На останньому засіданні Рада суддів України (РСУ) висловила низку позицій стосовно організації роботи судів та суддів. Чергове засідання пройшло 25 листопада 2021 року в Ужгороді в приміщенні Закарпатського апеляційного суду.

Зокрема, Рада суддів України уточнила свою позицію щодо реалізації адміністративних повноважень у разі відсторонення судді від здійснення правосуддя, викладену в рішенні РСУ № 39 від 15 червня 2018 року. Так, РСУ вказала, що перебування судді на адміністративній посаді неможливе під час тимчасового відсторонення його від здійснення правосуддя незалежно від підстав відсторонення. Окрім цього, визначено, що з дня тимчасового відсторонення суддя позбавляється статусу голови чи заступника голови суду, йому не виплачуються відповідні доплати та надбавки, а перебування на адміністративній посаді відновлюється з наступного дня після закінчення строку такого відсторонення. Загальний строк перебування на адміністративній посаді розраховується на загальних засадах і не підлягає подовженню на строк відсторонення від здійснення правосуддя.

Водночас РСУ зазначила, що відсторонений суддя має право виконувати адміністративні повноваження голови або заступника суду в порядку, визначеному законом. Таке рішення підтримали не всі члени органу суддівського самоврядування (за проголосували 17 із 30 членів РСУ). Протилежна думка зводиться до того, що відсторонення від адміністративної посади — це виключна компетенція зборів суддів конкретного суду. На це вказували Андрій Потапенко, Тетяна Гребенюк та Сергій Бурлаков.

Зі свого боку, голова РСУ Богдан Моніч наголосив: «Хотілось би, щоб ми справді дійшли до такого рівня нашого саморозвитку, коли особа, яка потрапила в неприємну ситуацію та яку навіть відсторонили від здійснення правосуддя, сама складатиме повноваження на адміністративній посаді. І щоб збори суддів у такій ситуації самостійно порушували питання про дострокове припинення повноважень».

Облік робочого часу

Ще одне нагальне питання для судової системи, врегулювання якого від РСУ очікували багато суддів, з огляду на кількість їх звернень, стосувалося обліку робочого часу суддів.

За результатами обговорення Рада суддів України вирішила, що облік виконуваної роботи та робочого часу суддів перебувають у прерогативі самих суддів. Суддя має організувати свою роботу таким чином, щоб забезпечити здійснення правосуддя у справах, що йому надходять, у розумні строки, водночас для виконання обов’язків судді кількість годин, які він проводить на робочому місці, не є визначальною. З огляду на те що в Україні запроваджено 40‑годинний (п’ятиденний) робочий тиждень, облік робочого часу в робочі дні має здійснюватися відповідальною особою шляхом проставлення в табелі робочого часу відмітки про відпрацьований повний 8‑годинний робочий день автоматично.

Голова Ради суддів України Богдан Моніч пояснив, що фактично за організацію свого робочого часу відповідає сам суддя, який може зробити певну роботу за пів дня, а іншому судді для цього знадобиться більше часу. В обох випадках судді має бути зараховано відпрацьованих 8 годин робочого часу. Пан Моніч звернув увагу, що є випадки, коли судді спеціально призначають розгляд справи в неробочий час, а після цього вимагають проставляння їм у табель збільшеної кількості відпрацьованих годин. Прийняте РСУ рішення також не мало одностайної підтримки. Пропонувалося доопрацювати це рішення та скерувати для обговорення в суддівські колективи, принаймні в апеляційні суди.

«Ми цим рішенням не збираємося толерувати суддів, які не ходять на роботу. Таких фактів мало, але вони є, і фактично судді ухиляються від здійснення правосуддя», — наголосив Богдан Моніч, зазначивши, що згодом Рада суддів України розгляне питання про випадки ухилення суддями від здійснення правосуддя.

Не конфлікт інтересів

Ще одним своїм рішенням РСУ визначила, що вхід і пошук суддею в Єдиному державному реєстрі судових рішень у режимі повного доступу рішень, які стосуються цього судді, не є діями в умовах реального конфлікту інтересів.

Зокрема, судді можуть використовувати повний доступ до всіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень безпосередньо для здійснення правосуддя; під час виконання обов’язків щодо заповнення та подання декларації доброчесності судді, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; обов’язків за зверненням із повідомленням про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя; для проведення суддями аналізу та узагальнення судової практики; під час роботи з підвищення кваліфікації; у зв’язку з їх участю в роботі органів суддівського самоврядування, а також інших органів, до складу яких вони делеговані в установленому законом порядку.

Анатолій ГВОЗДЕЦЬКИЙ «Юридична практика»