СТАРОДУБ Ірина — керівник судового відділу Moneyveo, м. Київ

Чимало юристів і не тільки, коли чують слово «хмара», розуміють, що йдеться про збереження важливої інформації та бази даних. Збереження важливих документів у хмарі вже є нормою. Відповідно до дослідження RightScale за останні три роки частка бізнесів, що використовують хмарні сервіси, зросла з 89 % до 92 %. Зараз понад 80 % організацій, що мають 1000 або більше працівників, використовують одночасно декілька хмарних платформ. Очікується, що до 2024 року цей показник зросте до 90 %. Також статистика говорить, що впродовж наступних років витрати компаній на хмари сягатимуть близько 277 млн дол. США, що на 73 % більше, ніж у 2018 році. Планується, що в 2022 році ринок хмарних сервісів досягне показника близько 350 млрд.

Хмари в законі

Однак розпочнемо із законодавчого врегулювання. Станом на теперішній час ми не маємо досконалого закону, який би чітко регламентував це питання. По суті, регулювання здійснюється нормами публічного приватного права. Однак маємо законопроєкт № 2655 «Про хмарні послуги», який був зареєстрований у Верховній Раді України в грудні 2019 року та прийнятий у першому читанні. У липні цього року розроблено порівняльну таблицю до другого читання. Яка ж мета законопроєкту?

Насамперед він спрямований на врегулювання правових відносини, пов’язаних із обробкою та захистом даних під час використання технології хмарних обчислень, надання хмарних послуг. На думку авторів, прийняття цього законопроєкту сприятиме активізації робіт із запровадження новітніх інформаційно‑комунікаційних технологій у публічному секторі, що дасть змогу створити умови для ефективного використання державних ресурсів відповідно до Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 386‑р від 15 травня 2013 року) шляхом впровадження новітніх технологій обробки інформації. Однозначно для нашої країни це вкрай важливо, оскільки ми належимо до трьох топкраїн Європи за швидкістю розвитку інформаційних технологій та диджиталізації, хоча ІТ в нас розвивається здебільшого для експорту.

Також законопроєкт № 2655 покликаний закрити спірні питання сірих зон. Законодавець хоче включити в закон європейський принцип Cloud First, за яким державні органи під час здійснення закупівель повинні ставити в пріоритет хмарні сервіси. Такий принцип дає змогу збалансувати умови постачальників хмарних сервісів та традиційних фізичних серверів, зекономити бюджетні витрати в цьому напрямі та зробити процес закупівель більш прозорим і менш вразливим до корупційних ризиків завдяки доступності онлайн повної інформації стосовно цін, відсутності залежності від одних і тих самих постачальників тощо.

Успішним прикладом запровадження Cloud First можна за правом вважати США. Ця держава була ініціатором такої стратегії. Суть зводилась до проведення масової «міграції» державних ІТ‑інфраструктур і сервісів у хмари — приватні, публічні (комерційні), гібридні. Після США як першопрохідця долучились і наступні країни, такі як Великобританія, Німеччина, Сінгапур, Індія, Республіка Корея, Австралія, Канада, Саудівська Аравія та інші.

Упровадження хмарних технології у Великобританії дало змогу зменшити фінансові витрати державних органів на 3.56 млрд фунтів стерлінгів у період з 2012 до 2015 року.

Безпека даних

Також, за даними журналу The Economist, обсяги цифрової інформації збільшуються в десять разів кожні п’ять років. Враховуючи темпи зростання та попередні підрахунки експертів щодо України, за умови відсутності кардинальних змін структури й динаміки державних закупівель сукупні витрати державного сектору на закупівлі ІТ‑рішень за період 2020—2024 років сягнуть 100 млрд грн.

Як негативний приклад можна згадати історію з Пентагоном. У 2019 році в США був скандал через те, що 1,8 млрд документів цієї організації були незахищеними — сталася помилка в налаштуваннях доступу. Інформація Пентагону містилась у трьох публічних хмарних середовищах. Цей випадок — яскравий приклад ще одного аспекту. Ідеться про те, що структури, які працюють із важливими відомостями, не застраховані від проблем, пов’язаних із безпекою даних.

Види хмар

На сьогодні в Україні найпопулярнішими є хмарні сервіси, засновані на моделях LaaS, PaaS та SaaS. Їх використовують як із підприємницькою метою, так і з особистою.

Відповідно до законопроєкту № 2655 до хмарних послуг належать:

— інфраструктура як послуга, що полягає в наданні користувачу хмарних послуг обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технології хмарних обчислень;

— платформа як послуга, що полягає в наданні користувачу хмарних послуг доступу до інфраструктури та наборів комп’ютерних програм (операційних систем, системних комп’ютерних програм, програмних засобів для комп’ютерного програмування, програмних засобів управління базами даних) за допомогою технології хмарних обчислень;

— програмне забезпечення як послуга — полягає в наданні користувачу хмарних послуг доступу до прикладних комп’ютерних програм за допомогою технології хмарних обчислень через онлайн‑сервіс або комп’ютерні програми‑агенти;

— безпека як послуга — це послуга з кіберзахисту, що надається користувачу хмарних послуг із використанням хмарних ресурсів;

— інші послуги, що відповідають визначенню хмарних послуг.

Законопроєктом хмари поділяються на такі види:

— приватна хмара — хмарна інфраструктура, що підготовлена для використання єдиним користувачем хмарних послуг та контролюється ним;

— колективна хмара — хмарна інфраструктура, що поділена між визначеною групою взаємопов’язаних користувачів хмарних послуг, які мають спільні потреби, та контролюється користувачами хмарних послуг самостійно або їх представниками;

— публічна хмара — хмарна інфраструктура, що потенційно доступна для невизначеного кола користувачів хмарних послуг та контролюється надавачем цих послуг;

— гібридна хмара — хмарна інфраструктура, що є композицією з двох або більше різних хмарних інфраструктур (приватні, колективні або публічні), які є самостійними об’єктами, пов’язаними між собою технологіями, що дають змогу переносити дані або комп’ютерні програми між цими об’єктами.

Із законопроєкту № 2655 поки що не зрозуміло, хто ж буде кінцевим органом регулювання хмарного середовища. Можливо, фінальна версія закону нам розкриє це питання.

Важливо й те, що прийняття законопроєкту № 2655 сприятиме запобіганню корупції. У пояснювальній записці до проєкту це акцентується. Будемо сподіватися, що так і буде. Використання органами державної влади систем, заснованих на хмарних обчисленнях, також сприятиме відкритості й прозорості їх діяльності.

Плюс і в тому, що серед основних результатів прийняття законопроєкту № 2655 можна виділити підвищення ефективності роботи суб’єктів владних повноважень, а також державних підприємств, установ і організацій завдяки більш оптимальному використанню коштів державного бюджету та зменшенню витрат на створення обчислювальних потужностей, їх обслуговування та безпеку.

Сподіваюся, що найближчим часом ми отримаємо якісний та надзвичайно потрібний закон.