прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Помилки в електроніці

«Електронні докази в тому вигляді, як вони тепер збираються, є недопустимими» переконаний Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР»
Семен Ханін
Народився у 1971 році в Луцьку Волинської області. У 1993 році закінчив Київське вище військове авіаційне інженерне училище, отримав кваліфікацію інженера-математика за спеціальністю «Математичне забезпечення автоматизованих систем управління». У 2012 році отримав кваліфікацію магістра права у Міжнародному науково-технічному університеті імені академіка Юрія Бугая.З 2013 року — керуючий партнер ЮК «АМБЕР». У 2014 році отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.Член правління Асоціації адвокатів України, член Громадської ради при Головному управлінні ДПС у місті Києві. Заслужений юрист України. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня та відомчими нагородами Державного комітету фінансового моніторингу України «За високі досягнення у розвитку системи запобігання та протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом». У 2020 році отримав науковий ступінь кандидата економічних наук. Автор книг «Сніданок юриста», «Осінній жираф» та «Перша зорька».

 

— Чому питання використання електронних доказів у кримінальному провадженні зараз є таким актуальним?

— У нас, загалом у державі, неправильно проводяться негласні слідчі (розшукові) дії (НСРД), тож, як наслідок, рано чи пізно будуть прийматися помилкові судові рішення. Не розуміючи сутності речей, суди виходять за межі права, втручаються у закони фізики, вирішуючи очевидні для інженера речі. Ця проблема не пов’язана з конкретним кейсом — вона масштабна.

Може повторитися ситуація як у США, коли після винайдення експертизи ДНК було виправдано безліч людей. У нас просто ще не настав для цього час.

Адвокатів, які про це говорять, не чують. Нині вирішальне значення має суспільна думка, а не те, що сторона обвинувачення, збираючи докази, зробила все для того, щоб злочинець уникнув відповідальності. Як наслідок, уся відповідальність за такі дії органів досудового розслідування покладається на суд.

Фактично на сьогодні є дві паралельні реальності: в одній навіть дитина може підробити голос, відео тощо, а в іншій — поважний суд ставить запитання, чому сторона захисту вирішила, що в електронних доказах є підроблення. Так, власне, це ж і має бути перевірено під час судового розгляду. Чомусь саме у кримінальній юрисдикції, де відповідальність значно вища — це долі людей, суд приймає як докази дані без накладення електронного цифрового підпису. Причому практика Верховного Суду у цьому питанні суперечлива. Є рішення Третьої палати, є рішення Об’єднаної палати, але найцікавіше те, що ці рішення оцінюють фізику процесів, а не торкаються питань права.

 

— Як часто ви як адвокат заявляєте клопотання про недопустимість і недостовірність електронних доказів?

— Часто заявляю. Коли починав заявляти такі клопотання, вважав, що можу зробити це більш мотивовано, бо маю інженерну освіту. Проте це виявилося пасткою: знання в мене є, але судді не бажають сприймати певні доводи, оскільки тим самим ставиться під сумнів результат усіх НСРД, які проводяться в державі.

Я наголошую на тому, що адвокати не хочуть, щоб усі, хто вчинив злочин, були не покарані. Мені, навпаки, здається, що саме цього і добивається сторона обвинувачення. Збираючи докази старими методами, сторона обвинувачення розуміє, якими можуть бути наслідки таких дій. Свідомі адвокати хочуть, щоб у кримінальному процесі дотримувалася процедура збирання доказів, зокрема й електронних. Щоб не порушувались права людини. Тому рано чи пізно, якщо не ми, то інші адвокати отримають виправдувальний вирок, а люди, які фактично мають перебувати у в’язниці, вийдуть на волю.

 

— У чому, на ваш погляд, полягає особ­ливість оцінки електронних доказів суддею, слідчим суддею?

— Почну з морального боку такої оцінки. Судді повинні замислитись над тим, чим є «Вищий Суд». Питання оцінки доказів слідчими суддями — це взагалі болюче питання. Я вважаю, що слідчі судді мають оцінювати очевидну недопустимість доказів, у тому числі й електронних. Загалом важливим є застосування конкретних норм права. Тому чим раніше судова практика Верховного Суду нормалізує процес оцінки електронних доказів, тим ліпше буде для всіх — сторони захисту, сторони обвинувачення і суду.

 

— Чи має сторона захисту об’єктивну можливість довести у суді факт підробки або монтажу електронного ­доказу?

— Фактично це зробити дуже складно, оскільки сторона обвинувачення часто посилається на те, що засоби, якими вони здійснювали НСРД, є секретними. Але назви цих засобів є на сайті державних закупівель ProZorro. На сайті виробника є характеристики таких засобів, і загалом деякі з цих засобів перебувають у вільному продажі.

Також є проблема щодо призначення експертиз за клопотанням сторони захисту. Сторона обвинувачення не надає доступу до постанови про призначення експертизи, мотивуючи тим, що це може зашкодити досудовому розслідуванню. Суд за клопотанням сторони захисту також не може поставити питання перед експертом, оскільки невідомо, які саме питання були поставлені стороною обвинувачення.

Постановка стандартних питань не є коректним методом у цих правах. Візьмемо для прикладу стандартне питання: «Чи є запис безперервним?». При здійсненні цифрового запису відбувається аналого-цифрове перетворення, яке з самого початку робить запис таким, що переривається. Створюються окремі «слайди», які повторюються з відповідною частотою, яка називається частота дискретизації. Тобто поставлене питання є помилковим за своєю суттю. Тому відповідь експерта про те, що запис був безперервним, є як мінімум підставою для допита такого експерта в суді. Але експертів не допитують. Так, можливо, достатньо було б, аби хоча б запитання, які ставляться експерту, відповідали елементарній логіці. При відповіді на запитання, чи вносилися якісь зміни до запису, також потрібно враховувати, що при аналого-цифровому запису такі зміни вносяться завжди, оскільки є кодеки, які стискають і обрізають запис.

 

— Які зміни до КПК ви запропонували б внести з метою удосконалення процесу збирання, перевірки та оцінки електрон­них доказів?

— Аби щось змінити, не треба багато змінювати. Є багато приладів, які формують ЕЦП при збиранні інформації, є джерела інформації та її зберігання, які не можуть бути перезаписані. Звичайно, доречно було б передбачити в КПК окрему статтю про електронні докази, зробити посилання у тексті цієї статті на Закон України «Про електронний цифровий підпис». Проте основне питання не в тому, що саме написано в КПК, а як це застосовується. Важливим є «здоровий» підхід до оцінки доказів.

 

— Чи є у вашій практиці приклади успішних кейсів, коли суди визнавали електронні докази недопустимими або недостовірними?

— Позитивна судова практика щодо визнання доказів недопустимими або недостовірними у кримінальних справах — це одиничні випадки. Таким прикладом є справа, в якій у протоколі було зазначено, що запис НСРД тривав годину, а до суду надавався запис тривалістю 15 хвилин. Верховний Суд під час судового розгляду поставив логічне запитання про те, де інші 45 хвилин запису. І, не отримавши чіткої відповіді на це запитання від сторони обвинувачення, визнав такий доказ недопустимим.

Але у 99,9 % справ подання таких клопотань безперспективне. Водночас ми такі клопотання подаємо активно, щоб привернути увагу до цієї проблеми.

Сподіваюся, що поступово завдяки спільним зусиллям адвокатів, фаховому обговоренню проблеми, професійним публікаціям, форумам вдасться змінити суспільну думку та підходи до оцінки електронних доказів. Необхідно змінити підхід у суспільстві, що «посадити» треба за будь-яку ціну. Наше спільне завдання — привести в норму правозастосування.

ЗАВАНТАЖИТИ

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua
doroszab2
Slide

Зміст

50 провідних юридичних фірм України 2021 року

«Бронзова ліга» провідних юридичних фірм України 2021 року

Історія рейтингу

Переможці рейтингу «50 провідних юридичних фірм України» у 1998—2021 роках

Галузі практики

Шокова M&A-терапія

Кваліфікаційне оцінювання

Лідери ринку. Корпоративне право та M&A

Лідери ринку. Інформаційні технології

Лідери ринку. Енергетика і природні ресурси

Інфраструктурні зміни

Сила переконання

Регуляторний виклик

Дія Сіті: завантаження триває

Лідери ринку. Нерухомість, будівництво та земельне право

Найбільші публічні угоди

Знайти баланс

Ринкові відносини

Прописати процедури

На захист інновацій

Звітний період

Лідери ринку. Банківське та фінансове право

Конкурентне право

Лідери ринку. Інтелектуальна власність

Лідери ринку. Конкурентне право

Встановити контроль

Консервативна позиція

Гостра справа

Найбільші публічні угоди у сфері антимонопольного права

Кримінальне право та процес

Область підвищеного тиску

«Прес-служба»

Цивільна конфіскація

Ввідні процедури

Апеляційна плата

Сrime Story

Захисні можливості

Комплексний підхід

Антикорупційний ландшафт

Помилки в електроніці

Лідери ринку. Кримінальне право / White-Collar Crime

ВАКС-фактор

Методологія

Формула успіху

Податкова практика

Фіскальні акценти

Лідери ринку. Оподаткування

Податкові штрафи: як зменшити

Найбільші публічні спори у сфері оподаткування

Регіональні ринки

Фірмові налаштування

Крайня необхідність

Провідні регіональні юридичні фірми України

Бій на місці

Реструктуризація та банкрутство

Недійсність правочинів боржника

Час відновлення

Лідери ринку. Банкрутство

Антикризове управління

Спірні переходи

Дискримінаційний підхід

Судова практика

Труднощі виконання

Реальні кроки

Найбільші публічні судові та арбітражні спори

Робота під розкриттям

Змінне поле

Знайти, хто відповість

Ефективні рішення

Лідери ринку. Судова практика

Лідери ринку. Міжнародний арбітраж

Верховні пересуди

Юридичний ринок

Бізнес-акцент

Інвестиційний запит

Творчий експеримент

Від редакції

50 провідних юридичних фірм України за доходами

50 провідних юридичних фірм України за кількістю юристів

50 провідних юридичних фірм за фінансовою ефективністю

Рейтинг визнання юридичних фірм за галузями практики

Нова хвиля

Модельний лад

Експертна рада

Ставка на сталий розвиток

Нове дихання

Рейтинг визнання юридичних фірм

Інші новини

PRAVO.UA