Творча колізія

Прогресивні роботодавці, такі як IT-компанії та компанії зі сфери креативних індустрій часто-густо наймають співробітників та інвестують у них ресурси для створення нових продуктів, вдосконалення наявних процесів та технологій. Із такими інвестиціями компанія воліла б безперечно володіти твором, створеним її співробітником у межах виконання службових обов’язків. Проте чи може роботодавець розраховувати, що майнові права інтелектуальної власності на результати інтелектуальної творчої діяльності співробітника належатимуть компанії безумовно?

Уже багато років в українському законодавстві існує правова колізія стосовно регулювання належності майнових авторських прав на службові твори. Цивільний кодекс (ЦК) України у статті 429 передбачає, що майнові права інтелектуальної власності на службовий твір належать працівникові, який створив твір, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Водночас Законом України «Про авторське право і суміжні права» (Закон) у частині 2 статті 16 встановлено, що виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено договором. Така законодавча колізія породжує певні обґрунтовані незручності, адже роботодавцю, якому згідно з ЦК України майнові права на службовий твір належать спільно з працівником, задля повноцінної реалізації своїх прав і уникнення можливих ризиків виникнення претензій з боку працівника доводиться додатково укладати договір із працівником стосовно відчуження ним усіх майнових прав інтелектуальної власності на службовий твір. Безперечно, така ситуація значно ускладнює ведення господарської діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів авторського права, особливо коли це стосується комп’ютерних програм і баз даних.

Зазначену невідповідність правових норм мають на меті вирішити автори поданих до Верховної Ради України законопроєктів про внесення змін до Закону, яких у поточному році було аж п’ять: №№ 5552, 5552-1, 5552-2, 5552-3, 5552-4. Кожен із законопроєктів по-своєму визначає належність або перехід майнових прав на службовий твір, деякі проєкти окремо регламентують належність роботодавцю майнових авторських прав на комп’ютерну програму та базу даних як особливий об’єкт авторського права.

Сподіватимемось, що робота парламентарів не завершиться самим лише поданням законопроєктів, а сприятиме реальному вирішенню законодавчої колізії найближчим часом.

ПРОХОРОВА Ганна — радниця Mamunya IP, адвокат, м. Київ