Іти в дохід — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Іти в дохід

Арбітражний керуючий має проаналізувати майновий стан боржника ще і для того, щоб у майбутньому гарантовано отримати свої кошти та не опинитися серед кредиторів із безнадійною дебіторською заборгованістю

21 жовтня 2019 року почав діяти Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ). Однією з новел, яку було відображено в книзі IV «Відновлення платоспроможності фізичної особи», є впровадження так званого інституту банкрутства фізичної особи.

 

Грошове питання

Упроваджуючи цей інститут, законодавець мав на меті досягнути соціального та економічного ефектів від реалізації положень КУзПБ на практиці. Соціальним ефектом мало б бути зняття напруження в суспільстві у зв’язку зі звільненням фізичних осіб від значної заборгованості перед кредиторами, зокрема і перед фінансовими установами, яка накопичувалася роками. Економічний ефект мав полягати в покращенні майнового стану фізичних осіб — боржників після звільнення від боргів та можливості «почати фінансове життя спочатку».

Нагадаємо, що скористатися правом на звільнення від боргів через банкрутство можуть фізичні особи та фізичні особи — підприємці виключно за власною ініціативою шляхом подання відповідної заяви до господарського суду за місцем перебування боржника.

Однією з вимог для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, передбачених статтею 116 Кодексу України з процедур банкрутства, є подання разом із заявою про відкриття провадження доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючого реструктуризацією за три місяці виконання повноважень (у 2021 році — 34 050 грн).

Законодавцем установлено спосіб врегулювання неплатоспроможності фізичної особи виключно за заявою боржника. Складається ситуація, за якої особа, що потрапила в складне матеріальне становище, має можливість скористатися інструментом звільнення від боргів через процедури банкрутства, лише якщо сплатить 34 050 грн винагороди арбітражному керуючому.

Однією з основних причин низького попиту на послуги арбітражного керуючого з відновлення платоспроможності фахівці називають саме обов’язковість авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючого реструктуризацією за три місяці виконання повноважень. Проблема полягає в тому, що боржнику, як правило, ніде взяти таку суму і, відповідно, він не в змозі подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, щоб позбутися боргів.

Звісно ж, ця норма потребує доопрацювання, але в такому форматі, щоб арбітражним керуючим гарантувалося право на отримання винагороди, регламентоване статтею 43 Конституції України.

 

У пошуках виходу

Чи є вихід із цієї ситуації нині?

Постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 19 листопада 2020 року у справі № 910/726/20 (постанова) запропоновано досить цікавий механізм, щоб уникнути авансування винагороди керуючого реструктуризацією під час подання до суду заяви боржником. Висновки полягають у такому.

Законодавець не передбачив жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цієї особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до частин 2, 6 статті 43 Конституції України.

Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи. Тож, відповідно, обидві особи (боржник та арбітражний керуючий) можуть подати до суду разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство звернення про призначення керуючого реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи.

Місцевий суд може розглянути подані документи як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражного керуючого та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.

Як бачимо, запропонований у постанові варіант є досить дієвим, однак не позбавляє обов’язку боржника в майбутньому здійснити розрахунок за угодою про розстрочення оплати з керуючим реструктуризацією. Зі свого боку арбітражний керуючий має проаналізувати майновий стан боржника на предмет наявності майна, яке підлягатиме реалізації в процедурі, щоб у майбутньому гарантовано отримати свої кошти та не опинитися серед кредиторів із безнадійною дебіторською заборгованістю.

 

Установити паритет

Крім того, чинною редакцією КУзПБ не встановлено будь­яких критеріїв співмірності розміру винагороди та обсягу наданих арбітражним керуючим послуг.

Єдиним критерієм обчислення розміру винагороди арбітражного керуючого є певна кратність до мінімальної заробітної плати, і це гарантовано щомісяця.

Досить часто виникає ситуація (особливо в ліквідаційній процедурі), коли оскаржуються судові рішення в межах справи, майна в боржника нема, процедура триває значний час, а арбітражний керуючий лише формально подає звіти. Однак у цей час оплата послуг арбітражного керуючого нараховується та в майбутньому стягується судами з кредиторів.

За таких умов необхідно внести зміни до КУзПБ, якими потрібно встановити критерії визначення співмірності розміру винагороди та обсягу наданих арбітражним керуючим послуг, а саме:

— складності справи та наданих арбітражним керуючим послуг;

— часу, витраченого арбітражним керуючим на надання відповідних послуг;

— обсягу наданих арбітражним керуючим послуг.

Однак для ретельної підготовки дієвих змін потрібно здійснити ґрунтовні дослідження та обговорити ці зміни з професійною спільнотою арбітражних керуючих. Лише таким чином можна досягти певного консенсусу, який би влаштував усіх учасників відносин.

 

Взаємопов’язані категорії

Отож, питання доступу до процедур банкрутства і відновлення платоспроможності фізичної особи та оплата послуг арбітражного керуючого є взаємопов’язаними категоріями, які потребують удосконалення нормативного регулювання на законодавчому рівні.

 

МОІСЕЄВ Юрій — радник L.I.Group, м. Київ


ТОЧКА ЗОРУ

 

Домовитися про відстрочку
Сергій ЛИТВИНЕНКО, адвокат «Горецький і Партнери»

В законодавстві не передбачено жодних альтернативних можливостей авансування на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цієї особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність та відповідає положенням частин 2, 6 статті 43 Конституції України.

Однак, на моє переконання, зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи, та подати до суду разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідне звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) про призначення цього арбітражного керуючого керуючим реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Це можна розглядати як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражного керуючого, що дає можливість суду прийняти відповідне рішення про задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA