Видавництво 
В четвер, 25 квітня, в Києві відбувся круглий стіл «Доступ до компенсації за зруйноване житло: проблемні питання підтвердження права власності та шляхи їх врегулювання».
Організаторами заходу стали Проєкти Ради Європи «Посилення судових та позасудових засобів прав осіб, постраждалих від війни в Україні» та «Сприяння розробці житлових рішень для осіб, постраждалих від війни в Україні» спільно з ГО «Поверни своє».
В обговоренні взяли участь представники Ради Європи, органів державної влади, народні депутати, судді, адвокати.
Початку дискусії передувало звернення Лілії Гретарсдоттір, голови управління програм співпраці департаменту імплементації прав людини, правосуддя та стандартів юридичної співпраці Генерального директорату з прав та верховенства права Ради Європи.
У своєму вітальному слові європосадовиця відзначила важливість того, щоб росія понесла відповідальність за злочині, заподіяні внаслідок воєнної агресії в Україні. Також Лілія Гретарсдоттір привітала розроблення національного механізму компенсації для тих, хто втратив житло.
З вітальним словом до учасників круглого столу також звернувся Мачей Янчак, голова Офісу Ради Європи в Україні. Проблематику обговорення він назвав своєчасною. За його словами, наразі Рада Європа та Україна мають близько 30 спільних проєктів. Він наголосив на забезпеченні діалогу між усіма учасниками задля досягнення цілей, які відповідають принципам Ради Європи.
Перша панель дискусії була присвячена питанням верифікації нерухомості в межах адміністративної процедури. Модератором стала Ольга Оніщук, нотаріус, засновниця ГО «Поверни своє».
Питання для обговорення:
- Джерела підтвердження права власності: оцифровані дані vs паперові носії
- Втрата доступу до архівів БТІ: масштаби проблеми
- Збереження і захист інформації про право власності українців з урахуванням викликів воєнного часу
- Деталі реалізації пілотного проєкту онлайн-реєстрації права власності
- Перспективи розширення географії національних компенсаційних процедур на ТОТ
- Національні реєстри як фундамент для функціонування міжнародного компенсаційного механізму
Як проінформувала Наталія Козловська, заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, в Державному реєстрі речових прав верифіковано лише 26% інформаційних повідомлень про втрачене або зруйноване житло. Найперша проблема – відсутність правовстановлювальних документів. Ті, хто постраждав, не можуть подати документи для включення в реєстри, а отже, й отримати компенсацію за втрачене житло. Тому вкрай важливо оцифрувати документи.
Народна депутатка Олена Шуляк повідомила, що станом на 24 квітня поточного року з понад 645 тис. поданих інформаційних повідомлень оброблено близько 99,3 тис. заявок. Правовстановлювальні документи зазвичай є лише в паперовому вигляд, і це стає головною перешкодою для власників житла.
Проблемою є й те, що багато документів залишилося на ТОТ, тому підтверджувати їх в судовому порядку вкрай важливо.
Євгеній Горовець, перший заступник міністра юстиції України, зауважив, що інформацію про житло має БТІ, по суті, комунальне підприємство, а не державний орган, і це проблема, яка дісталася нам з радянських часів.
Він запропонував запровадити спрощений адміністративний механізм для тих, чиє житло зруйноване або пошкоджене, адже проблема дуже масштабна, а суди перевантажені. Також він наголосив на важливості проведення широкої інформаційної кампанії серед населення з реєстрації своїх прав.
На проблему захисту реєстрів та баз даних звернув увагу народний депутат Ігор Фріс. Він наголосив на посиленні законодавства, яке регулює право власності.
Володимир Марченко, президент Нотаріальної палати України, розповів про діяльність нотаріусів в умовах війни. Він зазначив, що важливо виводити архіви й оцифровувати їх, адже в багатьох регіонах до архівів БТІ немає доступу.
Підсумком першої панелі стала презентація Рекомендації щодо удосконалення адміністративної процедури підтвердження права власності на зруйноване під час війни житло для цілей отримання компенсації, яку підготували експерти ГО «Поверни своє» за підтримки Проєкту Ради Європи «Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні».
Ольга Оніщук зосередилась на головних умовах для запровадження спеціальної процедури держреєстрації без підтвердження інформації від БТІ, запропонованих та вже передбачених запобіжниках від можливих зловживань та очікуваному ефекту від запропонованих змін.
Темою другої панелі круглого столу стала верифікації власників нерухомості в межах судового провадження. Модератором стала Ганна Христова, менеджерка проєкту Офісу Ради Європи в Україні.
Питання для обговорення:
- Особливості підтвердження права власності і судовому порядку у випадках втрати правоустановчих документів
- Актуальні тенденції судової практики розгляду справ у порядку 392 статті ЦК України
- Перспективи удосконалення механізму верифікації власників зруйнованого житла в межах судової процедури
- Нюанси визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку в контексті доступу спадкоємців до компенсаційних процедур
Ольга Ступак, суддя Великої Палати Верховного Суду, під час дискусії зауважила, що судова процедура має бути винятком, а основний механізм – адміністративний. За її словами, сьогодні кількість звернень до судів сягнула довоєнного рівня, вони перевантажені. Тож для громадян має бути спрощена процесуальна процедура.
Хто відповідач? Таке запитання поставила суддя Київського апеляційного суду Вікторія Шебуєва в контексті розуміння ст. 391 та ст. 392 Цивільного кодексу України. Додатково вона озвучила проблему, як довести право власності на майно, яке знищене.
Роман Бабій, народний депутат, сфокусував увагу на питанні судового збору для позивачів – постраждалих осіб, які втратили житло. А також на підсудності, адже місце перебування особи та її майна можуть різнитися. Щодо форми судового провадження, то її, за словами нардепа, треба спрощувати.
Чи готові українські судді до нових викликів, розповіла проректор Національної школи суддів Наталія Шукліна. Вона, зокрема, повідомила, що з вересня 2023 року в Національній школі суддів запроваджено комплексний навчальний курс з відшкодування шкоди, заподіяної російською агресією. Він охоплює цивільну, кримінальну, адміністративну та господарську юрисдикції.
Михайло Шумило, керівник секретаріату Вищої ради правосуддя, слушно зауважив, що закони не писалися для війни і вони не пристосовані до сьогоднішніх реалій. Проте з повернення власників, спадкоємців тощо ми не маємо отримати проблеми. Тому він запропонував зосередитися на питаннях спрощеного провадження, окремого провадження та методологічній дискусії.
«Маленьким кроками розбираємо кожен кейс, кожну процедуру», – так охарактеризувала спадкові справи Інна Бернацька, віцепрезидент Нотаріальної палати України. Вона звернула увагу на проблему отримання права на спадщину на майно, якого не існує, проблему екстериторіальності спадкових справ.
На завершення другої панелі керівник проєкту «Поверни своє» Андрій Слабінський, який нині служить в лавах ЗСУ, зробив презентацію Рекомендацій щодо удосконалення судової процедури підтвердження права власності на знищену чи пошкоджену нерухомість для цілей отримання компенсації.
Доповідач акцентував те, в яких випадках для верифікації права власності потрібно звертатися до суду, які напрями вдосконалення судового механізму визнання права власності, а також поділився пропозиціями щодо розгляду справ про визнання права власності в межах окремого провадження.
Завантажується ...
