Реєстраційне завдання — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Юридична практика № 41-42 (1242-1243) » Реєстраційне завдання

Реєстраційне завдання

Рубрика Тема номера
Державна реєстрація прав не є підставою для набуття права власності, а стає лише завершальним етапом у ланцюжку виникнення, зміни та/або припинення прав на нерухоме майно
Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного

 

БУРТОВИЙ Олександр — керуючий партнер ЮФ «Антіка», м. Київ,
ШЕРЕТЬКО Василь — старший юрист ЮФ «Антіка», м. Київ

 

З моменту створення Верховний Суд (ВС) неодноразово відступав від усталених позицій Верховного Суду України, а останнім часом і від своїх власних. У цій статті ми зупинимось на найбільш цікавих висновках та правових позиціях, які можуть стати корисними не лише для юристів, але й для пересічних громадян, оскільки дадуть змогу більш глибоко поглянути на такі фундаментальні для сфери державної реєстрації прав питання, як момент виникнення права власності чи інших речових прав на нерухоме майно, правову природу тих чи інших відносин у сфері державної реєстрації прав та належні способи захисту прав від можливих порушень.

 

Реєстрація прав

Згідно з визначенням, що міститься в статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Закон), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація) — це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З наведеного можна зробити висновок, що державна реєстрація є завершальним етапом у ланцюжку виникнення, зміни та/або припинення прав на нерухоме майно. Утім, чи можна розглядати таке визнання і підтвердження з боку держави як певні гарантії незмінності подальшого статусу цих прав, зареєстрованих у встановленому законом порядку, та неможливості зміни правового статусу самого нерухомого майна? Відповідь на ці та інші запитання спробуємо знайти, проаналізувавши актуальну правозастосовну практику щодо вирішення спорів у сфері державної реєстрації.

Так, державна реєстрація прав не є підставою для набуття права власності, а вважається лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в неї права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження цього права, проте самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, які законом передбачено як необхідні для виникнення зазначеного права.

Зміст приписів статті 376 Цивільного кодексу (ЦК) України підтверджує неможливість застосування інших, ніж встановлені цією статтею, способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на такі об’єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного.

Відповідну правову позицію викладено, зокрема, в постановах Великої Палати (ВП) Верховного Суду (ВС) від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16‑ц, від 7 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13.

Таким чином, державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникають відповідні права, за наявності інших юридичних фактів, необхідних для виникнення цих прав за законом.

 

Питання юрисдикції

Доволі часто на практиці виникають спори з приводу того, в порядку якого судочинства (цивільного, господарського чи адміністративного) слід розглядати ту чи іншу справу (так звані юрисдикційні спори). Вирішує такі спори ВП ВС.

Так, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації за іншою особою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідного речового права чи його обтяження є цивільно‑правовим (постанова ВП ВС від 2 жовтня 2019 року у справі № 814/2030/17). Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано (постанова ВП ВС від 4 лютого 2020 року у справі № 910/7781/19). Участь державного реєстратора в ролі співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) не змінює цивільно‑правового характеру цього спору (постанова ВП ВС від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16‑ц).

Спір стосовно визнання протиправними наказів Міністерства юстиції України, якими скасовано реєстраційні дії щодо державної реєстрації змін про право власності на спірне нерухоме майно, безпосередньо пов’язаний із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо відповідного майна. Такий спір має приватноправовий характер і повинен вирішуватися за правилами цивільного чи господарського судочинства (постанови ВП ВС від 30 січня 2020 року у справі № 826/5968/17, від 4 лютого 2020 року у справі № 910/7781/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 1840/3241/18). Спір про скасування наказу, яким скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, має розглядатися як спір, пов’язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельні ділянки іншою особою, за якою було зареєстровано аналогічне право щодо тих самих земельних ділянок. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої було здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь Мін’юсту та держреєстратора як співвідповідачів (якщо позивач чи третя особа вважають їх винними в порушені прав) у спорі не змінює його цивільно‑правового характеру (постанова ВП ВС від 17 лютого 2021 року у справі № 821/669/17).

Спір про правомірність прийняття суб’єктом владних повноважень рішення про відмову в державній реєстрації права власності на нерухоме майно за позивачем не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства (постанова ВП ВС від 21 серпня 2019 року у справі № 520/2834/17). Якщо спір у справі стосується лише оцінки правомірності дій (рішення) реєстратора, вчинених (прийнятого) ним під час (за результатами) розгляду заяви про державну реєстрацію за позивачем права власності на спірний об’єкт, це свідчить про публічно‑правовий характер спору, який підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства (постанова ВП ВС від 27 лютого 2019 року у справі № 820/3936/16). Спір є публічно‑правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства у разі, якщо оскаржуються дії державного реєстратора щодо розгляду заяви позивача про видалення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і такий спір не стосується речових прав чи обтяжень на нерухоме майно третіх осіб (постанова ВП ВС від 28 листопада 2018 року у справі № 490/5986/17‑ц).

 

Належність способу захисту

Що стосується належних способів захисту порушеного права у спорах, пов’язаних із державною реєстрацією, слід зазначити, що з 16 січня 2020 року такий спосіб захисту, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, вже не може реально спричинити скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною в Законі, оскільки його статтю 26 відповідно до Закону України № 340‑IX викладено в новій редакції, згідно з якою виконанню підлягають виключно судові рішення (1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; (2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; (3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (постанови ВС у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 3 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19).

Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме собою є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності, зареєстрованого в ньому за відповідачем (постанови ВП ВС від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15‑ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).

Утім, не все так однозначно й у ВП ВС. Так, у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 Велика Палата дійшла висновку, що рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав. У разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в цьому випадку, оскільки за чинним ЦК України право власності виникає з моменту його реєстрації.

Остання з наведених правових позицій ВП ВС викликає певні запитання, особливо враховуючи правові позиції Великої Палати з приводу дотичних (суміжних) питань. Якщо державна реєстрація є лише юридичним фактом, мета якого «завершити» процедуру оформлення (виникнення, зміну або припинення) прав шляхом засвідчення наявності достатніх для того правових передумов, то в разі визнання в судовому порядку відсутності (недійсності) однієї з таких передумов (договору) навіщо окремо заявляти вимогу про скасування такого юридичного факту (державної реєстрації), який (цитуємо) «самостійного значення для виникнення права власності не має»?

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA