ОЛІЙНИК Олександр — директор директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України, заслужений юрист України, к.ю.н., м.Київ |
16 листопада 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про медіацію» № 1875‑IX (законопроєкт № 3504).
Цей акт пройшов тривалий та дуже непростий шлях на етапі його підготовки та оформлення у відповідний законопроєкт. Безліч зустрічей, дискусій, пошуків кращих та збалансованіших рішень. І здається, що ця робота триває. Бо, ще не набравши чинності, він знову стає найбільш обговорюваним, а почасти вже й критикованим у професійній спільноті юристів і медіаторів.
Тож спробуємо розібратись, яке значення Закону України «Про медіацію» для правового регулювання суспільних відносин і чого чекати від його практичного застосування.
Уперше в історії українського парламентаризму, попри неодноразові спроби в минулому, вдалось ухвалити законодавчий акт про медіацію як позасудову процедуру врегулювання конфліктів (спорів).
Як відомо, істотною властивістю права як засобу врегулювання суспільних відносин є нормативність. Нормативний характер права забезпечує впорядкування та стабілізацію суспільних відносин, даючи можливість і час для суспільної правосвідомості на засвоєння основних правових приписів.
З огляду на належність правової системи України до романо‑германської правової сім’ї, що характеризується високим рівнем нормативності механізму правового впливу та визнанням законів й інших нормативно‑правових актів основним видом джерел права, важливість прийняття Закону України «Про медіацію» важко переоцінити.
Будь‑який закон — це акт вираження вищої влади в державі, який, як правило, приймається як акт нормативний. Тому прийняття закону, яким встановлюються обов’язкові норми у сфері правового регулювання процедури медіації, має важливе значення для всіх учасників відповідних суспільних відносин.
Однак, крім регуляторної, не менш важливе значення має інформаційна функція Закону України «Про медіацію». Його норми тепер є основоположними для пізнання процедури медіації, відповідного навчання медіації, а також для можливого застосування в інших нормативно‑правових
актах.
Із прийняттям Закону України «Про медіацію» в державі на законодавчому рівні регламентовано:
Медіація є швидкою та доволі зрозумілою процедурою порівняно із судовим процесом. Вона може бути проведена як до звернення до суду, так і під час судового провадження. Водночас її проведення не впливає на перебіг позовної давності.
Застосування медіації є добровільним волевиявленням учасників справи. Сторони медіації та медіатор можуть у будь‑який момент відмовитися від участі в цій процедурі.
Сторони медіації можуть за взаємною згодою обрати медіатора (медіаторів) та/або суб’єкта, що забезпечує її проведення.
Інформація про медіаторів, зокрема щодо їх освіти, кількості годин базової підготовки із зазначенням найменування суб’єкта освітньої діяльності, що здійснив підготовку, спеціалізації, буде міститись у відкритих реєстрах медіаторів, які вестимуть об’єднання медіаторів та суб’єкти, що забезпечують проведення медіації.
Крім того, сторони медіації мають право:
За результатами медіації сторони можуть укласти угоду, в якій буде встановлено:
Водночас в угоді за результатами медіації її сторони можуть вийти за межі предмета конфлікту (спору), зазначеного в договорі про проведення медіації, або за межі предмета позову (заяви), якщо медіація проводиться під час досудового розслідування, судового провадження або під час виконання рішення суду.
Загальновідомо, що судовий розгляд у більшості випадків є доволі тривалим формалізованим процесом, який часто потребує залучення адвоката.
Водночас варто зважати на наявну неукомплектованість судів, що негативно впливає на оперативність судового розгляду.
Крім того, як правило, судовий процес характеризується суттєвими фінансовими витратами для сторін спору, тимчасом як процедура медіації передбачає лише оплату послуг медіатора (медіаторів) і відшкодування витрат на здійснення підготовки до медіації та її проведення.
При цьому зазначеним законом передбачено фінансові заохочення для сторін судового провадження, які врегулюють свій спір за допомогою процедури медіації. Позивачу (скаржнику, заявнику) в разі успішно проведеної медіації буде повернуто з державного бюджету 60 % судового збору, сплаченого під час подання позову (апеляційної чи касаційної скарги).
Запровадження інституту медіації значною мірою вплине і на розвиток сфер її застосування, серед іншого в системі юстиції щодо дітей, безоплатної правової допомоги.
Наразі на розгляді в парламенті перебуває проєкт Закону України «Про юстицію, дружню до дитини» № 5617, яким передбачається процедура відновного примирення (медіації) як альтернативний кримінальному провадженню та судовому розгляду механізм реагування на правопорушення дітей.
Згідно з положеннями зазначеного проєкту, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого дитиною кримінального правопорушення, відомості про особу дитини та умови її життя, за її згодою та за згодою її законного представника до неї може бути застосовано виведення з кримінального провадження за угодою з прокурором на підставах і в порядку, які передбачено кримінальним та кримінальним процесуальним законами.
Виконання дитиною угоди за результатами медіації може бути підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, від покарання чи відбування покарання, а також для врахування як обставини, що пом’якшує покарання.
Саме з прийняттям Закону України «Про медіацію» такі законодавчі ініціативи у сфері кримінальної юстиції стосовно дітей може бути належним чином реалізовано.
Окрім цього, наразі Закон України «Про безоплатну правову допомогу» містить загальні положення, які передбачають надання особі допомоги в забезпеченні доступу до медіації.
Водночас у зв’язку із відсутністю профільного закону щодо медіації законодавчо механізм реалізації зазначеного положення у сфері безоплатної правової допомоги не визначено і фактично доступ до такого виду послуг не надається.
Ба більше, для системи надання безоплатної правової допомоги залишається вкрай актуальною потреба сформувати ефективну систему доступу громадян до медіації. Слід визначити необхідні обсяги надання такої допомоги, відпрацювати та прийняти за основу правила, алгоритми й зручні механізми як для людей, так і для суб’єктів надання послуг медіації.
Отже, враховуючи наведені переваги медіації та можливості її використання у відповідних правовідносинах, із набранням чинності Законом України «Про медіацію» варто очікувати поширення в суспільстві культури мирного врегулювання конфліктів та спорів, адже в процедурі медіації сторони самостійно визначатимуть для себе узгоджені дії та рішення.
КОМЕНТАР
Дарина СТАРОВОЙТОВА, керівник цивільної практики «Горецький і Партнери», адвокат, медіатор |
Прийняття цього закону з нетерпінням очікувала вся юридична спільнота, адже медіація стрімко розвивається в Україні й успішно застосовується у вирішенні спорів як у бізнесі, так і в приватних відносинах. Звісно, відсутність профільного закону не була перешкодою успішному проведенню медіації. Прийняття закону позитивно вплине на підвищення поінформованості про цю процедуру та її подальший розвиток.
З власного досвіду зазначу, що медіація є більш цікавим інструментом вирішення спору, ніж судовий розгляд, адже вона являє собою дуже гнучкий процес, що дає змогу знайти реалістичне, комерційно вигідне вирішення спору, яке може виходити за юридичні межі.
Сімейні спори є найбільш медіабельними. Низка переваг медіації: економія коштів, часу, збереження конфіденційності, можливість збереження взаємин на майбутнє — дає змогу застосувати її як альтернативу суду. Однією з головних переваг медіації є гнучкість процедури, що дає можливість не обмежуватися рамками, визначеними нормами закону. Наприклад, судовий процес про поділ майна обмежено нормами Сімейного та Цивільного процесуального кодексів України. Відповідно до судової практики спори про поділ майна подружжя може бути врегульовано або в судовому рішенні, ухвалі про затвердження мирової угоди, або в письмовій угоді. Внаслідок успішної медіації можна укласти будь‑які договори, зокрема на користь чи в інтересах дітей, чого не можна відобразити в судовому рішенні.
Суди під час вирішення спорів часто пропонують сторонам звернутися до медіаторів
До речі, сьогодні суди під час вирішення спорів часто пропонують сторонам звернутися до медіаторів, домовитися, укласти мирову угоду, а вже потім вирішують спір.
У сімейних питаннях я завжди за комплексний підхід: розірвання шлюбу викликає низку питань, які варто вирішити одразу. Синергетична праця адвоката, медіатора та нотаріуса допоможе вирішити всі спірні питання швидко та без зайвих емоцій. Проте головне в цій формулі — бажання та можливість батьків поступитися власними інтересами заради інтересів дітей, а якщо дітей немає — бажання домовитися й завершити ці відносини адекватно, з повагою одне до одного.
Позитивному результату медіації сприяє професійний досвід медіатора. Звертаючись до нього, сторона розуміє серйозність спору, тому що розглядає медіацію як альтернативу судовому розгляду. Завжди важливо розуміти причину спору та бачення кожної сторони щодо цього. Медіатор має розуміти, що він несе відповідальність за подальший перебіг спору, тому має максимально детально ознайомитися з обставинами справи, вислухати позиції обох сторін, визначити конкретні проблемні питання, їх пріоритетність, змоделювати можливі шляхи вирішення конфлікту. Водночас медіатор має бути нейтральним, безстороннім та незалежним, працювати з емоціями, забезпечувати конструктивний зворотній зв’язок.
ТОЧКА ЗОРУ
Юна ПОТЬОМКІНА, керівниця практики альтернативного вирішення спорів Asters, медіаторка |
Використання інструментів медіації у роботі як із державою, так і з приватним сектором неодноразово підтверджувало свою ефективність та перевершувало очікування, закладені на старті. Як зазначають учасники медіації, культура вирішення спору є дуже суттєвим і часто поворотним складником, адже змінює якість життя та дає відчуття залучення до процесу прийняття рішень щодо свого життя.
Медіація — це вихід із конфліктної ситуації з позиції «Чого ви хочете?», «Що для вас важливо?», «Чому для вас це важливо?». Цей підхід орієнтований на вирішення спору з точки зору справедливості з обов’язковим урахуванням розуміння справедливості для кожної зі сторін. Важливо зазначити, що під час проведення медіації нейтральний посередник (медіатор) створює емоційно комфортні умови для обох сторін, а основною метою процесу медіації є досягнення взаємовигідного рішення конфлікту, водночас зберігши або відновивши відносини між суб’єктами соціальної взаємодії, які перебувають у стані конфлікту.
У часи пандемії COVID‑19, коли порушення домовленостей не завжди є наслідком недобросовісності контрагента, а часто фактично форс‑мажором, сторонам природніше домовлятися задля збереження відносин та бізнесу.
Законодавче врегулювання медіації сприятиме поінформованості суспільства щодо альтернативного способу вирішення спорів, дасть можливість враховувати результати медіації судам, державним органам та установам.
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…