Понад рік тому ми вже аналізували проблеми належного повідомлення в судовому процесі. Тоді суди не мали змоги нормально розглядати справи через неналежну роботу поштового оператора. Можна сказати, масово суди (навіть касаційні) приймали окремі ухвали щодо порушення правил пересилання поштової кореспонденції. Докладніше з тодішньою ситуацією можна ознайомитися в матеріалі Марини Ясинської «Проблемы надлежащего уведомления: частные определения судов».
Відтоді ситуація з належним повідомленням сторін у справі погіршилась. Проблема вже не у роботі пошти, а в державних інституціях. У судів немає грошей на відправку поштової кореспонденції.
Саме тому питання належного повідомлення заграло новими барвами, а судова практика щодо цього — новими висновками.
Проблема недофінансування судів не нова. На початку 2021 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) аналізував події, пов’язані з відсутністю у судової влади коштів на відправку поштової кореспонденції, які відбувалися у 2011—2013 роках. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Кушнір проти України» (скарга № 8531/13) наша держава сплатить 1 500 євро компенсації через те, що суд не надіслав стороні копію рішення у зв’язку з відсутністю коштів.
Належне повідомлення є складовою частиною права на справедливий суд, яке гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. ЄСПЛ пояснив, що громадяни мають право отримувати належне повідомлення про судові рішення, особливо у випадках, коли апеляційну скаргу може бути подано в чітко встановлений строк.
Конкретно в цій ситуації заявник не мав змоги оскаржити постанову своєчасно, не отримавши її паперової копії, адже:
І хоча національне законодавство допускає, що належне повідомлення може відбуватися не лише в порядку надіслання аналогової поштової кореспонденції, в окремих ситуаціях лише цей шлях забезпечуватиме право на доступ до суду.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (ВС) в постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 679/219/20 пояснив, що оприлюднення ухвали в ЄДРСР не скасовує обов`язку суду вчасно надсилати копії судових рішень учасникам справи. Апеляційний суд відмовився відкрити провадження через пропущений строк, вирішивши, що позивач не демонструє готовність до розгляду справи, оскільки надіслані йому ухвали про усунення недоліків повернулись.
Водночас частиною 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України встановлено вичерпний перелік випадків, які підтверджують дату вручення судового рішення. Саме цією статтею визначено порядок вручення судового рішення, тому до належного повідомлення не можна застосовувати частину 2 статті 268 КАС України за аналогією закону. Адже порядок вручення рішення відрізняється від порядку повідомлення про розгляд окремих категорій адміністративних справ.
Таким чином, день оприлюднення рішення в ЄДРСР не прирівняно до дня вручення судового рішення. Можливість дізнатися про винесену апеляційним судом ухвалу з ЄДРСР є лише правом заявника.
Відправлення рекомендованого листа на дійсну адресу достатньо для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки його отримання адресатом перебуває поза межами контролю суду. Такий висновок зробив Касаційний господарський суд (КГС) у складі ВС у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19, пославшись на низку попередніх позицій КГС і Великої Палати ВС.
Скаржник, якому відмовили в поновленні строку на оскарження, апелював до того, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження надіслання на адресу товариства рішення суду першої інстанції. Згідно ж із матеріалами справи рішення надіслали на адресу товариства рекомендованою кореспонденцією. Проте його повернули до суду з відміткою органу поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Питання належного повідомлення є важливим і під час ухвалення рішення про залишення позову без розгляду. Однією з підстав для цього є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
Водночас позивача має бути належним чином і в установленому порядку повідомлено про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в які він не з’явився.
Правове значення мають лише:
Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд (КЦС) у складі ВС у постанові від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19.
КЦС ВС пояснив, що суд не зобов’язаний враховувати поважність причин повторної неявки позивача. Адже диспозитивність полягає в тому, що учасник справи самостійно розпоряджається процесуальними правами. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо така неявка є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належним чином користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Касаційний адміністративний суд ВС у постанові від 12 квітня 2021 року у справі № 400/1832/20 назвав випадки, коли повідомлення є належним.
Так, доказами отримання ухвал, скарг і повісток про виклик до суду є:
Роздруківка з електронної пошти суду про отримання учасниками справи листів, надісланих на їхні електронні адреси, з якої неможливо встановити, яке вкладення з текстом офіційного документа надсилав суд на електронну адресу позивача, доказом належного повідомлення не є.
Належне повідомлення є одним із ключових аспектів права на справедливий суд. Проте в кожному конкретному процесі є свої критерії. З одного боку, недофінансування судів не звільняє їх від обов’язку надсилати свої рішення сторонам. Так само обов’язок суду щодо надсилання копій рішень не нівелюється їх оприлюдненням в ЄДРСР. Водночас, якщо суд матиме докази, зокрема довідку від секретаря щодо непідтвердження, повідомлення вважатиметься належним, наслідкам чого стане, наприклад, залишення позову без розгляду через неявку позивача, незважаючи на поважність причин.
Марина ЯСИНСЬКА «Юридична практика»
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…