10 вересня 2021 року пройшов захід «Kyiv Arbitration Days. Мислити глобально!», який вже за традицією відбувається восени. Організатором арбітражних днів стала Асоціація правників України, захід відбувався онлайн.

З вітальним словом до глядачів звернулася Ірина Назарова, керуюча партнерка ENGARDE Attorneys at Law (Україна), а з ключовою доповіддю виступив спеціальний спікер Філіп Сендс, професор права в Університетському коледжі Лондона та адвокат­практик в адвокатській палаті Матрікс (Великобританія).

У своїй доповіді спікер зробив акцент на тонкощах і нюансах арбітражу. Зокрема, він закликав думати й аналізувати, чи потрібні брифінги, критично ставитися до звітів, які подають за наслідками розгляду справи, адже ці документи містять шалену кількість інформації. Не потрібні звіти на сотні сторінок, вони мають бути ефективними і лаконічними, впевнений спікер.

Пан Сендс вважає, що актуальне питання — це роль трибуналу, поваги до всіх сторін справи і до юристів. Наразі ситуація не найкраща, арбітри мають бути більш практичними в усіх аспектах розгляду справи, приміром, у питанні тривалості розгляду і процесу в цілому. На думку спеціального спікера, особливу увагу слід звертати на відкритість і прозорість розгляду і засідань. Громадськість має право знати, як проводяться засідання і як це впливає на їх права, водночас зважаючи на збереження конфіденційності в деяких аспектах. «Арбітраж — це не комерційна діяльність, а діяльність на благо громадськості. Я вболіваю за справу арбітра і хотів би, щоб ця робота виконувалася правильно, а зараз, на жаль, вона ведеться, як лотерея. Правова система, яка створює непередбачувані наслідки, — нелегітимна система. Основний обов’язок як юристів, так і арбітрів — дотримуватися вимог закону», — резюмував Філіп Сендс.

Перша сесія заходу мала назву «Головний біль арбітра» і була присвячена актуальним питанням діяльності арбітрів. У рамках сесії модератор Олександр Мартиненко, партнер Kinstellar (Україна), і доповідачі дискутували на низку різних тем. Серед них — низька якість представництва сторони (принцип змагальності чи інтереси правосуддя), питання справедливого поводження зі сторонами в процесі в контексті того, як не зруйнувати арбітражний процес, потураючи «параної». Також шукали відповідь на запитання: хто вирішує справу — експерт чи арбітр?

До дискусії долучився д­р Боріс Касоловскі, співголова практики арбітражу Freshfields Bruckhaus Deringer (Німеччина). На його думку, дуже багато арбітрів вважають, що їх призначили сторони і вони надають послуги цим сторонам, проте арбітр має делеговану внутрішніми арбітражними законами владу. Він має вести належний процес, демонструючи виключну неупередженість та незалежність і не допускаючи дисбалансу. Спікер упевнений, що обов’язки та повноваження дають змогу арбітрам приймати правильні рішення у справах.

Зі свого боку, д­р Маркус Шіфферл, партнер bpv Hügel (Австрія), зазначив, що під час належного процесу арбітражний суд ставиться до сторін незалежно та неупереджено, надаючи їм можливості представити деталі справи, а отже, рішення має ґрунтуватися саме на тих аргументах, які було представлено в суді. Належна процедура — це досить новий концепт і нове явище, яке наразі використовують як щит, щоб захистити сторони від упередженості з боку суду.

Пан Шіфферл підкреслив, що досить часто розгляд відбувається не в найбільш ефективний спосіб, подовжуються терміни розгляду, коли це не потрібно. «Параноя», пов’язана з концептом належної процедури, шкодить самій інституції арбітражу, збільшуються витрати на арбітраж. Основний наслідок — подорожчання справи, з іншого ж боку, це може вплинути на репутацію арбітра, особливо коли мова йде про справи з публічної площини. «Зазвичай ці побоювання перебільшено. Ми виявили, що рішення арбітрів рідко оскаржуються і рідко не виконуються, у більшості юрисдикцій через процесуальні чинники рішення не скасовуються, а підтримуються», — підкреслив доповідач.

Сучасні правила арбітражу враховують питання «параної» належної процедури і закликають арбітрів рішуче діяти. Краще бути сміливим, аніж надміру обережним — саме так резюмував свою доповідь Маркус Шіфферл.

Луїза Баррінгтон, арбітриня, медіаторка, педагогиня, активістка (Канада), вважає, що наразі цінність експертів є високою і добре мати хорошого експерта «на борту», якщо в арбітра немає рішення. Іноді експерти викликаються судом, а не сторонами. «За 20 років роботи арбітром я спостерігала підвищений попит на роботу експертів, однак іноді її використовують неефективно. Частина проблеми з експертами полягає в тому, що слід залишати свій національний «багаж» за дверима, а не керуватися концепціями власного національного законодавства. Окрім того, що сторони надміру покладаються на експертів, третейські суди також це роблять», — підкреслила пані Баррінгтон.

Під час другої сесії обговорювалися питання ролі психології в міжнародному арбітражі, а останньою сесією заходу була панельна дискусія «Нові підходи до експертних свідчень».

Альона СТУЛІНА «Юридична практика»