Відсутність раптових обшуків із вилученням комп’ютерної техніки та нарахування на фонд заробітної плати на рівні, не вищому за податкові зобов’язання фізичних осіб — підприємців, обіцяє влада бізнесу. Проте наразі не всім, а лише тим, хто підключиться до платформи «Дія.City». Презентація проєкту відбулася днями за участі міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова та його профільного заступника Олександра Борнякова.

Сервісний центр

Зокрема, 5 квітня ц.р. під час презентації Михайло Федоров звернув увагу на цікавий факт: хоча Україна славиться підготовкою кадрів для IT­компаній зі всього світу, рівень цифровізації вітчизняної економіки становить всього 3 % (провідні європейські країни мають показник 68–70 %). Не було ні електронного обміну документами, ні єдиного сайту державних послуг, ні спільного доступу суміжних державних органів до реєстрів даних. Тобто кожен вів сам собі щось і передавав іншим інформацію витягами на папірцях. Власне, за оцінками Bloomberg, Україна опинилася на 56­му місці з 60 досліджуваних країн за рівнем інновацій в державному секторі. Оскільки країна надзвичайно відстала від інших за темпами цифровізації, щоб досягти хоча б їх рівня, на переконання міністра, Україна повинна одразу зробити стрибок, перетворившись на сервісну державу. Почати пропонують зі стимулювання залучення до резидентства в Україні «цифрових» компаній, які будуть показувати приклад розвитку та впровадження інновацій у всі сфери. Тобто потрібно зробити так, щоб компаніям було зручно заробляти в Україні та сплачувати тут податки, не переймаючись за безпеку власного бізнесу.

Водночас Михайло Федоров наголосив, що Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) не опікується виключно ІТ­бізнесом. Його мета зробити державу зручною для підприємців з усіх галузей: від роздрібної торгівлі до високотехнологічних інноваційних розробок. Проте зробити сервіс комфортним і виключити корупційний складник з усіх контактів бізнесу і влади, на переконання пана Федорова, можна завдяки розвитку технологій. Саме тому так багато уваги приділяється розробникам. Тому одна з місій платформи «Дія.City» — стимулювати розвиток технологій для підвищення рівня цифровізації економіки та мінімізації корупційних ризиків. Адже країни сьогодні конкурують за платників податків саме своїми сервісами, комфортом і можливостями, і без належного сервісу з боку держави стимулювати розвиток бізнесу в Україні неможливо.

Сьогодні Україна вже пропонує найшвидшу реєстрацію фізичних осіб — підприємців (ФОП), товариств з обмеженою відповідальністю. З квітня буде запущено проєкт щодо електронного підпису (який можна буде поставити у кілька кліків) та сплати податків ФОП на спрощеній системі оподаткування. Також від Мінцифри працює проєкт «Дія.Бізнес», за допомогою якого можна отримати будь­які консультації щодо відкриття, реєстрації та ведення бізнесу безкоштовно.

Стимули

«Чим більше буде підприємців у країні, чим кращими будуть для них умови, тим багатшою буде наша країна і тим краще буде жити кожен із нас», — заявив Михайло Федоров.

Водночас українські компанії є визнаними лідерами з надання аутсорсингових послуг у сфері ІТ, і це, за словами міністра, треба зберегти. Додатково треба підтримати ті галузі сфери цифрових технологій, які розвиваються і можуть принести значний дохід державі. Серед недооцінених галузей пан міністр назвав кіберспорт, розробку й виробництво дронів, штучний інтелект, Digital­маркетинг, освітні технології (EdTech), інтернет речей (IoT), Blockchain, MedTech, кібербезпеку та Big Data.

Саме для них треба створити додаткові умови, щоб залучити найкращих спеціалістів із потенційно прибуткових галузей. Це не означає, що треба змінювати наявну систему, це означає, що треба створювати особливо сприятливі умови, адекватні для кожної галузі.

Власне, це є світовою тенденцією, коли для стартапів у сфері ІТ країни пропонують особливі умови, щоб закликати їх до резидентства. Таких спеціальних податкових режимів у світі понад 4 тисячі. В одному лише Дубаї — 20. Тобто особливі умови створюють не тільки держави, а й міста, конкуруючи за підприємців.

Отже, за задумом міністра, у випадку реалізації проєкту «Дія.City» податковий тягар для резидентів знизиться, а комфорт взаємодії з владою підвищиться, в результаті чого Україна одразу вирветься в лідери світу за найкращими умовами для розвитку ІТ­бізнесу. Зокрема, податки будуть нижчими, ніж у наших потенційних конкурентів — Білорусі, Польщі, Естонії, Індії.

Правила «Дії»

«Дія.City» — це симбіоз оновленої системи оподаткування зі зниженням податкового навантаження у п’ять разів, елементів англійського права, покращених механізмів запобігання «маски­шоу», нових інструменти інвестування, надійного захисту інтелектуальної власності та свободи вибору форм взаємодії з працівниками (трудові договори, гіг­контракти або звична схема з ФОП).

Водночас «Дія.City» — це не нова податкова система, а легальна альтернатива наявній. Тому кожен підприємець надалі може залишатися на звичній системі або спробувати стати податковим резидентом «віртуальної держави». Це своєрідна спеціальна економічна зона, якщо говорити більш звичним термінами.

За словами Олександра Борнякова, «Дія.City» — це власна розробка України, яка ввібрала всі найкращі тенденції іноземних спеціальних податкових режимів для ІТ­бізнесу. Він зупинився на кожному аспекті особливо сприятливих умов резидентства в «Дія.City».

Першим і ключовим аспектом є зниження податкового навантаження в п’ять разів. Зокрема, ставка податку на доходи фізичних осіб знижується із 18 % до 5 %. Єдиний соціальний внесок буде розраховуватися не від реальної, а від мінімальної заробітної плати, як це є сьогодні у ФОП, і становитиме приблизно 1300 грн (за нинішніми ставками), що значно менше, ніж нинішні 22 % на фонд оплати праці. Податок на прибуток, який наразі становить 18 %, планують замінити на податок на виведений капітал зі ставкою 9 %, щоб стимулювати внутрішні інвестиції в розвиток компанії. За підрахунками Мінцифри, держава не втратить нічого від зниження ставок, а потенційно збільшить надходження від сплати податків завдяки відмові від схем оптимізації та розвитку галузі.

Другим — легальна можливість наймати працівників за гіг­контрактами. Гіг­спеціалісти, зі свого боку, отримають і переваги фрилансу, і соціальний захист. До таких контрактів не будуть застосовуватися норми Кодексу законів про працю України — це цивільно­правовий договір, у якому можна визначити комфортні для обох сторін умови, як це роблять сьогодні ІТ­компанії, співпрацюючи з ФОП, проте спеціалісту не потрібно буде реєструватися ФОП, щоб отримати роботу. Сторони зможуть погодити абсолютно все: місце, час виконання, строки та навіть валюту винагороди. Відмовитися від співпраці з ФОП ІТ­компанії будуть зацікавлені задля конкуренції за інвесторів на світовому ринку. Наймані працівники або працівники за гіг­контрактами будуть поліпшувати прозорість структури бізнесу, що актуально сьогодні для інвесторів із розвинених країн, які турбуються про прозорість сплати податків контрагентами.

Водночас у резидентів «Дія.City» буде два роки, щоб перейти на гіг­контракти, а в разі виходу з платформи — повернутися до співпраці з ФОП.

Третій аспект — захист ІТ­бізнесу від тиску з боку правоохоронних органів. Зауважимо, що, на переконання Олександра Борнякова, проблема не починається з судів, тому реформа судочинства не на часі для проєкту «Дія.City». Проте дуже важливо захистити резидентів платформи від зловживань із боку силових органів, зокрема, зробити так, щоб влаштувати «маски­шоу» було не можливо. Сьогодні така можливість є — отримати дозвіл на обшук і вилучати все підряд, блокуючи роботу компанії, забираючи техніку. За новим підходом, планується закріпити, щоб спочатку правоохоронці надсилали запит на інформацію. За оцінками представників ІТ­галузі, вже на цій стадії можна вирішити 98 % усіх спірних питань. Якщо ж на належно оформлений запит інформації не надано, тоді правоохоронці отримають право подати клопотання про виїмку. Якщо і за цією процедурою компанія не надасть дані та залишаться сумніви, що щось приховується, тільки тоді можна буде отримати санкцію на обшук.

Крім того, всі дії правоохоронців щодо резидентів «Дія.City» має бути погоджено принаймні з прокурором області. А за порушення гарантій діяльності резидентів «Дія.City» правоохоронці нестимуть кримінальну відповідальність. Процесуальними особливостями буде також обмежено доступ до носіїв інформації, яка належить резидентам «Дія.City», та заборонено арешт коштів, якщо він блокуватиме реальну господарську діяльність компанії.

Четверта — потенціал венчурних інвесторів. Пропонується для залучення інвестицій в ІТ­галузь України застосовувати інструменти англійського права, зокрема конвертовані позики, угоди акціонерів, ліквідаційні преференції, опціони та план прав власності на акції працівника, гарантії та відшкодування, наперед оцінені збитки тощо.

У Мінцифри настільки впевнені в перевагах своєї платформи, що на першому етапі резиденти зможуть працювати одночасно з ФОП і з гіг­спеціалістами, щоб оцінити ці переваги. Ба більше, ніхто не буде змушений ставати резидентом «Дія.City» та зможе вільно вийти з нього без жодних податкових чи кримінально­правових наслідків. Резиденти «Дія.City» зможуть продовжити працювати за зовнішньоекономічними контрактами на аутсорс.

Проєкт закону

Власне, все це цементується законопроєктом № 4303, оновлений текст якого нещодавно було подано до парламенту. У ньому значну увагу приділено змінам до цивільного, трудового та соціального законодавства, визначенню понять, умов інвестування — всього того, про що розповіли представники Мінцифри на презентації. Водночас треба зауважити, що ні в проєкті закону, ні серед запропонованих змін до інших актів не передбачено змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, про які розповіли під час презентації. Тож, якщо законопроєкт буде ухвалено, а про зміни до цих кодексів, як буває в парламенті, забудуть, без додаткових гарантій щодо запобігання тиску на ІТ­бізнес проєкт «Дія.City» може бути приреченим на провал.

З іншого боку, поправки щодо захисту від тиску на бізнес актуальні не тільки для ІТ­галузі, вони мають стати цивілізованою нормою для співпраці бізнесу і влади незалежно від сфери економіки, в якій працює бізнес.

Підсумкові дані розрахунків по оподаткуванню ІТ

За рік компанія заробила $200 000, зокрема $25 000 прибутку (включно з $20 000 розподіленого). Штат співробітників нараховує 10 осіб із однаковою зарплатнею — $1400 на місяць

Ірина ГОНЧАР «Юридична практика»