Інформаційні технології стрімко ввірвалися в наше життя й охопили всі його сфери. Не оминули вони і судової системи. Як відомо, наприкінці 2017 року набули чинності зміни до процесуального законодавства — розпочато реалізацію інноваційної ідеї електронного суду шляхом розбудови Єдиної судової інформаційно­телекомунікаційної системи (ЄСІТС). ЄСІТС створюється для того, щоб підвищити ефективність діяльності судових органів шляхом впровадження в їх повсякденну роботу сучасних технологій, і функціонуватиме в режимі реального часу. Це також має сприяти максимальному спрощенню процедури комунікації громадян — учасників судових процесів та їх представників із судовими органами. Визначено, що ЄСІТС має діяти в судах, Вищій раді правосуддя, Раді суддів України, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Державній судовій адміністрації України, на підприємствах, що належать до сфери правосуддя, в Національній школі суддів України.

Проте не все так просто. Досі ЄСІТС так і не запрацювала, незважаючи на всі спроби її запустити ще на початку 2019 року. Це пояснюється неготовністю всього обсягу модулів (підсистем) ЄСІТС до повноцінного стабільного функціонування. Саме тому, за оцінками Вищої ради правосуддя та окремих експертів, уведення ЄСІТС на початку 2019 року в стан готовності було визнано неможливим, бо призвело б до протилежних результатів.

І ось нарешті 27 квітня 2021 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроєкт № 3985 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно­телекомунікаційної системи», який підтримав 261 народний обранець.

Проте в багатьох виникає запитання: чому настільки очікувану ініціативу впроваджувати планують поетапно, а не одразу? Автори законопроєкту заявляють, що з огляду на той факт, що наразі не всі підсистеми ЄСІТС готові до роботи, набагато кращим рішенням буде запустити систему поетапно. В іншому випадку, якщо чекати готовності до експлуатації всіх модулів ЄСІТС у їх сукупності, то до повноцінного запуску ЄСІТС пройде ще кілька років. Водночас функціонал тих модулів, які вже на кінцевій стадії готовності, залишиться незадіяним, буде чекати запуску інших підсистем і, відповідно, жодних позитивних результатів не дасть.

Ініціатори наголошували, що поетапне впровадження ЄСІТС має вирішити наскрізну проблему — зекономити кошти державного бюджету і кошти сторін судової справи, зокрема в частині витрат на відправлення поштової кореспонденції та ознайомлення з матеріалами справи, оскільки після введення в дію підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» у суду буде можливість в електронному вигляді надсилати сторонам судові виклики та повідомлення, процесуальні документи й рішення у справах. Окрім цього, сторони зможуть дистанційно ознайомлюватися з матеріалами судової справи, подавати клопотання, заяви, сплачувати судові збори, отримувати матеріали і знайомитися з ними, подавати апеляційні, касаційні скарги тощо.

Згідно з ухваленим законопроєктом окремі підсистеми ЄСІТС починають функціонувати на кожному етапі через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідного модуля Єдиної судової інформаційно­телекомунікаційної системи. При цьому підвищується роль Вищої ради правосуддя в процесах упровадження ЄСІТС.

Планується, що першими запустять новий реєстр судових рішень та електронний кабінет.

Окрім прийнятого законопроєкту про запуск ЄСІТС, на другому позачерговому пленарному засіданні Верховна Рада України ухвалила ще низку нормативно­правових актів. Зокрема, в першому читанні було прийнято проєкт закону № 5065 «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Саме ця законодавча ініціатива передбачає концептуальне переосмислення Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» з метою закріплення нових підходів до регулювання відносин у сфері фінансових послуг і діяльності відповідних фінансових установ.

А законопроєкт № 5246 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження інформаційно­телекомунікаційної системи досудового розслідування» було прийнято за основу зі скороченням наполовину строків подання пропозицій до другого читання.

Альона СТУЛІНА «Юридична практика»