Позбавлення матері права опіки тільки через її сексуальну орієнтацію є дискримінацією

Матір не можна позбавити права опіки над дитиною після розлучення з батьком тільки тому, що вона має певну сексуальну орієнтацію. Такі рішення національних органів є дискримінаційними, вважає Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Порушення статті 14 (заборона дискримінації) в поєднанні з порушенням статті 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено рішенням від 16 вересня 2021 року у справі «X. проти Польщі» (скарга № 20741/10).

Заявниця не змогла повернути собі право опіки над наймолодшою дочкою, яку було залишено з нею після розлучення, після того як її колишній чоловік домігся перегляду рішення щодо опіки на підставі того, що в заявниці були стосунки з іншою жінкою.

ЄСПЛ встановив, що сексуальна орієнтація заявниці та її стосунки з іншою жінкою були постійно в центрі обговорення та досліджувалися на кожному етапі судового провадження. Тому дійшов висновку, що суди сприймали заявницю саме через призму її сексуальної орієнтації, ухвалюючи рішення про відмову в поверненні права опіки. І саме це становило дискримінацію.

Влада повинна захищати жертв домашнього насильства в кіберпросторі

14 вересня ц.р. у справі «Володіна проти Росії» (№ 2) (скарга № 40419/19) Європейський суд з прав людини визнав порушення статті 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки російська влада не змогла захистити заявницю від продовжуваного насильства її партнера через соціальні мережі та месенджери.

Заявниця — жертва домашнього насильства, у справі якої («Володіна проти Росії» (скарга № 41261/17) ЄСПЛ уже констатував неналежність реакції органів влади на неодноразові акти домашнього насильства. Цього разу колишній партнер заявниці створив підроблені профілі на її ім’я у соцмережах, опублікував її інтимні фотографії, відстежував її пересування та надсилав погрози смертю через соціальні мережі.

ЄСПЛ знову вказав, що, маючи в розпорядженні засоби для притягнення до відповідальності партнера заявниці, органи влади не провели ефективного розслідування і жодного разу не розглянули її заяви достатньо ретельно, щоб вжити заходів для захисту жертви від повторення переслідування в інтернеті.