5 жовтня ц.р. в Києві відбулася IV щорічна конференція «Торгові війни: мистецтво захисту», організована юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери» та Українською асоціацією бізнесу і торгівлі (UBTA) за підтримки генерального медіапартнера — газети «Юридична практика». Учасники конференції дискутували про пріоритетні для України сектори розвитку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оцінювали наслідки торгової (само‑) ізоляції на економіку держави.

Стратегічні плани

Ольга Стефанішина, віцепремʼєр‑міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, виступила зі спеціальною доповіддю «Пріоритети України в процесі перегляду Угоди про асоціацію з ЄС». Вона, зокрема, звернула увагу на посилення тренду протекціонізму в міжнародній торгівлі, що, відповідно, дає Україні можливості вдаватися до аналогічних дій щодо своєї економіки. Пані Стефанішина нагадала, що минулого року започатковано процес перегляду Угоди про асоціацію з ЄС, і висловила впевненість у досягненні позитивного результату. Визначено перелік позицій, за якими Україна буде вимагати лібералізації торгівлі, скасування мита або збільшення квот. Водночас, за її словами, дискусія розвивається в умовах реального діалогу рівноправних партнерів і з урахуванням національних інтересів.

Ольга Стефанішина окреслила основні проблеми у відносинах з ЄС, які наразі є предметом обговорення, такі як виконання рішення арбітражу щодо експорту лісу‑кругляка і перспективи запровадження так званого вуглецевого податку, та прокоментувала аргументи, якими апелює Україна.

«Україні наразі слід нарощувати свою силу та торговельний потенціал, уміло користуватися наявними засобами й інструментами, але і стежити за глобальними трендами. Стратегія захисту полягає в тому, щоб проявляти зважений національний егоїзм, не порушуючи при цьому міжнародних правил і норм. Ми маємо бути амбітними, егоїстичними, проте водночас і поміркованими», — резюмувала Ольга Стефанішина.

Вектори розвитку

Зовнішньоекономічні вектори України обговорювали Тарас Качка, заступник міністра економіки України — торговий представник України, Назар Бобицький, директор брюссельського офісу UBTA, Станіслав Зінченко, директор GMK Center, та Олександр Домбровський, голова правління спілки Global 100RE Ukraine, президент «МХП Еко Енерджи». Модерувала дискусію Олена Омельченко, партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери».

Тарас Качка розповів про фактори, які нині мають вплив на формування торгової політики. «Трьома китами» він назвав цифровізацію, кліматичні зміни та перелаштування зовнішньоекономічних ланцюжків. Торговий представник України зупинився на факторі кліматичних змін і тих можливостях, які він відкриває для захисту внутрішнього ринку.

Назар Бобицький зосередився на питанні розвитку можливостей для українських виробників, які експортують до ЄС. На його думку, озвучений тренд перелаштування торгових ланцюжків відкриває, зокрема, можливості для наших експортерів. Певний ефект матиме перегляд тарифних квот і тарифів, проте набагато більше можливостей може відкрити перегляд нетарифних бар’єрів. Доповідач навів приклад українського фармацевтичного сектору, який щороку динамічно нарощує експорт. Одним зі шляхів для подальшого виведення українських фармацевтів на ринок ЄС експерт назвав перегляд тих груп товарів, на які буде поширюватися промисловий безвіз.

Станіслав Зінченко, директор GMK Center, говорив про European Green Deal у контексті вимог, які будуть висуватися до українських експортерів. Він висловив думку, що ЄС не зацікавлений в нарощувані обсягів імпорту з України. Відповідно, механізми СВАМ (Carbon Border Adjustment Мechanism) будуть застосовуватися до чимраз більшої кількості виробників, по суті, як інструмент протекціонізму.

Виступ Олександра Домбровського, голови правління спілки Global 100RE Ukraine, президента «МХП Еко Енерджи», теж був присвячений оцінці європейського «зеленого курсу» в контексті постійної боротьби за ресурси. Звернувши увагу на низьку енергоефективність української економіки, він висловив думку, що Україні без докорінних змін у цьому питанні буде практично неможливо конкурувати на зовнішніх ринках навіть без застосування до вітчизняних виробників механізмів СВАМ.

Захисні механізми

«На тлі пандемії національні виробники почали більш активно захищати свої внутрішні ринки. Україна не стала винятком: за п’ять років кількість торгових розслідувань в Україні зросла в п’ять разів. Лише за минулий рік розпочалась торгова війна з Білоруссю, вчергове було розширено список ембарго щодо товарів, які імпортуються з Росії, вперше було застосовано попередні заході в антидемпінговому та спеціальному розслідуванні, вперше було розпочато перегляди обмежувальних заходів і вперше Антимонопольний комітет України (АМКУ) видав рекомендацію компаніям, які ініціювали антидемпінгове розслідування, утриматися від економічно необґрунтованого підвищення цін», — зазначила модератор Олена Омельченко, відкриваючи роботу другої сесії конференції.

Анжеліка Коноплянко, заступниця голови Антимонопольного комітету України — державна уповноважена, звернула увалу на необхідність покращення комунікації Міністерства економіки України і АМКУ під час проведення антидемпінгового розслідування, зокрема щодо доступу до матеріалів справ.

«Наше завдання в розслідуваннях — відійти від формальностей і зосередитися на справді фаховій дискусії», — наголосив Тарас Качка. Він закликав нормалізувати дискусію, налагодити комунікацію як між різними держорганами, так і з іншими учасниками розслідувань.

Відповідаючи на запитання модератора, чи є застосування антидемпінгового мита належним обґрунтуванням підвищення ціни, Анжеліка Коноплянко зазначила, що наразі в АМКУ немає усталеної практики щодо того, які ціни вважати обґрунтованими, — в кожному випадку беруть до уваги обставини конкретної справи. Вона навела приклади того, як застосування антидемпінгових мит вплинуло на стан конкуренції на внутрішньому ринку, та наголосила, що АМКУ почав більше уваги приділяти діяльності Мінекономіки і Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.

Погляд бізнесу на розбіжності в позиціях двох регуляторів представив Павло Качур, голова асоціації «Укрцемент». Розповівши про ситуацію на глобальному ринку цементу, він прокоментував наслідки запровадження антидемпінгових мит для українських виробників цементу. «Правильна політика держави щодо захисту національного виробника має позитивний вплив на всю економіку», — наголосив доповідач. Запровадження антидемпінгових мит посилює конкуренцію, адже вирівнює ринкові умови, вважає Павло Качур.

Про баланс інтересів національних виробників та імпортерів розповіла Світлана Михайловська, заступник директора Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА). Вона спростувала тезу про те, що ЕВА захищає насамперед інтереси імпортерів, та наголосила, що Асоціація обстоює передовсім вільну торгівлю і рівні правила гри для всіх учасників ринку.

Про нюанси збалансування інтересів виробників та споживачів учасникам конференції розповів Олександр Каленков, президент ОП «Укрметалургпром». На прикладі кейсів металургійної галузі він поділився досвідом залучення споживачів до антидемпінгових розслідувань. «Якщо національні виробники справді мають намір обмежити недобросовісний імпорт, їм слід співпрацювати зі споживачами своєї продукції», — вважає пан Каленков.

Володимир Кучеренко, генеральний директор корпорації «Укрвинпром», зосередився на проблемних питаннях захисту українського виноробства. Він нагадав, що нещодавно було спростовано міф про те, що іноземне вино є більш якісним і безпечним, ніж українське, звернув увагу на потребу врегулювання відносин виноробів із торговими мережами, а також прокоментував необхідність внесення змін до Угоди про асоціацію з ЄС.

На завершення профільної сесії Андрій Литвин, заступник директора Державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», розповів, як Україна відреагувала на запровадження ліцензування українського експорту в Білорусь. «Нові ринки знайти вдалося, вийти на них — поки що ні. Чотири місяці — надто мало для того, щоб диверсифікувати ринки і розпочати експорт на нові напрямки», — зазначив експерт. Водночас він звернув увагу, що в структурі українського експорту Білорусь займає близько 3 %, тому макроекономічний вплив запровадження ліцензування незначний, але воно суттєво впливає на окремі галузі, для яких саме білоруський ринок є основним (експорт агротехніки, вагонів, цегли). Пан Литвин також прокоментував досвід диверсифікації експортних ринків та навів приклади успішних українських компаній, які працюють переважно чи виключно на експорт.

Олексій НАСАДЮК «Юридична практика»,