Електронний розряд — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Електронний розряд

Закон, спрямований на модернізацію фінансових послуг в Україні, визначає порядок виконання платіжних операцій, встановлює загальні засади випуску та використання електронних грошей
СТАРОДУБ Ірина — керівник судового відділу Moneyveo, м. Київ

 

Український ринок платіжних послуг отримав новий імпульс для розвитку.

30 червня 2021 року Верховна Рада Україна ухвалила Закон України «Про платіжні послуги» (Закон), мета якого модернізувати наявну систему надання фінансових послуг та адаптувати її до європейських норм. Оскільки він фактично набуває чинності лише з 1 серпня 2022 року, то часу для узгодження чинного законодавства з новими нормами достатньо. Пропоную поговорити про основні нововведення та зміни.

 

Чому прийняли цей Закон?

Потреба в капітальних змінах регулювання платіжних систем була вже дуже давно. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (Закон № 2346‑III), який регулює цю сферу нині, було прийнято аж двадцять років тому. Звісно, протягом цього часу розвиток світового ринку платіжних систем не стояв на місці: системи модернізувалися, технічно оновлювалися, з’являлися нові послуги та програмне забезпечення. Будемо відверті: Закон № 2346‑III застарів та не відповідає сучасним викликам і потребам громадян, а також найкращім світовим аналогам. Також під час прийняття нового Закону було враховано директиву PSD2 (Payment Services Directive 2015/2366, директива ЄС про платіжні послуги на внутрішньому ринку), яка регулює платіжні послуги в ЄС та встановлює основні засади для розвитку відкритого банкінгу зі спрощеним входом на ринок для надавачів платіжних послуг, що не є банківськими чи фінансовими організаціями.

 

Основні зміни, на які варто звернути увагу

Отже, відповідно до нового Закону України «Про платіжні послуги» на ринку платіжних послуг визначено дев’ять категорій їх надавачів. До прикладу, це поштові оператори, певні органи державної влади за певних умов.

Передбачено, що з’являться нові учаснику ринку, як, наприклад, установи електронних грошей, надавачі послуг із надання відомостей з рахунків, платіжні установи — аналог небанківських фінансових установ, але з розширеним переліком платіжних послуг.

Існуватиме дев’ять платіжних послуг, з них сім — фінансові, а дві — нефінансові. Учасники ринку зможуть обрати одну та сконцентруватися на розробці зручних сервісів.

З цікавого: представники небанківського фінансового сектору зможуть відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки, електронні гроші. Певна річ, це повинно стимулювати банківський сектор, оскільки він отримає сильних конкурентів, які здебільшого дуже диджиталізовані та мають чудову базу для реалізації цих новацій.

Слід зауважити, що цей Закон спрямований на модернізацію фінансових послуг в Україні, також у ньому визначено поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій, встановлюється виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, визначаються права, обов’язки та відповідальність учасників платіжного ринку нашої країни. І найцікавіше: ним передбачається запровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open Вanking), який, за даними Національного банку України, запрацює в 2023 році. На цей майданчик чекали давно. Він відкриває нові можливості для ІТ, фінансових послуг та обміну думками.

 

Open Вanking у світі

У світовій практиці Open Вanking уже має свої досягнення.

Наприклад, іспанський та міжнародний банк BBVA запустив свою відкриту платформу.

Вона використовує API‑інтерфейси (прикладні програмні інтерфейси), які дають змогу третім сторонам пропонувати клієнтам фінансові продукти без необхідності надавати повний набір банківських послуг. Або ж британський банк HSBC запустив додаток Connected Money у травні 2018 року як відповідь на нове регулювання відкритого банкінгу. Цей додаток дав клієнтам можливість керувати своїми банківськими рахунками, зокрема позиками, кредитними картками.

Ще одна новація — так звана цифрова валюта. Національний банк України за Законом отримав право її випускати. Це буде е‑гривня. Однак є певне уточнення: її буде випускати тільки Національний банк України.

Однак варто зауважити, що гривня, як і раніше, залишається грошовою одиницею України і може існувати в двох формах: готівковій (у вигляді банкнот і монет) і безготівковій (у вигляді записів на рахунках). Що ж стосується електрон­них грошей, то вони можуть бути тільки в межах тієї платіжної системи, яка їх випускає, і використовуватися тільки за наявності електронних гаманців, відкритих у цій системі.

Відповідно, ми отримаємо готівкові, безготівкові та цифрові гроші.

Окремо висунуто вимоги до статутного капіталу юридичних осіб, які мають намір надавати платіжні послуги. Відповідно до Закону мінімальний розмір статутного капіталу на дату подання заяви про видачу ліцензії на надання платіжних послуг та/або заяви про внесення до відповідного реєстру в будь‑який час не може становити менш
ніж:

— 1 мільйон гривень, якщо надавач платіжних послуг надає їх щодо ініціювання платіжної операції або послуги з переказу коштів без відкриття рахунку;

— 3 мільйонів гривень, якщо надавач надає послуги з ініціювання платіжної операції та послуги з переказу коштів без відкриття рахунку або одну з фінансових платіжних послуг;

— 5 мільйонів гривень, якщо надавач надає кілька фінансових платіжних послуг, передбачених пунктами 1–6 частини 1 статті 5 цього Закону, або є оператором поштового зв’язку незалежно від кількості та видів платіжних послуг, які він має намір надавати;

— 10 мільйонів гривень, якщо надавач надає платіжні послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима.

Отже, прийняття Закону України «Про платіжні послуги» однозначно позитивно вплине на фінансовий ринок таких послуг, адже розшириться коло суб’єктів послуг, зокрема і небанківських, існуватиме конкуренція, яка приведе до зниження тарифікації на ринку.

Однозначно новий Закон захищає користувачів платіжних послуг від певних кіберзагроз.

Законом посилюється відповідальність за цей вид злочину, а саме за незаконні дії з платіжними картками та засобами доступу до рахунків. Також підвищуються вимоги до безпеки платіжних операцій.

Розширяться можливості й мобільних операторів. Вони зможуть надавати послуги з виконання платіжних операцій своєму абоненту для:

— оплати цифрового контенту;

— оплати квитків, ініційованої з використанням мобільного телефона, за умови, що квиток надається абоненту — отримувачу послуг в електронній формі;

— сплати коштів на цілі благодійної діяльності з використанням благодійного телекомунікаційного повідомлення;

— переказу коштів між ідентифікованими абонентами;

— переказу залишку з особового рахунку абонента під час надання послуги з перенесення абонентського номера;

— оплати телекомунікаційних послуг і доступу до інтернету, програмних, комунальних послуг, сплати податків та зборів, митних платежів, штрафів, оплати послуг, що надаються державними органами та установами.

У цілому я вважаю, що цей Закон стає новим етапом розвитку фінансової індустрії та відкриває для ринку нові перспективи.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA