На стороні захисту — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

На стороні захисту

Рубрика Репортаж
На VI Міжнародному форумі із захисту бізнесу визначали системні ризики бізнесу та з’ясовували, як їм ефективно протидіяти
Коли точкові покращення інвестклімату не вирішують системні проблеми з тиском на бізнес, адвокати готові прийти на допомогу

Як змінюються умови ведення бізнесу в Україні, на які ризики слід зважати підприємцям, та що робити у випадку виникнення нештатних ситуацій, обговорювали 10 вересня ц.р. на VI Міжнародному  форумі із захисту бізнесу. Організатором заходу традиційно виступила газета «Юридична практика», генеральним партнером — АО AVER LEX, експертним партнером — ЮК «Алексєєв, Боярчуков та Партнери», професійним партнером — EQUITY.

 

Процесуальні механізми захисту бізнесу

Під час відкритого інтерв’ю Олексія Бонюка, керівника департаменту кримінально­правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора, співрозмовником якого став Сергій Гребенюк, партнер Asters, ішлося про механізм захисту інвестицій, створений в Офісі Генерального прокурора.

Говорячи про коло повноважень свого підрозділу, Олексій Бонюк підкреслив, що за рік роботи співробітникам Офісу вдалося знайти своє місце в системі органів прокуратури, замкнувши на собі роботу різних підрозділів, налагодити взаємодію з регіонами, як реагуючи на звернення бізнесу, так і надаючи консультативну допомогу правоохоронним органам на місцях.

Сергій Гребенюк зауважив, що завдяки роботі департаменту кримінально­правової політики та захисту інвестицій з’явилися процесуальні механізми, які дають змогу швидко реагувати в ситуаціях, де є елементи блокування господарської діяльності підприємств. Зі свого боку, Олексій Бонюк розповів про функціонал із захисту бізнесу, яким володіє його департамент, і дав поради адвокатам щодо найбільш ефективного його використання.

Аналізуючи практику роботи підрозділу, він на прикладі конкретних кейсів виділив найбільш поширені випадки порушень, з якими доводиться працювати. Водночас було описано алгоритм реагування на скарги та звернення суб’єктів господарювання й надано рекомендації стосовно документального супроводу таких звернень.

 

Бізнес­ландшафтний дизайн

Спроби держави покращити інвестиційний клімат і створити привабливі умови для роботи бізнесу в Україні не залишилися поза увагою експертів першої панельної дискусії «Український бізнес­ландшафт». Однак, як зауважила модератор дискусії Ольга Просянюк, керуючий партнер АО AVER LEX, говорити про повноцінне партнерство ще зарано. Вона запропонувала учасникам панелі поділитися своїми думками з приводу того, що сьогодні визначає комфортність ведення бізнесу, та дати оцінку цим факторам в Україні.

У тому, що нині в судах можна захистити права бізнесу, запевнив Богдан Львов, заступник Голови Верховного Суду (ВС), голова Касаційного господарського суду у складі ВС. Він підкреслив: представники влади публічно заявляють, що адвокат може «розвалити» будь­яку справу. Але це є наслідком не засилля «проадвокатських» норм у процесуальному законодавстві, а більш кваліфікованої підготовки адвокатами документів для суду. І суд, який керується принципом змагальності, не має іншого вибору, ніж ухвалити законне рішення на користь сторони, яка більш переконливо донесла свою позицію.

Міфи про низьку привабливість України для інвесторів розвіяла Майя Файт, генеральний директор Erede GmbH (Німеччина). Так, 100 % довіри до українських судів немає, заявила спікер, однак у Західної Європи є велика потреба в сировині, робочій силі в незаповнених ринках, а тому вони розширюватимуть присутність в Україні. Тим паче, що останнім часом завдяки інтенсивній диджиталізації державних сервісів Україна відкриває нові можливості.

Прогрес України саме завдяки диджиталізації підкреслила й Інна Хомич, директор із правових питань ТОВ «Нова Пошта­Центр». Однак на тлі таких прогресивних змін ризики для бізнесу залишаються незмінними. Містяться вони в незбалансованих повноваженнях контролювальних органів, зловживанні з боку регуляторів та надмірному податковому тиску.

В’ячеслав Краглевич, партнер EQUITY, підтримав ідею Інни Хомич, проте звернув увагу на тотальну недовіру бізнесу і громадян до будь­яких новацій у державі. Тому рекомендував також працювати над налагодженням комунікації. Важливо, щоб не тільки бізнес розумів, до чого мають призвести впроваджувані зміни, а й самі представники влади змінювали свій світогляд і перетворювалися на партнерів бізнесу.

Окремий пул проблем порушив Сергій Смирнов, партнер Sayenko Kharenko, зазначивши, що постійна зміна президентів, посадових осіб, керівництва ключових органів влади, політичного курсу та законодавства приховує ризики для іноземного бізнесу, які не можна наперед передбачити. Інвестиційні угоди повинні виконуватися незалежно від зміни прізвищ, тоді бізнес зможе реалізовувати довгострокові проєкти.

Держава і бізнес мають суперечні інтереси. Таку думку висловив Максим Шевердін, партнер Юридичної групи LCF, пояснивши: бізнес хоче менше сплачувати податків, а держава — більше їх збирати.
І саме в держави є можливість збалансувати ці інтереси, гарантувавши бізнесу:

— незалежну судову систему та ефективний захист власності,

— стабільну податкову систему й ефективний розподіл зібраних податків,

— мінімальне втручання держави в економіку.

Ярослав Грегірчак, заступник бізнес­омбудсмена, незмінний експерт заходу, проаналізував прогрес влади у вирішенні проблем бізнесу. За його словами, хоча вирішувати конкретні кейси влада погоджується, однак не ведеться робота над виправленням системних недоліків для запобігання виникненню ситуацій, що загрожують бізнесу.

 

Запобігти інкримінації

Про кримінально­правові ризики бізнесу йшлося під час другої сесії форуму, модератором якої став Тарас Пошиванюк, партнер EQUITY. Він зазначив, що такі ризики становлять левову частку роботи адвоката, що практикує у сфері кримінального права.

Про ризики та проблемні питання, які виникають під час обрання запобіжного заходу підозрюваному, розповів у своєму виступі Костянтин Рибачковський, партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери». Він нагадав, що 8 серпня 2021 року набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, які підвищують ефективність захисту в кримінальних процесах та розширюють права підозрюваних/звинувачених. Пан Рибачковський зробив порівняльний аналіз старої та нової редакції КПК України і виділив найбільш важливі моменти, які потрібно врахувати адвокатам.

Питання захисту під час арешту майна підприємств висвітлила у своєму виступі Ольга Шаповалова, партнер АО «БЕНЧЕРС». Вона проаналізувала суть поняття «арешт майна» та його роль у кримінальному провадженні. Було вказано на ознаки майна, яке може бути арештовано в кримінальному провадженні, та наведено перелік проблемних питань захисту, що виникають під час арешту майна. Ольга Шаповалова проілюструвала свої тези прикладами з власної адвокатської практики, навівши слухачам позиції сторони захисту, що позитивно або негативно вплинули на розгляд клопотання слідчим суддею.

Артем Старосєк, СЕО Molfar, присвятив свою доповідь інформаційній безпеці юридичної фірми в українських реаліях. Він показав алгоритм аналізу інформації про компанію, який використовується спеціальними агенціями для збирання різного роду компромату. Вказавши на вразливі точки, через які може статися витік конфіденційної інформації, та навівши реальні приклади, пан Старосєк підкреслив, що особливу увагу слід приділяти документообігу і з обережністю використовувати онлайн­сервіси.

Про практику Верховного Суду стосовно зловживання впливом розповів Денис Нєнов, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери». На підставі аналізу судової статистики за десятьма «корупційними» статтями він зробив висновок, що найбільш популярною є стаття 369 Кримінального кодексу (КК) України — на неї припадає 1766 вироків із 2807 винесених за корупційні злочини. А от за статтею 3692 винесено лише 329 вироків, що спікер пояснює складністю доведення цього злочину.

Про безпеку у власному бізнесі учасникам форуму розповів Вадим Касян, власник міжнародної компанії «Бюро перекладів «Тріс». Він нагадав відому тезу про те, що той, хто володіє інформацією, володіє світом, і наголосив, що наразі ця теза категорично не працює. На думку Вадима Касяна, інформації навіть забагато, тому виживає і розвивається той бізнес, який має свій ефективний алгоритм її обробки.

Реальною історією бізнесу з неочікуваною (очікуваною) розв’язкою з учасниками форуму поділився Павло Беспалов, юридичний радник Philip Morris. Він розповів про кримінально­правові ризики та ризики криміналу від правоохоронних органів на прикладі постачання товарів в Україну через Закарпаття. Резюмуючи, Павло Беспалов наголосив, що пасивно чекати завершення строків розслідування, коли вилучено цінний товар, не буде найкращою стратегією, якщо вам трапляться «перевертні в погонах». Практика свідчить, що треба одразу йти в медійний простір і привертати увагу до ситуації, особливо якщо державні службовці ведуть себе підозріло. Інакше існує ризик, що товар зникне, а ще гірше — потрапить на ринок.

Аналізуючи актуальну практику Верховного Суду з питань забезпечення прав учасників кримінального провадження, Сергій Фомін, суддя Третьої судової палати Касаційного кримінального суду ВС, зазначив, що за останні роки було ухвалено багато важливих рішень, зокрема щодо обчислення строків оскарження арешту майна, розширення кола осіб, що можуть оскаржувати вироки, неможливості оскарження рішення слідчого судді про передання майна до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (AРMA) тощо.

 

Санкційне право

Нова загроза для бізнесу — санкції Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) — стала предметом дискусії у форматі HARDtalk, яку модерував Віталій Сердюк, старший партнер АО AVER LEX. І це та загроза, яку складно спрогнозувати з огляду на утаємниченість процедур і всеосяжність повноважень РНБО.

Так, усього президенти України ухвалили 32 укази про введення в дію санкцій, запроваджених РНБО, навів статистику Денис Шкаровський, партнер ЮК VB PARTNERS. І значна частина цих указів оскаржуються в судах.

Найбільша проблема в цій процедурі, за словами адвоката, — дізнатися про реальні підстави запровадження санкцій, тобто зібрати докази. Для цього адвокатам доводиться отримувати доступ до державної таємниці, що потребує певного часу.

Проблеми з отриманням доказів у справах про санкції виникають також у суддів, до яких надходять такі справи у провадження. Про це розповіла Раїса Ханова, суддя Касаційного адміністративного суду у складі ВС, секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів. За словами судді, провадження у справах просувається неквапливо, бо в суду немає матеріалів. Він застосовує своє право на витребування доказів, але реальних матеріалів щодо підстав накладення санкцій не отримує, в найкращому випадку надходять відписки, що докази мають бути в іншого органу.

Сергій Лисенко, керуючий партнер GRACERS, зазначив: світова практика свідчить про те, що захист нацбезпеки шляхом застосування санкцій — виключна міра, застосування якої можливе лише, якщо жодним іншим шляхом її захистити неможливо. При цьому санкції повинні бути індивідуалізовані і виправдані. Але дуже часто виявляється, що коли блокуються кошти осіб під санкціями, то вони не можуть навіть оплатити судовий збір для оскарження указу або послуги адвоката. Тому все ж таки треба залишати людині якийсь доступний рахунок, з якого можна буде оплачувати комунальні послуги чи купувати продукти.

Досвідом порятунку компанії, діяльність якої було заблоковано одразу трьома кримінальними провадженнями з одних і тих самих підстав (через дії, пов’язані нібито зі спробою отримати податкове відшкодування податку на додану вартість), поділився Вадим Іванін, адвокат ЮК «АМБЕР».

Адвокат звернув увагу, що, як правило, підставами для таких проваджень є висновки експертів, тобто певна аналітична інформація, а тому порадив оскаржувати кожен із цих висновків та ініціювати притягнення їх авторів до відповідальності. Попри відсутність видимого ефекту від таких оскаржень, це дасть змогу викликати в суду сумнів щодо правомірність дій.

Злата Симоненко, радник Sayenko Kharenko, розповіла про діяльність закритої робочої групи з удосконалення Закону України «Про санкції», що призведе до розширення видів санкцій, сфер бізнесу і діяльності, в яких може бути застосовано санкції, автоматичного блокування для компаній у разі запровадження персональних санкцій для бенефіціарів тощо.

 

Глобальна безпека для локального бізнесу

Антикризова стратегія ведення бізнесу стала темою EXPERTtalk форуму, яку модерували Олег Вдовичен, керуючий партнер АО «Вдовичен та Партнери», й Ігор Цмінський, координатор INTERNATIONAL BUSINESS PROTECTION HOLDING, президент МАРЕКС (Міжнародна асоціація розслідувачів та експертів із кризових ситуацій). Як зазначив Олег Вдовичен, завдання дискусії полягає в ознайомленні широкого загалу не так із методами захисту бізнесу, як зі стратегією таких дій, напрацьованою світовою спільнотою.

«Синергія «антикризової трійки» як продукт сучасних реалій українського бізнес­середовища» — тема виступу Дениса Лисова, адвоката, СЕО компанії із захисту бізнесу IBPH, віцепрезидента МАРЕКС. На прикладі реального кейсу Денис Лисов продемонстрував, як можна здійснювати захист без наявності відповідної структури в компанії. На його переконання, достатньо трьох людей: координатора, який володіє технологією, юриста та спеціаліста з ІТ для захисту інформаційних систем.

Яков Радомисленський, експерт­аналітик у сфері безпеки міжнародних бізнес­відносин (Латвія), розповів про соціальну інженерію та нестандартні інструменти захисту бізнесу в умовах європейських реалій. Він нагадав, що у 2018­му набув чинності Загальний регламент ЄС із захисту даних (GDPR), у якому йдеться і про захист персональних даних на території Євросоюзу, що суттєво ускладнило збір інформації, тож потрібно було застосовувати інноваційні підходи для збирання інформації. Саме з цією метою використовують соціальну інженерію. Також було відзначено європейський тренд на скорочення класичних служб безпеки і збирання інформації про контрагентів за допомогою спеціалізованих компаній.

Про офшорний синдром (що ховається та що досліджується) говорив у своєму виступі Алекс Ауслендер, експерт з особливо складних міжнародних розслідувань, член Всесвітньої організації детективів та WAD (Ізраїль). Він нагадав про суть офшорних зон, технології, які застосовуються для виведення капіталів, та компанії, що користуються послугами офшорних зон. Було зазначено, що боротьба з офшорами розпочалася в 2013 році, і сприяла цьому міжнародні боротьба з фінансуванням тероризму. Ще 2016 року в офшори виводилося аж до третини світового ВВП, проте наразі зміна законодавства та міжнародні угоди роблять офшорні зони малопривабливими.

Продовжуючи тему офшорів, Олег Дерлюк, керуючий партнер Stron, зазначив, що класичні офшори наразі рідкість, оскільки вони потрапили в так звані регуляторні лещата, проте вони змінюються і пристосовуються до нових умов. На місці офшорів виникають оншори, які пропонують такий самий рівень захисту анонімності кінцевого бенефіціара. За словами спікера, податкове планування завжди здійснювалося на межі юрисдикцій, де є прогалини в законодавстві, і ці прогалини нікуди не поділися, просто інструменти, використовувані для мінімізації оподаткування, еволюціонують.

Про європейські стандарти навчання захисту бізнесу говорив Глен Грант, експерт із ділової розвідки, викладач стратегії в Ризькій бізнес­школі (Велика Британія). Він зазначив, що коли мова йде про безпеку, перше, що спадає на думку, — це озброєний та навчений охоронець. Проте наразі технології змінюються, і набувають значного поширення системи пасивної безпеки — відеокамери, через що потреба в людях у секторі безпеки знижується.

Про бізнес­операції на закордонних територіях як засіб виведення компаній на нові ринки на прикладі індійського кейсу розповів Володимир Каялов, траблшутер, СЕО агентства з антикризового управління Profit Development Consulting. Він підкреслив, що з погляду ментальності азійські ринки одночасно і складні, і цікаві. Попри те що в Індії проживає понад 1 млрд 300 млн осіб, люди з високим доходом становлять там лише 8 %. Збираючи дані про потенційних партнерів та контрагентів в Індії, Володимир Каялов радив не покладатися лише на одне джерело і планувати діяльність щонайменше на два роки, бо в Азії нічого швидко не робиться.

 

Захист активів

Про нюанси захисту активів, зокрема від рейдерських посягань, та можливості мінімізації бізнес­ризиків учасникам заходу розповіли Ірина Кондратова, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Віктор Дубовик, керівник Офісу протидії рейдерству, Олександр Сидоренко, партнер ALEXANDROV&PARTNERS, Дмитро Безмаль, партнер АО LES, Дмитро Сирко, керуючий партнер АО «Сирко і Партнери», Елеонора Ємець (Салова), радник, керівник практики WCC АDER HABER, та Дмитро Мошенець, начальник відділу зі супроводження банкрутств ФК «Інвестохіллс Веста». Модератором сесії став Костянтин Рибачковський, партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери».

Дмитро Безмаль дав низку практичних порад, як мінімізувати ризики рейдерства та тиску на бізнес. Він, зокрема, застеріг бізнесменів від виконання явно незаконних вимог контрагентів чи правоохоронних органів. Доповідач навів приклади реальних антирейдерських справ та поділився досвідом співпраці з Радою бізнес­омбудсмена. Він також наголосив на важливості вжиття превентивних заходів і своєчасного звернення по допомогу до професійних юристів.

Про актуальну практику Верховного Суду щодо оскарження у справах стосовно реєстраційного рейдерства розповіла Ірина Кондратова. Вона, зокрема, нагадала, що до 2018 року такі спори розглядалися здебільшого в порядку адміністративного судочинства, проте протягом 2018—2019 років Велика Палата Верховного Суду змінила юрисдикційну належність таких категорій справ, застосувавши єдиний концептуальний підхід.

«Велика Палата Верховного Суду, визначаючи характер спору як приватноправовий, орієнтувалася на суть спору, а не на визначений позивачем суб’єктний склад учасників справи», — наголосила Ірина Кондратова.

Віктор Дубовик розповів про антирейдерські ініціативи Мін’юсту та прокоментував нюанси оскарження реєстраційних дій в адміністративному порядку і складнощі, які виникають на практиці. Оцінюючи вплив змін, запроваджених у сфері держреєстрації в листопаді 2019 року, він наголосив, що наразі «класичне» реєстраційне рейдерство щодо юридичних осіб практично зникло. Пан Дубовик також зосередився на актуальних законодавчих змінах, які нині перебувають на розгляді парламенту.

Про оскарження у справах щодо реєстраційного рейдерства з позицій адвоката говорив Олександр Сидоренко. Наголосивши на важливості вжиття комплексних превентивних заходів, він прокоментував особливості оскарження реєстраційних дій в позасудовому (звернення до Офісу протидії рейдерству) та судовому порядку.

«Захист інвестицій: взаємодія бізнесу та правоохоронних органів» — тема виступу Дмитра Сирка. Він навів дані щодо діяльності різних органів, які так чи інакше опікуються питаннями захисту бізнесу: Офісу протидії рейдерству, профільного департаменту Офісу Генпрокурора, Ради бізнес­омбудсмена, Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів. Говорячи про, власне, взаємодію з правоохоронними органами, Дмитро Сирко рекомендував одразу йти до недержавних організацій, які за європейські гранти допомагають бізнесу в захисті європейських коштів.

Про роль комплаєнса в мінімізації бізнес­ризиків та управлінні ними учасникам форуму розповіла Елеонора Ємець (Салова). Вона зосередилася на механізмах кримінального комплаєнса, особливостях його проведення та на прикладі реальних кейсів продемонструвала, які можуть бути негативні наслідки у випадку невжиття превентивних заходів: втрата майні і техніки, репутаційні втрати через кримінальне переслідування, притягнення керівництва та бенефіціарів компанії до субсидіарної відповідальності тощо.

Дмитро Мошенець презентував практичну доповідь про практику захисту права власності на майно, набуте кредитором позасудовим шляхом, у межах виконавчого провадження та у справах про банкрутство. Так, говорячи про захист права власності на майно, набуте позасудовим шляхом, він звернув увагу на проблеми, пов’язані з різними підходами до визначення оцінки майна перед зверненням стягнення на предмет іпотеки, а також із різними підходами судів до підтвердження факту повідомлення іпотекодавця, боржника про звернення стягнення на предмет іпотеки.

 

Тренди судового захисту

Завершальна сесія VI Міжнародного форуму із захисту бізнесу була присвячена обговоренню тенденцій у судовому захисті бізнесу. «Судова практика має визначальну роль у захисті бізнесу, впливаючи на безпечність його ведення та інвестиційну привабливість держави», — наголосила модератор сесії Анастасія Доброчинська, старший партнер ЮК PRAVO GARANT.

Олександра Шукліна, керівник практики з питань вантажних перевезень юридичного департаменту АТ «Укрзалізниця», презентувала нюанси кейсу, пов’язаного з утратою рухомого складу на території інших держав. Вона розповіла про регулювання питання передання вагонів на територію інших держав, випадки їх втрати (неможливості подальшої експлуатації), особливості виплати компенсації та нюанси доказування в разі виникнення спору. Доповідач, зокрема, прокоментувала особливості призначення судових експертиз у цій категорії спорів. Олександра Шукліна також розповіла про досвід Укрзалізниці в позитивному врегулюванні спорів щодо втрати рухомого складу за кордоном.

Віктор Григорчук, начальник управління претензійно­позовної роботи юридичного департаменту Національного банку України (НБУ), говорив про судову практику оскарження рішень регулятора щодо виведення банків із ринку. Він, зокрема, зосередився на наслідках для судової практики від прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» № 590­ІХ. Так, відповідно до нових норм визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення НБУ або окремих його положень не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи правовий статус цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення.

Ганна Кривошей, директор юридичного департаменту Антимонопольного комітету України (АМКУ), зосередилася на актуальному та дискусійному питанні застосування штрафних санкції та їх судового оскарження. Спікер прокоментувала позицію АМКУ щодо виключного права Комітету визначати розмір штрафу в установлених межах, що, за її словами, нівелює можливість зменшення розміру штрафу судом. Ганна Кривошей також розповіла, які обставини враховує АМКУ під час визначення розміру штрафу.

Практичні аспекти обґрунтування фактичних витрат на правову допомогу та гонорару успіху було висвітлено у виступі Тетяни Дрозд, начальника відділу претензійної та судової роботи юридичного департаменту ТОВ «ЕКО». Вагомими обставинами для визначення розміру гонорару є складність справи, кваліфікація і досвід адвоката. Пані Дрозд також прокоментувала нюанси обґрунтування гонорару успіху.

На завершення профільної сесії та всього форуму Володимир Студенець, суддя судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, розповів про новели вирішення корпоративних спорів та актуальні правові позиції Верховного Суду. Він, зокрема, прокоментував висновки ВП ВС щодо відповідальності членів органів юридичної особи перед юридичною особою (справа банку «Укркоопспілка»), переведення прав покупця, моменту переходу корпоративних прав.

Ірина ГОНЧАР, Олесь ЄВТЄЄВ, Олексій НАСАДЮК «Юридична практика»

 


КОМЕНТАРІ


Тарас ПОШИВАНЮК, партнер EQUITY

 

Стабільність тенденцій

Це вже стало гарною традицією, що EQUITY підтримує Міжнародний форум із захисту бізнесу, організований «Юридичною практикою», в ролі експертного партнера. За всі роки партнерства та моєї особистої участі в заході приємно спостерігати зростання рівня організації заходу! Підтвердженням цього, без сумніву, є рівень спікерів і гостей форуму, серед яких судді Верховного Суду, співробітники Офісу Генерального прокурора, представники міжнародних корпорацій. Саме в такому колі ми, як професійні правники, так і представники бізнес­середовища, маємо змогу обговорювати актуальну проблематику, дискутувати щодо концепцій подальшого розвитку та визначати нові напрями вдосконалення законодавства.

Приємно констатувати, що за останні роки, попри всі «нестабільності», Україна все ж таки впровадила чимало дієвих заходів для зменшення тиску на бізнес­спільноту. Сподіваюся, що такі тенденції зберігатимуться і надалі, а інвестиційний клімат для вітчизняного та міжнародного бізнесу покращиться.

 


Віталій СЕРДЮК, старший партнер АО AVER LEX

 

Відсутність діалогу

Основна проблема, на яку вказують представники бізнесу сьогодні, це відсутність належного діалогу, який мав би бути налагоджений ще на початку розробки будь­яких змін, до їх внесення в чинне законодавство України. Про це свідчать доповіді спікерів на VI Міжнародному форумі із захисту бізнесу, який від самого початку АО AVER LEX підтримує як генеральний партнер.

Український бізнес насамперед скаржиться на те, що його голос не чують під час розробки законодавчих ініціатив. Лише після прийняття відповідних законів він може відповідним чином реагувати на зміни. Така ситуація має негативні наслідки як для бізнес­ та інвестиційного клімату в Україні, так і безпосередньо для держави, яка існує за рахунок податків.

Тому такі комунікаційні майданчики, як Міжнародний форум із захисту бізнесу, в якому беруть участь представники держави (правоохоронних та судових органів) і представники бізнесу, є основою для обговорення проблематики і для того, щоб обидві сторони мали можливість почути одна одну та стати партнерами в питанні розвитку бізнес­процесів та економіки країни.

 


Костянтин РИБАЧКОВСЬКИЙ, партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери»

 

Актуальна тематика

Вважаю, що Міжнародний форум із захисту бізнесу цього року був дуже вдалим: корисним за своїм змістом, цікавим щодо доповідачів та затишним за організацією.

Особисто мені адвокату­практику найбільш цікаво було послухати виступи суддів Верховного Суду. Зокрема, я дуже вдячний суддям Верховного Суду Богдану Львову, Сергію Фоміну та Ірині Кондратовій за їх виступи та представлені матеріали, які стосувались аналізу актуальної практики ВС, що склалася на сьогодні.

Найбільш корисними, враховуючи мою спеціалізацію, для мене були сесії «Кримінально­правові ризики бізнесу» та «Захист активів». У межах саме цих сесій форуму мені було цікаво взяти активну участь в обговоренні наболілих проблем юридичної практики в Україні та шляхів їх вирішення.

У цілому я дуже вдячний організаторам форуму і всім його доповідачам за чудово організований та корисний для юристів захід.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA