прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Фіскальні акценти

Оподаткування інвестиційних проєктів, запровадження нових правил адміністрування ПДВ, податкова амністія — основні події, які відбулися у 2021 році в податковій сфері

Дар’я Говорун

 

Мікроклімат для інвесторів

Зміни в оподаткуванні запроваджено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особл­ивостей оподаткування суб’єктів гос­подарювання, які реалізують інвестиційні проєкти із значними інвестиціями в Україні» № 1293-IX. Ці зміни логічно пов’язані з прийняттям Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні».

Зокрема, до 1 січня 2035 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що ввозяться платником податку — інвестором із значними інвестиціями. На цей же строк встановлено особливості оподаткування прибутку підприємства-інвестора із значними інвестиціями за умови, що такий прибуток отримано внаслідок виконання спеціального інвестиційного договору. Також інвестори із значними інвестиціями до 2035 року матимуть преференції при сплаті земельного податку та здійсненні плати за землю.

 

Податкова амністія

З 1 вересня цього року стартувала податкова амністія. Триватиме вона один рік. Передбачається, що протягом цього строку громадяни України зможуть задекларувати свої реальні статки, що мали місце до 1 січня 2021 року, незалежно від джерел їх отримання. За наслідком такого декларування доведеться сплатити податки на доходи, але за ставками, які є значно нижчими від звичайних 18 %. Цим механізмом можуть скористатися також громадяни, які є нерезидентами, не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до цього Кодексу є чи були платниками податків.

Декларантами не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, мали обов’язково декларувати свої доходи відповідно до законів у сфері запобігання корупції. Особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції», також не можуть подати таку декларацію.

Ставки податку встановлено на рівні 2—9 %. Вони диференційовані залежно від об’єкта оподаткування та місця знаходження таких активів. Є можливість обрати опцію сплати збору трьома рівними частинами, але у такому разі ставки дещо збільшуються. Визначено також перелік активів фізичної особи, щодо яких не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) доб­ровільного декларування.

Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі вибору способу оплати збору у розстрочку перший платіж вноситься протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, другий — до 1 листопада 2023 року, третій — до 1 листопада 2024 року.

Щоб скористатися механізмом, бажаючі мають подати до податкових органів відповідну декларацію в електронній формі та відкрити спеціальний рахунок у банку. Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України № 439 від 2 серпня 2021 року.

 

І знову про ПДВ

2021 рік був також насиченим на прий­няття законів про адміністрування податку на додану вартість. Так, набув ­чинності Закон України № 1525-IX, відомий під назвою «закон про податок на Google». За цим законом з 1 січня 2022 року особи-нерезиденти, які надають електронні послуги на користь фізичних осіб та фізичних осіб — підприємців, що не є платниками ПДВ, будуть оподатковуватися ПДВ. Якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення нею операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1 000 000 гривень, особа-нерезидент зобов’язана подати заяву про реєстрацію як платника ПДВ. Щоправда, така заява подається до податкових органів та розглядається ними за спрощеною процедурою. При цьому особу-нерезидента звільнено від обов’язку реєструвати податкові накладні, а сплата податкового зобов’язання може здійснюватися і в іноземній валюті.

Серед іншого Законом № 1525-ІХ виключено норму, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами повинні сплачувати податок за ставкою 20 % від суми таких виплат за власний рахунок.

 

Судова визначеність

Питання можливості оскарження наказу про проведення податкової перевірки стало предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду (ВП ВС) під час розгляду справи № 816/228/17. За наслідком розгляду цієї справи у постанові від 8 вересня 2021 року ВП ВС сформовано висновок, відповідно до якого оскарження наказу про проведення перевірки не є належним та ефективним способом захисту права платника податків. При цьому колегія суддів відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14), згідно з яким невиконання вимог пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України щодо підстав та умов здійснення документальної позапланової перевірки призводить до визнання такої перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

ВП ВС підкреслила, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об’єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Також було вирішено ще одне «болюче» питання: щодо сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності, які були надані фізичній особі для створення фермерського господарства.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 18 червня 2021 року у справі № 400/1730/19 дійшла висновку, що податковий обов’язок щодо сплати орендної плати у таких правовідносинах лежить на орендарі земельної ділянки, який визначений у договорі оренди земельної ділянки і право користування земельною ділянкою якого зареєстровано в державному реєстрі речових прав. Податковий обов’язок щодо сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності виникає у фермерського господарства, для створення якого фізичній особі була надана земельна ділянка, після переходу до нього прав орендаря в установленому законом порядку.

 

Про перспективи

З 1 січня 2022 року редакція Податкового кодексу України зазнає змін на підставі Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» № 1117-ІХ, «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-ІХ та інших. Нас очікує врегулювання діяльності та здійснення оподаткування конт­рольованих іноземних компаній, запровадження РРО для ФОПів, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 320 000 грн, тощо. Також планується прийняття нових законів щодо оподаткування у сфері ІТ-індустрії.


Крок за кроком

 

Світлана Воробей, заступниця міністра фінансів України

 

Одним із пріоритетів податкової політики Міністерства є робота з упровадження кроків Плану BEPS в Україні. Це передбачає як реалізацію вже прийнятих норм на рівні підзаконних актів, так і оцінку ефективності та достатності впроваджених заходів і розробку пропозицій щодо їх удосконалення. Нагадаю, що хоча Україна взяла на себе зобов’язання запровадити 4 з 15 кроків Плану BEPS (мінімальний стандарт), протягом 2019—2020 років було прийнято закони, завдяки яким Україна імплементує більше кроків, суттєва частина яких повʼязана з правилами трансфертного ціноутворення (ТЦУ).

Міністерство працює над запровадженням в Україні звітності в розрізі країн міжнародної групи компаній (МГК), яка є предметом автоматичного обміну інформацією та частиною «трирівневої документації» з ТЦУ згідно з кроком 13 Плану BEPS. Відповідно до концепції зазначеного кроку така звітність дасть змогу отримувати комплексну інформацію щодо діяльності МГК у розрізі конкретних юрисдикцій, здійснювати ефективний аналіз обсягів, структури операцій та специфіки діяльності МГК для цілей контролю ТЦУ.

Упроваджуючи цей крок, Міністерство затвердило форми та порядки заповнення звіту в розрізі країн МГК та повідомлення про участь у МГК. ДПС розробила відповідну звітність. Варто звернути увагу на роботу Міністерства з платниками податків у цьому напрямі: цьогоріч ми оперативно врахували всі зауваження щодо практичного заповнення повідомлення, забезпечили можливість його подання з мінімальними ризиками спорів.

До речі, така швидка реакція стала можливою завдяки налагодженій роботі Експертної ради з підготовки узагальнюючих податкових консультацій (УПК). УПК дають змогу усунути неоднозначне трактування відповідних норм податкового законодавства, створити єдину практику їх застосування платниками податків, контролюючими органами, судами. Як результат, із 12 консультацій, підготовлених із моменту відновлення роботи Експертної ради у 2020 році, 5 так чи інакше стосуються теми ТЦУ. Станом на сьогодні завершується робота над ще одною консультацією — щодо застосування концепції розумної економічної причини (ділової мети).

Інший напрям у компетенції Міністерства — порядок встановлення відповідності принципу «витягнутої руки» операцій із сировинними товарами. Було проведено кропітку роботу з підготовки документа із залученням фахівців ДПС, міжнародних експертів (зокрема експерта ОЕСР). Відбулась презентація проєкту широкому колу платників податків. Зараз опрацьовуються зауваження та коментарі, відповідну позицію щодо яких буде так само оприлюднено.

Упровадження кроків Плану дій BEPS, зокрема в контексті ТЦУ, є непростим процесом. Триває обговорення норм законодавства з ДПС, народними депутатами, міжнародними експертами та бізнесом, щоб максимально враховувати рекомендації ОЕСР з огляду на пріоритетність потреб національної економіки.

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua
doroszab2
Slide

Зміст

50 провідних юридичних фірм України 2021 року

«Бронзова ліга» провідних юридичних фірм України 2021 року

Історія рейтингу

Переможці рейтингу «50 провідних юридичних фірм України» у 1998—2021 роках

Галузі практики

Шокова M&A-терапія

Кваліфікаційне оцінювання

Лідери ринку. Корпоративне право та M&A

Лідери ринку. Інформаційні технології

Лідери ринку. Енергетика і природні ресурси

Інфраструктурні зміни

Сила переконання

Регуляторний виклик

Дія Сіті: завантаження триває

Лідери ринку. Нерухомість, будівництво та земельне право

Найбільші публічні угоди

Знайти баланс

Ринкові відносини

Прописати процедури

На захист інновацій

Звітний період

Лідери ринку. Банківське та фінансове право

Конкурентне право

Лідери ринку. Інтелектуальна власність

Лідери ринку. Конкурентне право

Встановити контроль

Консервативна позиція

Гостра справа

Найбільші публічні угоди у сфері антимонопольного права

Кримінальне право та процес

Область підвищеного тиску

«Прес-служба»

Цивільна конфіскація

Ввідні процедури

Апеляційна плата

Сrime Story

Захисні можливості

Комплексний підхід

Антикорупційний ландшафт

Помилки в електроніці

Лідери ринку. Кримінальне право / White-Collar Crime

ВАКС-фактор

Методологія

Формула успіху

Податкова практика

Фіскальні акценти

Лідери ринку. Оподаткування

Податкові штрафи: як зменшити

Найбільші публічні спори у сфері оподаткування

Регіональні ринки

Фірмові налаштування

Крайня необхідність

Провідні регіональні юридичні фірми України

Бій на місці

Реструктуризація та банкрутство

Недійсність правочинів боржника

Час відновлення

Лідери ринку. Банкрутство

Антикризове управління

Спірні переходи

Дискримінаційний підхід

Судова практика

Труднощі виконання

Реальні кроки

Найбільші публічні судові та арбітражні спори

Робота під розкриттям

Змінне поле

Знайти, хто відповість

Ефективні рішення

Лідери ринку. Судова практика

Лідери ринку. Міжнародний арбітраж

Верховні пересуди

Юридичний ринок

Бізнес-акцент

Інвестиційний запит

Творчий експеримент

Від редакції

50 провідних юридичних фірм України за доходами

50 провідних юридичних фірм України за кількістю юристів

50 провідних юридичних фірм за фінансовою ефективністю

Рейтинг визнання юридичних фірм за галузями практики

Нова хвиля

Модельний лад

Експертна рада

Ставка на сталий розвиток

Нове дихання

Рейтинг визнання юридичних фірм

Інші новини

PRAVO.UA