Чи можна захистити своє авторське право під час реєстрації чужої торговельної марки (ТМ)?

Звісно, можна, скаже адекватна людина, навчена читати та знайома із Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

Згідно із зазначеним законом не реєструються як торговельні марки позначення, які відтворюють назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати й персонажів із них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників.

Проте, якщо власники авторських прав намагаються захистити свої інтереси під час реєстрації/оскарження вже зареєстрованої торговельної марки, вони стикаються з доволі неоднозначною позицією ДП «Укрпатент», наприклад такою: «Позивачем не надано жодного доказу того, що станом на дату подання заявки на реєстрацію торговельної марки за спірним свідоцтвом на твір образотворчого мистецтва позивача цей твір стійко асоціюється з його автором».

А звідки взялась додаткова, не передбачена законом, вимога про стійку асоціацію твору з його автором?

Виявляється, її прописано в Методичних рекомендаціях з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг, затверджених наказом державного підприємства «Український інститут промислової власності» № 91 від 7 квітня 2014 року, які не є нормативно‑правовим актом та можуть мати виключно рекомендаційний, роз’яснювальний та інформаційний характер.

Але існує велика кількість творів мистецтва, створених анонімно. Такі твори неможливо асоціювати з іменем їх автора. Ще більше творів відомі самі собою, а їх популярність достатня і без асоціацій з іменем автора. Наприклад, майже всі мультиплікаційні персонажі, що є об’єктами авторського права, асоціюються не з авторами, які їх намалювали, а з компаніями — виробниками мульт­фільмів. Логотипи також асоціюються не з їх авторами, а саме з компаніями, які їх використовують.

Зрозуміло, що державним органам вигідний саме такий підхід. У разі виникнення спору з них знімається відповідальність за прий­няття певного рішення в процесі проведення експертизи.

Та, може, вже час переходити на європейські стандарти й виключити з компетенції закладу експертизи самостійну перевірку наявності/відсутності більш ранніх авторських прав? Адже набагато ефективніше передбачити, що окремі підстави для відмови в реєстрації торговельних марок є застосовними тільки в разі подання заперечень / оскарження в судовому порядку, де буде надано й оцінено відповідні докази наявності більш ранніх авторських прав.

МІНДРУЛ Анастасія — патентний повірений Mamunya IP, м. Київ