Ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Юридична практика № 47-48 (1248-1249) » Ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню

Ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню

Процесуальним законом визначено єдиний уніфікований підхід при застосуванні наслідків подання позовної заяви (як первісної, так і зустрічної), яка подана без додержання визначених ЦПК України вимог. Таким чином, існує необхідність і в застосуванні єдиного підходу при реалізації учасниками справи права на апеляційне оскарження ухвали суду про повернення позовної заяви (як первісної, так і зустрічної)

1 листопада 2021 року Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу гр‑на Л. на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 18 червня 2021 року.

 

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У листопаді 2020 року концерн «М» звернувся до суду з позовом до гр‑на П., гр‑на Л. про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період із 1 червня 2015 року до 31 жовтня 2020 року в розмірі 93 594,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачам надаються послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, але вони ухиляються від укладення відповідного договору та сплати грошових коштів за фактично спожиті послуги.

У січні 2021 року гр‑н Л. подав зустрічний позов до концерну «М» про захист прав споживачів та відшкодування шкоди, в якому просив стягнути з цього концерну 5 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

 

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2021 року відмовлено в прийнятті зустрічної позовної заяви гр‑на Л., матеріали зустрічного позову повернуто заявнику.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що первісний позов за заявою позивача залишено без розгляду, тому в прийнятті зустрічної позовної заяви гр‑на Л. необхідно відмовити.

 

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 18 червня 2021 року апеляційну скаргу гр‑на Л. у частині оскарження ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2021 року про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви повернуто заявнику.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що приписами статті 353 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України не передбачено оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову в прийнятті зустрічного позову окремо від рішення суду.

 

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі гр‑н Л. просить скасувати ухвалу Запорізького апеляційного суду від 18 червня 2021 року та скерувати справу до апеляційного суду для продовження розгляду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційну скаргу гр‑на Л. мотивовано тим, що приписами статті 194 ЦПК України передбачено, що зустрічну позовну заяву, подану з порушеннями положень статей 175, 177, 193 ЦПК України, може бути лише залишено без руху або повернуто заявнику, а відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви не передбачено нормами ЦПК України та не може бути застосовано судом. Заявник вважає, що ухвала суду першої інстанції про відмову в прийняті зустрічного позову є фактично ухвалою про повернення заяви заявнику, яка підлягає оскарженню відповідно до пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України.

У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надійшов.

 

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

У серпні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 7 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

15 вересня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду справу передано на розгляд об’єднаної палати Касаційного цивільного суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 жовтня 2021 року справу прийнято до розгляду об’єднаною палатою Касаційного цивільного суду та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Передаючи справу на розгляд об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду посилалась на наявність підстав для відступлення від висновків щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 686/32337/19, від 3 березня 2021 року у справі № 753/11293/16, від 3 березня 2021 року у справі № 753/18694/18, від 24 березня 2021 року у справі № 613/1281/19, від 24 березня 2021 року у справі № 753/6582/18.

У вказаних судових рішеннях Верховного Суду у складі колегій суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду сформульовано висновок, що ухвала суду першої інстанції про відмову в прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Водночас у судових рішеннях, які було прийнято раніше, Верховний Суд у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постановах від 22 січня 2020 року у справі № 931/643/19 та від 13 квітня 2020 року у справі № 661/1609/19 дійшов протилежних висновків про те, що ухвала суду першої інстанції про відмову в прийнятті зустрічного позову не входить до переліку ухвал, які оскаржуються окремо від рішення суду і передбачені частиною 1 статті 353 ЦПК України, а отже, не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Такий самий підхід було застосовано Верховним Судом у складі колегій суддів Першої, Другої та Третьої судових палат Касаційного цивільного суду в ухвалах про відмову у відкритті касаційних проваджень від 27 червня 2018 року у справі № 522/3234/16, від 15 червня 2020 року у справі № 523/13515/19, від 17 лютого 2021 року у справі № 759/7587/20, від 24 червня 2021 року у справі № 711/4170/19.

 

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2020 року відкрито провадження в цивільній справі за позовом концерну «М» до гр‑на П., гр‑на Л. про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

У січні 2021 року гр‑н Л. подав зустрічний позов до концерну «М» про захист прав споживачів та відшкодування шкоди, в якому просив стягнути з цього концерну 5 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалами Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2021 року зустрічну позовну заяву гр‑на Л. залишено без руху, а ухвалою від 8 лютого 2021 року — повернуто заявнику.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 21 квітня 2021 року апеляційну скаргу гр‑на Л. задоволено, ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 8 лютого 2021 року скасовано, справу скеровано для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 квітня 2021 року зустрічну позовну заяву гр‑на Л. залишено без руху.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2021 року позовну заяву концерну «М» залишено без розгляду.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2021 року відмовлено в прийнятті зустрічної позовної заяви гр‑на Л., матеріали зустрічного позову повернуто заявнику.

Не погоджуючись із ухвалами Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2021 року, гр‑н Л. подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 18 червня 2021 року апеляційну скаргу гр‑на Л. у частині оскарження ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2021 року про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви повернуто заявнику.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 30 липня 2021 року апеляційну скаргу гр‑на Л. у частині оскарження ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду визнано неподаною та повернуто заявнику.

 

Мотиви, на які спирається Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною 2 статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об’єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об’єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об’єднаної палати) іншого касаційного суду.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 3 частини 1 статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина 2 статті 389 ЦПК України).

Згідно з частиною 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь‑якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов’язані та спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли
задоволення зустрічного позову може виключити повністю
чи частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об’єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Гр‑н Л. звернувся до суду із зустрічним позовом до концерну «М» про захист прав споживача, відшкодування моральної шкоди.

Відмовляючи в прийнятті зустрічної позовної заяви гр‑на Л., суд першої інстанції, посилаючись на частини 1, 2 статті 193 ЦПК України, зважав на те, що первісний позов за заявою позивача залишено без розгляду, а тому в прийнятті зустрічного позову як пов’язаного із первісним позовом необхідно відмовити.

Частиною 2 статті 194 ЦПК України визначено, що до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною 1 цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 194 ЦПК України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Отже, місцевий суд фактично констатував порушення вимог частини 2 статті 193 ЦПК України та застосував наслідки, передбачені частиною 3 статті 194 ЦПК України, — повернув зустрічну позовну заяву гр‑на Л.

Статтею 129 Конституції України та частиною 3 статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке право має бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно з частиною 1 статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках — на касаційне оскарження судового рішення.

Апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у розгляді справи, у випадках та порядку, встановленому ЦПК України.

Особу не може бути позбавлено права на апеляційне оскарження судового рішення, зокрема ухвали суду першої інстанції, у випадку, якщо таке право прямо передбачено процесуальним законом.

Перелік ухвал суду першої інстанції, які може бути оскаржено в апеляційному порядку окремо від рішення суду, міститься в частині 1 статті 353 ЦПК України.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України в апеляційному порядку окремо від рішення суду може бути оскаржено ухвалу про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Частиною 6 статті 185 ЦПК України, до якої відсилає частина 2 статті 194 ЦПК України, передбачено, що про повернення позовної заяви суд виносить ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Про залишення зустрічної позовної заяви в суді у випадку її повернення заявнику зазначено в частині 3 статті 194 ЦПК України.

Це свідчить про те, що процесуальним законом визначено уніфікований, єдиний підхід у разі застосування наслідків подання позовної заяви (як первісної, так і зустрічної), яку подано без додержання вимог, визначених ЦПК України. Таким чином, існує необхідність і в застосуванні єдиного підходу під час реалізації учасниками справи права на апеляційне оскарження ухвали суду про повернення позовної заяви (як первісної, так і зустрічної).

У пункті 15.10 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України зазначено, що в разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6–9, 11, 14–16, 20, 22, 23, 37–39 частини 1 статті 353 цього Кодексу (крім ухвал про відмову в прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову в прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, поданих із пропуском строку на їх оскарження), чи касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, поданих із пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали.

Зі змісту вказаної норми випливає, що ухвала про відмову в прийнятті або повернення зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню.

В ухвалі Хмельницького міськрай­онного суду Хмельницької області від 7 серпня 2020 року судом першої інстанції було вирішено питання про повернення заявнику зустрічної позовної заяви на підставі частини 3 статті 194 ЦПК України. Така ухвала суду охоплюється поняттям «заява позивача (заявника)», яке міститься в пункті 6 частини 1 статті 353 ЦПК України, тому вона підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Отже, з огляду на зміст положень частини 6 статті 185, частин 2, 3 статті 194, пункту 15.10 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви підлягає апеляційному оскарженню відповідно до пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України.

Такі висновки узгоджуються з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними в постанові від 8 жовтня 2018 року у справі № 927/490/18.

Враховуючи наведене, висновок апеляційного суду щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги гр‑на Л. у частині оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову в прий­нятті та повернення зустрічного позову є необґрунтованим.

 

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і скерування справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до винесення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина 6 статті 411 ЦПК України).

Згідно з частинами 3, 4 статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали суду першої чи апеляційної інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

З огляду на це Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про обґрунтованість касаційної скарги та наявність підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції зі скеруванням справи на розгляд суду апеляційної інстанції.

 

Висновки про правильне застосування норм права

Відповідно до частини 2 статті 416 ЦПК України у постанові палати, Об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об’єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об’єднаної палати, Великої Палати.

На підставі викладеного, згідно з частиною 2 статті 416 ЦПК України Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду висловлює такий висновок про застосування норми права.

З огляду на зміст положень частини 6 статті 185, частин 2, 3 статті 194, пункту 15.10 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви (позову) підлягає апеляційному оскарженню відповідно до пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України.

Ураховуючи зазначене, Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду погоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 686/32337/19, від 3 березня 2021 року у справі № 753/11293/16, від 3 березня 2021 року у справі № 753/18694/18, від 24 березня 2021 року у справі № 613/1281/19, від 24 березня 2021 року у справі № 753/6582/18. Підстав для відступлення від висновків, викладених у зазначених постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати, Об’єднана палата Касаційного цивільного суду не встановила.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду постановив:

— касаційну скаргу гр‑на Л. задовольнити;

— ухвалу Запорізького апеляційного суду від 18 червня 2021 року про повернення апеляційної скарги гр‑на Л. на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2021 року про відмову в прийнятті та повернення зустрічної позовної заяви скасувати;

— справу скерувати на розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прий­няття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

 

(Постанова Верховного Суду від 1 листопада 2021 року. Справа № 333/6667/20. Головуючий — Синельников Є.В. Судді — Висоцька В.С., Гулько Б.І., Крат В.І., Луспеник Д.Д., Фаловська І.М., Червинська М.Є.)

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Зміст

IP REPORTER

Нові цифри

VOX POPULI

Юрист онлайн

Актуально

Відсторонення автоматом

Новий склад

Акцент

Дисциплінарне впровадження

Галузі практики

Ефективна давність

Корпоративні правила

Аргументи в актах

Позиційна гра

Дайджест

Оскарженню не підлягає?

Держава та юристи

Постійне користування

Касаційна підсудність

Збільшення кількості справ підсудних Верховного Суду ускладнить доступ громадян до правосуддя

Книжкова полиця

Виконавчі механізми

Новини юридичних фірм

EVERLEGAL відкриває практику інтелектуальної власності

Asters допомогла агрокомпанії отримати дозвіл на концентрацію в процесі приватизації

Baker McKenzie стала юридичним радником ПУМБ у зв’язку з укладенням попередньої угоди з Getin Holding щодо купівлі‑продажу акцій АТ «Ідея Банк»

Приватна практика

Програмні вимоги

ПостCOVIDна реальність

Репортаж

Цифрова епоха

Енергоперспективи

Судові рішення

Ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню

Тема номера

Хмарні послуги

Ключ віртуальної реальності

Приготуватися до змін

У фокусі: інвестиції

Право на оновлення

Інші новини

PRAVO.UA