15 вересня 2021 року пройшла V Конференція з виконавчого провадження, організатором якої незмінно є газета «Юридична практика». На конференції експерти обговорювали питання гострих кутів виконавчого провадження, дискутували щодо чистоти професії державного і приватного виконавця, ділилися останніми тенденціями судової практики та процесуальних нововведень.

Digital­реальність

Честь розпочати захід випала Юлії Зарічанській, заступнику начальника відділу розгляду запитів і звернень народних депутатів, органів державної влади та юридичних осіб управління розгляду звернень та організації роботи департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Свою спеціальну доповідь вона присвятила особливостям диджиталізації процедури стягнення боргів.

За словами доповідача, основна трансформація стягнення боргів почалася з прийняттям 2016 року Закону України «Про виконавче провадження». З часу прийняття цього закону і донині виконавці мають безпосередній доступ до реєстрів і баз даних, запроваджено певні процедури обміну інформацією з автоматизованою системою виконавчого провадження, в якій працюють виконавці, а також з іншими реєстрами та інформаційними системами органів державної влади. Вагомим і важливим етапом у процесі виконання судових рішень стала автоматизація у 2019 році арешту коштів на рахунках у боржника, зняття арешту з таких коштів. «Також ми вдосконалювали інформаційний обмін із податковою службою та з Міністерством внутрішніх справ України (МВС), — зазначила пані Зарічанська. — На сьогодні є напрацювання щодо подальшої процедури цифровізації процесів, а саме найближчим часом планується надати виконавцям доступ, який відбуватиметься за допомогою АСВП (автоматизованої системи виконавчого провадження), до бази даних МВС. Також у найближчих планах запровадження електронного документообігу платіжних вимог між виконавцями, банківськими установами та органами казначейства».

Згладити гострі кути

Актуальні питання виконавчого провадження обговорювали учасники дискусії, модератором якої стала Діана Яковлева, партнер ЮК AS Legal, адвокат, дисциплінарний уповноважений Асоціації приватних виконавців України.

Про об’єктивні та суб’єктивні фактори невиконання судових рішень ішлося у виступі Андрія Авторгова, приватного виконавця. Він наголосив, що позитивний обов’язок держави стосовно виконання судового рішення полягає у створенні належних національних організаційно­правових механізмів реалізації права на таке виконання. Водночас він послався на рішення Конституційного Суду України, в якому зазначено, що обов’язок держави полягає не лише у створенні системи механізмів виконання судових рішень, але й у забезпеченні функціонування цієї системи. Коли мова йде про виконання майнового рішення (стягнення з боржника коштів), неплатоспроможність є об’єктивною причиною його невиконання. Усе решта, на думку Андрія Авторгова, є суб’єктивними причинами, які можна та потрібно намагатися усунути.

Про те, як підвищити рівень виконання судових рішень в Україні, говорив і Володимир Погребняк, секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Він зазначив, що відповідна проблема існує вже понад 20 років, водночас у деяких аспектах стан виконання рішень навіть погіршується. Одним із чинників, який не сприяє виконанню, є, на думку Володимира Погребняка, традиційний історичний та ментальний аспект. За його спостереженням, причиною також є традиція не шукати компроміс і порозуміння між учасниками спору, а за будь­яку ціну перемогти. У результаті сторона, яка програла спір, сприймає програш як остаточний і намагається всіляко затягнути процес виконання рішення.

Своїм баченням подальших шляхів реформування органів державної виконавчої служби поділилася Інна Рубель, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Вона нагадала історію реформування системи примусового виконавчої судових рішень, запровадження інституту приватних виконавців та інші законодавчі зміни в галузі (електронний документообіг, доступ до реєстрів тощо). Було також відзначено позитивну практику співпраці з органами Державної податкової служби України з приводу обміну інформацією. Промовець зазначила, що процедура примусового виконання потребує вдосконалення, та розповіла про законодавчі ініціативи з цього приводу.

Тарас Тарасенко, народний депутат України, говорив про законодавчі зміни, які готує Верховна Рада України для державних і приватних виконавців. Зокрема, мова йшла про робочу групу з доопрацювання законопроєкту № 5660 «Про примусове виконання рішень». За словами законотворця, наразі до тексту цього законопроєкту внесено близько двох тисяч правок. «Хоч би якого вигляду набув цей законопроєкт в остаточній редакції, він однозначно посилюватиме роль приватних виконавців», — підкреслив Тарас Тарасенко.

Про уніфікацію статусів державних і приватних виконавців ішлося у виступі Марії Фесик, приватного виконавця, яка на підставі аналізу статистичних даних зробила висновок, що постійне зростання кількості виконавчих документів, які передаються приватним виконавцям, свідчить про зростання довіри до цього інституту. Водночас було відзначено, що один приватний виконавець реалізовує майна у 20 разів більше, ніж один державний виконавець. Крім того, Марія Фесик підкреслила, що саме приватні виконавці є двигуном законодавчих зрушень у галузі, адже саме від них надходить більшість пропозицій та зауважень про неузгодженість законодавчих норм.

Про конкуренцію норм щодо банкрутства та виконавчого провадження говорив у своєму виступі Роман Різунов, заступник начальника відділу по роботі з проблемними активами АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ». Мова насамперед іде про припинення мораторію на задоволення вимог кредиторів у процедурі розпоряджання майном, коли спливло 170 днів із моменту проведення процедури розпоряджання майном. З точки зору закону, стаття є однозначною і передбачає автоматичне припинення мораторію, тож стягувач може скористатися своїм правом на стягнення заборгованості в позасудовому порядку або повернутися до примусового виконання судового рішення, якщо його було ухвалено до початку процедури банкрутства. Проте на практиці стягувачу можуть відмовити у відновленні процедури, і такі випадки стають предметом судового розгляду.

Віталій Чепурний, голова Асоціації приватних виконавців України, підбив підсумки чотирьох років, що минули після реформування системи примусового виконання рішень. Він окреслив ключові напрями реформи та продемонстрував її здобутки. Зокрема, було відзначено високу ефективність приватних виконавців. Відповідно до зібраних Асоціацією приватних виконавців України статистичних даних частка проваджень приватних виконавців у масиві виконавчих проваджень із 2018 до 2020 року зросла у вісім разів, що свідчить про зростання довіри до інституту приватних виконавців. Так само зростає і сума стягнутих коштів. І хоча загальний обсяг стягнення поки що більший у державних виконавців, варто зазначити, що їх кількість також на порядок вища.

Планами розвитку інституту приватних виконавців у 2021—2022 роках з учасниками Конференції поділився Анатолій Телявський, приватний виконавець, заступник голови Асоціації приватних виконавців України, заступник голови правління ГО «ФАКТ». Основними напрямами роботи він назвав забезпечення незалежності та самодостатності; оптимізацію дисциплінарної та кваліфікаційної практик; автоматизацію та диджиталізацію процесів; внутрішню і зовнішню комунікацію. Пан Телявський повідомив про створення на сайті Асоціації приватних виконавців України Реєстру приватних виконавців та Реєстру рішень Дисциплінарної комісії приватних виконавців. Для вдосконалення автоматизованої системи виконавчого провадження працює робоча група з представників Міністерства юстиції України та приватних виконавців. Серед її напрацювань — функція ідентифікації платежів за призначенням і сортування їх за контрагентами, що дасть змогу відійти від ручного опрацювання розпізнаних платежів; автоматичне завантаження і вивантаження платежів з банківської системи онлайн до АСВП. Також розробляється функція формування платіжних вимог через систему електронного банкінгу.

А як щодо етики?

На проблемах чистоти професії державного та приватного виконавця було сфокусовано увагу спікерів другої сесії заходу. Модератором зустрічі став Сергій Саченко, адвокат, директор із розвитку бізнесу Legal High School.

Валерій Божик, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, розпочав експертну дискусію розглядом законопроєкту № 5660, який наразі проходить фахове обговорення. Згідно із зазначеним законопроєктом посилюється змішана модель системи виконання судових рішень шляхом розширення повноважень приватних виконавців. На думку пана Божика, об’єднання спільних зусиль державних інституцій, експертного середовища, результатів профільних конференцій буде корисним для подальших законодавчих змін.

Олексій Кузьменко, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, вів мову про доступ до професії виконавця в Україні. Під час доповіді він зупинився на вимогах до осіб, що бажають опанувати професію виконавця, підготовці до професії приватного виконавця, поданні документів та складанні кваліфікаційного іспиту для набуття права на провадження діяльності приватного виконавця, а також на змінах законодавства щодо доступу до професії виконавця.

Ірина Сербін, арбітражний керуючий, член правління Асоціації правників України, зосередилася на процесуальних та позапроцесуальних межах допустимої поведінки. Зокрема, спікер зазначила, що згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, ніж в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Сучасною основою для створення норм етики приватних виконавців є пропорційність втручання в права, гарантовані Конвенцією: не більше, ніж потрібно для виконання рішення.

Олена Овчаренко, дисциплінарний уповноважений Асоціації приватних виконавців України, адвокат, д.ю.н., присвятила свою доповідь парадоксам дисциплінарної відповідальності приватного виконавця. Вона зазначила, що Асоціація неодноразово виступала за те, щоб розробити необхідні критерії оцінювання дисциплінарних проступків, проте ці ідеї поки що не мають інституційної підтримки. За останній рік найтиповішими порушеннями є порушення принципу територіальності, питання стосовно виконавчих написів, неналежне розсилання виконавчих документів, традиційне питання реального місця перебування боржника.

Сергій Лисенко, приватний виконавець, голова комітету з етики Асоціації приватних виконавців України, д.ю.н., професор, завершив сесію доповіддю про сучасні тенденції створення норм етики приватних виконавців. Спікер підкреслив, що сучасна етика поступово почала виходити на нормативний рівень. Якщо раніше етичні норми були негласними і стосувалися звичаєвого права, то тепер великі компанії, професійні спільноти наймають юристів або самі займаються кодифікацією норм етики.

Зрівняти в правах

Завершальна сесія V Конференції з виконавчого провадження була присвячена процесуальним нововведенням та судовій практиці. Як зазначив її модератор Дмитро Куліченко, приватний виконавець, судової практики з цієї теми цілком достатньо. За його словами, оцінка дій виконавця не повинна бути формальною, а має здійснюватися через призму судового рішення. Своєю чергою, судовий контроль над виконанням рішення включає певні унікальні елементи, яких немає в інших методах контролю за виконавцями.

Актуальні питання судової практики стосовно виконавчого провадження висвітлив у своєму виступі Олександр Крижний, суддя Господарського суду Дніпропетровської області. Одним із таких питань, на його думку, є визначення частки боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 6 жовтня 2020 року у справі № 2­24/494­2009, пан Крижний наголосив, що спір про визначення частки боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, є спором між боржником та іншими співвласниками майна. Повноваження виконавця на звернення з позовом про визначення частки боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, стосується звернення до суду в інтересах інших осіб. Водночас зменшення розміру позовних вимог, зміна предмета або підстави позову, укладення мирової угоди, відмова від апеляційної або касаційної скарги, заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами можливі лише за письмовою згодою виконавця.

Про судовий контроль над виконавчим провадженням ішлося й у виступі Сергія Бойка, начальника відділу правової та судової роботи з проблемними активами Національного банку України. Він описав загальний алгоритм судового контролю та зазначив, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення. Таке виконання є прямим обов`язком боржника, тому має бути наведено правові підстави та обґрунтовано порушення прав з огляду на обов`язковість виконання судових рішень. У порядку судового контролю за виконанням рішень захист можливий за умови, що права сторони порушено і вона використовує судочинство для їх захисту.

У доповіді Ярослава Деяка, заступника генерального директора з юридичних питань ДП «СЕТАМ», ішлося про оскарження електронних аукціонів із продажу арештованого майна. Спікер розповів про фінансові результати діяльності ДП  «СЕТАМ» і зазначив, що, бувши учасником 2922 судових справ, ДП програло лише 91 з них. Аналізуючи ці програні справи, Ярослав Деяк виділив проблемні питання, які дають змогу визнати торги недійсними. Зокрема, це визнання неправомірними дій виконавців щодо підготовки майна до продажу; скасування судового рішення чи визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; наявність спільного майна подружжя; незазначення істотних недоліків майна.

Про реалізацію Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), арештованого майна, а також судову практику оскарження результатів аукціонів і договорів купівлі­продажу йшлося у виступі Дмитра Жоравовича, т.в.о. голови АРМА, к.ю.н. Було висвітлено питання реалізації майна як способу управління активами та критерії вибору управителя. Водночас Дмитро Жоравович зазначив, що майно може або бути передано компаніям у комерційне використання за договором, або реалізовано на торгах (у разі якщо воно швидко псується, втрачає вартість або якщо витрати на його утримання перевищують вартість). Він розповів про судову практику та позицію судів стосовно визнання недійсними результатів торгів чи договорів купівлі­продажу та зазначив, що відповідно до висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визнання правочину недійсним автоматично не призводить до повернення майна власнику, а тому такий позов не є ефективним способом відновлення права власності.

Олександр Сивокозов, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області, заступник голови Асоціації приватних виконавців України, голова правління ГО «Бюро приватних виконавців «Альтернатива», розповів про перспективи запровадження нових методів і процедур у виконавчому процесі. Спікер позитивно оцінив новели законопроєкту № 5660 і зазначив, що він уніфікує процедуру виконання для державних і приватних виконавців, а часові чи процедурні обмеження буде викладено в прикінцевих положеннях. У законопроєкті більш чітко виписано термінологію, що, на думку Олександра Сивокозова, сприятиме єдності судової практики.

Альона СТУЛІНА, Олесь ЄВТЄЄВ «Юридична практика»

КОМЕНТАР

Валерій БОЖИК, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики

Реформи задля ефективності

Хочу зазначити, що участь у V Конференції з виконавчого провадження була для мене досить важливою. Оскільки сьогодні триває робота над доопрацюванням законопроєкту № 5660 до другого читання, порядок денний Конференції є актуальними та своєчасними. Нині як перед суб’єктами законодавчої ініціативи, так і перед виконавцями виникає чимало питань, які вимагають вирішення в процесі реформування системи примусового виконання рішень.

Слід зазначити, що розбудова ефективної системи виконання рішень — це не лише забезпечення їх реалізації, а й робота над безумовним механізмом утвердження принципу верховенства права. Так, працюючи над законопроєктом № 5660, ми намагалися комплексно підходити до вдосконалення процесу примусового виконання рішень. На сьогодні для мене як для голови робочої групи завданням номер один є забезпечення прийняття законопроєкту як закону, що відповідатиме викликам і виконавчого провадження, і всієї системи примусового виконання рішень в Україні. Маємо напрацювати такий правовий механізм, який би максимально ефективно забезпечив виконання рішення в інтересах стягувача і не допускав порушень прав боржників чи інших осіб.

Я вдячний організаторам за запрошення! Заходи, що об’єднують державні інституції та експертне середовище, є запорукою ефективного нормативно­правового регулювання. Саме в таких дискусіях та обговореннях знаходяться шляхи вирішення проблем в тій чи іншій сфері.