Анонсовані та вжиті впродовж останніх років органами державної влади заходи щодо послаблення тиску на бізнес не привели до очікуваного результату: покращення інвестиційного клімату та умов ведення бізнесу в Україні фактично не відбулося. Постійне реформування слідчих органів, оновлення чинного законодавства і надалі посилюватимуть зацікавленість представників влади бізнесом.

Як наслідок, практика кримінального права White Сollar Сrime (WCC) є актуальною і надалі буде стрімко розвиватись на вітчизняному юридичному ринку. Якщо ще декілька років тому цей термін згадувався лише в поодиноких випадках у вітчизняній юриспруденції, а захист, наприклад у сфері бізнесу, був здебільшого спрямований на вирішення вузького кола питань у рамках того чи іншого кримінального провадження, то зараз це зовсім інше, більш складне явище.

З господарським ухилом

Попри те що на офіційному рівні білокомірцева злочинність як вид не розглядається, фактично вже сьогодні вона ототожнюється з економічною злочинністю.

Основні напрями практики WCC — це захист у справах стосовно злочинів у сфері службової діяльності, зокрема з ознаками корупції, а також захист бізнесу від неправомірних дій правоохоронних органів.

Відмінною рисою цієї практики є те, що захист має бути комплексним, адже для ефективного надання юридичних послуг необхідно, наприклад, вирішувати не тільки питання в рамках кримінального провадження, але й у межах адміністративного, господарського, цивільного судочинства тощо.

Скажімо, в разі незаконного заволодіння корпоративними правами підприємства наявність факту кримінального провадження та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності не забезпечить відновлення прав потерпілого власника, в такому випадку потрібно задіяти комплекс заходів, визначених адміністративним і господарським законодавством. Кожен адвокат має ефективно використовувати процесуальні інструменти задля досягнення позитивного для клієнта результату.

І якщо ще донедавна захисні функції здійснювали адвокати індивідуально, то тепер власники бізнесу, посадовці, інші клієнти цього сегмента ринку орієнтуються на одержання ефективного захисту від вузько­спеціалізованих юридичних компаній, які постійно працюють в умовах бізнес­процесів, що динамічно змінюються.

Адвокат повинен бути обізнаним не лише у сфері кримінального права та процесу, але й у багатьох інших галузях права, передусім має добре орієнтуватися у сфері антикорупційного, податкового законодавства, корпоративного права, законодавства про державну службу, в судовій практиці, практиці Європейського суду з прав людини.

Корупційні ризики

Іншою відмінною рисою цієї практики є високі корупційні ризики з боку державних органів. Значний обсяг кримінальних проваджень економічної спрямованості є наслідком нездорової зацікавленості з боку державних органів суб’єктами господарювання, які успішно працюють у сфері бізнесу. Водночас, щоб стати об’єктом прискіпливої уваги з боку, наприклад, правоохоронних органів, навіть не потрібно вчиняти кримінального правопорушення.

Досить проста можливість реєструвати кримінальні провадження за надуманими фактами, до прикладу на підставі рапорту оперативного працівника про наявність якогось складу злочину, відкриває широкі можливості для повного зупинення господарської діяльності, створення репутаційних ризиків.

Після реєстрації провадження компетентні органи упродовж тривалого часу проводять досудове розслідування без повідомлення особі про підозру, а використання нею за таких обставин повноважень, визначених статтею 220 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, є вкрай обмеженим.

Проведення обшуків, вилучення документів, накладення арешту стає лише питанням часу.

Тому обізнаність щодо проблемних напрямів діяльності підприємства, надання рекомендацій стосовно проведення певної профілактичної роботи (захисту інформації, зовнішнього спостереження, роботи з кадрами тощо) є одним із основних обов’язків адвоката.

Ситуація ускладнюється тим, що чинна система органів досудового слідства фактично дозволяє кожному відповідному органу зареєструвати кримінальне провадження за тим чи іншим фактом за статтею, яка формально відповідає вимогам підслідності.

На практиці доволі часто виникають випадки, коли щодо одного й того самого суб’єкта господарювання досудове розслідування проводять мало не всі правоохоронні органи. Наприклад, слідчий орган поліції розпочав кримінальне провадження за фактом підробки документа, слідчий податкового органу проводить досудове розслідування за фактом ухилення від сплати податків, а слідчий органів державної безпеки — за начебто фінансування тероризму.

Водночас непоодинокими є випадки передання провадження від органу досудового розслідування, щоб таким чином змінити суд на той, який розглядатиме відповідні клопотання та ухвалюватиме «потрібні» для слідчого ухвали.

Поширеною є практика серед відповідних компетентних органів щодо внесення змін до Єдиного реєстру досудових розслідувань у частині назв підприємств із метою подальшого звернення до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуків, тимчасовий доступ до речей, документів.

При цьому левова частка злочинів економічної спрямованості — це фактові провадження, лише незначний відсоток яких надходить з обвинувальним актом, решта перетворюються на такий собі спосіб тиску на бізнес.

БЕБ нам допоможе

Ситуацію може дещо покращити ухвалений на початку цього року парламентом Закон України «Про Бюро економічної безпеки» № 1150­IX, яким передбачено створення правоохоронного органу, який буде займатися розслідуванням кримінальних порушень у сфері економіки, що, крім іншого, має призвести до вже фактичної ліквідації податкової міліції.

Бюро економічної безпеки (БЕБ)  фактично буде єдиним правоохоронним органом із розслідування злочинів економічної спрямованості, крім підслідних Національному антикорупційному бюро України. Зі створенням БЕБ має фактично зникнути не лише податкова міліція, але й відповідні підрозділи в Національній поліції та Службі безпеки України.

В умовах нестабільної економічної та політичної ситуації, що склалася в державі, практика WCC буде розвиватися і надалі, водночас найбільш затребуваними на вітчизняному ринку будуть юридичні компанії, які відповідають критеріям фаховості та комплексного підходу до вирішення проблемної ситуації.

ІВАНІН Вадим — адвокат ЮК «АМБЕР», м. Київ

КОМЕНТАРІ

Не опускати руки
Денис СОЛОВЕЙ, радник GRACERS, адвокат

Якщо фізичній або юридичній особі стало відомо, що відносно неї проводиться досудове розслідування, перша порада — укласти договір про надання правової допомоги з професійним захисником і визначити план заходів із захисту від обвинувачень.

Після цього пропонується скористатися правом, яке надано статтею 221 КПК України: відповідний компетентний орган зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за винятком матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. А от уже після ознайомлення з матеріалами справи, розуміючи, які саме слідчі (розшукові) дії проведено правоохоронцями, яка доказова база є в наявності у слідчого, можна заявляти власні клопотання про проведення певних слідчих дій, якими можливо було б підтвердити безпідставність звинувачень у скоєнні певного злочину. Підсумовуючи, можна впевнено сказати, що навіть у такий негативній ситуації, пов’язаній з проведенням досудового розслідування, не варто опускати руки, а треба використовувати всі передбачені законодавством можливості для захисту від обвинувачення.

Захист без статусу
Андрій БОВКУН, юрист DixiLex

Наприкінці 2017 року та в 2018 році КПК України було доповнено поняттям «інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування».

Зазначена норма надала можливість захищати свої права серед інших особам, які хоч і не мають процесуального статусу в кримінальному провадженні, однак зазнали тиску від відповідного державного органу. Зокрема, з’явилася можливість ініціювати перед стороною обвинувачення клопотання щодо виконання ними процесуальних дій, звертатися до суду зі скаргами на бездіяльність правоохоронців, а також оскаржувати недотримання розумних строків, що, своєю чергою, є актуальним і дієвим засобом захисту.

Крім того, чинний КПК України містить підставу для закриття кримінального провадження, передбачену пунктом 31 частини 1 статті 284 КПК України, яка надає можливість учасникам кримінального провадження (зокрема особам, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування) ініціювати перед прокурором питання про його звернення до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, за умови закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (крім певних випадків).