600-90_WAIT
прапор_України

Генеральний партнер 2023 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Час відновлення

Попри перманентну економічну кризу, підсилену пандемією, в період якої відбувається апробація Кодексу України з процедур банкрутства, новий акт підтверджує свою ефективність у більшості процедур. Банкрутство стало динамічнішим, чіткішим, більш прогнозованим. Однак розвиток цього інституту потребуватиме формування єдиної судової практики та корективів норм профільного законодавства, говорять експерти

Ірина Гончар

 

Два роки тому галузь врегулювання проблемної заборгованості та інститут банкрутства отримали довгоочікуваний поштовх до розвитку. З 21 жовтня 2019 року почав діяти Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ), і саме цей акт приніс чимало революційних змін, починаючи від розширення інструментів для реального відновлення платоспроможності боржника.

Роман Марченко, старший партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери», підтверджує: практика банкрутства продемонструвала значну динаміку в році, що минає. «Банкрутні проєкти, що з’явилися цього року, безперечно, одні з найскладніших та найдорожчих в історії України. Характерною ознакою року стали рекордні суми кредиторської заборгованості, щодо яких відкривалися справи, та значна кількість іноземних кредиторів, що ініціювали процедури банкрутства», — пояснює пан Марченко. Водночас й українські компанії активніше зайнялися розшуком та поверненням активів своїх боржників із-за кордону. І ці відзначені Романом Марченком справи можуть стати трендом наступних періодів, спричинити розширення географії банкрутств.

Однак спочатку було б добре сформувати національну практику з питань застосування національного ж законодавства.

Радник, керівник практики виконавчого провадження ADER HABER Олексій Соломко зазначив, що закладена в Кодексі ідеологія процесу банкрутства справді є швидкою та динамічною. Однак інший аспект проблеми — це практична реалізація його положень. «Більшість процедурних питань вирішується в рамках судового контролю, а він не завжди встигає за кроками арбітражного керуючого. Ідеться про суттєві часові проміжки між поданням арбітражним керуючим заяв, повідомлень, звітів і фактичним проведенням судових засідань з їх розгляду», — наголошує пан Соломко. Тобто проблема не з нормативним регулюванням — процедурні норми не викликають застережень, — а з організацією роботи судів. «Через незавершеність судової реформи дається взнаки перевантаженість суддів. Окремо на організацію судової роботи вплинула і пандемія ковіду», — додає експерт.

 

Перехід на норми КУзПБ

«Звісно ж, будь-який законодавчий акт, тим паче кодифікований, потребує апробування практикою. З питань застосування КУзПБ господарські суди за два роки висловили чимало правових позицій», — зауважує Юрій Моісеєв, радник L.I.Group, арбітражний керуючий.

Наприклад, нагадує пан Юрій, від початку дії КУзПБ подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження. Виняток Прикінцевими та перехідними положеннями передбачено лише для справ, які перебувають на стадії санації. Однак це не скасувало потреби господарським судам вирішувати питання щодо застосування норм матеріального або процесуального права, які діяли в різний час.

Юрій Моісеєв радить звернути увагу на позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (КГС ВС), сформовану в постанові від 2 червня 2021 року у справі № 904/7905/16 щодо дії Кодексу України з процедур банкрутства в часі. У ній поставало питання про застосування норми статті 42 КУзПБ стосовно визнання недійсними правочинів боржника. На думку КГС ВС, норма про право перевірити на недійсність правочини боржника, укладені за три роки до відкриття процедури банкрутства або в будь-який час після, застосовується до всіх заяв арбітражних керуючих і кредиторів, поданих після початку дії КУзПБ. Темпоральним критерієм її застосування є дата відкриття провадження у справі про банкрутство. Передбачений статтею 42 КУзПБ трирічний строк у будь-якому разі відраховується від дати відкриття провадження у справі про банкрутство. Однак суд зауважив: такий строк з огляду на дату початку дії КУзПБ може повноцінно застосовуватися лише в разі відкриття відповідного провадження після 21 жовтня 2022 року.

 

Досудова санація до процедури банкрутства

Безумовно, чи не найбільшим досягненням КУзПБ стало оновлення та наділення реальним змістом процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство (досудова санація). «Щодо цього інституту немає жодної критики з боку учасників ринку банкрутства, навпаки, більшість говорить про його переваги та ефективність», — зауважує Роман Загрія, керуючий партнер PRAVO GARANT.

З практики власної компанії пан Загрія наводить статистику: до початку дії КУзПБ кількість справ із досудової санації не перевищувала 3 на рік; у 2020 році їх було 6; за 11 місяців ­2021-го — вже 10. «Попит на цей оновлений інститут буде лише зростати, — прогнозує експерт. — Це обумовлено, з одного боку, коронакризою, а з іншого — ефективністю цього інструмента для оздоровлення та відновлення платоспроможності реального бізнесу».

Роман Загрія пояснює попит на досудову санацію серед боржників низкою переваг. Серед них швидкість процедури, мораторії на задоволення вимог кредиторів на час розгляду господарським судом заяви про затвердження плану санації, залишення контролю над підприємством у власника (адже призначення арбітражного керуючого є необов’язковим), гнучке управління активами, необмежений строк санації та можливість податкової оптимізації. Остання стала можливою завдяки новаціям КУзПБ щодо участі податкового органу в санації до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Юрій Моісеєв підтверджує спрощення досудової санації, звертаючи увагу на позицію КГС ВС із цього приводу, висловлену в постанові від 15 квітня 2021 року у справі № 904/3325/20. У цьому аспекті справи йшлося про оскарження затвердженого плану досудової санації до відкриття провадження з підстав невнесення всіх кредиторів до зазначеного плану. Кредитори, яких не було внесено, стверджували, що за таких умов план санації не може бути затверджено.

Однак Верховний Суд зробив у вказаній постанові важливий, за словами пана Моісеєва, висновок: внесення всіх зобов’язань боржника до плану досудової санації не є вимогою до плану санації в розумінні положень статті 5 КУзПБ. Відповідно, невнесення до такого плану всіх кредиторів боржника не є порушенням.

 

Субсидіарна відповідальність за зобов’язаннями банкрута

Значного розвитку у 2021 році набула судова практика притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями банкрута його керівників і бенефіціарів.

Олексій Соломко з ADER HABER звертає увагу на знакову постанову КГС ВС від 22 квітня 2021 року у справі № 915/1624/16. Суд визначив, що «до суб’єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо, прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів».

Однак наразі інститут субсидіарної відповідальності лише розвивається, а тому питання відповідальності керівників та власників бізнесу або інших осіб, які сприяли порушенню інтересів кредиторів, лише досліджується судами.

Наприклад, у справі № 902/1023/19 (постанова від 14 вересня 2021 року) КГС ВС порушував питання про покладення субсидіарної відповідальності на керівника банкрута з підстав неподання ним заяви про банкрутство.

ВС зазначив, що особа, яка звертається з такою заявою, повинна довести перебування боржника в стані загрози неплатоспроможності, вказавши на відповідні ознаки цієї загрози, а суди — дослідити не ознаки неплатоспроможності, а ознаки загрози неплатоспроможності, як цього вимагають норми частини 6 статті 34 КУзПБ.

Оскільки ці ознаки досліджено та встановлено не було, касаційний суд повернув справу до суду першої інстанції.

 

Перші справи про банкрутство фізичних осіб

Інститут банкрутства фізичних осіб, — без жодного сумніву, найбільш суттєва новація КУзПБ. І перші справи про банкрутство фізичних осіб уже активно розглядаються судами. Зокрема, щодо заборгованостей за валютними іпотечними зобов’язаннями, мораторій на задоволення яких тривав до 21 квітня 2021 року.

Наприклад, у листопаді адвокат Олександр Черних повідомив, що господарський суд затвердив план реструктуризації для фізичної особи в процедурі неплатоспроможності, розрахований на 15 років, і призначив умовну дату наступного судового засідання на жовтень 2036 року. Суд прийняв перший звіт про виконання цього плану за квартал і визнав його належним.

Однак до самої процедури такого банкрутства в юристів, арбітражних керуючих та суддів є багато запитань, зокрема концептуальних, застерігає Олексій Соломко.

За словами Олексія, вже напрацьована практика застосування цієї процедури дає змогу стверджувати про очевидний позитив і подальшу перспективу її використання громадянами.

«З нашого погляду, інститут банкрутства фізичних осіб пройшов своє становлення. Подальший розвиток цього інституту — перехід на наступний рівень — потребуватиме нормативного розвитку процедури», — передбачає радник ADER HABER.

 

Участь арбітражних керуючих у справах про банкрутство

Чимало питань, розглянутих судами у межах справ про банкрутство, стосувалися роботи арбітражного керуючого.

Юрій Моісеєв звертає увагу на судове вирішення питання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень за рішенням комітету кредиторів. Радник L.I.Group нагадує, що частина 4 статті 28 КУзПБ надає комітету кредиторів право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав.

«Професійна спільнота арбітражних керуючих болісно відреагувала на таке безумовне право комітету кредиторів», — підкреслив пан Моісеєв. Водночас думки господарських судів щодо застосування цієї норми поділилися: одні вважали це право безумовним, а інші стояли на позиції можливості застосування цієї норми виключно в разі доведення невиконання або неналежного виконання повноважень арбітражним керуючим у справі.

Певну крапку в цьому дискусійному питанні 20 травня 2021 року поставив КГС ВС, на що звертає увагу пан Моісеєв. У справі № 922/3369/19 він дійшов таких висновків: у разі надходження клопотання комітету кредиторів про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень без зазначення підстав господарський суд під час розгляду відповідного клопотання разом із встановленням обставин дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів або комітету кредиторів, законності обрання чи формування загальними зборами кредиторів комітету кредиторів, прийняття зборами кредиторів чи комітетом кредиторів рішення та реалізації цього рішення шляхом подання відповідного клопотання до господарського суду в порядку частини 4 статті 28 Кодексу зобов’язаний вжити заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Інакше кажучи, кредитори справді можуть не пояснювати причини ініціювання питання про відсторонення арбітражного керуючого в клопотанні. Однак завданням суду буде перевірка добросовісності кредиторів під час реалізації цього права. І свою оцінку суд може дати шляхом задоволення клопотання або відмови в його задоволенні.

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

unnamed
tg-10
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
Slide

Зміст

50 провідних юридичних фірм України 2021 року

«Бронзова ліга» провідних юридичних фірм України 2021 року

Історія рейтингу

Переможці рейтингу «50 провідних юридичних фірм України» у 1998—2021 роках

Галузі практики

Шокова M&A-терапія

Кваліфікаційне оцінювання

Лідери ринку. Корпоративне право та M&A

Лідери ринку. Інформаційні технології

Лідери ринку. Енергетика і природні ресурси

Інфраструктурні зміни

Сила переконання

Регуляторний виклик

Дія Сіті: завантаження триває

Лідери ринку. Нерухомість, будівництво та земельне право

Найбільші публічні угоди

Знайти баланс

Ринкові відносини

Прописати процедури

На захист інновацій

Звітний період

Лідери ринку. Банківське та фінансове право

Конкурентне право

Лідери ринку. Інтелектуальна власність

Лідери ринку. Конкурентне право

Встановити контроль

Консервативна позиція

Гостра справа

Найбільші публічні угоди у сфері антимонопольного права

Кримінальне право та процес

Область підвищеного тиску

«Прес-служба»

Цивільна конфіскація

Ввідні процедури

Апеляційна плата

Сrime Story

Захисні можливості

Комплексний підхід

Антикорупційний ландшафт

Помилки в електроніці

Лідери ринку. Кримінальне право / White-Collar Crime

ВАКС-фактор

Методологія

Формула успіху

Податкова практика

Фіскальні акценти

Лідери ринку. Оподаткування

Податкові штрафи: як зменшити

Найбільші публічні спори у сфері оподаткування

Регіональні ринки

Фірмові налаштування

Крайня необхідність

Провідні регіональні юридичні фірми України

Бій на місці

Реструктуризація та банкрутство

Недійсність правочинів боржника

Час відновлення

Лідери ринку. Банкрутство

Антикризове управління

Спірні переходи

Дискримінаційний підхід

Судова практика

Труднощі виконання

Реальні кроки

Найбільші публічні судові та арбітражні спори

Робота під розкриттям

Змінне поле

Знайти, хто відповість

Ефективні рішення

Лідери ринку. Судова практика

Лідери ринку. Міжнародний арбітраж

Верховні пересуди

Юридичний ринок

Бізнес-акцент

Інвестиційний запит

Творчий експеримент

Від редакції

50 провідних юридичних фірм України за доходами

50 провідних юридичних фірм України за кількістю юристів

50 провідних юридичних фірм за фінансовою ефективністю

Рейтинг визнання юридичних фірм за галузями практики

Нова хвиля

Модельний лад

Експертна рада

Ставка на сталий розвиток

Нове дихання

Рейтинг визнання юридичних фірм

Інші новини

PRAVO.UA