Криптологіка — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Криптологіка

Супроводження криптовалютного бізнесу

Рубрика Тема номера
Враховуючи недостатнє законодавче врегулювання «криптовалютної» діяльності, важливо приділити особливу увагу юридичному супроводженню такого бізнесу для дотримання повної законності та прозорості
Найперші ризики, які виникають у власників криптовалюти, з’являються через незнання правил її декларування та сплати податків

Технології блокчейн та криптовалюти (Bitcoin, Ethereum, Litecoin тощо) впевнено захоплюють гаманці сучасного покоління інвесторів і бізнесу. Одні вважають, що завдяки цим інноваціям зміниться звична фінансова система та зникнуть сучасні гроші. Інші пророчать загальний фінансовий крах через «криптовалютну лихоманку», яка може затягнути світову економіку в чергову кризу, як це сталось у 2000 році внаслідок утворення так званої бульбашки доткомів.

Через особливу природу криптовалюти ще не всі держави напрацювали єдиний підхід до законодавчого регулювання її обігу. Одні держави визнають криптовалюту та будь­яку діяльність з нею незаконною, а інші дозволяють легальний її оборот на всій своїй території. Недовіру з боку держав викликає наявність у криптовалюти ознак економічної бульбашки, її спекулятивний характер і високий інтерес до неї осіб, пов’язаних із корупцією, нелегальним розповсюдженням наркотичних засобів, вчиненням терористичних дій тощо.

 

Ризики, пов’язані з декларуванням та оподаткуванням

В українському законодавстві відсутні норми, які безпосередньо надають дозвіл на провадження підприємницької діяльності у сфері обігу криптовалют або які це забороняють, тому працювати криптобіржам, криптообмінникам, майнінг­фермам, проводити первинні розміщення так званих монет (Initial Сoin Оffering; ICO) та виводити криптовалюту у фіатні кошти на території України можна цілком законно.

Найперші ризики, які виникають у власників криптовалюти, з’являються через незнання правил її декларування та сплати податків.

Законодавство України не зобов’язує кожного громадянина, який володіє криптовалютою, декларувати її перед податковими органами. Пересічний громадянин мусить подати декларацію про доходи та сплатити відповідний податок на доходи й військовий збір виключно в разі продажу криптовалюти за фіатні кошти або її обміну на майно. На сьогоднішній день податок за проведення інших трансакцій не встановлено. Згодом планується застосовувати до оподаткування доходів, отриманих від операцій з криптовалютою, підхід, який буде аналогічним до оподаткування доходів, отриманих від операцій з цінними паперами.

За не подання / несвоєчасне подання декларації або несплату / несвоєчасну сплату належних податків винні особи підлягають фінансовій, адміністративній або кримінальній відповідальності.

Якщо ж криптовалютою володіє державний службовець або інша особа, яка підпадає під дію Закону України «Про запобігання корупції», то її декларування є обов’язковим, до декларації вноситься інформація про вид криптовалюти, дату набуття її у власність та ціну в гривневому еквіваленті. Сплата податків здійснюється в тих самих випадках, які описано вище.

Як видно з інформації, зазначеної в деклараціях, опублікованих Національним агентством із питань запобігання корупції, дуже багато українських чиновників є активними прихильниками криптовалюти як інвестиційного інструмента. Проте одразу після публікації такої інформації в суспільства та правоохоронних органів виникли побоювання, що шляхом декларування цього досить конфіденційного активу декларанти можуть за допомогою «фіктивних» операцій з ним легалізовувати доходи, отримані злочинним шляхом.

Декларування неіснуючої власності особи може свідчити як про внесення до декларації завідомо неправдивих відомостей, так і про вчинення нею більш тяжких злочинів. Саме тому до осіб, що задекларували криптовалюту, прикуто більш пильну увагу правоохоронних органів, ніж до інших.

Законопроєкт «Про віртуальні активи» № 3637, який перебуває на розгляді Верховної Ради України, крім іншого, призначений звести до мінімуму декларування чиновниками активів, яких фактично в них нема. Цим законопроєктом буде запроваджено обов’язок вносити до декларації інформацію про ідентифікатор електронного гаманця, на якому зберігається криптовалюта, та про трансакції, що дасть змогу встановити їх сторони. Зважаючи на особливу природу криптовалюти, з інформацією про ідентифікатор електронного гаманця державні органи зможуть відслідкувати всі без винятку трансакції, проведені по ньому, та з великою вірогідністю встановлювати його справжнього власника шляхом аналізу і порівняння інформації з декларації та з відповідного публічного розподіленого реєстру, з якого неможливо видалити інформацію або її приховати.

Навіть у разі неприйняття вказаного законопроєкту, враховуючи тиск міжнародних партнерів, держава не залишить наявну діру в декларуванні криптовалюти відкритою. Саме тому декларування сьогодні криптовалюти, якої нема, може призвести завтра до складного та затяжного кримінального переслідування для декларанта.

В умовах законодавчої невизначеності та пильної уваги з боку правоохоронних органів до криптовалютних операцій українським інвесторам і бізнесу варто бути обізнаними також з іншими, більш специфічними, ризиками від цих операцій.

 

Кримінально­правові ризики у сфері обігу криптовалюти

Багаторічна практика свідчить, що найскладнішою проблемою є відкриті кримінальні справи стосовно бізнесу, його власників і топменеджменту, партнерів, пов’язаних із криптовалютою.

В Україні найпоширенішими причинами відкриття кримінальних справ можуть бути спроби звинувачення у:

  • проведенні незаконних дій з документами на переказ електронних грошей (штраф до 170 000 гривень);
  • відмиванні коштів, отриманих злочинним шляхом (позбавлення волі на строк до 12 років із конфіскацією майна);
  • фінансуванні тероризму (позбавлення волі на строк до 12 років із конфіскацією майна).

Відкриття кримінальної справи дає можливість правоохоронним органам проводити процесуальні та слідчі дії, які можуть суттєво нашкодити бізнесу чи його представникам, а саме:

1) проводити обшуки в офісах і приміщеннях криптовалютного бізнесу та його партнерів, а також вдома у власників і топменеджменту бізнесу.

Частими є випадки вилучення документів і майна, які не мають жодного стосунку до розслідування. Також зустрічаються випадки умисного незазначення вилучених речей у спеціальному описі та/або протоколі обшуку з їх подальшим «зникненням»;

2) накладення арештів на майно та банківські рахунки.

Правоохоронні органи в багатьох випадках накладають арешти на:

  • вилучене під час обшуку майно;
  • майно осіб, які підозрюються у вчиненні злочину (житлові будинки, квартири, земельні ділянки, автомобілі тощо);
  • кошти, які перебувають на банківських рахунках фігурантів справи;
  • криптовалюту фігурантів справи, яка зберігається на рахунках криптовалютних бірж;

3) проведення допитів працівників, топменеджменту та власників бізнесу і його партнерів;

4) затягування розслідування кримінальної справи та поширення в засобах масової інформації засекречених і викривлених відомостей про її фігурантів.

Усе згадане, від відкриття кримінальної справи до проведення допитів працівників криптовалютного бізнесу та публікацій у засобах масової інформації, неодмінно спричиняє значні репутаційні, фінансові та кадрові втрати для бізнесу.

У наших правоохоронних органів поки що відсутні стала практика та відпрацьовані дієві методики виявлення і фіксації кримінальних правопорушень, що стосуються криптовалюти та інших віртуальних активів. Тому, враховуючи неповне законодавче врегулювання в Україні діяльності, пов’язаної з криптовалютою, та високий інтерес до неї правоохоронців, важливо приділити особливу увагу юридичному супроводженню криптовалютного бізнесу для дотримання повної законності та прозорості перед державними органами, партнерами та клієнтами.

 

ДРОЗДОВ Артем — адвокат, партнер АО AVER LEX, м. Київ,

ШЕВЧЕНКО Денис — помічник адвоката з кримінальних справ АО AVER LEX, м. Київ

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA