Комплексні рішення — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Комплексні рішення

Зміни умов ведення бізнесу, ключові управлінські виклики, практичні кейси та нюанси взаємодії із зовнішніми радниками — на IX Щорічному форумі юрисконсультів комплексно оцінили тренди професії
Глобальні бізнес‑виклики та локальна українська турбулентність — у фокусі уваги учасників форуму

6 жовтня відбувся IX Щорічний форум юрисконсультів — традиційний майданчик для обговорення трендів професії інхаусів, ключових викликів для бізнесу та його юридичних радників. Захід організовано газетою «Юридична практика». Генеральним партнером форуму стала ЮК «Алєксєєв, Бояручков і Партнери», професійним партнером — ЮК VB PARTNERS, спеціалізованим партнером — ADER HABER.

 

Бізнес‑ландшафт

«Традиційним мірилом усіх реформ був рейтинг Doing Business. Як відомо, Світовий банк припинив його складати, тому не зовсім зрозуміло, якими інструментами далі оцінювати роботу реформаторів», — зазначив Сергій Боярчуков, керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Бояручков і Партнери», відкриваючи роботу сесії форуму, присвяченої оцінці бізнес‑клімату в Україні.

Марчін Свєнчіцький, бізнес‑омбудсмен України, розповів про роботу Ради бізнес‑омбудсмена та прокоментував, із якими скаргами до них звертається український бізнес: «Основні скарги стосуються податкових питань, проте структура цих скарг змінюється: якщо раніше вони стосувалися питань повернення податку на додану вартість, то зараз скаржаться передовсім на включення компаній у список ризикових». Інша поширена категорія скарг до Ради бізнес‑омбудсмена стосується невиконання судових рішень. Пан Свєнчіцький також розповів про виклики в роботі Ради й звернув увагу на необхідність подальшого врегулювання її статусу.

Народний депутат України Людмила Буймістер повідомила, що профільний парламентський комітет підтримує проєкт Закону «Про Установу бізнес‑омбудсмена» (законопроєкт № 3607).

Говорячи про взаємодію влади та бізнесу, пані Буймістер закликала більш активно долучатися до співпраці з парламентом — це матиме позитивний вплив на якість законотворчої роботи. На продовження свого виступу парламентарка звернула увагу на певне погіршення бізнес‑клімату в Україні та низьку довіру до правоохоронних органів. А ключовою реформою для виправлення ситуації вона назвала судову. Серед інших пріоритетів — дерегуляція окремих галузей економіки, деолігархізація, реформування Антимонопольного комітету України (АМКУ).

Погляд на бізнес‑виклики державної компанії презентував Максим Юрков, член правління НЕК «Укренерго». Коментуючи зміни бізнес‑клімату в державному секторі економіки, він звернув увагу на вдосконалення корпоративного управляння (триває боротьба за реформування системи корпоративного управління в державному секторі) та акцентував на проблемах у судовій гілці влади й великій кадровій активності в держорганах. Водночас позитивним трендом Максим Юрков назвав більшу відкритість парламенту до пропозицій бізнесу.

Про глобальні виклики бізнесу розповіла Світлана Романова, директор із правового забезпечення ТОВ «Метінвест Холдинг». Основним викликом вона назвала пандемію, яка вплинула на всі сфери життя, включаючи бізнес‑процеси. Ще одним глобальним викликом, за словами пані Романової, є декарбонізація та питання екології. Це особливо актуально для металургійної галузі — спікер розповіла про ініціативи «Метінвесту» в цій сфері. Проблемою, яка стосується будь‑якого бізнесу, Світлана Романова вважає трудову міграцію. Відтік робочої сили з України лише за останні кілька років становив понад 5 млн осіб, тож відчувається досить значна нестача кадрів. І це питання має бути пріоритетним як для влади, так і для бізнесу.

Далі учасники форуму зосередилися на аналізі факторів, які продукують бізнес‑ризики та впливають на інвестиційну привабливість України.

Мирослав Гнатюк, партнер АО Benchers, прокоментував окремі питання захисту власності, зокрема у випадках арешту майна в кримінальних провадженнях та під час застосування санкцій. Спікер проаналізував тенденції судової практики в таких категоріях справ і дав низку практичних порад бізнесу. На продовження свого виступу Мирослав Гнатюк коротко зупинився на положеннях «деолігархічного» закону та розповів про його ризики в контексті захисту права власності.

Про санкції Ради національної безпеки та оборони України (РНБО) як форс‑мажорну обставину говорила Амінат Сулейманова, керуючий партнер AGA Partners. Проаналізувавши судову практику щодо застосування внутрішніх санкції, вона дійшла висновку, що санкції РНБО не відповідають базовим критеріям форс‑мажору. Водночас вони не є підставою для правомірного припинення контракту та звільнення сторони від відповідальності за порушення, що відбулося внаслідок запровадження санкцій, а компанія, яка зазнала збитків у результаті застосування санкцій до контрагента, має право на їх відшкодування.

Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», зосередився на глобальному тренді деофшоризації та транспарентності, а також його впливі на бізнес. Проаналізувавши передумови запровадження нових правил та обмежень, зокрема під час взаємодії з банками, Семен Ханін наголосив, що вони є досить дискримінаційними. На його думку, всі заходи в комплексі спрямовані на зменшення рівня міжнародної присутності більшості компаній, адже лише найбільші корпорації зможуть забезпечити дотримання всіх регуляторних вимог.

На завершення профільної сесії Олександр Мамуня, партнер‑засновник Mamunya IP, розповів про значення прав інтелектуальної власності (ІР) в контексті інвестиційної політики України. Пан Мамуня вважає, що бізнес, особливо український, має бути більш інноваційним і приділяти більше уваги питанням інтелектуальної власності. А належний рівень захисту ІР‑прав є важливою передумовою виходу на український ринок міжнародних компаній зі своїми інноваційними продуктами. Проте за поточного правового регулювання ні іноземний, ні український бізнес не зацікавлені в інвестуванні в розвиток нових продуктів.

 

Управлінські ноу‑хау

Про нюанси управління «юридичною функцією» дискутували Вікторія Огриза, керівник юридичного департаменту компанії «PepsiCo в Україні», Віталій Бєліков, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта», Ірина Дячук, заступник директора юридичного департаменту FOZZY GROUP, Назар Чернявський, партнер Sayenko Kharenko, Анна Бабич, партнер ЮФ Aequo, Юрій Нечаєв, партнер ЮФ AVELLUM. Модерував сесію Денис Бугай, партнер‑співзасновник ЮК VB PARTNERS.

Ірина Дячук зосередилася на питанні мотивації персоналу під час роботи в умовах карантинних обмежень. Вона, зокрема, звернула увагу на підвищення ролі внутрішньої мотивації юристів: якщо цього немає, жодні мотиватори з боку керівництва не працюватимуть належним чином. Ірина Дячук розповіла, як організовано систему мотивації персоналу у FOZZY GROUP. «Завдання керівника — створити такі умови, щоб у кожного юриста були стимули розвиватися та вдосконалюватися», — переконана Ірина Дячук.

Про виклики для керівника юридичної служби в нових умовах розповіла Вікторія Огриза. Вона виділила ключові вектори, на які слід звертати увагу керівнику в час динамічних перетворень, та наголосила, що для досягнення успіху слід бути адаптивними, сміливими та людяними, продовжувати навчатися.

На які KPI (ключові показники ефективності) орієнтується Укрпошта під час оцінки ефективності своєї юридичної служби — про це розповів Віталій Бєліков. Він звернув увагу, що компанія динамічно трансформується, і зміни в юрслужбі — невіддільна частина цих процесів. Говорячи про KPI, пан Бєліков зазначив, що має значення оцінка не лише результатів, але і компетенції юристів. «Важливим для юриста є комплексне знання бізнесу компанії, адже навіть абсолютно юридично правильне рішення може заподіяти шкоди бізнесу», — вважає Віталій Бєліков.

Про трансформацію юридичної функції компанії учасникам форуму розповіла Анна Бабич, поставивши запитання: чи допомагає вам ваша юридична фірма стати fit‑for‑future? Вона представила результати різних досліджень щодо трансформації внутрішніх юридичних департаментів і переосмислення їх функціоналу. Водночас пані Бабич навела дані стосовно того, які є основні бар’єри перетворень (зокрема, відсутність потрібних ресурсів у юристів та фінансування, а також необхідних знань і навичок), та розповіла, як зовнішні юридичні радники можуть допомогти компанії трансформувати її юридичну функцію.

Взаємна міграція кадрів між департаментами in‑hоuse та юридичними фірмами — тема виступу Назара Чернявського. Він проаналізував відмінності між in‑hоuse та зовнішніми радниками й окреслив основні їх переваги на різних етапах становлення професійної кар’єри. Так, для юристів‑початківців більш привабливою видається робота в юрфірмі — це дає більше можливостей розвинути певні навички, отримати різноманітний бізнес‑досвід і визначитися, що для юриста буде пріоритетним. Водночас робота юристом‑консультантом потребує більшої адаптивності та вміння пристосовуватися до стандартів і вимог різних клієнтів.

«Юрфірма та інхаус‑команда: знайти синергію» — практичним аспектам взаємодії зовнішніх і внутрішніх юридичних радників бізнесу був присвячений виступ Юрія Нечаєва. Запорукою успіху він назвав двосторонню комунікацію, пояснивши при цьому, що хоча клієнт і юрист мають одну мету, проте в кожного своя роль у її досягненні, а теза «насамперед інтереси клієнта» є важливішою, ніж «клієнт завжди має рацію». Водночас не слід забувати, що клієнти можуть мати різні вподобання щодо характеру та формату комунікації.

 

Новачок LAWrence

Про юрисконсультів як інфлюєнсерів змін у компаніях розповідала в рамках свого майстер‑класу Ольга Лук’янова, директор юридичного департаменту, комплаєнс‑офіцер групи компаній (ГК) «Хенкель в Україні». За її словами, трансформація і диджиталізація поширилися на всі сфери життя. «Виникає потреба в технологічних рішеннях. Тому ми ініціювали проєкт, який проник чи не в кожен комп’ютер у нашій компанії та в наших партнерів», — пояснила пані Лук’янова. У компанії вирішили стандартизувати й диджиталізувати процеси, розробити політики, навчити людей основам права.

«Так виникла ідея створити чат‑бота — LAWrence, нового «працівника» компанії «Хенкель». Чат‑бот доступний 24/7, вирішує понад 3000 питань, містить посилання на юридичні бази даних 15 країн, на більш ніж 70 глобальних баз даних. Але поки що володіє лише англійською мовою», — розповіла Ольга Лук’янова.

Найважливіше в цьому проєкті, за словами пані Лук’янової, що було звільнено час для розвитку, зростання і досягнення нових висот.

 

Діалог із державою

Лайфхаками взаємодії з державою ділилися учасники дискусії, яку модерував Юрій Терентьєв, партнер ЮФ Redcliffe Partners.

Рецепти побудови ефективної взаємодії бізнесу з антимонопольними органами презентувала Анжеліка Коноплянко, заступниця голови Антимонопольного комітету України — державна уповноважена. Вона описала процедури, які здійснює АМКУ та які можуть бути корисними для бізнесу. Щоб не доводити ситуацію до конфліктної, пані Коноплянко радила застосовувати попередню консультацію, яка дає змогу в майбутньому швидко і без проблем пройти процедуру отримання дозволу на концентрацію.

Про виклики й можливості відкриття ринку землі та способи забезпечення сталого землекористування для агрокомпаній ішлося у виступі Лілії Тімакіної, директора з юридичних питань компанії «Астарта‑Київ». Вона поділилася способом організації земельного банку, який винайшла та практикує «Астарта‑Київ». Говорячи про взаємодію з державними органами, Лілія Тімакіна зазначила, що досвід діяльності створеної її підприємством сервісної організації засвідчив неготовність більшості нотаріусів до роботи в нових умовах та високу вартість їх послуг.

Очікування та реальність диджиталізації стали темою виступу Гліба Дьякова, юрисконсульта ГК «Хенкель в Україні». Він наголосив на стрімкому поступі сучасних технологій та для прикладу навів застосунок «Дія», яким користується вже 7 мільйонів українців. Проте не все так гладко з новітніми електронними послугами. Наприклад, спікер звернув увагу на електронний цифровий підпис, від якого чекали швидкості, зручності та безпечності. Так само, за словами Гліба Дьякова, існують недоліки в електрон­ному документообігу та в роботі з державними реєстрами і сервісами.

Про те, як уникнути обвинувачень у корупції в процесі GR (побудови відносин із державними органами) і лобіювання в Україні, розповів Віктор Залізнюк, радник, керівник практики GR ADER HABER. Він наголосив, що лобізм як явище існує об’єктивно, тому можна або вважати, що будь‑яке рішення не має свого бенефіціара, або визнати його існування як професійного
представництва інтересів в органах влади. За словами Віктора Залізнюка, професійний лобізм полягає в наданні підготовленого проєкту рішення та аргументації користі для держави й суспільства від його ухвалення.

Вплив санкцій України на бізнес був темою доповіді Дениса Шкаровського, партнера ЮК VB PARTNERS. Він нагадав, що інструмент санкцій існує в усіх розвинутих країнах світу і застосовується з метою захисту національних інтересів, коли правова система не може впоратися з наявними загрозами. Промовець наголосив, що санкції повинні мати законну мету і належне обґрунтування. Денис Шкаровський описав алгоритм застосування санкцій в Україні та підкреслив, що для бізнесу їх накладення спричинює цілу низку наслідків: від блокування роботи до кримінальних справ.

Поради з мінімізації кримінально‑правових ризиків бізнесу учасникам форуму дала Людмила Куса, керівник практики вирішення спорів GRACERS. Вона підкреслила, що для мінімізації таких ризиків необхідно проводити внутрішні та зовнішні аудити, які дадуть змогу виявити наявні проблеми і вирішити їх до того, як орган досудового розслідування постукає у двері. Так само критично важливою є робота з власним персоналом та роз’яснення правил поведінки з представниками правоохоронних органів під час проведення слідчих дій. Особливу увагу Людмила Куса порадила приділяти інформаційній безпеці.

Резюмуючи дискусію, Юрій Терентьєв наголосив, що якість юридичних послуг і вимоги до професіоналізму підвищились, тому юрисконсульту сьогодні бути «багатостаночником» уже не можна. За його словами, юристи і держслужбовці хоч і перебувають інколи по різні боки барикади, але водночас поважають одне одного.

 

Ефективна взаємодія

Під час однієї з експертних дискусій спікери обговорювали взаємодію бізнесу з партнерами та контрагентами. Модерував її Василь Андрусяк, партнер ЮК MORIS.

Роман Філоненко, директор юридичного департаменту фінансової компанії NovaPay ГК «Нова Пошта», вів мову про юридичні аспекти впровадження Fintech в Україні, практичні кейси та перспективи розвитку. Він перелічив, чого саме учасники ринку очікують від нового Закону України «Про платіжні послуги»: розширення видів платіжних послуг, відкриття та обслуговування платіжних рахунків, здійснення переказів без участі платіжних систем, емісії платіжних карток, відкритого банкінгу.

Зі свого боку, Ангеліна Чачуна, комплаєнс‑офіцер ТОВ «Метінвест Холдинг», присвятила доповідь темі «Ризикові контрагенти» — як правильно вибудувати відносини». Вона розвінчала, зокрема, такі міфи: якщо контрагент у санкційних списках, то з ним працювати заборонено; якщо контрагент із високоризикового регіону, то з ним працювати заборонено; що українських контрагентів перевіряти не треба; що банк сам перевірить контр­агентів.

Станіслав Коваленко, офіцер із комплаєнса та захисту даних авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», аналізував комплаєнс‑ризики у відносинах із бізнес‑партнерами. За його словами, після визначення зовнішніх і внутрішніх ризиків необхідно встановити матрицю для їх зіставлення. Потім провести перевірку контрагента. Найдешевший спосіб перевірки — через інтернет, через власні або платні бази. Це спрощує роботу комплаєнс‑служби.

Ніна Сидоренко, радник Юридичної групи LCF, розглянула питання недобросовісної конкуренції та відповідні заходи регуляторної протидії. Спікер дала поради, як підтримувати антимонопольний комплаєнс на підприємстві. Для цього слід дотримуватися певних правил, серед яких моніторинг досліджень і рішень АМКУ у сфері недобросовісної конкуренції та надання висновків щодо кваліфікації дій у формі рекомендаційних роз’яснень АМКУ. Корисно також проводити антимонопольні комплаєнс‑тренінги серед працівників, які мають справу з підготовкою реклами, об’єктами інтелектуальної власності, оформленням зовнішнього вигляду продукції тощо.

Олександр Строкань, партнер MITRAX, підкреслив, що бізнес — це не завжди про здорову конкуренцію. Антимонопольна діяльність компанії — це також діяльність, пов’язана з превентивними заходами, досудовим урегулюванням спору. Наприклад, реєстрація прав інтелектуальної власності дасть змогу збільшити захищеність торгової марки. Внесення товару до відповідного митного реєстру також має превентивний характер, і цим варто користуватися. «Слід висувати претензії, завдяки переговорній позиції можна отримати компенсацію», — наголосив Олександр Строкань.

Олександр Сочнєв, директор із розвитку бізнесу Molfar, завершив сесію доповіддю «Конкурентна розвідка: як перевірити партнера і захиститися від конкурента». За його словами, про контр­агента можна дізнатися як із відкритих джерел, так і з закритих. Це й іноземні виписки через локальних юристів‑партнерів, відгуки співробітників, публічні заяви, згадки в ЗМІ, а також спеціальні сервіси KYC/AML (Know Your Customer / Anti Money Laundering), які агрегують основні ЗМІ за ключовим запитом, аналізують джерела.

 

Судили‑рядили

Expert talk щодо вирішення спорів модерував Олексій Менів, партнер АО «Шкребець та Партнери».

Про судові спори небанківського фінансового сектору розповіла Ірина Стародуб, керівник судового відділу Moneyveo. Вона вважає, що Закони України «Про платіжні послуги», «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» та «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» («Дія. Сіті») матимуть найбільший вплив на галузь. Із найбільш очікуваних змін — імовірне створення спеціалізованого суду для врегулювання спорів щодо непрацюючих позик банків (NPL). Такий суд або палата суду, на думку Ірини Стародуб, має забезпечити кращий захист кредиторам, які подекуди не в змозі повернути свої позики через надмірну завантаженість судової системи.

Самопредставництво юридичної особи та практика відшкодування судових витрат на правову допомогу стали темою доповіді Андрія Гінінгера, юрисконсульта ТОВ «Метінвест Холдинг». Він провів порівняльний аналіз самопредставництва та представництва, виділив необхідні для них умови і наголосив, що інститут самопредставництва було запроваджено для можливості не залучати адвокатів для представництва в суді інтересів юридичної особи. Говорячи про відшкодування судових витрат, Андрій Гінінгер навів детальний алгоритм відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та вказав на підстави, що дають змогу зменшити їх суму.

Про особливості орендних правовідносин у період пандемії йшлося у виступі Сергія Дахновського, партнера JN Legal. Промовець відзначив активну роль держави у збереженні балансу інтересів орендарів та орендодавців і акцентував, що втручання держави було не завжди послідовним. У таких умовах можна було очікувати валу судових справ із цих питань, проте сторони воліли досягти консенсусу в досудовому порядку.

Олексій Соломко, радник, керівник практики виконавчого провадження ADER HABER, говорив про останні тенденції у виконавчому провадженні. Зокрема, він зазначив, що наразі в парламенті перебуває на розгляді новий законопроєкт про примусове виконання судових рішень, який врегулює систему суб’єктів, що здійснюють примусове виконання рішень, та запровадить новели стосовно самого процесу виконання. Пан Соломко проаналізував основні нововведення, які, найімовірніше, ухвалить парламент, зокрема щодо розширення кола рішень, які зможе виконувати приватний виконавець, автоматизації процедури виконання та її синхронізації з банківською системою, що повинно мінімізувати вплив людського фактору.

Про відповідальність топменеджменту за борги підприємства розповів Назарій Адамчук, старший юрист ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», адвокат. Він окреслив коло осіб, на яких може бути покладено субсидіарну відповідальність, та назвав чинники, що спричинюють настання такої відповідальності. Водночас доповідач наголосив,
що стосовно осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності, існує презумпція відповідальності, що може бути спростована за умови доведення відсутності вини в банкрутстві боржника.

 

Corporate & Labour

Учасники форуму також мали нагоду ознайомитися з актуальними тенденціями у сфері корпоративного права та трудових відносин. Модератором дискусії став Олег Дерлюк, керуючий партнер Stron.

Марія Паясь, керівник юридичного відділу компанії L’oreal Ukraine, розпочала дискусію доповіддю про репутаційні ризики для бізнесу у зв’язку із «соціальною» активністю співробітників. Говорячи про судову практику у справах про захист гідності, честі та ділової репутації, Марія Паясь зауважила, що розвиток інформаційних технологій створив можливість для кожної особи поширювати інформацію будь‑якого змісту серед необмеженого кола людей. Це призводить або може призвести до неправомірного зловживання такою можливістю. Для запобігання цьому та внутрішнього регулювання слід формувати відповідні політики компанії (наприклад, кодекс етики, кодекс ділової поведінки тощо), створювати кризовий комітет.

Ірина Кравцова, головний юрисконсульт компанії «Рабен Україна», зосередилася на нюансах трудових відносин після пандемії COVID‑19. Вона нагадала, що для врегулювання дистанційної роботи певні зміни було внесено до Кодексу законів про працю України (щодо надомної та дистанційної роботи): під час надомної роботи необхідно обов’язково узгодити місце роботи з роботодавцем, за дистанційної ж форми цього не вимагається. Також відповідно до приписів закону під час дистанційної роботи не обов’язково забезпечувати співробітника робочим обладнанням (комп’ютером тощо), проте судова практика вказує на інше, акцентувала Ірина Кравцова.

Ганна Вронська, суддя, секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (ВС), проаналізувала корпоративні відносини в розрізі «внесення коректив» за допомогою судової практики. Вона, зокрема, розповіла про практику ВС у спорах про розірвання трудового договору у випадку припинення повноважень посадової особи.

Світлана Зверева, начальник відділу з правового забезпечення ТОВ «Метінвест Бізнес Сервіс», зосередилася на змінах регулювання трудових відносин. Вона розповіла про новели запровадження електронних трудових книжок — цифрового аналогу паперових, у яких відображається вся наявна інформація про стаж, записи про прийняття на роботу, переведення і звільнення. Плюсами таких трудових книжок може бути зменшення витрат роботодавців на ведення паперового документообігу; спрощення доступу до інформації про набутий стаж працівників; усунення можливих ризиків і негативних наслідків втрати трудової книжки, її фізичного пошкодження, фальсифікації та внесення недостовірних відомостей до цього документа; автоматичне (без звернення особи до Пенсійного фонду України (ПФУ) призначення пенсій. Водночас доповідач звернула увагу на деякі недоліки електронних трудових книжок: е‑варіант може бути безповоротно втрачено в разі системного збою, злому системи зберігання; існує ризик шахрайських дій відносно довірливих пенсіонерів із метою заволодіння персональними даними; рівень ІТ‑грамотності як працівників, так і представників роботодавця, ПФУ є низьким.

Володимир Монастирський, партнер МЮФ Dentons, завершив сесію доповіддю про корпоративне управління в державному секторі. Спікер наголосив, що члени наглядової ради держкомпанії повинні отримувати винагороду безпосередньо з державного бюджету, а присутність іноземних громадян у складі наглядових рад не гарантує постійного дотримання цими радами законодавства. На думку пана Монастирського, якщо правління державних підприємств не враховує суспільний інтерес, повинен бути прозорий механізм швидкої заміни правління в обхід наглядової ради. Водночас він висловив переконання, що порядок обрання, звільнення або дострокового заміщення члена наглядової ради необхідно закріпити на рівні закону, щоб уникнути маніпуляцій на рівні уряду.

 

Утримати баланс

Завершальна сесія форуму була присвячена взаємодії із зовнішніми юридичними радниками, і відбулася вона у формі «батлу» між представниками департаментів in‑house та юридичних компаній. Модератором став Роман Марченко, старший партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери». Він запропонував спробувати знайти історії, що дають можливість цим «ворожим» сторонам ефективніше допомагати одна одній.

Інна Хомич, директор із правових питань ТОВ «Нова Пошта‑Центр», наголосила, що якщо раніше залучення зовнішнього радника було ситуативним, то погіршення бізнес‑клімату викликає потребу постійного партнерства. Принагідно вона описала чинники, які сприяють встановленню стабільних партнерських відносин із зовнішнім юридичним радником. Говорячи про критерії відбору, пані Хомич підкреслила: «Від юридичного радника ми очікуємо чогось унікального, чого не вміємо робити самі або про що навіть не знаємо. Те, з чим ми можемо впоратися самі, залишимо в себе в департаменті».

Головний тягар супроводження юридичних питань лежить на юридичному департаменті, зазначив Мирослав Гнидка, директор юридичного департаменту, керівник проєктів ГК MERX. Проте в компанії склалися партнерські відносини з фірмою ADER HABER. «Нам надають послуги юридичні компанії і в кримінальних справах, і з питань оподаткування, проте вся поточна робота зосереджена в юридичному департаменті, — наголосив він. — Юридичні фірми ми залучаємо для якихось точкових справ чи у випадку незаконних дій з боку правоохоронних органів».

Про баланс попиту та пропозиції, про те, які юридичні послуги насправді потрібні бізнесу, говорила у своєму виступі і Світлана Романова. Вона зазначила, що, на відміну від колег, їх компанія співпрацює з величезним колом юридичних радників різного рангу та різних юрисдикцій, та детально прокоментувала, які вимоги висуваються до зовнішніх юридичних радників і який feedback очікується.

Олег Горецький, керуючий партнер «Горецький і Партнери», зазначив, що будь‑які, навіть найбільші компанії користуються аутсорсингом, при цьому від аутсорсингу клієнт завжди вимагає результату і готовий за нього платити. Часто компанії звертаються до зовнішнього юридичного радника вже тоді, коли ситуація виникла і їхній юрист не зміг із нею впоратися. Як правило, якщо фахівці юридичної компанії досягають успіху, співпраця з ними триває довгі роки, адже бізнес розуміє, що превентивні заходи завжди набагато дешевші, ніж вирішення проблеми «по факту».

«Найціннішими клієнтами ми вважаємо тих, із якими в нас збігається філософія», — підкреслив Сергій Гребенюк, партнер Asters. Він зазначив, що їм цікаві клієнти, готові перебудовувати свої підходи до справи. А от якщо потенційний клієнт намагається юридичну компанію залучити в ролі «рішал», вони від співпраці відмовляються.

«Запорукою співпраці з клієнтом є проходження ним процедур ризик‑менеджменту, оскільки ми є ланкою глобальної мережі, в якій питання боротьби з корупцією стоять дуже гостро, і з сумнівними клієнтами нам не дозволять працювати, — наголосив Юрій Кацер, директор відділу юридичного консультування KPMG Law Ukraine. — Те саме стосується ситуацій, коли клієнт очікує від нас вирішення питань у позаправовий спосіб. У випадку, коли специфіка справи чи жорсткий дедлайн не дають нам можливості виконати роботу на високому рівні, ми також відмовимося від співпраці».

Учасники «батлу» обмінялися думками і щодо нюансів ціноутворення під час закупівлі юридичних послуг та відверто розповіли про «червоні лінії» у відносинах, перетинати які категорично не рекомендовано.

 

Олексій НАСАДЮК, Альона СТУЛІНА, Олесь ЄВТЄЄВ «Юридична практика»


КОМЕНТАРІ


Сергій БОЯРЧУКОВ, керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери»

Локальне потепління

 

Форум юрисконсультів, який вже вдев’яте організувала «Юридична практика», — це подія, що збирає для обміну актуальною інформацією всіх представників юридичної професії. На сьогодні цей форум є без перебільшення одним із найцікавіших дискусійних майданчиків. Нині юридичний ринок розвивається досить динамічно, і паралельно проходить розширення сегментів зовнішніх консультантів та інхаус‑юристів. Компанії ростуть, кількість викликів у них збільшується, і, відповідно, їх юридичні команди стають сильнішими, досвідченішими та винахідливішими.

Мені випала нагода модерувати першу сесію форуму, присвячену змінам у бізнес‑кліматі країни. Надзвичайно цікава тема, адже думки колег із цього приводу зазвичай різняться. Проте цього разу меседж вийшов майже однозначний: бізнес‑клімат «потеплішав». Маю надію, що наступного року ми так само спостерігатимемо тенденції до спрощення ведення бізнесу в Україні, оскільки, як правильно зазначив один зі спікерів першої панелі Семен Ханін, здатність змінюватися — це здатність виживати.,


Віктор ЗАЛІЗНЮК, радник, керівник практики GR ADER HABER

Завжди актуально

 

Насамперед хочу висловити вдячність «Юридичній практиці» за організацію цьогорічного Форуму юрисконсультів. Такі заходи завжди корисні та актуальні.

Особисто я брав участь у панелі, в якій обговорювались актуальні питання взаємодії з органами державної влади. Зауважу, що компанія ADER HABER понад п’ятнадцять років займається наданням таких послуг, і мені було цікаво почути думки інших учасників сесії та поділитися нашим досвідом.

Також хочу відзначити досить вдалий підбір спікерського складу панелі.

І загалом Форум юрисконсультів — це професійна, корисна та актуальна інформація як для юристів безпосередньо, так і для топменеджменту компаній.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA