ЄСПЛ констатував, що суди повинні доводити правомірність втручання, коли призначають покарання за використання національної символіки — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Юридична практика № 17-18 (1218-1219) » ЄСПЛ констатував, що суди повинні доводити правомірність втручання, коли призначають покарання за використання національної символіки

ЄСПЛ констатував, що суди повинні доводити правомірність втручання, коли призначають покарання за використання національної символіки

Заборона вираження поглядів може застосовуватися лише за наявності достатніх аргументів

Покарання за неправомірне використання символіки автономних чи невизнаних територій повинно ґрунтуватися на дослідженні його підстав та причин і базуватися на беззаперечних аргументах правомірності. Такий висновок випливає з рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 27 квітня 2021 року у справі «Токеш проти Румунії» (скарги № 15976/16 та № 50461/17), заявник у якій належить до угорської меншини. Санкції проти нього було застосовано за вивішування на фасаді офісу своєї приймальні прапорів Секлерленду та території Парціуму.

І хоча ЄСПЛ не погодився, що втручання в право на свободу вираження поглядів не мало правової підстави, він встановив порушення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у процесуальному аспекті. Зокрема тому, що національні суди не вивчили всіх наявних доказів, а мотиваційні частини в їх рішеннях були короткими і не містили достатньої інформації, щоб оцінити обґрунтованість втручання в право заявника.


Нерозслідування фактів цькування у школі є окремим порушенням права на повагу до приватного і сімейного життя

22 квітня 2021 року рішенням у справі «Ф.О. проти Хорватії» (скарга № 29555/13) Європейський суд з прав людини встановив порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Заявник скаржився на цькування з боку вчителя в державній школі та відсутність із боку державної влади ефективного реагування на його скарги.

Йшлося про словесне цькування заявника за дрібні проступки, внаслідок якого в нього було діагностовано посттравматичний стресовий розлад. Школа та міністерство освіти прагнули врегулювати питання внутрішньо, прокуратура не знайшла складу злочину, Конституційний суд визнав скарги неприйнятними. І хоча словесне насильство не було надмірним, враховуючи позицію довіри, авторитету та впливу вчителів, а також їх соціальну роль, будь­які переслідування школяра з боку вчителя неприпустимі. Відсутність у діях вчителя складу злочину не виключає того, що адміністративні та дисциплінарні заходи виявилися неефективними, оскільки вони не призвели до рішучих дій щодо усунення недоліків у поведінці вчителя.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Зміст

Додаток до газети Юридична практика № 17-18 (1218-1219)

In memoriam

Назавжди перший

VOX POPULI

Операція «Ліквідація»

Актуально

Очікування — реальність

Акцент

Реформа і зміст

Галузі практики

Соціальна еволюція

Прописати процедури

Дайджест

Нові проблеми належного повідомлення

Держава та юристи

Земельний наділ

Обережно, мета

Новини

Новини юридичних фірм

Карта подій

IP REPORTER

Новини Євросуду

ЄСПЛ констатував, що суди повинні доводити правомірність втручання, коли призначають покарання за використання національної символіки

Новини з зали суду

Велика Палата ВС погодилася з тим, що кандидат у судді може подавати по одній заяві на участь у конкурсі в загальний і спеціалізований суд

Судова практика

Переважність причин

Процесуальні манери

Заповітний час

Судові рішення

Акціонер, який звертається в інтересах юридичної особи, не є позивачем, а є особою з особливим процесуальним статусом

Щодо призначення пенсії за вислугу років

Тема номера

Цифровий формат

Профспілковий страж

Віддати належне

У фокусі: ІР­-Реформа

Двигун внутрішнього загоряння

Інші новини

PRAVO.UA