Диджиталізація крокує країною впевненою ходою та вже дісталася навіть до таких консервативних професій, як юриспруденція. Водночас пандемія змушує цей невідворотний процес рухатися ще швидше. Те, про що раніше старомодні юристі навіть і думати серйозно не хотіли, вже стає реальністю: боти спрощують і пришвидшують прості реєстраційні операції, а штучний інтелект чимраз ближче підбирається до найскладніших юридичних трансакцій.

Що ж буде далі та як зміниться роль юристів для бізнесу, вирішували експерти на Business & Legal IT Forum, організованому газетою «Юридична практика», генеральним партнером якого стала Stron, а спеціальним партнером — ЮФ Aequo. Під час дискусій між представниками влади, ІТ‑бізнесу та юридичного ринку обговорили проблеми диджиталізації, особливості українського ІТ, зміни в регулюванні, викликані «наступом» цифрових технологій, та правовий статус штучного інтелекту.

Цифрова трансформація

Перша сесія Business & Legal IT Forum, який проходив у київському UNIT.City, відбулася у форматі дискусії про диджиталізацію України, її модератором став Юрій Котляров, партнер Asters. Він наголосив, що використання цифрових технологій є стратегічним імперативом клієнтів, разом із цим почала стрімко розвиватися практика у сфері кібербезпеки, захисту даних. Це стало новою нормою роботи юристів.

Про цифрові сервіси держави: «Дія», е‑суд, e‑health — розповіла учасникам форуму Людмила Рабчинська, заступниця міністра цифрової трансформації України. Вона повідомила, що цього тижня українська делегація в онлайн‑форматі бере участь у розробці нового уніфікованого закону про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги в рамках співпраці з Комісією ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ).

Також пані Рабчинська зазначила, що Україна працює над питаннями захисту персональних даних і в парламенті вже напрацьовано два ґрунтовні комплексні законопроєкти. Також триває робота над створенням нових електронних сервісів і послуг, таких як портал «Дія», через який вже зараз можна отримати понад 70 послуг. Спікерка пообіцяла розширення кількості послуг, які можна буде отримати через додаток «Дія» та електронний суд. Зокрема, це стосується інформації щодо судової справи, в додатку «Дія» будуть доступні виконавчі документи та рішення суду.

Про законодавчу підтримку цифрової трансформації держави йшлося в доповіді Єгора Чернєва, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації. Він розповів учасникам Business & Legal IT Forum про ключові напрями, над якими зараз працює Комітет, зокрема повідомив, що ухвалено ключовий для ринку телекомунікацій законопроєкт, ведеться також робота з унормування регулятора цієї сфери. Одним із ключових завдань він назвав переведення документо­обігу в без паперовий формат, і не лише в комунікації громадянин‑держава, але і держава‑держава. «Основною ідеєю цієї ініціативи є те, щоб у громадянина не вимагали жодних паперових довідок, особливо у випадку, коли один державний орган під час звернення до нього громадянина вимагає довідку іншого органу держави», — наголосив Єгор Чернєв.

Про впровадження Національної стратегії збільшення прямих іноземних інвестицій в Україну розповіла Ольга Магалецька, керівник Офісу Національної інвестиційної ради Президентові України. Вона повідомила, що українські технологічні компанії залучили минулого року 571 млн доларів інвестицій, причому 80 % із них — від іноземних інвесторів. Минулий рік став рекордним за залученням інвестицій в ІТ‑сферу та кількістю M&A‑угод у сфері послуг ІТ. За даними різних джерел, в Україні функціонує близько 5 тисяч ІТ‑компаній, основними сферами діяльності яких є електронна комерція та фінтех, а основними клієнтами — компанії зі США, на які припадає 50 % експорту ІТ‑послуг, та Євросоюзу, куди експортується 35 % таких послуг. Лідерами тут є Великобританія, Швеція, Франція, Німеччина та Нідерланди.

Правові ризики цифрової трансформації держави (коли інновації випереджають регулювання) стали темою доповіді Максима Курочка, керуючого партнера «МК ЛІГАЛ СЕРВІС». Він наголосив, що такі поняття, як хмарні послуги, криптовалюта та штучний інтелект, уже давно функціонують у світі і в Україні, проте наразі в нас немає чинних законів, які регулюють ці явища. До того ж у разі ухвалення таких законів для їх повноцінної роботи знадобиться ще низка підзаконних актів, які будуть деталізувати та конкретизувати положення законів.

Великою проблемою він назвав заборону доступу до сайтів. Упродовж 2021 року було прийнято чимало судових рішень та рішень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), які зобов’язували провайдерів електронних комунікацій блокувати доступ до певних сегментів вебсайтів, YouTube‑каналу чи чатів у Telegram. Це викликало обурення ринку, профільні асоціації зверталися з відкритими листами і до РНБО, і до Вищої ради правосуддя (ВРП) з проханням роз’яснити, як це технічно можливо зробити.

Про прикладну кібербезпеку та захист даних розповів учасникам Business & Legal IT Forum Єгор Аушев, CEO Cyber Unit Technologies. Він зауважив, що державно‑приватне партнерство у сфері кібербезпеки наразі існує, та повідомив про навчальні проєкти з кіберзахисту та онлайн‑гігієни для фахівців державного сектору, які проводить його компанія. Говорячи про світовий досвід у цій сфері, спікер наголосив, що Україна є одним зі світових лідерів із диджиталізації. «Досвід реалізації проєкту «Держава в смартфоні» засвідчив, що нам потрібна «держава в захищеному смартфоні, — підкреслив Єгор Аушев. — Адже через слабку захищеність проєкту сили, які виступають проти диджиталізації, мають змогу її дискредитувати».

Про те, як працюють цифрові сервіси держави, на досвіді Естонії розповів Віталій Галицьких, керівник талліннського офісу ЮФ «Ілляшев та Партнери». Він описав історію створення інформаційної політики Естонії, яка дала поштовх для розвитку ІТ‑сфери та переведення державних сервісів у цифровий режим. Спікер наголосив, що на фінансування ІТ‑сфери Естонія витрачає 1 % ВВП, що зіставно з витратами на всі наукові розробки чи національну безпеку. Віталій Галицьких підкреслив, що процес цифровізації відбувався за тісної співпраці держави і приватного сектору, а драйверами змін стали банки, які надали сервіс з онлайн‑банкінгу ще у 1996 році. Саме в цей період почалося і запровадження електронного документообігу в державних органах.

Пришвидшила процес залучення громадян до електронних сервісів і необхідність сплачувати за листування з державою на паперових носіях. «Гаманець — найкращий стимул для переведення послуг в онлайн‑формат», — наголосив Віталій Галицьких.

Від ідеї до втілення

Учасники наступної сесії форуму обговорювали питання функціонування сфери ІТ в Україні. Модератором дискусії став Олег Дерлюк, керуючий партнер Stron. Як пройти шлях від ідеї до продукту, розповів Олег Шевцов, керуючий партнер ALEXANDROV&PARTNERS. Він висвітлив особливості правового супроводу ІТ‑проєкту на різних стадіях його розвитку.

«Від того, наскільки грамотно вибудувано партнерство, залежить реалізація проєкту», — зауважив спікер. Він навів дані, що 80 % стартапів не реалізуються, оскільки на самому початку партнери не домовилися про ті чи інші умови співпраці. За висновками пана Шевцова, з метою оптимальної реалізації бізнес‑ідеї найкраще укладати певну партнерську угоду, в якій буде справедливо враховано інтереси сторін, передбачено гарантії дотримання кожною з них своїх обов’язків, установлено правила розподілу прибутку, видатків тощо, визначено порядок і наслідки припинення партнерства.

Продовжуючи тему реалізації ідей, Олег Мальський, партнер ETERNA LAW, звернув увагу на особливості реалізації стартапів. За словами доповідача, «у сфері ІТ юрист сприймається як необхідне зло». Він наголосив на тому, що, перш ніж іти до стороннього інвестора, слід подумати про свій захист. На шляху втілення ідеї в конкретний продукт потрібно пройти такі етапи: вибудувати відносини між фаундерами; захистити ідею, марку, домен, передання прав; застосувати алгоритм «що буде якщо?». Після отримання перших прибутків приходить розуміння необхідності укласти більш детальні договори. Отримання подальших доходів веде до виникнення нових зобов’язань, зокрема щодо Venture Сapital, Smart Money, Pari Passu, Lock‑up, Сommitment, Non‑compete. Спікер також торкнувся питань виходу із бізнесу, але підкреслив, що повного виходу, як правило, бути не може.

Микита Полатайко, радник ЮФ Aequo, в саркастичній формі розповів учасникам Business & Legal IT Forum про «Дія. Сіті» та інші механізми підтримки креативних індустрій. «Мінцифри вирішує проблеми, яких в ІТ в цілому немає» — такими словами відкрив презентацію «Дія. Сіті» пан Полатайко. Він підкреслив, що «Дія. Сіті» — це насамперед конкурентні податкові ставки. Крім того, з метою залучення талантів у ній встановлено спрощені міграційні правила на кшталт ESOP (Employee Stock Ownership Plan). Для залучення інвестицій передбачено застосування таких інструментів, як SAFE (scaled agile framework), convertible loan, опціони та інші інститути англійського права, захист інвестицій, особливі умови для стартапів. Важливим, за словами спікера, є запровадження гіг‑контрактів, які забезпечують відсутність ризику перекваліфікації, оплачуваний відпочинок, лікарняний та інші «плюшки» просто в договорі.

Старший юрист відділу по роботі з нерезидентами юридичного департаменту Q Partners Вікторія Сергійчук поділилася своїм баченням того, як «Дія. Сіті» вплине на роботу інвестора. За її словами, «Дія. Сіті» дає інвестору прозору структуру бізнесу, врегулювання процедури переходу майнових прав на продукт інтелектуальної власності, можливість укласти договір про неконкуренцію, залучення гіг‑спеціалістів, спрощення залучення іноземних спеціалістів, запровадження класичних механізмів англійського права (наприклад, договору позики з альтернативним зобов’язанням).

«Це не лише стимулювання розвитку ІТ‑сфери, але й запровадження нових механізмів, нових правил, покращення нормативного регулювання щодо порядку здійснення інвестицій», — підкреслила спікерка.

Про нові можливості за законом про «інвестнянь» розповіла Олеся Бойчук, юрист Ukraineinvest. Характеризуючи Закон України «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями», пані Бойчук зауважила, що це перший акт, яким запроваджується система інвестиційних стимулів. Перші інвестори, за її словами, зможуть отримати державну підтримку вже у 2022 році. Закон про «інвестнянь» визначає форми державної підтримки інвестиційних проєктів, зокрема звільнення від сплати податків та ввізного мита, спрощення процедури отримання прав на земельну ділянку. Держава може надати підтримку до 30 % від обсягу інвестицій, водночас її форму визначає сам інвестор. Доповідачка також розповіла про критерії, яким має відповідати інвестиційний проєкт, щоб отримати державну підтримку. Ключову роль у відборі інвестпроєкту відіграє Міністерство економіки України. Максимальний розмір підтримки зможуть отримати інноваційні проєкти. Процес завершується укладенням інвестиційного договору на строк до 15 років.

Анна Внукова, юрист із питань інтелектуальної власності ТОВ «Нова Пошта‑Центр», торкнулася питання інновацій та їх правового захисту. Доповідачка висловила думку, що «фактично всі інновації може бути визнано об’єктами інтелектуальної власності». Пані Внукова навела приклади інноваційної діяльності компанії та розповіла про способи її правового захисту. Зокрема, серед інновацій заради швидкості — потенційні корисні моделі безпілотних суден; інновації для підвищення доступності — промислові зразки (стелаж, сумки, поштомат); інновації для підвищення якості — переважно комерційна таємниця (новий сортувальний центр біля аеропорту «Бориспіль», LEA‑ярмарок); інші інноваційні ідеї, які часто є об’єктом авторського права, а також торговельні марки (ТМ) та промислові зразки (робот‑бібліотекар). Юристка наголосила на тому, що захист об’єктів інтелектуальної власності потрібен, адже це дає змогу отримати значні фінансові компенсації (кейси «палки для селфі», «VirnetX та Apple»).

Співзасновник Vanongo Вячеслав Левченко проаналізував, чому українські ІТ‑ підприємці обирають іноземну юрисдикцію для розбудови міжнародного бізнесу. Основною причиною, як неодноразово підкреслив пан Левченко, є те, що стартап потребує зовнішнього фінансування. Він звернув увагу на те, що, за статистикою, 90 % стартапів «гине», і це нормальне явище. Причина, зокрема, в тому, що в бізнесу забракло коштів. На ранніх стадіях стартапу важливою є підтримка у форматі Angels і Venture Capitalists. У США легше отримати кошти, саме тому там і розвиваються стартапи. Відповідно, це і впливає на вибір юрисдикції. Україна має величезний потенціал, але дефіцит раннього інвестування змушує шукати іноземну юрисдикцію. Хоча зараз ця ситуація поступово змінюється. Ініціативи на кшталт Ukrainian Startup Fund сприяють розвитку раннього інвестування, іноземні фонди помічають проблему і відкривають фонди для фінансування українських стартапів, попит на ранні інвестиції буде зростати через насичення ринку аутсорсу і міграцію в продуктовий сегмент.

Суть принципів Privacy by Design та Privacy by Default у розробці ІТ‑продуктів роз’яснив Сергій Паперник, керівник управління із захисту персональних даних АТ «ПриватБанк». Він повідомив, що «ПриватБанк», крім іншого, — одна з найбільших ІТ‑компаній в Україні, яка налічує понад 2000 спеціалістів у сфері ІТ (з них майже 700 розробників). Майже 90 % інформаційних систем «ПриватБанку» — власна розробка. У діяльності використовуються сучасні інструменти управління даними (BigData, ML, нейронні мережі). Характеризуючи принцип Privacy by Design, спікер змалював його словами Енн Кавукян: «Думайте про приватність до того, як почали робити якийсь продукт, сервіс або товар». Цей принцип передбачає проактивний, а не реактивний підхід — запобігання, а не усунення; приватність, вбудовану в дизайн; повну функціональність — позитивну суму, а не нульову для учасників; наскрізну безпеку — захист повного циклу; видимість і прозорість; повагу до приватності користувача — потрібно дотримуватися користувацько орієнтованої моделі.

Сергій Паперник підсумував, що цей принцип — не лише заборона. Його дотримання підвищує конкурентоспроможність, це принцип‑мета.

Прикладна айтизація 

Продовжила роботу форуму сесія «Innovation market. Світ інтелектуальних рішень», у рамках якої спікери поділилися думками з приводу основних трендів фінтеху як з точки зору державного регулювання, так і щодо практичного його впровадження безпосередньо у бізнесі, процесів айтізації юридичної професії та розвитку ринку електронної комерції.

Модерував сесію Тарас Утіралов, партнер, керівник українського офісу PETERKA & PARTNERS.

Зокрема, про інновації в юридичній професії розповів Михайло Лукашенко, партнер ЮФ Aequo. Так, на його переконання, стара популярна теза про те, що юристи — це дуже несприятлива для інновацій сукупність людей, які чинять опір будь‑яким технологіям та інноваціям, не відповідає дійсності. «Представники юридичної професії, як і будь‑яка інша група людей, намагаються уникнути змін. Тому інновації працюють з юристами, як і з іншими людьми, — вони з’являються і впливають незалежно від того, хочеш ти цього чи ні», — підкреслив Михайло Лукашенко.

Спікер навів приклади, як юристи впроваджували у свою роботу інноваційні свого часу продукти, як‑от факс, комп’ютери, публічні онлайн‑реєстри тощо.

Серед трендів у юридичній професії пан Лукашенко виділив автоматизацію в створенні документів (основні дії — це введення реквізитів, проставляння прапорців навпроти потрібних умов договору, створення документа), управління документообігом (перехід на онлайн‑резолюцію документів), юридичний аналіз (щодо нормативних актів, законів, підзаконних нормативно‑правових актів його повинна робити не людина).

«Необхідно розуміти, що автоматизація — це насамперед здешевлення послуги. Тому штучний інтелект буде спочатку «бити» не лише по простих речах, але і по складних та дорогих процесах, які в принципі можна автоматизувати», — впевнений Михайло Лукашенко.

Також серед трендів спікер назвав диджиталізацію (електронний документообіг і смарт‑контракти, електронний суд, відкриті дані) та повне перенесення всіх процесів у хмари. Останнім трендом, який набуває чимраз більшої популярності в Україні, за словами пана Лукашенка, є юридичний дизайн — створення документів і систем із думкою про людину.

«Немає жодної війни між старою та новою юриспруденцією, а є звичайний процес переходу від минулого до майбутнього, який просто триває певний час», — підсумував свій виступ Михайло Лукашенко.

Свого колегу підтримав Тарас Утіралов, зазначивши: «Цей процес переходу відбувається завдяки зміні поколінь. Мені довелося пояснювати новому секретарю нашої фірми, що таке факс».

Партнерка МЮФ Dentons Наталія Селякова зосередила свій виступ на питаннях регуляторного характеру, пов’язаних з інноваціями на ринку фінансових послуг. За її словами, сьогодні на українському ринку працюють понад 100 фінтех‑компаній, а більшість із них також представлені в інших юрисдикціях.

Пані Селякова зазначила, що основною регуляторною платформою, на якій базується бачення Національного банку України, є затверджена ним Стратегія розвитку фінтеху в Україні до 2025 року — план створення в Україні фінтех‑екосистеми з інноваційними фінансовими сервісами та доступними цифровими послугами.

Також спікер звернула увагу, що з 19 листопада ц.р. в Україні стартувала інформаційна кампанія з популяризації безготівкових розрахунків. Перехід до таких розрахунків є основною метою як Нацбанку, так і Мінцифри.

«Що стосується платіжних послуг, то це основна сфера, де ми бачимо активний розвиток фінтех‑рішень. Відбувається значне зростання порівняно з минулим роком на рівні 30 %, а іноді і 40 % використання платіжних карток, безконтактних карток, платіжних сервісів для операцій на ринку України», — підкреслила спікерка.

Окрім того, Наталія Селякова проаналізувала положення Закону України «Про платіжні послуги», який прийнято в червні 2021 року, а основні його положення почнуть діяти з 1 серпня 2022 року. Зокрема, законом розширюється перелік надавачів платіжних послуг; вони отримають можливість відкривати платіжні рахунки, надавати послуги без участі в платіжній системі; небанківські надавачі платіжних послуг зможуть випускати платіжні картки та електронні гроші (що наразі дозволено виключно банкам).

Зі свого боку, генеральний директор NovaPay (ГК «Нова Пошта») Андрій Кривошапко розповів, як фінтех впроваджується безпосередньо бізнесом. Спікер зазначив, що сьогодні користувачі дедалі більше надають перевагу безконтактним платежам, і цей тренд продовжиться в майбутньому.

«Ми з нетерпінням очікуємо запровадження оpen banking і вважаємо, що це викличне здорову конкуренцію на ринку України, як відбувається в Європі та США. Особисто вважаю, що користувачі від цього тільки виграють», — підкреслив Андрій Кривошапко.

Пан Кривошапко зупинився на фінтех‑рішеннях, які застосувала NovaPay у своїй діяльності, а серед цілей виокремив прагнення зробити, щоб усі платіжні сервіси були умовно непомітними для користувачів, щоб споживачі «Нової Пошти» не приділяли уваги оплаті послуг.

Електронній комерції був присвячений виступ Олега Дерлюка, керуючого партнера Stron. За словами спікера, зараз відбувається зміна технологічного регулювання економіки, провадиться її диджиталізація. І е‑сommerce — це найбільша з галузей нової цифрової економіки.

«Цифрова економіка є продовженням традиційної економіки. Е‑сommerce є продовженням своєї індустрії в традиційній економіці. Насамперед це FMCG та ритейл. Це нова форма надання послуг. І «медіум» — це інтернет», — підкреслив Олег Дерлюк.

Також пан Дерлюк звернув увагу, що юристу, який працює з е‑сommerce, необхідно зрозуміти, що знанням законів тут не можна обмежитися.

Характерними рисами сфери е‑сommerce є те, що вона має своє регулювання, окрему, відмінну від звичайної, форму оподаткування (наприклад, сервіси гугл, який є аналогом традиційного оподаткування) та платформу для комунікації (Facebook, Instagram).

«Є певні правила, які працюють у Facebook чи Instagram. Ви отримаєте там тіньовий бан, і бізнес не буде працювати. Це рівнозначно ліквідації юридичної особи. Це нові речі і те, з чим юристи будуть працювати в майбутньому», — пояснив Олег Дерлюк.

АІ чи ні?

Завершальна сесія форуму була присвячена з’ясуванню правового статусу штучного інтелекту.

Руслан Прилипко, директор із цифрових технології UNIT.City, розповів про складнощі тлумачення поняття «штучний інтелект». Виявляється, те, що ми маємо на увазі, — це не зовсім інтелект, а своєрідна розумна діяльність. У звичному для нас розумінні слово «інтелект» прив’язане до людської діяльності. А машина являє собою нейромережу, яка частково повторює роботу людського мозку у вузькій сфері. Також Руслан Прилипко припускає, що ніколи жодна машина не може набути справжніх ознак інтелекту. У цілому нам навряд вдасться сформулювати визначення, але потрібно звузити його до практичного аспекту. Також існує необхідність розмежувати поняття автоматизації та штучного інтелекту.

На думку Олександра Компанійця, директора департаменту цифрової економіки Міністерства цифрової трансформації України, держава може мати право втручатись тільки у сферу застосування штучного інтелекту, але поки що не зрозуміло, яким чином. Штучний інтелект — це машина, яка може сама вчитися приймати рішення і на їх підставі вчиняти дії. «Але поки що немає чітких рішень ні в нас, ні в міжнародної спільноти», — зауважив експерт.

Звісно, для цього необхідно окреслити рамки, в межах яких штучний інтелект має «свободу дій». З огляду на це творець штучного інтелекту повинен обмежити технології, прописавши всі алгоритми. Але, на його погляд, відповідальність за правопорушення з використанням штучного інтелекту варто розділити на неправомірні дії творця (у разі умисної чи неумисної помилки під час розробки) та неправомірні дії користувача (в разі умисного чи неумисного неправомірного використання).

Про практичний аспект розповів Артем Мельниченко, CTO Wantent. За його словами, існує необхідність врегулювання даних, на основі яких надалі створюється штучний інтелект. У ЄС і США створено відповідні стандарти, що визначають, якими повинні бути ці дані та як їх використовувати.

Расім Бабанли, керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду, д.ю.н., поділився досвідом роботи з IT‑спеціалістами та першими кроками до впровадження штучного інтелекту під час створення електронної бази правових позицій.

Створено дві пошукові системи, які дають можливість знайти правову позицію Верховного Суду за ключовими словами або за повним текстом.

Також у процесі дискусії експерт звернув увагу на проблему відповідальності за роботу штучного інтелекту.

В Європейському Союзі існує практика субсидіарної відповідальності. Загальні положення про відшкодування шкоди поширюються і на ситуації із заподіянням шкоди штучним інтелектом.

Олександр Ружицький, партнер EVERLEGAL, застеріг, що існує небезпека використання штучного інтелекту. Мова йде про те, що машини приймають рішення, враховуючи всі фактори, але покладаючись тільки на розумність. Такі рішення можуть бути негуманними. «Ми сподіваємося, що вдасться підкорити штучний інтелект, щоб він працював на благо людей», — зазначив експерт.

Відповідаючи на запитання щодо авторства творів, які створено за допомогою штучного інтелекту, Олександр Ружицький навів приклади правових позицій інших країн. У США правова охорона може надаватися творам за дотримання таких критеріїв:

— твір має бути визнано «оригінальним авторським твором»,

— він повинен мати «мінімальний рівень творчості»,

— автором має бути людина, а не природа, машина чи тварина.

У Великій Британії діє Закон «Про авторське право, промислові зразки та патенти» (Copyright, Designs and Patents Act), який містить таке поняття, як «твори, що створюються машинами». Відповідно до цього закону правовласником твору є особа, яка вжила заходів, необхідних для його створення.

У країнах Європейського Союзу діє Резолюція Європарламенту 2015/2013 (INL) від 16 лютого 2017 року, яка включає Хартію робототехніки. Відповідно до цього нормативно‑правового акта до робототехніки застосовується система регулювання питань інтелектуальної власності, водночас використовується нейтральний підхід із позиції технологій, тобто враховується, що за системою штучного інтелекту стоїть людина.

Що стосується України, то автором твору може бути лише фізична особа, і штучний інтелект на сьогодні не розглядається чинним законодавством як окремий суб’єкт створення об’єктів інтелектуальної власності.

Підсумовуючи слова експертів, модератор сесії Олександр Марков, радник ЮФ Redcliffe Partners, звернув увагу на проблему робочих місць у зв’язку з появою штучного інтелекту: «Це природний відбір, унаслідок якого деякі роботи переходять до виконання штучним інтелектом, відповідно, з’являються нові професії для людей».

Дар’я ГОВОРУН, Олесь ЄВТЄЄВ, Анатолій ГВОЗДЕЦЬКИЙ, Анастасія ВОЛИНЕЦЬ «Юридична практика»

КОМЕНТАРІ

Михайло ЛУКАШЕНКО, партнер ЮФ Aequo

Прогресивним курсом

За результатами форуму можна зробити висновок, що інновації потрапляють у всі сфери нашого життя: логістичну, фінансову, банківську і навіть юридичну. Найцікавішими будуть кілька наступних років, коли ефект від пандемії та локдауну набере обертів. Одним із ключових питань, безумовно, є те, як зараз змінюється ландшафт фінтех‑індустрії та як ми, користувачі цих послуг, найближчим часом будемо реагувати на віртуальні активи, застосування блокчейн‑технологій та NFT.

Однією з найцікавіших речей, які невдовзі відбудуться, стане автоматизація тих послуг, які ми навіть не уявляли автоматизованими. Стосується це і юридичних послуг: там, де раніше питання ставилися юристам, вони будуть ставитися алгоритмам.

Юридична професія в певних аспектах ще певний час зберігатиме консервативні традиції, зокрема щодо зовнішнього вигляду (краватки ніхто не скасовує), проте сприйняття юристів публікою зміниться вже скоро. Ми перестанемо бути цитаделлю консерватизму і будемо більше сприйматися і ІТ‑спільнотою, і суспільством у цілому як прогресивна професія.

Олег ДЕРЛЮК, керуючий партнер Stron

За новими правилами

Форум вийшов дуже цікавим, було висвітлено багато різнопланових тем. Учасники поділилися власним досвідом, обговорили актуальні питання, такі як «Дія. Сіті» чи стартапи.

Нова економіка диктує нові правила. Для того щоб українські ІТ‑стартапи обирали нашу юрисдикцію і тут шукали фінанси, потрібно створювати відповідні умови, які б не виштовхували їх із країни. Фахівці високого рівня в на є, проте це не означає, що саме в Україні вони будуть створювати юридичні особи. Відсутність реального фондового ринку є одним із таких негативних чинників, що не дає змоги залучати в стартап кошти через українську біржу. Без інструментів англійського права боргове фінансування також неможливе. Ми трохи покращили умови для еquity–фінансування, з’явився корпоративний договір. Проте потрібна напрацьована судова практика, адже ми можемо запровадити хоч сотню нових механізмів, але коли поруч є англійське право, яке має 160 років практики у сфері акціонерних договорів, ми завжди будемо програвати. Тож нам потрібно боротися там, де ми сильні, а сильні ми в спеціалістах і якості продукту.

Нове профільне законодавство — проєкт «Дія. Сіті» — з цими питаннями працює, намагаючись перевести все на рівень «заводської» якості, проте я не бачу там великих економічних переваг. Саме тому, на мій погляд, норми закону великої популярності не матимуть, хіба що буде запропоновано якісь ефективні податкові механізми.