Енергоперспективи — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Енергоперспективи

Рубрика Репортаж
Енергетична криза має стати стимулом для розвитку альтернативної енергетики, вважають експерти VI Business & Legal Energy Forum
Для забезпечення енергетичної безпеки Україна має розвивати власний газовидобуток, переконані експерти VI BUSINESS & LEGAL ENERGY FORUM

VI Business & Legal Energy Forum, який відбувся 17 листопада ц.р. в Києві, зібрав провідних учасників ринку та їх юридичних радників для обговорення ключових трендів розвитку енергетичного сектору. Учасники заходу, зокрема, зосередилися на питаннях енергетичної безпеки України та використання альтернативних джерел енергії, нюансах функціонування ринку електроенергії, тенденціях судової практики й перспективах інвестиційних енергетичних арбітражів. Форум було організовано газетою «Юридична практика».

 

Стратегічний розвиток

Питання енергетичної безпеки країни обговорили експерти під час першої сесії VI Business & Legal Energy Forum, модератором якої став Дмитро Федорук, партнер, керівник практики енергетики ЮФ Redcliffe Partners.

Про перспективи зеленої енергетики розповів Максим Сисоєв, партнер МЮФ Dentons. Він зазначив, що цей вид генерації ще цікавить інвесторів, бізнес і юридичний консалтинг. Водночас частка відновлюваної енергетики в загальному енергобалансі держави досі незначна, а деякі сегменти (наприклад генерація з біомаси та біогаз) суттєво відстають. Досягла планових показників лише сонячна енергетика, вітрова набирає обертів. Максим Сисоєв зазначив, що «зелений» тариф продовжує діяти і приваблювати інвесторів у галузь, оскільки досі можна укладати договори на поставку електроенергії за таким тарифом із «Гарантованим покупцем» для тих проєктів, які почали будувати 2019‑го і введуть в експлуатацію до кінця 2022 року. Цього року реалізуються переважно проєкти з вітроенергетики, також продовжують будувати і сонячні електростанції. Говорячи про недоліки підтримки інвестпривабливості за рахунок «зеленого» тарифу, спікер назвав обмежений час реалізації (до кінця 2029 року проєкти можуть не встигнути окупитися). Крім того, зменшення розміру «зеленого» тарифу та недоплати на ринку — це негативний меседж для інвесторів.

Перспективи правового регулювання виробництва водню висвітлив у своїй доповіді Артем Семенишин, виконавчий директор ГС «Асоціація сонячної енергетики України». Він заявив, що водень є шансом, використання якого дасть нам змогу вирватися з енергетичної залежності. Енергетична незалежність, за словами спікера, — ключове питання, над яким наразі працює наша держава: влітку Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію енергетичної безпеки. Пан Семенишин зауважив, що Європейський Союз уже давно займається цими питаннями, втіленням чого став так званий Європейський зелений курс, і саме водень визначено там як замінник викопних ресурсів. Освоєння водневої технології дасть змогу зменшити залежність від імпортованих енергоресурсів. Її перевагами Артем Семенишин назвав можливість зберігати енергію. Він наголосив, що тренд на розвиток зеленої енергетики продовжує панувати в Європі, цього року були дні, коли Німеччина повністю покривала свої потреби в енергії електрикою, виробленою з відновлюваних джерел, а загалом її частка в балансі не опускається нижче за 50 %. Бельгія, що половину електроенергії виробляла на атомних електростанціях (АЕС), 2025 року закриває останній такий енергоблок, а Німеччина повністю відмовиться від атомної генерації до 2023 року. Водночас пан Семенишин зазначив, що особливістю зеленої енергетики є необхідність одразу використовувати вироблену потужність. Таким чином, водень може стати тим накопичувачем, який акумулює енергію в періоди спаду споживання і дасть змогу додати потужності в періоди пікового навантаження.

Перспективи теплової та атомної генерації стали темою доповіді Юрія Кацера, директора відділу юридичного консультування KPMG Law Ukraine. Говорячи про найближчу перспективу генерації, він зосередив увагу учасників форуму на тому, що енергоблоки в більшості АЕС уже застарілі, проєктний строк їх експлуатації сплив. Для більшості енергоблоків подовжено період експлуатації на 10–15 років, і, хоча є технічна можливість подовжити його ще на 20–30 років, надалі деякі енергоблоки поступово будуть виводитись з експлуатації. Напрацювання енергоблоків ТЕС також значно перевищило межу паркового ресурсу, і, попри те що було проведено реконструкцію близько 20 % енергоблоків теплових станцій, маневрові характеристики залишаються недостатніми для сучасних потреб об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. Юрій Кацер наголосив, що незважаючи на високі заявлені показники встановленої потужності генерації (понад 57 ГВт), доступна робоча потужність не перевищує 23 ГВт і на випадок аварії резервних потужностей немає. Ба більше, до 2033 року більшу частину теплової генерації має бути виведено з експлуатації, водночас балансування ОЕС України стане проблематичним.

Про наслідки торгової війни з Білоруссю на ринку нафтопродуктів говорив Михайло Третьяков, начальник управління правового забезпечення ГК «СОКАР Україна». Він підкреслив, що протягом минулого року Україна стала другим торговим партнером Білорусі за обсягами експорту і четвертим — імпорту. Зі свого боку, Білорусь за обсягами товарообігу посідає шосте місце серед торговельних партнерів нашої держави. Тож будь‑які «торгові війни» є небезпечними для економік обох країн, адже частка України в торговому сальдо Білорусі становить 1,7 млрд доларів, і ключову позицію в цьому сальдо займають саме нафтопродукти. Михайло Третьяков наголосив, що скорочення на 22 % товарообігу між нашими країнами минулого року пов’язане з низкою причин, зокрема політичних. Наразі політичний фактор продовжує домінувати, і триває обмін обмеженнями. Попри всі ці чинники, поставки нафтопродуктів із Білорусі зросли. Наприклад, імпорт бензинів збільшився на 36 %, і наразі кожен четвертий літр бензину, спожитий в Україні, вироблений на білоруських нафтопереробних заводах (НПЗ). Так само на 36 % зріс імпорт білоруського дизпалива, а обсяги білоруського бітуму сягають 50 % від загального обсягу. Промовець вважає стратегічно важливими поставки з Білорусі, оскільки 70 % світлих нафтопродуктів потрапляє на український ринок із РФ та Білорусі. Виходом із цієї залежності він назвав глибоку диверсифікацію поставок, оскільки будь‑які збої поставок чи їх заборона може критично позначитися на економіці України. Проте для цього потрібно розбудовувати транспортну інфраструктуру, яка б давала змогу отримувати нафтопродукти через морські порти.

Перспективами українського газовидобування поділився з учасниками форуму Артем Петренко, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України. Він наголосив, що газ був, є і буде ще принаймні 20 років основним джерелом енергії, та вказав на системні порушення на ринку природного газу. Було наголошено, що за останні кілька років ціна природного газу в Європі зросла з 50 до більш ніж 1120 доларів за тисячу кубометрів, і волатильність цього ринку зашкалює. А отже, для забезпечення енергетичної безпеки Україна має розвивати власний газовидобуток. Водночас протягом останніх 5 років газовидобуток стагнує і приблизно сягає позначки 20 млрд кубометрів. При цьому за останній рік він скоротився на 0,6 млрд кубометрів. Позитивною новиною цього року доповідач назвав зростання газовидобутку приватними компаніями, який досяг абсолютного рекорду — 5 млрд кубометрів. Артем Петренко підкреслив, що приватний газовидобуток за останні 3 роки зріс на 20 %, та назвав державну підтримку (зокрема стимулювальну ставку ренти) запорукою подальшого розвитку.

Під час онлайн‑включення Людмила Буймістер, народний депутат України, зазначила, що наразі Україна перебуває в найгострішій енергетичній кризі за всю історію незалежності. Водночас і газова сфера, і сфера електроенергетики однаково постраждали від непрофесійної політики в енергетичній сфері. Однією з причин скорочення газовидобутку державними компаніями вона назвала систематичне вимивання обігових коштів із Нафтогазу для фінансування дефіциту бюджету. Першопричину такого стану справ народна обраниця вбачає у відсутності визначеності щодо моделі розвитку газової та електроенергетичної сфери. Це не дає можливості широко залучати в галузь приватних інвесторів, які вимушені конкурувати за ліцензії з Укргазвидобуванням. Досі не проведено адекватного конкурсу на розробку українського шельфу Чорного моря, через що роботи з розробки тамтешніх родовищ знову відкладено. Людмила Буймістер також наголосила, що курс на європейську інтеграцію має змусити позбуватися механізмів ручного керування енергетичною галуззю, які нині широко використовуються як реакція на енергетичну кризу.

 

Функціонування енергоринку

Далі учасники форуму перейшли до обговорення питань функціонування ринку електроенергії. Модератором сесії став Владислав Соколовський, керуючий партнер АК «Соколовський і Партнери».

Анжеліка Коноплянко, заступник голови Антимонопольного комітету України (АМКУ) — державний уповноважений, торкнулася питання конкуренції на ринку електроенергії. Вона, зокрема, прокоментувала ситуацію з дефіцитом вугілля, зазначивши, що навіть в очевидних, на перший погляд, ситуаціях АМКУ не може робити передчасних висновків. Оскільки не будь‑яке порушення, на яке вказав регулятор, є порушенням антимонопольного законодавства, а також ще необхідно довести факт зловживання монопольним становищем.

Ще одним проблемним питанням, яке вирішується АМКУ, є функціонування ринку «на добу наперед». Але проблеми, пов’язані зі зловживаннями на цьому ринку, за висновками пані Коноплянко, не можна вирішити лише шляхом застосування повноважень АМКУ. Інша проблема — оцінка АМКУ механізмів підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел, зокрема наявності державного ресурсу в схемі підтримки виробників електроенергії з відновлюваних джерел енергії; створення переваг для таких виробників порівняно з іншими виробниками електричної енергії; спотворення економічної конкуренції шляхом надання відповідної компенсації; вивчення практики Європейської комісії.

Питання застосування законодавства ЄС у сфері конкуренції та державної допомоги на ринку електричної енергії висвітлив Іван Бондарчук, радник, керівник практики енергетики та природних ресурсів Юридичної групи LCF. Він зауважив, що ринок електроенергії характеризується такими явищами, як Price Caps; «торгівля повітрям»; справедливе/несправедливе PSO (Public Service Obligation); інсайдерська торгівля та змови під час укладення двосторонніх договорів. Спікер наголосив, що необхідно визначитися, як оцінювати ринок електроенергії, та відповісти на такі запитання:

1) електроенергія — це єдиний товар чи окремі продукти?

2) ринок єдиний чи поділений на сегменти?

3) які учасники ринку перебувають у стані конкуренції?

4) які операції можна кваліфікувати як підтримку ринку електроенергії?

Іван Бондарчук також торкнувся питань, пов’язаних з імплементацією Регламенту (ЄС) № 1227/2011 про доброчесність і прозорість на оптовому енергетичному ринку (REMIT), згадавши законопроєкти №№ 4503‑д, 5322, 5322‑1.

Максим Юрков, член правління НЕК «Укренерго», розповів присутнім про практику відшкодування за небаланси на ринку електроенергії. Він повідомив, що наразі випущено євробонди для погашення заборгованості перед «Гарантованим покупцем».

За словами Максима Юркова, заборгованість як перед Укренерго, так і Укренерго перед контрагентами становить приблизно 11 млрд грн. Проблема Укренерго полягає в тому, що боржники не є надійними, але їх не можна відключити від мережі (наприклад, вугільні шахти). Пан Юрков повідомив, що зараз здійснюється погашення боргів завдяки частковому перерозподілу коштів, а також включенню боргів до тарифу на диспетчеризацію.

Олександр Пікалов, менеджер дирекції з правового забезпечення ТОВ «ДТЕК ЕНЕРГО», торкнувся питання проведення екологічних перевірок на об’єктах теплової генерації.

Він, зокрема, звернув увагу на підстави недопущення посадових осіб екологічної інспекції до проведення перевірок та акцентував, що проведенню планових перевірок заважає відсутність уніфікованих форм актів, критеріїв оцінки ступеня ризикованості підприємств тощо. Позапланові перевірки проводяться, хоча заяви фізичних осіб, які є підставою для їх проведення, мають загальний характер; відсутні чіткі критерії призначення таких перевірок; досить часто відсутні систематичні порушення в діяльності конкретних підприємств як підстава для проведення перевірки. Відмови I, II категорій взагалі не є підставою для проведення позапланової перевірки.

Андрій Дворніков, адвокат АО «Перший радник», продовжив тему захисту інтересів підприємства в спорах із Державною екологічною інспекцією України. Він висвітлив проблемні питання відповідальності за недопущення до проведення перевірки. Зокрема, пан Дворніков повідомив, що законопроєктом № 3091 пропонується встановити штраф за недопущення до проведення заходу державного екологічного контролю, який відбувається відповідно до вимог законодавства, в розмірі 1 800 000 грн. Спікер також проаналізував судову практику щодо оскарження акта перевірки, наказу про її проведення та припису. Андрій Дворніков наголосив, що в постанові від 10 червня 2021 року в справі № 902/384/20 Верховний Суд (ВС) сформував правову позицію, за якою, «якщо підприємство вчинило всі можливі правомірні дії для своєчасного отримання дозволу на спеціальне водокористування, то поведінка боржника не є протиправною, що виключає відповідальність за заподіяну шкоду».

Андрій Конеченков, голова правління ГС «Українська вітроенергетична асоціація», розповів про проблемні питання вітрогенерації. За його словами, найбільший вітровий потенціал на півдні України. Україна має один із найвищих потенціалів енергетичної потужності у світі. Спікер зауважив, що в Україні існують проблеми з боргами за зелену енергію. Водночас вітроенергетика не боїться втратити «зелений» тариф, оскільки це стабільна галузь. Серед перспектив розвитку Андрій Конеченков назвав, зокрема, розвиток офшорної вітроенергетики, що також дасть змогу вирішити питання постачання «зеленого» водню.

На завершення профільної сесії Іван Плачков, голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї, наголосив на тому, що не повинно існувати причин для відключення споживача від електропостачання. Ринок електроенергії — це природна монополія, функціонування якої залежить від енергетичного потенціалу країни. Ціна на електроенергію має бути економічно обґрунтованою, формуватися за принципом «на день вперед» і залежати від кон’юнктури ринку палива. Щоб стабілізувати ринок електроенергії, насамперед спікер запропонував не укладати прямі договори; запровадити повноцінний ринок «на день вперед»; закупити вугілля за кошти державного резерву.

 

Судові тренди

Учасники VI Business & Legal Energy Forum також обговорили спори у сфері електроенергетики та питання відповідальності за порушення в галузі. Модерувала цю дискусію Ольга Савченко, партнер ЮК «Альтело».

Про практику ВС із вирішення спорів у сфері енергетики розповів суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олексій Случ. Для прикладу експерт навів постанову Великої Палати ВС від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17. У ній суд дійшов висновку, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Водночас таке рішення комісії, оформлене протоколом із розгляду акта про порушення ПКЕЕ (Правила користування електричною енергією, на сьогодні не чинні. — Прим. ред.), безпосередньо впливає на права та обов’язки відповідного суб’єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання для відповідного споживача.

Сергій Кравчик, начальник відділу з правового захисту департаменту з правового забезпечення ТОВ «ДТЕК МЕРЕЖІ», вказав на прогалини в нормативній базі щодо відповідальності споживачів електричної енергії. Він навів також перелік порушень, за вчинення яких споживача може бути притягнуто до відповідальності. Для більш ефективного використання норм спікер порадив регулятору оперативно вносити зміни до правил роздрібного ринку, щоб вони відповідали вимогам сьогодення.

«Представники енергопостачальних компаній теж повинні працювати в рамках закону» — з такої тези розпочав виступ Іван Проданик, партнер АО LES. Він уточнив, що в разі виявлення правопорушення треба дотримуватися процедури, передбаченої чинним законодавством. Також спікер розповів про актуальні аспекти врегулювання спорів з енергопостачальними компаніями. Він навів приклад справи, в якій представники таких компаній зазначили порушену норму, але не вказали обставини вчинення правопорушення, технічні параметри та не надали інші необхідні для подальшого вирішення спору матеріали.

Євгеній Дряхлов, адвокат департаменту претензійно‑позовної роботи дирекції з правового забезпечення ТОВ «ДТЕК ЕНЕРГО», проаналізував право регулятора щодо накладення штрафу в разі виявлення правопорушення. Його передбачено Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Проаналізувавши Єдиний державний реєстр судових рішень, спікер навів статистику: «В більш ніж 50 % рішень у таких справах визнано протиправність накладення штрафу на суб’єкти господарювання». Однак закон не передбачає відповідальності НКРЕКП за безпідставне накладення штрафу.

Про інвестиційні арбітражі у сфері енергетики учасникам форуму розповіла Ольга Савченко, партнер ЮК «Альтело». Також експерт звернула увагу учасників на проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії на ринкових засадах», який передбачає примусовий перехід на «контракти на різницю цін» для станцій понад 50 та 10 МВт із 2023 та 2024 років. Його ухвалення теж може спричинити хвилю позовів до України.

 

Олесь ЄВТЄЄВ, Дар’я ГОВОРУН, Анастасія ВОЛИНЕЦЬ «Юридична практика»

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Зміст

IP REPORTER

Нові цифри

VOX POPULI

Юрист онлайн

Актуально

Відсторонення автоматом

Новий склад

Акцент

Дисциплінарне впровадження

Галузі практики

Ефективна давність

Корпоративні правила

Аргументи в актах

Позиційна гра

Дайджест

Оскарженню не підлягає?

Держава та юристи

Постійне користування

Касаційна підсудність

Збільшення кількості справ підсудних Верховного Суду ускладнить доступ громадян до правосуддя

Книжкова полиця

Виконавчі механізми

Новини юридичних фірм

EVERLEGAL відкриває практику інтелектуальної власності

Asters допомогла агрокомпанії отримати дозвіл на концентрацію в процесі приватизації

Baker McKenzie стала юридичним радником ПУМБ у зв’язку з укладенням попередньої угоди з Getin Holding щодо купівлі‑продажу акцій АТ «Ідея Банк»

Приватна практика

Програмні вимоги

ПостCOVIDна реальність

Репортаж

Цифрова епоха

Енергоперспективи

Судові рішення

Ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню

Тема номера

Хмарні послуги

Ключ віртуальної реальності

Приготуватися до змін

У фокусі: інвестиції

Право на оновлення

Інші новини

PRAVO.UA