8 грудня 2021 року в Києві відбулася конференція «Податкова амністія: вихід із тіні», організована «Юридичною практикою» за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Курс на податкове очищення

Перша сесія диспуту була присвячена обговоренню гострих питань податкової амністії. Її модератором став Рустам Колесник, шеф‑редактор газети «Юридична практика».

Відкрив дискусію Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Він повідомив, що під час запровадження податкової амністії було використано досвід країн, які перебувають у схожих на українські умовах (Аргентини й Індонезії), але механізми було спрощено. Динаміка цього процесу хоча і повільна, проте в цілому позитивна. До прикладу, за листопад 2021 року збільшено надходження від декларування вдвічі. Наразі задекларовано 290 млн грн. Попит, за словами представника законодавчої влади,
у громадян є, але юристи часто не радять їм ризикувати. Водночас пан Гетманцев підкреслив, що «ціль української податкової амністії не є фіскальною. Насамперед це можливість для людини «вийти з тіні», оскільки надалі буде запроваджено метод непрямого оподаткування. Алгоритм податкової амністії максимально спрощено. Особа, яка бажає скористатися цим механізмом, має звернутися до банку, заповнити анкету, відкрити спеціальний рахунок та отримати від банку відповідну довідку. Після цього особа подає електронну декларацію і сплачує певний збір. Спікер підкреслив, що доходи, з яких було сплачено податки, взагалі не повинні декларуватися.

Тетяна Мігас, заступник директора департаменту податкового адміністрування — начальник управління адміністрування податку на доходи фізичних осіб та податків самозайнятих осіб Державної податкової служби (ДПС) України, повідомила, що зараз до ДПС України надійшло понад 2000 звернень від громадян щодо процесу декларування. Визначальним є те, що особа самостійно приймає рішення про проходження декларування. Форма електронної декларації дуже проста і зрозуміла. Амністія — це вже пільга, оскільки використовуються пільгові ставки (2,5 % у разі придбання облігацій внутрішнього займу, 5 % — загальна ставка, 7 % і 9 % — для іноземних активів).

Об’єкти декларування визначено Податковим кодексом України, але «може бути задекларовано все, що особа отримала без сплати податків». Спікерка розповіла, що податкові органи також зможуть проводити камеральну та документальну позапланову перевірки. Камеральна перевірка буде проводитися автоматично і дасть змогу виявити технічні помилки (неправильно визначену ставку збору, курс валюти тощо). Пані Мігас висловила власну думку, що до документальної перевірки справа, найімовірніше, і не дійде. Хіба що платник задекларує майно, яке взагалі відсутнє у відповідному реєстрі.

Продовжуючи тему процесу декларування, Владислав Воінов, начальник відділу одноразового (спеціального) добровільного декларування ДПС України, торкнувся питань можливості розстрочення сплати збору. Водночас, як підкреслив спікер, у разі використання розстрочки на три роки збільшується ставка оподаткування і сягає 6 %, 11,5 %, 3 % відповідно. Важливо зауважити, що актив буде амністованим із моменту сплати останнього платежу.

Ігор Гаєвський, перший заступник голови Державної служби фінансового моніторингу України, пояснив, чому необхідно проводити фінансовий моніторинг коштів, які особа бажає задекларувати. За словами пана Гаєвського, «в принципі держава могла і не надавати людям такої можливості, а перейти відразу до більш жорсткого законодавства». Головне під час проведення фінансового моніторингу — дотримання правил Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). З цією метою Державна служба фінансового моніторингу України здійснює обмін інформацією з банками про підозрілі операції. Фінансовий моніторинг у разі проходження процедури податкової амністії проводиться за заявковим принципом у спрощеному порядку. Питання в контексті ухилення від сплати податків уже не перевіряється.

Керуючий партнер Юридичної групи EUCON Ярослав Романчук розповів про ризики щодо іноземних доходів та активів за кордоном. «Створення «білих» компаній за кордоном — це певна альтернатива офшорам», — вважає пан Романчук. Українці за кордоном вже зараз є власниками бізнесу або експатами. Доходи там також отримують трудові мігранти, студенти, інші резиденти України.

У період з 2015 року до 2020 року українці посідають перше місце за придбанням нерухомості та земельних ділянок у Польщі. Спікер нагадав присутнім, що, отримуючи доходи за кордоном, їх обов’язково необхідно задекларувати в Україні. А потім уже застосовуються положення щодо уникнення подвійного оподаткування. Проте проблеми виникають, наприклад, під час визначення бази оподаткування. Фактично всі активи, отримані за кордоном, є в зоні ризику. Це пояснюється тим, що необхідно отримати довідки про офіційне працевлаштування, але це може стати приводом для винесення податкового повідомлення‑рішення. Ще одна особливість полягає в тому, що в Польщі оцінка майна не є обов’язковою. До того ж податковий орган може не визнати вартість таких активів.

Поглянути на питання податкової амністії більш критично запропонував Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР». Він уважає, що податкова амністія не вирішує важливих економічних питань. Зокрема, того, що бюджет недоотримує близько 50 % доходів. Але це не доходи бюджету від сплати податків простими громадянами. На думку спікера, проблема в іншому. Так, перша десятка найбільших платників податків сплачують до бюджету лише акциз­ний податок, а не податок на прибуток. Щодо процесу декларування, то, на жаль, пройти фінансовий моніторинг насправді дуже складно. Серед ризиків податкової амністії доповідач назвав відсутність довіри до державних органів. Нема жодних гарантій, що стосовно осіб, які скористалися податковою амністією, не буде розпочато кримінальних проваджень за іншими статтями Кримінального кодексу України.

Мирослав Гнидка, директор юридичного департаменту, керівник проєктів ГК MERX, вважає, що зараз проходить фактично другий етап податкової амністії. Перший етап розпочався ще в 2016 році з посилення фінансового моніторингу. Спікер висловив думку, що буде третій етап — або продовження податкової амністії, або вдосконалення процедур, які вже запроваджено. За словами промовця, бізнес зараз готується до майбутніх судових процесів. Питання зарплат «у конвертах» є актуальним іще з 2016 року, і фактично податкова амністія — гарний спосіб «відбілити» кошти. Проте бізнес буде шукати шляхи оптимізації виплат своїм працівникам. А загалом Мирослав Гнидка вважає, що нічого страшного не буде — виникне новий суспільний договір про життя за новими правилами. Наостанок доповідач висловив упевненість, що «реформування без проблем не буває і такі проблеми буде вирішено згодом».

Практичні нюанси

Під час другої сесії конференції «Податкова амністія: вихід із тіні» учасники обговорили алгоритми декларування. Модерував дискусію Сергій Лисенко, керуючий партнер GRACERS.

Наталія Блажівська, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, д.ю.н., висловила свою позицію щодо практичних питань впровадження податкової амністії. За її словами, рівень довіри до дій держави в суспільстві не найвищий.

Експерт звернула увагу на такі питання: витрати на доказування, конфіденційність даних, непрямі методи пошуку джерела походження даних, фінансовий моніторинг. Неврегульованість цих моментів може призвести до чергової хвилі осуду, і законодавець повинен зробити аналіз того, чи буде це вдалий досвід для України. «Сподіваюся, що кількість спорів не збільшиться суттєво», — підсумувала Наталія Блажівська.

Костянтин Чарторийський, керівник практики податкового права ЮК Jurimex, лектор Tax Academy, розповів про підготовку та порядок подання одноразової добровільної декларації. Важливо звертати увагу на правильність даних, які декларуються. Експерт навів перелік осіб, які можуть подавати добровільну декларацію:

— фізичні особи — резиденти;

— самозайняті особи;

— фізичні особи — нерезиденти, але тільки якщо вони були резидентами на момент отримання об’єктів декларування чи доходів, які є об’єктом декларування.

Законопроєктом № 5600 розширено перелік осіб, які не мають право на добровільне декларування. До нього ввійшли:

— особи, які станом на початок періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними;

— особи, до яких застосовано спеціальні економічні санкції та інші обмежувальні заходи;

— особи, що починаючи з 1 січня 2005 року подавали або мали подавати «антикорупційні» декларації (крім кандидатських).

До відкриття спеціального рахунку та внесення коштів у готівковій формі в національній та іноземних валютах, банківських металів із фізичною поставкою банк здійснює належну перевірку декларанта відповідно до вимог законодавства з питань фінансового моніторингу та перевіряє наявність декларанта в переліку осіб, пов’язаних із провадженням терористично діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції чи спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи.

Після відкриття спеціального рахунку банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів у випадках, передбачених законодавством із питань фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта. За результатами проведення таких заходів банк вчиняє дії відповідно до положень зазначеного законодавства.

Якщо Державна податкова служба України має запитання до декларанта, а він протягом 15 днів не відповів, то ДПС України може провести документальну позапланову невиїзну перевірку.

Про підготовку та порядок подання одноразової добровільної декларації розповіла Марина Томаш, засновниця, СЕО Tomash Consulting. Вона зауважила, що всі дані повинні мати документальне підтвердження, а кожен актив має належати декларанту. Експерт навела перелік даних, які необхідно надати, декларуючи різні об’єкти, й додала: «До подання декларації у вас повинні бути всі необхідні документи для підтвердження джерела походжень об’єктів на випадок, якщо надійде запит, адже на відповідь буде лише 15 днів».

Яків Воронін, керуючий Адвокатського бюро «Якова Вороніна», голова Ради громадського контролю при Бюро економічної безпеки (БЕБ) України, адвокат, д.ю.н., поділився власним ставленням до податкової амністії: «Для адвокатів амністія — це інструмент, а для наших клієнтів — можливість».

Експерт зауважив, що наразі клієнти відчувають страх та оцінюють ризики таких можливостей. Вони бояться відкриватись. І тому варто звертатись до адвокатів, щоб заздалегідь обговорити всі можливі варіанти дій та проаналізувати можливі наслідки.

Податкова амністія, на думку пана Вороніна, більш ризикова для заможних клієнтів. Це обґрунтовано високим порогом для порушення кримінального провадження, тому увагу БЕБ України буде сконцентровано на заможних українцях, які ухилялись від сплати податків та не скористались податковою амністією.

З позиції банків висловився Ігор Ткаліч, директор генерального департаменту фінансового моніторингу АТ «Ощадбанк», к.ю.н: «На плечі банку лягла відповідальність за легалізацію тих коштів, які клієнт приніс у банк», — зазначив експерт і додав, що на сьогодні вже можна виділити конкретні кроки в роботі з такими клієнтами. Насамперед це проведення належної перевірки клієнта, який приніс кошти в банк. Слід наголосити на важливості встановлення родинних зв’язків особи. Після цього банк видає довідку про те, що він прийняв гроші. Далі кошти і вся інформація передається до Державної служби фінансового моніторингу України. Найважливішим етапом є перевірка джерел походжень цих коштів.

Експерт розповів, що в банків виникло чимало запитань щодо документів, які мають підтверджувати джерело походження грошей.

Важливим моментом є те, що всі кроки має бути задокументовано. Також, якщо клієнт відмовляється повідомляти джерело походження коштів, банк може розірвати з ним відносини.

Віта Форсюк, заступник керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, відповідала на запитання, які найбільше зацікавили аудиторію.

Головна вимога до будь‑якої амністії — це те, що в неї не повинні заходити кошти, здобуті протиправним шляхом.

Щодо загроз для роботодавців, які виплачували заробітну плату «в конвертах», експерт зазначила, що це більше міф, ніж реальність.

Також прозвучала відповідь на запитання про криптовалюту: «Криптовалюту можна декларувати, але головне питання: як її оцінити?».

Загалом поки що говорити про якісь результати зарано, адже підсумки ми зможемо підбити лише наприкінці цього процесу. Але в цілому учасники заходу позитивно оцінюють таку можливість.

Дар’я ГОВОРУН, Анастасія ВОЛИНЕЦЬ «Юридична практика»