Штрафний удар — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Штрафний удар

Прийняття законопроєкту № 5600 призведе до розширення повноважень контролювальних органів, збільшення штрафів для платників податків і зростання адміністративних витрат бізнесу
Запропонованими законопроєктом № 5600 змінами до ПК України може бути запроваджено обмеження права на свободу пересування особи навіть без доведення її вини
КУРОЧКО Максим — керуючий партнер «МК ЛІГАЛ СЕРВІС», м. Київ
ІЛЬЮЩЕНКОВ Олексій — старший юрист «МК ЛІГАЛ СЕРВІС», м. Київ

Ухвалення законопроєкту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 2 червня 2021 року №  5600 (законопроєкт № 5600) може досить суттєво змінити правила гри для різних категорій платників податків, зокрема для малого та середнього бізнесу.

 

Вийти під заставу

Однією з найбільш резонансних змін є те, що оскарження платником податків податкового повідомлення­рішення про донарахування податків і штрафів призведе до поширення податкової застави на такі неузгоджені грошові зобов’язання (запропонована в законопроєкті № 5600 редакція пункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу (ПК) України). Це означає, що якщо сума донарахованих податків і штрафів буде перевищувати 180 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, то буде призначено податкового керуючого, описано майно платника податків на суму податкового боргу і, як наслідок, платник податків не буде мати право відчуження описаного майна без згоди податкового керуючого.

Зрозуміло, що, скажімо, для торговельних підприємств це означатиме фактичне зупинення господарської діяльності. З іншого боку, платнику податку відповідно до Податкового кодексу України надається 10 календарних днів для сплати донарахованих податків і штрафів. Упродовж цього часу платник податків матиме можливість, наприклад, передати належне йому майно іншим особам, що, вочевидь, знівелює мету запропонованої норми.

Крім того, несплата податкового боргу на суму понад 1 млн грн платником податку впродовж 30 календарних днів після отримання відповідної податкової вимоги даватиме право контролювальному органу встановити тимчасове обмеження в праві виїзду керівника боржника — юридичної особи за межі України до повного погашення такого боргу (доповнення законопроєктом № 5600 ПК України пунктами 20.1.352, 87.13, а також внесення змін до пунктів 91.3, 95.3 відповідних статей цього кодексу).

Як наслідок, пропонується запровадити обмеження права на свободу пересування особи навіть без доведення її вини. Водночас цікаво: чи буде змінюватися особа, на яку накладаються обмеження, в разі зміні керівника платника податків? І якщо так (а запропоновані формулювання в законопроєкті № 5600 свідчать саме про це), то в чому вина нового керівника, який не має жодного стосунку до порушень, які виникли до початку його діяльності?

Контролювальні органи отримають право на письмовий запит про надання інформації не за умови наявності фактів, які свідчать про порушення платником податків законодавства, а лише за наявності фактів, що можуть свідчити про такі порушення (пункт 73.3 статті 73 ПК України в редакції законопроєкту № 5600). Це уточнення ще більше розв’язує руки контролювальним органам для розсилання запитів без належної підстави, що призведе до збільшення витрат платників податків на їхнє адміністрування.

Викликає питання й те, як усі зазначені вище зміни узгоджуються з презумпцією правомірності рішень платника податків (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України).

Також варто звернути увагу на істотне зменшення строків для застосування штрафів у розмірі 40 % і 50 % від суми податку на додану вартість (ПДВ) за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних і допущення помилок у разі зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної (пункт 1201.1 статті 1201 ПК України в редакції законопроєкту № 5600). Замість строку реєстрації до 365 днів — строк до 180 днів і замість строку реєстрації на 366 днів і більше — на 181 день і більше.

Для платників ПДВ буде істотно зменшено строки включення до складу податкового кредиту податкових накладних, складених через більш ніж 180 днів із моменту здійснення господарської операції, тимчасом як за чинною нормою передбачено 1095 днів (стаття 198 ПК України в редакції законопроєкту № 5600).

Додатково може бути обмежено право на бюджетне відшкодування ПДВ, яке ставиться в залежність лише від певних видів господарської операції платника податку або ступеня перероблення товару (стаття 200 ПК України в редакції законопроєкту № 5600), а не від усіх операцій, як у чинній редакції ПК України.

Окремо треба звернути увагу, що більшість податкових змін, запропонованих законопроєктом № 5600, у разі його ухвалення буде запроваджено в тому самому податковому році, коли й приймається цей закон (у 2021­му), що є порушенням принципу стабільності податкового законодавства.

 

Удар по реальному сектору

Для окремих галузей зміни будуть ще більшими. Зокрема, в законопроєкті № 5600 у первісній редакції передбачається різке зростання податкового навантаження на користувачів земельних ділянок і фермерів, які переважно теж є середніми або малими підприємствами.

Встановлюється загальне мінімальне податкове зобов’язання платників податку — власників, орендарів, користувачів на інших умовах (зокрема, на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь (статі 141, 165, 170 ПК України в редакції законопроєкту № 5600). Водночас із 2 га до 0,5 га зменшено площу землі, дохід із якої не включається до складу загального мінімального податкового зобов’язання.

Якщо дохід такого платника податків є меншим за визначене загальне мінімальне податкове зобов’язання, то йому потрібно буде доплатити різницю. Водночас у разі якщо дохід є більшим за загальне мінімальне податкове зобов’язання, то сума податку з такого перевищення не враховується в загальній сумі сплачених податків за наступний період.

Аналогічно законопроєктом № 5600 запропоновано збільшити податкове навантаження на учасників ринку житлової нерухомості.

Так, передбачається сплата ПДВ для платників, які здійснюють продаж житла на вторинному ринку (стаття 197 ПК України в редакції законопроєкту № 5600), у чинній редакції ПДВ сплачувався під час першого продажу; запропоновано також збільшити до 18 % ставку оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій із продажу третього та наступних об’єктів нерухомості впродовж року, тоді як за чинною нормою ця ставка — 5 % (нова редакція статті 172 ПК України).

Ці новації вплинуть на механізми продажу житла, які використовують забудовники. Зокрема, має зникнути схема мінімізації оподаткування, яка використовувалася деякими учасниками ринку, коли будівництво об’єктів нерухомості та їхній продаж здійснювалися від імені фізичних осіб, не зареєстрованих як суб’єкти підприємницької діяльності. У такому випадку продавець сплачував податки за ставкою 5 %. Запропоновані зміни мають усунути економічний зміст цієї схеми. Водночас це жодним чином не перешкоджатиме переходу забудовників на інші механізми продажу нерухомості з використанням інститутів спільного інвестування, житлово­будівельних кооперативів, відступлення права вимоги тощо.

Тож від будівельної галузі варто очікувати змін інструментів і механізмів продажу житла та викликаного цим збільшення його вартості через додаткові витрати на впровадження таких механізмів.

 

Зростання фіскального тиску

Загалом прийняття законопроєкту № 5600 призведе до розширення повноважень контролювальних органів, збільшенням штрафів для платників податків та зростання адміністративних витрат бізнесу.


КОМЕНТАРІ


Драконівська норма
Володимир ЧИЖИКОВ, керуючий партнер «А1 Консалтинг»

 

Щодо можливостей бізнесу «рятувати» майно від податкової застави — звісно, вони є, але в будь-якому разі це штучні контрдії, на які не кожна компанія наважиться, особливо міжнародна компанія, що працює в Україні.

По-перше, дозвіл податкової на реалізацію майна у вигляді готової продукції або запасів не буде потрібен, якщо отримані кошти від продажу йдуть на виплату заробітної плати та податків.По-друге, податкова застава не має пріоритету перед попередніми обтяженнями, які платник може створювати штучно, наприклад, передаючи майно в заставу пов’язаній особі. Бізнес також може розділяти компанії на утримувачів активів та операційні компанії, залишаючи ризики на компаніях, де активів небагато. Можна навіть діяти більш агресивно, реалізуючи майно, нехтуючи податковою заставою, та потім судитися з податковою.

Але, незважаючи на можливість бізнесу вигадувати різні схеми, все ж таки це не ті покращення, на які очікують платники. Сама норма є драконівською, не кажучи про те, що вона суперечить положенням Конституції України та жодним чином не підвищує, а, швидше, навпаки зменшує рівень інвестиційної привабливості.


Суперечитиме Конституції України
Віталій ТИМЧУК, адвокат АФ «Грамацький і Партнери»

 

Текст проєкту № 5600 не містить чітких критеріїв, за якими керівника підприємства-боржника можна притягнути до спеціальної відповідальності.

Своєю чергою, з огляду на фундаментальні основи конституційного та цивільного права така відповідальність не може застосовуватись автоматично.

Таким чином, суди України в разі ухвалення законопроєкту № 5600 самостійно вирішуватимуть, чи застосовувати його спірні положення в автоматичному порядку, чи встановлювати в рамках судового розгляду вину керівника у виникненні податкового боргу підприємства.

Без встановлення вини керівника підприємства у виникненні податкового боргу застосовування заборони виїзду за межі України суперечитиме її конституційним основам.

У будь-якому разі покладення відповідальності на чинного керівника підприємства-боржника судовим рішенням не може поширюватися на нового керівника, який з тих чи інших причин стає директором цього підприємства.

У такому випадку фіскальному органу доведеться отримувати чергове (нове) судове рішення про блокування виїзду для нового керівника, який не має жодного стосунку до виникнення податкового боргу підприємства.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA