Удосконалення законодавчого регулювання діяльності організацій колективного управління майновими авторськими та суміжними правами (ОКУ) в Україні привертає чимраз більше уваги. Сьогодні в цій сфері діє Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (Закон). Проте на практиці досить багато запитань виникає, зокрема, щодо врегулювання конфліктів між акредитованими та неакредитованими організаціями колективного управління і розблокування їх діяльності.

Крім того, не врегульовано можливість звернення ОКУ до суду з позовом про відшкодування збитків у своїх інтересах та на захист своїх прав. Так, Анастасія Казанкіна, адвокат «Дубинський і Ошарова», звертає увагу, що Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних із антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у своїй постанові від 8 червня 2021 року у справі № 910/16803/19 вказав, що стягнення збитків можливе лише суб’єктом майнових авторських та/або суміжних прав. «Відповідно до позиції суду ОКУ в цій категорії спорів має право на звернення до суду з позовом про захист порушеного права в інтересах такого суб’єкта і на його користь лише на підставі довіреності та статутних повноважень. Указаний правовий висновок значно ускладнює напрацьовану схему роботи ОКУ та вимагає від них, хоч як дивно, узгодження своїх дій із авторами та виробниками фонограм», — пояснює Анастасія Казанкіна.

У добровільному порядку

Черговою спробою врегулювати діяльність ОКУ став проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» щодо забезпечення збору доходу від прав організаціями колективного управління» № 5572, внесений народними депутатами України Микитою Потураєвим та Олександром Санченком.

Нагадаємо, що ще у 2019 було розпочато конкурси на визначення акредитованої організації колективного управління, але результату досі немає. Наслідком відсутності акредитованих ОКУ в передбачених Законом сферах стає порушення статті 168 «Співробітництво у сфері колективного управління правами» Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

У пояснювальній записці до законопроєкту вказано, що його метою є розблокування діяльності ОКУ у сферах публічного виконання та публічного сповіщення музичних недраматичних творів, уникнення негативних наслідків припинення сплати роялті для українських митців та світової авторської спільноти.

Пропонується встановити, що до того як Міністерство економіки України прийме рішення про акредитацію нових організацій колективного управління, ті ОКУ, які вже внесено до Реєстру організацій колективного управління, одержать можливість здійснювати добровільне колективне управління майновими правами правовласників.

Варто зазначити, що нещодавно цей законопроєкт отримав позитивний висновок профільного комітету, і парламент може невдовзі його розглянути. Водночас експертна спільнота оцінює його досить неоднозначно. Для прикладу, в пропозиціях Міністерства культури та інформаційної політики України сказано: «Запропоновані зміни дадуть змогу здійснювати колективне управління майновими правами правовласників у цих сферах ОКУ, внесеним до Реєстру організацій колективного управління, до моменту затвердження Міністерством економіки України рішення про акредитацію нових організацій колективного управління в порядку, визначеному законодавством, що сприятиме дотриманню прав та законних інтересів правовласників».

Водночас Головне науково‑експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило низку зауважень. Підставою для критики, крім іншого, стало те, що оголошення конкурсів такими, що не відбулися, можливе лише за наявності відповідних причин і підстав, які не було вказано в супровідних документах. Крім того, варто звернути увагу на те, що публічне виконання музичних недраматичних творів із текстом і без тексту, включно з творами, що належать до аудіовізуальних творів, та публічне сповіщення музичних недраматичних творів із текстом і без тексту, включно з творами, що належать до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції, визначається як сфери, в яких здійснюється розширене колективне управління об’єктами авторського права і (або) суміжних прав, у підпунктах 1, 2 абзацу 3 частини 5 статті 12 Закону, а не в абзацах 4, 5 частини 5 статті 12 Закону, як це передбачено в проєкті.

Ще одну негативну оцінку дало Міністерство економіки України, зазначивши про необхідність врахувати те, що не передбачено можливості управління правами на публічне виконання та сповіщення музичних недраматичних творів до моменту акредитації. Можна зробити висновок, що організації з маленькими шансами отримати акредитацію будуть затягувати процес прийняття відповідних рішень.

Згідно зі щорічним звітом Міжнародного альянсу інтелектуальної власності (IIPA) до Спеціального звіту 301 (The Special 301 Report) Офісу торгового представника США (USTR), оприлюдненим 28 січня 2021 року, зарубіжні правовласники негативно оцінюють надання можливості неакредитованим організаціям колективного управління збирати винагороду за використання музичних творів.

Складна ситуація також може виникнути при реалізації повноважень різними гілками влади, які за Конституцією України не підпорядковуються одна одній. Мова йде про те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2021 року у справі № 640/1908/21, наслідком якого стало визначення однієї з ОКУ акредитованою у сфері публічного виконання музичних творів. Але реалізація положень, передбачених законопроєктом № 5572, в разі акредитації на новому конкурсі іншої організації колективного управління у відповідній сфері зумовить неможливість повороту виконання судового рішення у справі № 640/1908/21.

Висновки

Таким чином, законопроєктом № 5572 пропонується лише часткове вирішення проблемних питань щодо діяльності ОКУ. Ба більше, після його прийняття можливе виникнення нових складних ситуацій. І досі залишається актуальною стратегічна потреба комплексного врегулювання функціонування організацій колективного управління.

Анастасія ВОЛИНЕЦЬ «Юридична практика»