно-приватно партнерства бачимо, що певні недоліки регулювання орендних правовідносин стають на заваді подальшому вільному нарощуванню інвестицій, зокрема в портовій галузі. Очевидними стають дедалі більші проб­леми інституту концесії в портах: так, вихід ключових інвесторів із концесії Херсонського порту, буксування із запуском концесії Ольвії (де інвестором стала катарська компанія) показують, що регулювання цієї сфери є надто сирим для реального інвестування», — констатує Дар’я Мінченко.

За оцінками експертів, позитивні результати демонструє також мала приватизація. Фонд державного майна України запевняє, що в 2020 році проведено близько 1900 приватизаційних аукціонів на суму майже 3 млрд гривень та забезпечено середнє зростання цін об’єктів на аукціонах удвічі. Відповідно до проєкту закону про державний бюджет України на 2022 рік уряд планує залучити 8 млрд гривень. Щоправда, дещо складнішою є ситуація з великою приватизацією, яка, хоч і була розблокована цьогоріч у квітні, не мала очікуваних результатів.

 

Що далі?

Юристи й надалі розраховують на робоче навантаження та попит на їх професійні послуги в трансакційних проєктах. Адже потік роботи, який ми спостерігаємо сьогодні, не зменшується, і вже зараз формуються проєкти, що будуть супроводжуватися юридичними радниками у 2022 році.

Тетяна Довгань, партнер практики корпоративного права та M&A в київському офісі CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang, дає досить позитивний прогноз щодо розвитку ринку M&A-угод в Європі та, зокрема, в Україні: «2021 рік продемонстрував активне відновлення M&A-ринку в різних секторах економіки. Очікуємо, що ця тенденція збережеться і в 2022 році, особливо на тлі стабільного збільшення угод у секторах нових технологій і телекомунікацій, інфраструктури, а також інвестицій у нерухомість і будівельні проєкти, в галузях охорони здоров’я, відновлювальних та екологічно чистих джерел енергії та в екологічно відповідальних проєктах. Позитивний прогноз на 2022 рік під­кріплюється результатами нашого щорічного дослідження CMS у співпраці з Mergermarket «Прогноз ринку M&A-угод у Європі».

Експерти також спостерігають пожвавлення активності фінансових інвесторів, а саме — фондів прямих інвестицій. На відміну від стратегів, насамперед зосереджених на поверненні до офісів та своїх об’єктах з огляду на пом’якшення карантинних обмежень, фінансові інвестори краще підготовлені до того, щоб скористатися можливостями придбати інвестиційні активи в період посткарантинного відновлення. Однак уже наприкінці 2021 року рівень M&A-активності серед стратегічних інвесторів також суттєво підвищився порівняно з попереднім періодом.

Позитивна динаміка протягом 2021 ро­ку та оптимістичний прогноз на 2022 рік викликані різноманітними чин­никами, відзначає Тетяна Довгань. Ефект відкладеного попиту та бажання інвесторів компенсувати втрачений час, напевно, є одним із ключових факторів посилення активності щодо M&A. Антикризові заходи урядів та активні кампанії з вакцинації в багатьох країнах також відіграли важливу роль у відновленні ринку, оскільки дали змогу відкрити кордони та сприяли створенню можливостей для інвестування й повернення до економічного зростання.

Позитивні очікування демонструє результат опитування, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією в Україні. Так, у 2022 році 83 % респондентів прогнозують зростання свого бізнесу. Ба більше, третина підприємців планують почати нові інвестиційні проєкти наступного року, а половина респондентів очікують, що активність на ринку M&A-угод у Європі лише зростатиме.

Тож, як бачимо, пандемія продемонструвала, наскільки тісно успішність бізнесу пов’язана зі здоров’ям населення й соціальною та екологічною стабільністю. Це спонукає учасників M&A-ринку до внесення критеріїв екологічного, соціального та корпоративного управління (ЕСК) до своїх M&A-стратегій, а фактори ЕСК будуть уважніше вивчатися в рамках аудиту.

Хоча COVID-19 продовжує впливати на українську та світову економіку, проте, за оцінками юристів, у 2022 році можна очікувати значно більшої стабільності, адже компанії, які пережили кризу, вже адаптувалися до нових правил ведення бізнесу. «Юридичному сектору слід очікувати збільшення угод, пов’язаних із ринком землі. Також прогресивним залишається IT-сектор, тому слід очікувати попиту на юридичний супровід угод у цій сфері. Розблокування великої приватизації та успіхи в малій приватизації також можуть збільшити кількість інвестицій в Україні, зокрема іноземних. Позитивні результати опитувань, організованих Європейською Бізнес Асоціацією, вказують на те, що український бізнес має намір розвиватися. Результати всіх цих досліджень запевняють нас у тому, що попри кризу, яка торкнулась усього світу, юридичний сектор може очікувати нових проєктів і попиту на супровід трансакційних послуг», — дає свій прогноз Сергій Бенедесюк.

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

unnamed
tg-10
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
Slide

Зміст

50 провідних юридичних фірм України 2021 року

«Бронзова ліга» провідних юридичних фірм України 2021 року

Історія рейтингу

Переможці рейтингу «50 провідних юридичних фірм України» у 1998—2021 роках

Галузі практики

Шокова M&A-терапія

Кваліфікаційне оцінювання

Лідери ринку. Корпоративне право та M&A

Лідери ринку. Інформаційні технології

Лідери ринку. Енергетика і природні ресурси

Інфраструктурні зміни

Сила переконання

Регуляторний виклик

Дія Сіті: завантаження триває

Лідери ринку. Нерухомість, будівництво та земельне право

Найбільші публічні угоди

Знайти баланс

Ринкові відносини

Прописати процедури

На захист інновацій

Звітний період

Лідери ринку. Банківське та фінансове право

Конкурентне право

Лідери ринку. Інтелектуальна власність

Лідери ринку. Конкурентне право

Встановити контроль

Консервативна позиція

Гостра справа

Найбільші публічні угоди у сфері антимонопольного права

Кримінальне право та процес

Область підвищеного тиску

«Прес-служба»

Цивільна конфіскація

Ввідні процедури

Апеляційна плата

Сrime Story

Захисні можливості

Комплексний підхід

Антикорупційний ландшафт

Помилки в електроніці

Лідери ринку. Кримінальне право / White-Collar Crime

ВАКС-фактор

Методологія

Формула успіху

Податкова практика

Фіскальні акценти

Лідери ринку. Оподаткування

Податкові штрафи: як зменшити

Найбільші публічні спори у сфері оподаткування

Регіональні ринки

Фірмові налаштування

Крайня необхідність

Провідні регіональні юридичні фірми України

Бій на місці

Реструктуризація та банкрутство

Недійсність правочинів боржника

Час відновлення

Лідери ринку. Банкрутство

Антикризове управління

Спірні переходи

Дискримінаційний підхід

Судова практика

Труднощі виконання

Реальні кроки

Найбільші публічні судові та арбітражні спори

Робота під розкриттям

Змінне поле

Знайти, хто відповість

Ефективні рішення

Лідери ринку. Судова практика

Лідери ринку. Міжнародний арбітраж

Верховні пересуди

Юридичний ринок

Бізнес-акцент

Інвестиційний запит

Творчий експеримент

Від редакції

50 провідних юридичних фірм України за доходами

50 провідних юридичних фірм України за кількістю юристів

50 провідних юридичних фірм за фінансовою ефективністю

Рейтинг визнання юридичних фірм за галузями практики

Нова хвиля

Модельний лад

Експертна рада

Ставка на сталий розвиток

Нове дихання

Рейтинг визнання юридичних фірм

Інші новини

PRAVO.UA