прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Інвестиційний запит

«Хотілось би, щоб держава звертала більше уваги на підтримку інвесторів, але поки що жодних передумов для цього немає» наголошує Олег Батюк, керуючий партнер Київського офісу МЮФ Dentons
Олег Батюк
Народився у 1963 році у м. Городня Чернігівської області. 1985 року закінчив з відзнакою Київський державний університет імені Тараса Шевченка, 1988-го — аспірантуру КДУ ім. Тараса Шевченка. У 1991—1992 роках проходив навчання в Школі права Queen Mary University of London. З 1997 року — керуючий партнер київського офісу МЮФ Salans (з 2013 року — Dentons).
Спеціалізації: корпоративне право, злиття та поглинання, інвестиції.
У 2012—2015 роках — член ради директорів Dentons Europe, а також член міжнародного консультаційного комітету Dentons. Кандидат юридичних наук (1989 рік). Рекомендований Best Lawyers, Chambers Global, Chambers Europe, IFLR1000, The Legal 500 у профільних практиках своєї спеціалізації.

 

— Чи виправдалися ваші очікування та прогнози на 2021 рік?

— Останніми роками все більшого розповсюдження набуває «школа думки», яка аргументує, що треба менше планувати і більше жити. Але, перебуваючи у великій юридичній фірмі, ми, звичайно ж, робимо прикидки на наступний рік, плануємо бюджет і так далі.

Ми очікували, що 2021 рік буде складним, що наслідки пандемії будуть мати свій вплив і очікувати великих проривів було би, як мінімум, наївно. У цій частині наш прогноз виправдався. В окремих сегментах, таких як корпоративному праві та М&А, фарма­цев­тиці, рік пройшов досить вдало, чого, на жаль, не можемо сказати про інші практики.

Загалом ми проходимо цей рік краще, ніж очікувалося. Хоча, звичайно, важко порівнювати показники, наприклад, з 2006 роком чи навіть 2012-м. Загалом якихось грандіозних структурних перетворень на юридичному ринку не відбулося. Відзначу, що декілька знакових проєктів було згенеровано в Україні на інші офіси, що не можна залишати без уваги.

Я би не хотів зводити все до COVID-19. На мою думку, і політична ситуація у нас залишається складною та створює перешкоди для реалізації великих інфраструктурних та приватизаційних проєктів. Про деякі з них було заявлено, але політичний клімат, передовсім у відносинах України і США, склався таким чином, що ці проєкти не були запущені. Або візьмімо «зелену» енергетику — це приклад зниження зацікавленості інвесторів передовсім через політичну невизначеність.

 

— Триваюча панєвропейська газова криза може відновити інтерес до української «зеленої» енергетики?

— Дуже сподіваюсь, що так. Перш за все, вона має відновити зацікавленість до видобутку українського газу. На мій погляд, із цим завданням державні компанії поки що не справляються. По-друге, дійсно, «зелена» енергетика — це великий резерв, який ми не повністю використовуємо. Але, як свідчить досвід інших держав, ця галузь не може розвиватися без серйозної підтримки з боку держави. Це справедливо навіть для економік значно більш потужних, ніж українська, із зрозумілими правилами гри і високою інвестиційною привабливістю. У нас з усім цим є певні проблеми, як із порядком встановлення тарифів, так і з взаємо­розрахунками. Звідси все більше розмов про те, що інвестори не хочуть вкладати гроші в Україну, а навпаки, збираються судитися з державою. Для юристів, які спеціалізуються на міжнародному арбітражі, це, мабуть, добре, але, будьмо відверті, зовсім не добре для держави Україна.

Зважаючи на важливість енергетичної галузі для України, хотілося б, аби держава звертала більше уваги на підтримку інвесторів, але поки що жодних передумов для цього немає.

 

— Ще одним глобальним трендом є боротьба із змінами клімату та декарбонізація економіки. Чи очікуєте ви залучення інвестиції під такі проєкти і чи є тут робота для юристів?

— Думаю, що так. Це досить цікавий напрям. Враховуючи структуру економіки України, з великою долею добувної промисловості, питання захисту довкілля набувають особливої ваги. Я бачив повідомлення про те, що найбільші гравці здійснюють певні кроки в цьому напрямі, проте загальна картина поки що не вражає. Звичайно ж, ми не можемо закрити свої вугільні шахти, як це зробила Великобританія, ми не можемо закрити атомні електростанції, як це зробила Німеччина, але екологія — важливе і дуже політично чутливе питання для України. Хотілося б, аби великий бізнес, у тому числі аграрний, приділяв йому більше уваги. Воно складне, тут не буде швидкого економічного ефекту, але й обійтися без нього неможливо. Починаючи від збільшення кількості електрозарядних станцій, яких зараз явно недостатньо для розвитку електротранспорту, до зменшення шкідливих викидів ГЗК та металургійним виробництвом, переходом на більш чисті виробничі процеси. Тут ще багато можна і треба зробити.

Це не ті питання, які можуть просувати виключно юристи, але відповідна експертиза напрацьована, в тому числі у закордонних офісах нашої фірми, передовсім у ЄС.

На мою думку, поки держава не втрутиться і не встановить певні вимоги та правила гри, бізнес не буде надто активно рухатись у цьому напрямі. На відміну від західних країн, у питаннях екології у нас немає тиску на бізнес з боку інвесторів, фондового ринку, суспільства та преси. У таких умовах держава має взяти на себе лідерство, вимагати від виробників, щоб питання декарбонізації стали більш пріоритетними, і добитися того, щоб відповідні проєкти реалізувалися. Але і цього я також не бачу. Схоже, це буде тривалий процес, і найближчим часом послуги юристів тут навряд чи знадобляться.

 

— Ви говорили про ріст у практиці M&A. За рахунок чого це відбулося?

— Активізація процесів злиття та поглинання — це світовий тренд. Оскільки ми є найбільшою міжнародною юрфірмою, ця хвиля прийшла до нас через наші офіси в США, Німеччині, Франції, Великобританії, азійських державах. У глобальних трансакціях трапляється певний український елемент, і ми над цим працюємо. Маємо й інші приклади — коли іноземні інвестори продають свій бізнес і виходять з України. Минулого року це, зокрема, зробила Billa. Ми не в захваті від того, що великі гравці, іноземні інвестори, покидають наш ринок, але у будь-якому випадку для нас це великі проєкти, які також стимулюють розвиток практики.

 

— Хто зараз зацікавлений у придбанні українських активів? Це інші іноземні інвестори, певні квазі-інвестори чи повністю локальні гравці?

— У більшості випадків активи придбаються або українськими суб’єктами, або, скажімо так, суб’єктами з українським корінням. Я зараз не можу згадати приклади виходу нових великих іноземних інвесторів на український ринок останнім часом. Можливо, в інших юрфірм було по-іншому.

Загалом зацікавленість в українських активах є досить високою. Це свідчить про те, що ці бізнеси, як і економіка України в цілому, зберігає певний фундаментальний потенціал.

 

— Ви орієнтуєтеся передовсім на глобальні проєкти? Чи зацікавлені ви в роботі з локальним українським бізнесом?

— Глобальні юридичні фірми, такі як наша, природно, орієнтуються на роботу з глобальними клієнтами, на мультиюрисдикційні проєкти. Для нас глобальне обслуговування наших міжнародних key clients — абсолютний пріоритет.

У той же час нам цікаво працювати з українським бізнесом і у нас є в цьому певні успіхи. Але не з будь-яким, ми передовсім орієнтуємося на той український бізнес, який працює в міжнародному масштабі, буть-то ІРО, закордонні злиття та поглинання чи просто серйозні комерційні інтереси у всіх країнах, де є наші офіси, — тобто від Китаю до Латинської Америки.

І ми, безумовно, зацікавлені в тому, щоб якомога більше великих українських компаній, яких цікавить як український, так і міжнародні ринки, були в числі наших key clients.

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua
doroszab2
Slide

Зміст

50 провідних юридичних фірм України 2021 року

«Бронзова ліга» провідних юридичних фірм України 2021 року

Історія рейтингу

Переможці рейтингу «50 провідних юридичних фірм України» у 1998—2021 роках

Галузі практики

Шокова M&A-терапія

Кваліфікаційне оцінювання

Лідери ринку. Корпоративне право та M&A

Лідери ринку. Інформаційні технології

Лідери ринку. Енергетика і природні ресурси

Інфраструктурні зміни

Сила переконання

Регуляторний виклик

Дія Сіті: завантаження триває

Лідери ринку. Нерухомість, будівництво та земельне право

Найбільші публічні угоди

Знайти баланс

Ринкові відносини

Прописати процедури

На захист інновацій

Звітний період

Лідери ринку. Банківське та фінансове право

Конкурентне право

Лідери ринку. Інтелектуальна власність

Лідери ринку. Конкурентне право

Встановити контроль

Консервативна позиція

Гостра справа

Найбільші публічні угоди у сфері антимонопольного права

Кримінальне право та процес

Область підвищеного тиску

«Прес-служба»

Цивільна конфіскація

Ввідні процедури

Апеляційна плата

Сrime Story

Захисні можливості

Комплексний підхід

Антикорупційний ландшафт

Помилки в електроніці

Лідери ринку. Кримінальне право / White-Collar Crime

ВАКС-фактор

Методологія

Формула успіху

Податкова практика

Фіскальні акценти

Лідери ринку. Оподаткування

Податкові штрафи: як зменшити

Найбільші публічні спори у сфері оподаткування

Регіональні ринки

Фірмові налаштування

Крайня необхідність

Провідні регіональні юридичні фірми України

Бій на місці

Реструктуризація та банкрутство

Недійсність правочинів боржника

Час відновлення

Лідери ринку. Банкрутство

Антикризове управління

Спірні переходи

Дискримінаційний підхід

Судова практика

Труднощі виконання

Реальні кроки

Найбільші публічні судові та арбітражні спори

Робота під розкриттям

Змінне поле

Знайти, хто відповість

Ефективні рішення

Лідери ринку. Судова практика

Лідери ринку. Міжнародний арбітраж

Верховні пересуди

Юридичний ринок

Бізнес-акцент

Інвестиційний запит

Творчий експеримент

Від редакції

50 провідних юридичних фірм України за доходами

50 провідних юридичних фірм України за кількістю юристів

50 провідних юридичних фірм за фінансовою ефективністю

Рейтинг визнання юридичних фірм за галузями практики

Нова хвиля

Модельний лад

Експертна рада

Ставка на сталий розвиток

Нове дихання

Рейтинг визнання юридичних фірм

Інші новини

PRAVO.UA