Про специфіку захисту клієнтів у кримінальних провадженнях, які розслідують антикорупційні органи, та нюанси правозастосовної практики Вищого антикорупційного суду (ВАКС) «Юридичній практиці» розповів Олег Валендюк, керуючий партнер АО Benchers.

— Як вам вдалося досить швидко зайняти помітне місце в, мабуть, найбільш конкурентному нині сегменті ринку юридичних послуг?

— Варто зазначити, що в Benchers працюють професіонали, які мають за плечима величезний досвід роботи в юриспруденції. І не лише в адвокатурі, а й в органах прокуратури, в судовій системі. У своїй роботі вони поєднують глибокі знання національної та міжнародної судової практики, власний досвід і науковий підхід. Важливу роль відіграло те, що ми з партнерами від самого початку визначилися з пріоритетними напрямами діяльності, першим із яких є захист у кримінальних провадженнях, що розслідуються антикорупційними органами.

Злочини, пов’язані з корупцією, суттєво відрізняються від інших

— У чому, на вашу думку, відмінність захисту клієнтів у кримінальних провадженнях, що розслідуються антикорупційними органами?

— Серед фахівців існує думка, і я з нею згоден, що злочини, пов’язані з корупцією, суттєво відрізняються від інших. Самі злочини є специфічними: їх вчинення завжди пов’язано з використанням особою влади, службового становища чи можливостей, які випливають з такого становища. Водночас слід уточнити, що для корупційного злочину характерне не просто використання службового становища, а зловживання ним. Через це відрізняються тактика та методи розслідування цих злочинів правоохоронцями.

Створення в Україні системи антикорупційних органів сприяло впровадженню сучасних методів роботи та використанню новітніх технічних засобів для розслідування корупційних злочинів. Звісно, за таких обставин повинен змінитися також інструментарій адвоката. Варто врахувати, що в розслідуванні корупційних злочинів економічної спрямованості існує дуже тонка межа між кримінальними діяннями та господарськими правовідносинами. А отже, адвокату треба не лише бути фахівцем у галузі кримінального права і процесу, а ще й добре орієнтуватися в економіці, господарських правовідносинах, внутрішніх процедурах державних органів тощо. Саме тому в складних кейсах цієї категорії ми завжди залучаємо до адвокатських груп і фахівців із кримінального права, і адвокатів, що опікуються господарськими та адміністративними правовідносинами.

Мабуть, специфічність корупційних злочинів стала однією з головних передумов створення Вищого антикорупційного суду, покликаного розглядати справи про корупцію і здійснювати правосуддя з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов’язаних із ними кримінальних правопорушень.

Останнє слово залишається за Верховним Судом

— Вищий антикорупційний суд працює вже два роки. Вочевидь, уже напрацьовано певну практику. Чи помітили ви в роботі цього суду якісь особливості?

— Напевно, треба врахувати особливості формування та функціонування цього суду. Він об’єднав у собі слідчих суддів, суди першої та апеляційної інстанціїй.

Таке відокремлення від судової системи України сформувало свої наслідки. Як позитивні, так і негативні. Слідчі судді здатні працювати більш оперативно, а під час розгляду справ по суті ВАКС дотримується розумних строків. Та й, звісно, судді глибше розуміють специфіку «корупційних» справ. Однак дозволю собі історичний відступ. Колись Чарльз Дарвін, проводячи дослідження на Галапагоських островах, виявив, що одні й ті самі форми життя на кожному з островів розвиваються по‑своєму і інакше, ніж на материку. Тобто в замкнутих анклавах розвиток іде своїм особливим шляхом.

Так сталося і з формуванням правозастосовної практики Вищого антикорупційного суду. Тлумачення низки аспектів  кримінального і кримінального процесуального закону суттєво відрізняється від позиції інших українських судів.

Оскільки ці розбіжності стосуються, зокрема, і компетенції самого ВАКС, почастішали випадки ініціювання учасниками процесу та судами клопотань про передання проваджень з одного суду до іншого.

Звісно, останнє слово залишається за Верховним Судом, однією з функцій якого є уніфікація судової практики. Однак якщо в разі винесення вироку можливість звернутися до касаційної інстанції є завжди, то щодо рішень слідчих суддів можливість оскарження в більшості випадків обмежується лише апеляційною інстанцією, а саме в цих рішеннях виявляється найбільше розбіжностей у правозастосуванні. Слідчі судді ВАКС, на мій погляд, більше дослуховуються до доводів сторони обвинувачення.

— Який ви бачите вихід із цієї ситуації?

— Необхідно внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України та передбачити можливість оскарження до Верховного Суду ухвал слідчих суддів, після перегляду лише в апеляційному порядку.

Я розумію, що це додатково навантажить суд касаційної інстанції, але дасть можливість належно забезпечити дотримання прав та свобод особи, що притягується до криінальної відповідальності.

— У чому особливості діяльності адвоката в кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів, зокрема на етапі досудового розслідування?

— Антикорупційні органи застосовують під час досудового розслідування наступальну тактику, новітні форми та методи роботи, сучасні технічні засоби збирання, вилучення й аналізу інформації, аналітично‑криміналістичні комплекси, більш активно використовують міжнародно‑правову допомогу. Чим може відповісти сучасний адвокат? Насамперед глибоким і системним підходом. Про залучення правників з інших галузей права я вже казав. Необхідно активно залучати до роботи фахівців із технічних та економічних питань. Це дасть змогу об’єктивно оцінити зроблені на етапі слідства експертизи, знайти прогалини або ж самим ініціювати проведення таких досліджень. Узагалі адвокат має вивчати характеристики засобів та комплексів, які використовують для збирання та аналізу інформації правоохоронці. У багатьох випадках виникають питання щодо допустимості використання зібраних за допомогою технічних засобів даних як доказів.

Розкриття злочину неможливе без використання спеціальних технічних засобів

— А яка ваша позиція щодо застосування детективами Національного антикорупційного бюро України з метою розкриття злочинів спеціальних технічних засобів та стосовно меж допустимості використання доказової інформації?

— Це право надано їм законом. З досвіду своєї попередньої роботи знаю, що в багатьох випадках розкриття злочину неможливе без використання спеціальних технічних засобів. Але тут потрібно зберігати баланс між інтересами розслідування та правом на повагу до приватного і сімейного життя. Негласні слідчі (розшукові) заходи в жодному разі не можуть застосовуватися без достатніх підстав. Варто звернутися до практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) з цього питання. Зокрема, у справі «Дудченко проти Росії» (скарга № 37717/05) ЄСПЛ вказав, що суд під час розгляду справи на національному рівні не перевірив необхідність застосування засобів таємного спостереження щодо заявника та не надав оцінку тому, чи були заходи з нагляду, вжиті проти заявника, пропор­ційними будь‑яким законним цілям. ЄСПЛ встановив порушення права на повагу до приватного і сімейного життя. Отже, якщо збирання доказів здійснювалося з порушенням прав людини, такі докази однозначно є недопустимими і не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

— Підсумовуючи нашу бесіду, скажіть, будь ласка, як, на вашу думку, мають складатися відносини між адвокатом та антикорупційними органами?

— Вони мають бути конструктивними. Кожен повинен займатися своєю справою, виконувати покладені на нього функції в межах наданих повноважень. Однак ніхто: ні адвокат, ні правоохоронець, ні суддя — не може дозволити собі перейти межу закону.

Бесіду вів Олексій НАСАДЮК, «Юридична практика»