Підготовчий клас — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Підготовчий клас

Рубрика Тема номера
Оскарження рішень та дій слідства, а також ухвал слідчого судді під час підготовчого судового засідання може стати ефективним інструментом для сторони захисту

Одним з основних досягнень авторів Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, який набув чинності у 2012 році, було запровадження інституту слідчих суддів. Ідеться про появу незалежного арбітра, який здійснював би судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини на стадії слідства.

Представники сторони обвинувачення під час досудового розслідування можуть застосовувати різного роду заходи, зокрема державного примусу (затримання, обшук, зупинення/відновлення слідства, відмову в задоволенні клопотань захисту тощо). Ні для кого не секрет, що їх використання може бути безпідставним і незаконним. У зв’язку з цим КПК України дає можливість учасникам процесу оскаржувати в суді такі дії та рішення правоохоронців.

Однак перелік дій та рішень, які може бути оскаржено під час слідства, є обмеженим. Вичерпний перелік міститься в частині 1 статті 303 КПК України. До цього переліку належать, наприклад, повідомлення про підозру, рішення про закриття кримінального провадження, про зупинення досудового розслідування, відмова у визнанні потерпілим та інші.

Дії та рішення сторони обвинувачення, не зазначені у вказаній нормі, не підлягають оскарженню до закінчення слідства.

Водночас кримінальне процесуальне законодавство (частини 2, 3 статті 303 КПК України) передбачає можливість подання захистом таких скарг під час розгляду справи по суті в суді.

Аналогічна ситуація і з оскарженням ухвал слідчого судді. Відповідно до частини 3 статті 309 КПК України скарги на ухвали слідчого судді, не передбачені частиною 1 цієї статті, оскарженню не підлягають на стадії слідства, а заперечення проти них може бути подано під час підготовчого провадження в суді.

У цій статті пропонуємо розглянути питання, чи працюють на практиці механізми оскарження та які є інструменти для боротьби з незаконними рішеннями учасників процесу на стадії судового розгляду.

 

Правова колізія

Як уже було зазначено, кримінальний процесуальний закон передбачає можливість сторони захисту на підготовчому засіданні подавати скарги на рішення та дії слідчого або прокурора, які не можна було оскаржити під час слідства.

Так, відповідно до частини 2 статті 303 КПК України ці скарги не розглядаються в процесі досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами статей 314−316 КПК України.

Проте на практиці виникають проблеми під час застосування вказаного інструмента захисту.

Справді, статтею 303 КПК надано право стороні захисту оскаржувати будь­які дії або рішення слідства під час підготовчого засідання в суді першої інстанції.

Водночас положення КПК України, які регламентують стадію підготовчого судового засідання, жодним чином не регулюють порядок розгляду таких скарг. Зокрема, в законодавстві не передбачено, які рішення суд може ухвалити за результатами їх розгляду.

Саме це перетворило зазначений інструмент на абсолютно недієвий. Адже судові органи в більшості випадків відмовляють у розгляді таких скарг.

Представники Феміди мотивують свою відмову, як правило:

— відсутністю повноважень прий­мати будь­які рішення за такими скаргами на підготовчому засіданні;

— відсутністю імперативної вимоги в КПК України щодо обов`язкового розгляду по суті будь­яких скарг у підготовчому судовому засіданні. Кримінальний процесуальний закон вказує лише на можливість такого розгляду.

Загалом формулювання суду зводяться до того, що оцінку аргументам захисту буде надано під час розгляду справи по суті.

На жаль, таку позицію підтвердила Друга судова палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року у справі № 273/1053/17

Зокрема, Верховний Суд зазначив, що положення частини 2 статті 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов’язкового розгляду по суті будь­яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314−318 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду», а також пряме відсилання до статей 314−316 КПК України).

Таким чином нівелюється закріплений частиною 2 статті 303 КПК України засіб захисту.

Ураховуючи положення статті 9 КПК України, в разі відсутності чіткої регламентації порядку розгляду таких скарг, на нашу думку, слід застосовувати загальні засади кримінального провад­ження. Однією з них є гарантоване право на оскарження процесуальних дій та рішень слідчого і прокурора (частина 1 статті 7 та частина 1 статті 24 КПК України).

 

Оцінка суду

Судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини на стадії слідства здійснюють слідчі судді. Однак бувають випадки, коли такий контроль переноситься на стадію судового розгляду, де ці функції вже покладаються на суддю.

У цих випадках ухвали слідчого судді можуть стати предметом перевірки суду.

Як уже зазначалося (частина 3 статті 309 КПК України), захист під час підготовчого засідання може подавати заперечення на ухвали слідчого судді, які не можна було оскаржити під час слідства (наприклад, про надання дозволу на обшук, тимчасовий доступ, огляд тощо).

Як правило, суди відкладають прий­няття рішення щодо заперечень до розгляду справи по суті.

Питання оскарження ухвал слідчого судді під час судового розгляду є надважливим для захисту.

Насамперед це обумовлено тим, що в разі визнання ухвали слідчого судді необґрунтованою обвинувачення втратить можливість посилатись на докази, отриманні в результаті процесуальних і слідчих дій, вчинених на основі такого судового рішення.

Наприклад, суд під час розгляду справи по суті встановить, що ухвалу про надання дозволу на обшук винесено з істотним порушенням прав і свобод людини. За таких умов результати обшуку будуть недопустимими доказами з огляду на вимоги частини 1 статті 87 КПК України.

Таку позицію підтвердила Перша судова палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду під час розгляду справи № 754/12820/15­к.

У постанові від 5 лютого 2019 року Верховний Суд зазначив, що ухвали слідчого судді і, відповідно, обшуки, які було проведено на їх підставі, стали можливими виключно через використання слідчими органами інформації, отриманої в результаті негласних слідчих дій, здійснених, як визнано судом першої інстанції, з істотним порушенням прав і свобод людини. За таких умов результати обшуку є недопустимими доказами відповідно до вимог частини 1 статті 87 КПК України. Та обставина, що ці обшуки було проведено на підставі ухвал слідчого судді, які не скасовано, не впливає на цей висновок.

Отже, суд під час судового розгляду може перевіряти ухвали слідчого судді на предмет їх законності та обґрунтованості.

Необґрунтована або невмотивована ухвала слідчого судді, на підставі якої було здобуто докази на стадії слідства, буде мати негативні наслідки для сторони обвинувачення під час судового розгляду. А саме − такі докази буде визнано недопустимими.

 

Ефективний інструмент

Вважаємо, що оскарження рішень та дій слідства, а також ухвал слідчого судді під час підготовчого судового засідання може стати ефективним інструментом сторони захисту, який би допоміг, з одного боку, не допустити затягування з численними оскарженнями кожного кроку слідства, а з іншого — надати захисникам можливість швидко оскаржити в суді будь­які незаконні, на їхню думку, дії чи рішення сторони обвинувачення, не очікуючи винесення рішення по суті справи.

 

БОЙКО Сергій — адвокат ЮК VB PARTNERS, м. Київ


ТОЧКА ЗОРУ

 

Розглянути — зобов’язаний
Ірина СТАРОДУБ, керівник судового відділу Moneyveo

Розгляд скарг на бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги (стаття 306 КПК України).

Окрім того, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити до прокурора вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

Прокурор вищого рівня розглядає скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надає відповідному прокурору обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особі, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляють про результати її розгляду. Службових осіб, винних у недотриманні розумних строків, може бути притягнуто до відповідальності, встановленої законом (стаття 308 КПК України).

І найважливіше: за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора приймається ухвала, яку не може бути оскаржено, крім ухвали про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про скасування повідомлення про підозру та відмову в задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA