Нині в кулуарах серед корпоративних юристів можна почути новину, яка тримає всіх насторожі, адже 11 липня 2021 року для українського бізнесу настала нова ера — час розкривати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ). Зокрема, як відомо, набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності» від 19 березня 2021 року № 163 (наказ № 163). Відповідно, саме з цієї дати почався відлік тримісячного періоду, протягом якого юридичні особи мають обов’язково подати державному реєстратору відомості про свою структуру власності (дедлайн — 10 жовтня 2021 року). Зовсім нещодавно було зареєстровано проєкт закону № 5807 «Про внесення змін до деяких законів України щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи».

Ярослав Павлюк, юрист ЮФ AVELLUM, зазначає, що законопроєктом № 5807 передбачено внесення кількох змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» і Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Закон). Зокрема, після прийняття законопроєкту № 5807 не потрібно буде зазначати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, якщо її засновниками є виключно фізичні особи; не потрібно буде подавати нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, якщо такий документ уже наявний у матеріалах реєстраційної справи та не був змінений. Строк для подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності буде подовжено з трьох місяців до одного року з дня набрання чинності відповідним наказом Мінфіну (застосовується до юридичних осіб, зареєстрованих до набрання чинності Законом).

Що це і для чого?

Метою перших двох змін є вдосконалення законодавства щодо розкриття інформації про кінцевого бенефіціарного власника, зокрема шляхом скасування вимог щодо подання інформації та документів, які вже наявні в державних реєстраторів. Останнє нововведення, вочевидь, спрямовано на розвантаження державних реєстраторів та надання можливості юридичним особам вчасно виконати вимоги законодавства.

Зі свого боку Олег Онищенко, юрист практики вирішення спорів АО Juscutum, вважає, що насамперед така законодавча ініціатива пов’язана з чималою кількістю юридичних осіб, які повинні надати дані про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності. А також зі встановленням короткого строку на виконання такого обов’язку, що призведе до значного підвищення навантаження на держреєстраторів.

Як пояснює один із авторів цього законопроєкту, приміром, в Івано­Франківській міській об’єднаній територіальній громаді зареєстровано близько 20 000 фірм. За 3 місяці, а саме за 60 робочих днів 333 фірми щодня мають прийти до держреєстраторів і подати «малюнок» і супровідні документи.
Зробити це буде нереально. Тому ініціатива термінова і необхідна.

Пан Онищенко додав, що концептуально законопроєктом № 5807 не змінюються засадничі вимоги до подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності, за винятком окреслених нюансів. Відтепер, коли засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є кінцевими бенефіціарними власниками юридичної особи, відповідну інформацію не доцільно подавати, оскільки вона чітко відстежується за відомостями з відповідного державного реєстру.

Що потрібно подавати і як

Зважаючи на це, під час подання відомостей про структуру власності немає потреби подавати державному реєстратору ще раз нотаріально засвідчені копії документів, що посвідчують особу кінцевого бенефіціарного власника, якщо вони вже містяться в документах реєстраційної справи та якщо вони не змінювалися.

Олег Онищенко зупинився на особливостях процедури. Так, структура власності готується в довільній формі та є схематичним зображенням, на якому відображаються всі особи, що прямо чи опосередковано володіють юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами. У структурі власності потрібно зазначити розмір участі кожного з власників, а також вказати осіб, які незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи. Крім того, необхідно зазначати опис здійснення та характер вирішального впливу КБВ на діяльність юридичної особи.

Зволікання з поданням відомостей про КБВ, неприділення належної уваги цьому питанню матиме негативні наслідки для юридичних осіб, оскільки відомості про КБВ фіксуються органами фінансового контрою, а їх відсутність дає підстави для проведення додаткових перевірок, зупинки фінансових операцій компаній, заморожування активів, передбачено навіть процедуру закриття рахунку з ініціативи обслуговуючого банку.

Тому для мінімізації ризику виникнення несприятливої ситуації юрист рекомендує вчасно звернутись до кваліфікованих спеціалістів для консультації та подання державному реєстратору документів, які розкривають структуру власності та ідентифікують КБВ.

За неподання або несвоєчасне подання держреєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність чи документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціара юрособи передбачено штраф у розмірі від 17 000 до 51 000 грн.

Альона СТУЛІНА «Юридична практика»

КОМЕНТАРІ

Прогалини не заповнено
Заріна ХАЛІМОН, юрист Sayenko Kharenko

На жаль, законопроєкт № 5807 не вирішує багато з критичних питань, що виникають під час розкриття КБВ, до прикладу:

— яким чином розкривати в структурі власності інформацію щодо трастів чи фондів, якщо відповідно до законодавства про їх реєстрацію така інформація є конфіденційною;

— який документ буде вважатися належним для підтвердження складу акціонерів компанії в тих юрисдикціях, де в офіційних витягах із бізнес-реєстрів ця інформація не зазначається;

— чи можуть директори компанії з непрямим впливом вважатися КБВ української юридичної особи, якщо інших непрямих КБВ немає.

Законопроєктом № 5807 запропоновано лише дві практичні зміни, а саме: право не зазначати у відповідному реєстрі інформацію про КБВ, якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є її КБВ, що є повністю логічним і позбавить такі компанії необхідності виконувати беззмістовні реєстраційні дії; обов’язок подавати копію паспорта КБВ під час проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, лише якщо в матеріалах справи відсутній такий документ або якщо відбулася зміна цього документа (наприклад, якщо КБВ отримав новий паспорт або в юридичної особи змінився КБВ). На практиці така норма дасть можливість, по-перше, не подавати паспорт КБВ на реєстрацію тим юридичним особам, які вже це зробили до набрання чинності наказом № 163, а по-друге, не подавати паспорт у випадку, якщо змінюється лише інформація про юридичну особу, через яку КБВ здійснює вплив, без реальної зміни КБВ.

Таким чином, хоча законопроєктом № 5807 і пропонується декілька практичних покращень у процедурі розкриття КБВ, однак залишаються невирішеними багато інших практичних проблем і не закрито прогалини законодавства про державну реєстрацію. Позитивом є подовження строку розкриття структури власності, що дасть змогу більшій кількості компаній вчасно підготувати підтвердні документи (зокрема, отримати з різних юрисдикцій у разі розгалуженої структури власності) та подати їх на реєстрацію. Також, можливо, саме в цей період буде надано більш детальні роз’яснення Міністерства фінансів України або Міністерства юстиції України, які допоможуть вирішити найбільш критичні питання щодо розкриття структури власності.

Слід бути готовим до повторного розкриття
Олексій НЕДОШОВЕНКО, юрист Юридичної групи LCF

Самим проєктом не запропоновано змін до процедури подання відомостей про КБВ. Проте сподіваємося, що парламент прийме проєкт до закінчення строку розкриття КБВ, який встановлено законодавством. Прийняття проєкту дасть змогу:

— не розкривати структуру юридичних осіб, засновниками яких є виключно фізичні особи;

— не подавати повторно документи в разі відсутності змін у структурі власності або «умовах контролю»;

— розвантажити нотаріусів і державних реєстраторів, що буде позитивним кроком.

Проте слід наголосити, що проєкт № 5807 потребує доповнення в частині розкриття КБВ, які не є власниками, проте фактично контролюють юридичну особу. Закон досить широко трактує поняття КБВ, контролю, вирішального впливу, пов’язаних осіб тощо. Повне звільнення від розкриття інформації про КБВ, коли засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, може бути використано для прикриття реальних КБВ, що здійснюють вплив на юридичну особу (контролюють) через фізичних осіб — власників. Також бізнесу слід бути готовим до повторного розкриття інформації, оскільки станом на сьогодні проєкт № 5807 лише перебуває на стадії ознайомлення.