З вересня 2019 року в Україні діє Вищий антикорупційний суд (ВАКС) — спеціалізований суд у системі судоустрою України, який здійснює правосуддя в корупційних і пов’язаних із ними кримінальних правопорушення. А також забезпечує судовий контроль за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, вирішує питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства. Зважаючи на те що саме корупційні кримінальні правопорушення наразі є найбільш динамічним сегментом практики, та пам’ятаючи про досить непросту комунікацію суддів ВАКС і сторони захисту в окремих справах, ми вирішили комплексно оцінити діяльність ВАКС та його вплив на розвиток практики White­ collar crime (WCC), запросивши до спільного інтерв’ю Євгена Крука, заступника голови ВАКС, та Ольгу Просянюк, керуючого партнера АО AVER LEX.

— Євгене Васильовичу, ВАКС працює уже два роки. Які ваші особисті відчуття як судді? Чи достатньо було цього часу для становлення суду як повноцінної інституції? Який вигляд має ВАКС сьогодні — «зсередини» і «ззовні»?

Євген Крук (Є.К.): Час пролетів дуже швидко. В один день адвокат за своїми внутрішніми відчуттями не може стати суддею, це відбувається поступово. На початку було незвично, коли ти, ще вчора адвокат, обговорюєш судову практику із суддями Верховного Суду. Наприклад, зараз ми обговорюємо зміни до Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України в частині розгляду справ щодо цивільної конфіскації та, спілкуючись із головою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Борисом Івановичем Гулько, згадав як у липні 2005 року, отримавши диплом бакалавра, я проходив практику в Шевченківському районному суді м. Києва, де Борис Іванович був головою суду.

Якщо ж говорити про ВАКС у цілому, я вважаю, що за ці два роки ми зуміли багато чого досягти. Не буду переобтяжувати статистикою, але в нас вже є 47 вироків, водночас відсоток виправдувальних рішень (19 %) більший, ніж у середньому в Україні. Наявна кількість ухвалених судом вироків, на мою думку, пов’язана насамперед зі складністю та великим обсягом кримінальних проваджень, з некоректністю порівняльної статистики винесених вироків у корупційних кримінальних справах іншими судами до створення ВАКС. У цілому практика діяльності ВАКС дає підстави для впевненого оптимізму завдяки як позитивній динаміці розгляду антикорупційних справ, так і професійній роботі суддів, одним із підтверджень якої є належне і фахове обґрунтування ухвалених судом рішень. Про фаховість рішень позитивно висловилась і Національна школа суддів України, яка організовувала тренінги з написання судових рішень, за що висловлюю велику вдячність.

Звісно, є певні організаційні проблеми, які впливають на ефективність роботи суду. Так, зокрема, суддів першої інстанції розміщено у двох приміщеннях на Хрещатику та проспекті Перемоги, а Апеляційна палата ВАКС через складнощі з виділенням земельної ділянки не може розпочати реконструкцію виділеного їм приміщення.

— Велика кількість виправдувальних рішень — це наслідок певних недопрацювань слідчих органів чи результат ефективної роботи сторони захисту?

Є.К.: Класифікація справ ВАКС за коефіцієнтами складності (найвищий коефіцієнт — 55) свідчить про загальну високу складність справ у суді та показує, що середній коефіцієнт складності справ, які перебували в провадженні ВАКС протягом двох років діяльності, становить 46. Водночас третина справ ВАКС мають найвищу категорію складності — 55. А тому буде некоректно говорити про чиїсь недопрацювання. По­перше, це є результатом динамічності змін судової практики (зокрема, застосування підходів Європейського суду з прав людини людини (ЄСПЛ), а по­друге, в кожному конкретному випадку якась зі сторін роботу виконала краще. Я схиляюсь до думки, що зала судових засідань — майданчик сторони обвинувачення і сторони захисту, а судді — арбітри, які стежать за дотриманням правил гри за Кримінальним процесуальний кодексом (КПК) України, і хто кого переграв (чиї доводи більш переконливі), той переміг та отримав позитивне рішення.

— Ольго Вікторівно, які ваші враження від роботи ВАКС?

Ольга Просянюк (О.П.): Коли запускався ВАКС, ми всі дуже хвилювалися і не знали, які принципи він сповідуватиме та якою буде специфіка його роботи. Чи це буде гра для стороннього глядача і робота на запит суспільства, чи це буде професійне, зважене та справедливе судочинство. На різних майданчиках звучала теза (інколи про це говорять і тепер), що ВАКС бере до уваги презумпцію винуватості. Можливо, таке враження складалося спочатку. Але з особистого досвіду скажу, що це той суд, який дійсно чує, прискіпливо аналізує як позицію сторони обвинувачення, так і позицію сторони захисту, і в якому реалізується принцип змагальності сторін. І якщо почитати рішення ВАКС, можу впевнено стверджувати, що вони є найбільш мотивованими.

Можливо, дехто з колег зі мною не погодиться, але повторюю: ВАКС — це суд, який уміє чути аргументи сторони захисту. Практика свідчить: якщо належним чином підготовлено процесуальну стратегію, то в адвоката буде можливість представити свою позицію на кожній стадії процесу. Грамотно і чітко подана позиція дуже підвищує шанси отримати для клієнта виправдувальний вирок.

У нашій практиці були приклади, коли суддя у справі висловлював окрему думку, в якій погоджувався з аргументами сторони захисту. Приємно, що судді не бояться висловлювати й аргументувати власне бачення шляхом винесення відповідного процесуального рішення у формі окремої думки.

Я особисто отримую величезне задоволення, майже щотижня беручи участь у засіданнях ВАКС. Безумовно, не завжди вдається досягти бажаного результату, і подекуди я не можу погодитись із рішенням суду. Але в будь­якому разі потрібно залишатись коректним і в таких ситуаціях далі оскаржувати рішення у встановлений спосіб.

— Водночас за ці два роки ВАКС неодноразово зазнавав критики. Зважаючи на всі критичні зауваження, чи вдається ВАКС зберігати кредит довіри, отриманий під час створеня суду?

О.П.: На мою думку, так. Це той орган, який дійсно змушує працювати всіх учасників судового процесу.

Що мені, як адвокату, імпонує — судді не бояться висловлювати свою позицію і багато публікуються, експериментують, виписують новели, комунікують із суспільством. Нам дуже приємно, що судді ВАКС беруть участь у заходах (конференціях із кримінального права та процесу, форумі із захисту бізнесу, круглих столах), які ми підтримуємо, виступають під час дискусій, обговорюють практику та наявні проблеми. Це все теж позитивно впливає на рівень довіри до суду.

Безумовно, кожен адвокат, а тим паче клієнт хоче отримати виправдувальний вирок. Але тут питання в тому, що це не завжди можливо з огляду на фактичні обставини. Завдання адвоката — відпрацювати на 1000 %. Завдання суду — вислухати обидві сторони і винести зважене та обґрунтоване рішення у справі. Тому, відповідаючи на ваше запитання: так, для мене ВАКС виправдав кредит довіри.

Є.К.: Є такий відомий вислів: «Якщо тебе ніхто не критикує, всі махнули на тебе рукою». І це не про ВАКС. На брак критики на свою адресу ВАКС точно поскаржитися не може.

Хочу згадати слова судді­спікерки ВАКС Інни Білоус: «Критика — це отрута для слабких та ліки для сильних». Судді ВАКС не вважають себе та не є слабкими, а тому абсолютно не проти критики.

У нас розроблено комунікаційну стратегію, коли та як взаємодіяти зі ЗМІ та громадськістю. За загальним правилом, судді не можуть коментувати свої рішення. Водночас ми подбали про те, щоб судді­спікери були і серед слідчих суддів, і в першій інстанції, і в Апеляційній палаті та за потреби могли оперативно прокоментувати те чи інше питання.

Щодо критики та кредиту довіри. Однозначно, громадськість не може повністю оцінити, що таке справи, в яких по 150–200 томів, велика кількість обвинувачених, і ти роками не можеш завершити підготовче судове засідання. До прикладу, в суді розглядається справа, в якій 12 обвинувачених, у кожного з яких у середньому по два адвокати. Враховуючи сторону обвинувачення, в такому судовому засіданні беруть участь понад 40 осіб. Кожного слід вислухати, забезпечивши кожному реалізацію права на належний судовий розгляд. Наголошу, що саме суд оцінює докази, надані стороною обвинувачення, на предмет належності й допустимості, а поспіх на цій стадії може призвести до поверхневого оцінювання і необґрунтованого рішення, що не може бути свідченням справедливого розгляду. Якщо пригадати початок роботи Вищого антикорупційного суду, особисто мені імпонує висловлювання Президента України Володимира Зеленського під час урочистостей з нагоди відкриття ВАКС про те, що «завдання ВАКС — не просто покарання корупціонерів, а відновлення довіри громадян».

О.П.: Я б теж хотіла поставити запитання. Чи потребують перезавантаження відносини суддів ВАКС і сторони захисту? Ціла низка резонансних справ свідчить про те, що десь починаються скарги на адвокатів до КДКА, десь, навпаки, адвокати пишуть скарги на суддів. В окремих справах, на думку адвокатів, не повною мірою реалізовується право на захист, адвокатів обмежують у часі на дослідження матеріалів.

Є.К.: Зі свого боку зазначу, що зовсім не відповідає дійсності інформація, яка шириться в медіапросторі та в юридичній спільноті, про те, що ВАКС воює з адвокатами. Це штучно створене явище, якого насправді не існує.

Важко дати оцінку обґрунтованості критики та заперечень щодо дій суддів ВАКС, бо часто критика зводиться до незгоди з рішеннями суддів. Але є очікування, що крапку в кожному конкретному випадку поставить Верховний Суд.

Відомо, що невдоволення діями суддів набуло відображення в скаргах захисників до Вищої ради правосуддя (ВРП) — єдиного органу, який уповноважений розглядати такі звернення. Ми можемо з рішеннями ВРП як погоджуватися, так і внутрішньо не погоджуватися, але ми їх виконуємо, дотримуємося викладених у них позицій та робимо це у спосіб, передбачений законом, а найголовніше — в спосіб, передбачений Кодексом суддівської етики.

Аналогічні вимоги мають бути і до адвокатів: ідеться не просто про виконання рішення суду, але й про високу культуру спілкування.

О.П.: Назвіть, будь­ласка, основні помилки адвокатів під час розгляду справ у ВАКС.

Є.К.: Безумовно, слід готуватися до засідань. Я також вважаю, що немає сенсу в зачитуванні однакових клопотань, наприклад, одночасно кількома обвинуваченими або їх захисниками — це забирає час. А повторне викладення того ж самого клопотання не буде мати додаткового впливу на рішення суду. На місці адвокатів я б намагався максимально перейти в письмове провадження. Зараз, в умовах карантину, доцільніше заздалегідь підготувати документи, належним чином їх обґрунтувавши та долучивши до матеріалів справи. Про свою позицію слід заявляти якомога раніше, не чекаючи стадії судових дебатів, — тим простіше суду буде вас зрозуміти. Звісно, може бути стратегія не розкривати свої карти, але було б непогано, щоб суд заздалегідь розумів, які будуть контраргументи від сторони захисту. Можливо, це слід робити вже на стадії судових промов.

Які ще помилки? Я гадаю, слід дотримуватися не тільки правил поводження в судовому засіданні, а й високих етичних стандартів. Не вступати в суперечки із суддями.

О.П.: З огляду на ці помилки які рекомендації ви могли б дати адвокатам?

Є.К.: Вивчайте практику ВАКС. Із багатьох питань у нас напрацьована практика, і на них можна знайти відповідь, просто ознайомившись із нашими рішеннями. Зараз це дуже просто зробити.

Зрозуміло, що єдиної практики з усіх питань ще немає, і це нормально, зважаючи на період часу, протягом якого ВАКС працює. Але принаймні адвокати зможуть завчасно вивчити практику тієї чи іншої колегії чи судді ВАКС.

— Ольго Вікторівно, особисто ви вивчаєте практику ВАКС?

О.П.: Безумовно та обов’язково. Це наступне, що я роблю після ознайомлення з матеріалами справи. Це дає розуміння позиції суду чи колегії, можливі проблеми чи підводні камені. З огляду на це й приймається рішення про стратегію і тактику захисту.

Можу навести конкретний приклад. Я вивчала досить дискусійне питання звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі угоди про визнання винуватості. Специфіка в тому, що суд може затвердити таку угоду виключно в разі узгодження сторонами покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більш ніж п`ять років або більш м’якого покарання. Є низка позицій, відповідно до яких, якщо сторона обвинувачення і сторона захисту укладають таку угоду, то суд її затверджує. З цього питання я вивчала практику ВАКС і Апеляційної палати. Я була здивована: практика виявилася різною, було навіть рішення, яким Апеляційна палата скасувала рішення про затвердження мирової угоди, вказавши на те, що, зважаючи на всю специфіку корупційних злочинів, суспільство вимагає не мирових угод, а виправлення особи, що можливо лише шляхом ізоляції її від суспільства.

— Наявність єдиної позиції з того чи іншого питання для адвоката є перевагою чи все­таки звужує можливості для креативу під час формування стратегії захисту?

О.П.: Це чудове запитання. Якщо практика склалася на користь адвоката, він, звісно ж, буде на неї посилатися. Інше питання, якщо вона не повною мірою відповідає обраній стратегії. У такому випадку адвокату необхідно обрати шлях переконання суддів і аргументовано доводити свою правову позицію. Наприклад, в одній справі нам вдалося переконати суд змінити усталений порядок дослідження доказів та спочатку вивчити письмові документи й матеріали експертизи, щоб потім мати можливість використати цю інформацію під час допиту свідків.

Є.К.: Я дещо доповню. Ви правильно звернули увагу на вміння переконувати. Коли я став суддею, моє перше враження було, що бути адвокатом набагато складніше, ніж бути суддею. Всі ми професіонали, безумовно, у кожного є своя думка. Переконати суддю, в якого вже є сформована правова позиція, складно, але можливо. Переконувати можна і потрібно, але не виходячи за рамки певних етичних норм. І одне з питань, щодо якого я б із задоволенням подискутував із професійною спільнотою, — це регламент виступів. Я переконаний, що для досвідченого адвоката 15 хвилин більш ніж достатньо, щоб донести суду свою позицію. Вважаю, що, реалізовуючи свої повноваження встановлювати регламент для виступу сторін, суддя має право обмежити час виступу, навівши відповідне обґрунтування, яке заноситься до журналу судового засідання. Такі повноваження судді випливають із його передбаченого КПК України обов’язку контролювати перебіг судового процесу, а також із прецедентної практики ЄСПЛ, де зазначено, що кожна держава­учасниця має право встановлювати правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, мета яких — не допустити безладного руху в судовому процесі.

О.П.: Я буду опонувати. Погоджуюсь із погляду організації судового процесу, але я категорично проти обмеження сторони захисту в реалізації її прав чи виступів. Я розумію, про що ви кажете. Коли мова йде про клопотання на 150 сторінок, яке подано через канцелярію і яке адвокат монотонно зачитує, — так, потрібна економія часу, безумовно. Але коли в сторони захисту є позиція по суті справи, за жодних обставин не може бути обмежень.

Є.К.: Нагадаю, що ВАКС є спеціалізованим судом і розглядає конкретну категорію справ. Часто вся правова позиція викладається в дебатах, які не обмежуються. Інше питання — проміжні клопотання, в яких по кілька разів наводяться ті ж самі положення КПК України  і практика ЄСПЛ, з якою судді ВАКС добре обізнані.

О.П.: З цим я можу погодитися. Це справді конструктивно.

Є.К.: Давайте ще змоделюємо ситуацію щодо обмежень сторони захисту. Якщо б ви були суддею ВАСК, скільки би ви часу надали адвокату для ознайомлення з матеріалами справи, якщо обвинувачений відмовився від свого адвоката (який до цього півтора­два роки вивчав матеріали справи)?

О.П.: Це досить поширена ситуація. За усталеною практикою, на вивчення одного тому справи надається один день. І адвокат буде наполягати саме на таких строках. Але ставлячи себе на місце судді, я, мабуть, застосовувала розрахунок: два томи справи на день.

Є.К.: Гаразд. Питання наступне: адвокат ознайомився з матеріалами, і тут знову відмова і новий адвокат. Скільки часу надати цьому адвокату?

О.П.: Стільки само. У нас немає можливості обмежувати право особи на вибір собі захисника чи їх заміну. І немає жодних гарантій, що, хоч би скільки часу ви дали, ситуація не повториться. Мета зрозуміла, і в такій ситуації суд певною мірою є заручником.

Подивимося на цю проблему з боку адвоката, який вступає у справу. Він абсолютно не винен у тому, що клієнт обрав таку тактику захисту. І йому, безумовно, потрібен час, щоб належно вивчити всі матеріали і надати кваліфіковану правову допомогу.

— Зараз учергове говорять про перезавантаження антикорупційної реформи, так само як і про перезавантаження судової реформи. Що було би доцільно змінити в регулюванні діяльності ВАКС, який перебуває на перехресті цих двох реформ?

Є.К.: Відповідаючи на це запитання, я хотів би насамперед назвати головний для мене результат створення ВАКС у тому вигляді, в якому він існує сьогодні. На мою особисту думку, головним здобутком організації ВАКС є створення небувалого до цього в Україні рівня незалежності кожного окремого судді. Такий рівень (з урахуванням умов організації праці, зарплат, соціального забезпечення) має бути перенесено на всю судову систему. Це не те, що треба перезавантажувати, а те, на що треба рівнятися.

Якщо говорити про підвищення ефективності ВАКС, то багато буде залежати й від законодавця та змін до процесуального закону. Передовсім зверну увагу на процесуальні моменти, про які ми вже частково сьогодні згадували: потрібно дозволити одноособовий розгляд у справах щодо нетяжких злочинів, врегулювати питання належного повідомлення сторін про судове засідання (наприклад, визначити, чи є належним повідомлення обвинуваченого через захисника, врегулювати питання належного повідомлення в процедурі in absentia), скасувати необхідність проголошення повного тексту судового рішення, а також нюанси неодноразової відмови від адвоката.

Ми також розраховуємо, що найближчим часом роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України буде відновлено, для підвищення ефективності роботи ВАКС видається доцільним залучення зовнішнього ресурсу у вигляді нових суддів. Причому я виступаю за те, щоб у ВАКС прийшло більше адвокатів.

Бесіду вів Олексій НАСАДЮК, «Юридична практика»