Верховний Суд (ВС) цього року продовжив активно займатися питаннями визначення ефективних способів захисту порушених прав учасників судових процесів. Не стала винятком і сфера корпоративних правовідносин. Так, у постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 910/16496/19 палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі ВС визначила, яким буде належний спосіб захисту порушених прав учасника господарського товариства в разі тривалого нескликання зборів учасників товариства.

Обставини справи

За обставинами справи ТОВ «М», яке є учасником ТОВ «Б» та володіє 50‑відсотковою часткою в його статутному капіталі, звернулося в Господарський суд м. Києва за захистом своїх корпоративних прав, порушених ТОВ «Б». Зокрема, в позові ТОВ «М» просило суд визнати протиправною бездіяльність ТОВ «Б» в особі її директора гр‑на К., яка проявляється в непроведенні річних загальних зборів учасників. Також воно просило зобов’язати директора скликати, організувати та провести загальні збори учасників ТОВ «Б», до порядку денного включити питання, які є обов’язковими до розгляду, а саме щодо розподілу чистого прибутку за 2012—2018 роки, виплати дивідендів за ці самі роки та визначення основних напрямів діяльності вказаного господарського товариства.

Свої позовні вимоги ТОВ «М» мотивувало порушенням корпоративних прав, які виражаються в позбавленні учасника господарського товариства можливості брати участь в управлінні, отримувати інформацію про діяльність цього товариства та прибуток від неї.

Також ТОВ «М» надало докази того, що воно неодноразово ініціювало перед керівництвом ТОВ «Б» скликання зборів учасників цього товариства та самостійно намагалося їх провести.

Первинні висновки

Господарський суд м. Києва рішенням від 25 листопада 2020 року позовні вимоги задовільнив частково. Це рішення залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15 квітня 2021 року. Зокрема, суди зобов’язали ТОВ «Б» в особі його директора гр‑на К. скликати, організувати та провести загальні збори учасників. До порядку денного зобов’язано включити питання, на які вказував позивач. Суди дійшли висновку про доведеність обставин непроведення загальних зборів учасників починаючи з 2012 року керівництвом ТОВ «Б» та перешкоджання в їх проведенні учасником цього товариства — ТОВ «М».

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, то суди вказали на її невідповідність способу захисту наявного в ТОВ «М» права.

У касаційній скарзі на ці рішення ТОВ «Б» просило Верховний Суд їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зокрема, касатор вказував на застосування судами першої та апеляційної інстанцій правових норм без врахування низки висновків ВС щодо їх застосування в подібних правовідносинах.

Передання на палатний розгляд

Передаючи справу на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі ВС, колегія суддів цього самого суду вказала на необхідність відступити від висновку, зробленого в постанові ВС від 3 липня 2018 року у справі № 926/2301/17. Зокрема, цей висновок зводиться до того, що учасник господарського товариства (акціонер), який володіє менш ніж 10 % акцій цього товариства, не може бути позбавлений захисту його права на участь в управлінні акціонерним товариством, яке порушено ухиленням від виконання обов’язку щодо проведення загальних зборів акціонерів. ВС вказав, що порушені права учасника господарського товариства підлягають захисту шляхом спонукання (зобов’язання) товариства провести річні загальні збори.

У цій справі колегія суддів звернула увагу, що законодавством учаснику господарського товариства надано право вимагати скликання загальних зборів та право їх самостійно скликати в разі незадоволення такої вимоги.

Отже, судді вважали, що позивач (ТОВ «М»), який просив зобов’язати керівництво ТОВ «Б» скликати, організувати та провести загальні збори учасників цього товариства, обрав неналежний спосіб захисту своїх прав та інтересів. Зокрема, такий спосіб не відповідає статті 16 Цивільного кодексу (ЦК) України, статті 20 Господарського кодексу (ГК) України та не передбачений чинним законодавством, яким врегульовано діяльність товариств з обмеженою відповідальністю. Скликання та проведення загальних зборів товариства належить до виключної компетенції товариства та його учасників як носіїв відповідних корпоративних прав, зокрема щодо управління справами суб’єкта господарювання.

Наявність порушення

Проте палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі ВС дійшла протилежного висновку і, розглянувши касаційну скаргу ТОВ «Б», визнала її такою, що не підлягає задоволенню.

Так, ВС звернув увагу на правову позицію Великої Палати ВС, викладену в низці її постанов, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним — відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

З огляду на те що позивач заявив вимогу про скликання та проведення зборів учасників, на яких просив розглянути питання про розподіл чистого прибутку, визначення розміру та виплату дивідендів за період із 2012 до 2018 року, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення як Закону України «Про господарські товариства», так і Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набув чинності 17 червня 2018 року.

Проаналізувавши вказані закони, ВС звернув увагу, що однією зі складових частин корпоративних прав є правоможність учасника товариства на участь в управлінні товариством. Вона реалізується ним, зокрема, шляхом участі в загальних зборах учасників. Отже, зазначені права може бути визнано порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, зокрема щодо періодичності їх проведення.

За законодавством загальні збори скликаються не рідше ніж двічі на рік, має бути обов’язково внесено до їх порядку денного питання про затвердження річного звіту і балансу товариства, розподіл прибутку, визначення основних напрямів діяльності.

Також Верховний Суд врахував, що ТОВ «М» неодноразово намагалося провести загальні збори учасників ТОВ «Б», зокрема самостійно.

З огляду на це палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі ВС визнала правильними висновки судів попередніх інстанцій про порушення корпоративних прав ТОВ «М». А саме права щодо участі в управлінні діяльністю господарського товариства, оскільки вимоги про проведення річних загальних зборів учасників встановлено законом, щоб забезпечити реальну можливість для учасників товариства реалізовувати свої корпоративні права, зокрема впливати на діяльність товариства через вищий орган управління — загальні збори.

Належний спосіб захисту

Також Верховний Суд вказав на належність способу захисту порушених прав, який обрав позивач, а саме — зобов’язати ТОВ «Б» в особі його директора скликати, організувати і провести загальні збори учасників цього товариства.

На противагу думці колегії суддів палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів ВС наголосила, що саме такий спосіб відповідає статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України та передбачений чинним законодавством, яке врегульовує діяльність товариств з обмеженою відповідальністю.

«Обов’язок відповідача скликати, організувати та провести загальні збори товариства — це вчинення всіх необхідних і залежних від нього організаційних дій для скликання, підготовки та проведення загальних зборів. А саме: надсилання повідомлення про проведення загальних зборів кожному учаснику із зазначенням порядку денного зборів у строк, визначений законом, забезпечення можливості всім учасникам ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, забезпечення місця проведення зборів, організація забезпечення зборів тощо», — підкреслив ВС.

Тобто порушені права ТОВ «М» підлягають захисту саме шляхом спонукання ТОВ «Б» до виконання його обов’язку. Це не суперечить правовій позиції, викладеній в постанові ВС від 3 липня 2018 року у справі № 926/2301/17, від якої палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі ВС не відступила.

Також ВС погодився з позицією судів, що визнання протиправною бездіяльності ТОВ «Б» стосовно нескликання річних загальних зборів є неефективним способом захисту, оскільки жодним чином не поновлює правоможностей позивача та не призводить до відновлення його порушеного права.

Анатолій ГВОЗДЕЦЬКИЙ «Юридична практика»