Чи є життя після неплатоспроможності? Ще донедавна фінансові труднощі компанії майже гарантовано означали процедуру банкрутства з подальшою ліквідацією чи, щонайменше, суттєвою реорганізацією. Однак введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ, Кодекс) та його апробація в період кризи, викликаної пандемією COVID­19, додають варіантів, за яких можна кращим чином збалансувати інтереси боржників та кредиторів: і відновити діяльність, і погасити борги. Тренди відновлення платоспроможності обговорювали в експертному колі арбітражних керуючих, адвокатів, суддів, народних депутатів України та представників державних органів і бізнесу на VI Форумі з реструктуризації та банкрутства.

На головний майданчик для обміну думками фахівців у сфері відновлення платоспроможності всіх зібрала газета «Юридична практика» за підтримки партнерів: генерального — EQUITY, експертного — ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», професійного — L.I.Group та стратегічного — ADER HABER.

Вектори розвитку

«За роки проведення Форуму з реструктуризації та банкрутства, а це вже шостий такий захід, наше життя дуже змінилося. Те, що ми обговорювали на перших форумах, стало реальністю: ми маємо окремий Кодекс України з процедур банкрутства, окрему самоврядну професію, зміни в процедурах», — сказав Олег Маліневський, партнер EQUITY, запрошуючи до дискусії щодо напряму розвитку ринку.

Найбільш проблемним питанням для всієї сфери залишаються банкрутства державних підприємств — вони тягнуться роками, і припинити це можна, лише ухваливши управлінське рішення: ліквідувати чи сплатити борги та відновити повноцінну роботу.

Так, за словами Даніїла Федорчука, директора з правових питань ДК «Укроборонпром», банкрутство для держкомпанії — така сама проблема, як і для кредитора. Він запропонував дозволити державним підприємствам, які перебувають у процедурі банкрутства, погашати борги (приміром, у межах певного відсотка від доходу) і таким чином відновлювати платоспроможність, а не накопичувати зобов’язання.

«Нам треба популяризувати процедури банкрутства як спосіб вибратися з боргової ями», — підтримала попереднього доповідача Наталія Тищенко, керуючий партнер ЮК Nobili, щоб переконати в хибності тези про те, що борги повертають лише боягузи.

Потенціал інститутів реструктуризації залишається невикористаним в Україні — з такої тези розпочала виступ Ірина Кальницька, партнер GOLAW. Попри те що Кодекс вважається прокредиторським, сама процедура банкрутства неефективна для кредиторів. Тому треба намагатися задовольнити свої вимоги до боржника до початку цієї процедури.

Продовжив розмову про перспективи реструктуризації Юрій Моісеєв, радник L.I.Group. Він навів статистку очищення від безнадійних боргів банків, зауваживши, що в 97 % випадків кейси з реструктуризації були успішними та дали змогу вивільнити значні кошти, запустивши їх у роботу. Такі процедури містять гарантії: законодавець передбачив, що договори, укладені в рамках реструктуризації, не може бути переглянуто в разі подальшого банкрутства.

«Попри очікування, процедура ініціювання банкрутства особливо не спростилася, але суттєво подорожчала», — оцінив зміни за Кодексом Олександр Удовиченко, радник ADER HABER, підтверджуючи висловлені колегами тези щодо недоцільності доведення до процедури банкрутства кожного боргу.

Наприкінці дискусії позицію компанії, яка пройшла процедуру банкрутства, представив Володимир Клименко, голова наглядової ради ПАТ «Українська інноваційна компанія», розповідаючи про реалії виведення з ринку «Укрінбанку». Компанія самостійно зайшла в процедуру банкрутства задля того, щоб розрахуватися з боргами, і на сьогодні добровільно виплатила півтора мільярди гривень фізичним особам, які мали депозити більш ніж 200 тисяч, у розмірі понад гарантований, який відшкодував Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФЛ). Цікаво, що коли дійшла черга кредиторів і боржників — юридичних осіб, виявилося, що їм вигідно працювати саме з ФГВФЛ.

Аспекти банкрутства

Практичним досвідом у сфері банкрутства юридичних осіб поділилися учасники другої сесії VI Форуму з реструктуризації та банкрутства, модератором якої став Артур Мегеря, старший партнер L.I.Group, арбітражний керуючий. Він нагадав, що понад півтора року тому набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який кардинально змінив філософію інституту банкрутства. Зокрема, зазнали змін положення, що стосуються банкрутства юридичних осіб. Відповідно до офіційно оприлюднених даних стосовно справ про банкрутство за період з 21 жовтня 2020 року і до сьогодні за новими правилами було відкрито провадження у 950 справах боржників — юридичних осіб. У 738 справах суб’єктів було визнано банкрутами та відносно них було відкрито ліквідаційну процедуру, а відносно 25 боржників розпочато процедуру санації.

Про проблемні питання забезпечених кредиторів у процедурах банкрутства йшлося у виступі Олександра Банаська, судді судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Він на прикладі реальних судових справ показав зміну підходу до порядку набуття статусу кредитора. Спікер зазначив, що віднині судова практика має формуватися з огляду на позицію, що права забезпеченого кредитора набуваються з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство навіть без подання заяви. Також і у справах щодо визначення розміру вимог забезпеченого кредитора до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов’язанні, судова практика має брати до уваги те, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов’язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна, закріпленої сторонами в договорі застави (іпотеки).

Олена Волянська, партнер Юридичної групи LCF, зосередила увагу присутніх на балансі між КУзПБ та Господарським процесуальним кодексом (ГПК) України в процедурі банкрутства. Вона зазначила, що за півтора року існування КУзПБ практика дала змогу з’ясувати всі проблемні моменти його застосування, проте не на кожне запитання знайдено однозначну відповідь, як мають застосовувати цю норму суди і як діяти сторонам. Серед головних колізійних питань, відповіді на які не дає ні ГПК України, ні КУзПБ, спікер назвала множинність ініціюючих кредиторів у справах про банкрутство, концентрацію майнових спорів із боржником, визнання недійсними правочинів боржника.

Про те, кому потрібна санація боржника, говорив Роман Загрія, керуючий партнер ЮК PRAVO GARANT. Він навів статистичні дані, з яких випливає, що процедура санації запроваджується щонайбільше в 10 % справ про банкрутство, а справ про досудову санацію — не більш ніж 1 %. Водночас спікер розповів про переваги санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, серед яких мораторій на задоволення вимог кредиторів, збереження контролю над підприємством, скорочення строків санації, швидкість її процедури, гнучке управління активами та податкова оптимізація.

Дмитро Тиліпський, радник EQUITY, розповів про особливості відповідальності менеджменту підприємств­боржників у справах про банкрутство. Він наголосив, що запровадження субсидіарної та солідарної відповідальності кардинально впливає на інститут банкрутства в цілому. Спікер вказав на підстави та обов’язкові передумови для притягнення до субсидіарної відповідальності, а також розділив правові позиції, сформовані Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, на так звані догми — усталені позиції, що застосовуються в багатьох справах (відсутність необхідності вироку в кримінальній справі, обов’язок ліквідатора дослідити питання застосування субсидіарної відповідальності, право ліквідатора подати заяву лише після завершення продажу майна) та правові позиції — «новинки», що виникли впродовж 2020—2021 років. Зокрема, це питання притягнення до солідарної відповідальності колишніх керівників підприємства­боржника, доведення до банкрутства, застосування позовної давності до субсидіарної відповідальності.

Підсумками першого року продажу майна банкрутів за новими правилами поділився Олег Чичва, арбітражний керуючий. Він, зокрема, зазначив, що нова система спершу не викликала довіри в арбітражних керуючих, тому, за даними ProZorro, за перші 10 місяців дії нових правил було реалізовано активів на суму 150 млн грн, проте нині ця сума зросла до 2 млрд грн. Таким чином, спікер зробив висновок, що рівень довіри до системи зростає і нею вже користуються близько трьохсот арбітражних керуючих, тобто половина від тих, хто активно працює.

А от Дмитро Мошенець, начальник відділу зі супроводження банкрутств ФК «Інвестохіллс Веста», поділився практикою супроводження банкрутств із позиції кредитора. Ключовими проблемами, з якими стикається кредитор у межах справи про банкрутство, він вважає створення боржником на етапі відкриття провадження у справі про банкрутство штучного спору про право; спроби вивести заставне майно, яке може надалі потрапити до ліквідаційної маси боржника; позови в порядку статті 42 КУзПБ про визнання недійсними правочинів, які вчинялися протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство. Для подолання негативних наслідків від вчинення таких дій, на думку спікера, потрібно внести зміни до КУзПБ.

Наступ на права кредиторів у процедурах банкрутства став темою виступу Андрія Джури, заступника директора департаменту — начальника управління правового забезпечення департаменту проблемних активів АТ «ПУМБ». На прикладі реальних справ він спростував переконання в «прокредиторськості» нового КУзПБ. Говорячи про строки розгляду справ, спікер навів позицію Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка полягає в праві на справедливий та публічний розгляд справ упродовж розумного строку і в тому, що обов’язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні органи. Водночас розумним вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Нова сторінка відновлення платоспроможності фізичних осіб

Наступна сесія форуму була присвячена проблематиці новітньої практики відновлення платоспроможності фізичних осіб. Модератором зустрічі стала Ірина Земляна, керівник київського офісу ЮА «Абсолют».

Владислав Філатов, директор департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України, говорив про шляхи розвитку інституту банкрутства фізичних осіб в Україні. Зокрема, спікер зазначив, що дуже успішно проводяться як реструктуризація, так і погашення боргів. Здавалося, що реструктуризації не буде, проте вона справді відбувається, з кредиторами домовляються, а це, безсумнівно, позитив. Є спроба застосовувати транскордонне банкрутство, зокрема щодо фізичних осіб. Існують справи, які відкриваються стосовно фізичних осіб в інших юрисдикціях. «Це вже питання до судів, яким чином вирішувати такі справи. Це однозначно непроста сторінка нашого життя, але це, зокрема, і сторінка розвитку саме справ про неплатоспроможність», — зазначив пан Філатов.

Тарас Тарасенко, народний депутат України, наголосив, що в більшості випадків фізичні особи сприймають банкрутство, наче смертний вирок, проте з часом вони можуть змінити своє ставлення до процедур банкрутства, особливо якщо будуть звільнені від боргів і цю процедуру буде належно проведено. Справді, в країні проходить багато конфліктних процесів, зокрема процедура затягується, це відбувається з боку банківської спільноти, яка не бажає прощати борги, а вживає всіх можливих процесуальних заходів, щоб затягнути процедуру банкрутства або скасувати її.

Олена Фонова, суддя Господарського суду Луганської області, присвятила доповідь питанню відновлення платоспроможності фізичних осіб — валютних позичальників. Суддя констатувала, що пільговою процедурою реструктуризації нині може скористатися боржник, який має єдиного кредитора, є забезпеченим та володіє на праві власності одним об’єктом нерухомості, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора.

Олександр Онуфрієнко, партнер Asters, виступив із темою, яка стосувалася особистої майнової відповідальності менеджерів у процесі банкрутства. Спікер упевнений, що наразі українське законодавство відповідає тенденціям, які є в усьому світі. Кодекс України з процедур банкрутства дає можливість особі, що буде керувати процедурою банкрутства, знаходити осіб, які були бенефіціарами або фактичними керівниками, і застосовувати до них інститут субсидіарної відповідальності. Це є великою новелою. «Аналізуючи практику країн, які запровадили цю норму раніше, ніж Україна, можу впевнено сказати, що буде до третини таких позовів, коли буде знайдено реальних бенефіціарів та керівників, а менеджери, які виконували накази формально, повинні також бути відповідачами в цих процесах», — підкреслив пан Онуфрієнко.

Олександр Лашин, партнер ЮФ LB, розповідав про нюанси авансування витрат і винагороди арбітражного керуючого. Зокрема, під час доповіді він звернувся до статистики: сьогодні відкрито близько 300 справ щодо неплатоспроможності фізичних осіб, у 61 справі було винесено постанови про визнання боржника банкрутом, 28 справ закрито. Справи закривались у зв’язку з погашенням боргів або після виконання плану реструктуризації.

Олексій Соломко, радник ADER HABER, звернувся до питання конкуруючих процесів: виконавчого провадження та банкрутства. Особливостями виконавчого провадження для кредитора є нульові витрати, ініціатива виконавця, мінімальна участь у процесі, безкінечність процесу стягнення. Водночас особливостями виконавчого провадження для боржника є перебування в реєстрі боржників, постійна перевірка майнового стану, блокування отримання коштів, можливість притягнення до кримінальної відповідальності, обмеження у праві виїзду за кордон. Наслідками
ж визнання боржника банкрутом є те, що незадоволені вимоги вважаються погашеними, відбувається виключення із ліквідаційної маси житла та іншого майна, порушується питання щодо незавершених виконавчих проваджень.

Марія Фесик, приватний виконавець, підкреслила, що набуття чинності Кодексом України з процедур банкрутства значним чином вплинуло на юридичне середовище, зокрема в частині примусового виконання рішень. На її погляд, найвизначнішою характеристикою ініціації процедури банкрутства фізичної особи є той факт, що саме боржник ініціює її, сума підтвердженої непогашеної заборгованості боржника на момент ініціації цього процесу має становити щонайменше 180 тис. грн. Ускладнює процес велика кількість документів, які потрібно подавати разом із заявою про ініціацію банкрутства фізичної особи.

Юлія Дорошенко, начальник управління департаменту реструктуризації заборгованості та стягнення АТ «Ощадбанк», фіналізувала роботу сесії своєю доповіддю про реструктуризацію валютних іпотечних кредитів та баланс інтересів. Спікер зазначила, що під судовою реструктуризацією валютних іпотечних кредитів слід розуміти судову процедуру реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, яка застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов’язань згідно з планом реструктуризації боргів.

Зі свого боку, модератор сесії Ірина Земляна погодилася зі спікерами щодо актуальності тем у контексті новітньої практики відновлення платоспроможності фізичних осіб і ключових питань, на які слід звертати увагу.

Небезпечна професія

Особливості професії арбітражних керуючих обговорювали під час дискусії, модерував яку в онлайн­режимі Сергій Боярчуков, керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери». Він, зокрема, відзначив тренд, відповідно до якого арбітражні керуючі вкрай неохоче займаються справами про банкрутство державних підприємств. На думку пана Боярчукова, це пояснюється тим, що арбітражний керуючий, який успішно виконав свою місію у справі про банкрутство держпідприємства, може наразитися на переслідування з боку правоохоронних органів, і вже є реальні кейси на підтвердження цього.

Про перемоги, поразки та план дій на 2021 рік Національної асоціації арбітражних керуючих України говорив Олександр Бондарчук, в.о. голови Національної асоціації арбітражних керуючих України. Він розповів про історію створення Асоціації та про її участь у змінюванні чинного профільного законодавства. Було презентовано нові законопроєкти, розроблені за участі Асоціації, які в разі ухвалення суттєво покращать якість роботи арбітражних керуючих. За словами Олександра Бондарчука, завершено формування Науково­консультативної ради при Національній асоціації арбітражних керуючих України, що, на його думку, підвищить потенціал роботи організації в цілому та якість наукового обґрунтування ініціатив, які готує Асоціація для покращення чинного законодавства.

Владислав Філатов розповів про специфіку перевірок арбітражних керуючих, які здійснює міністерство. Він наголосив, що його відомство проводить постійну роботу з підвищення кваліфікації своїх співробітників, які здійснюють перевірки як діяльності арбітражних керуючих, так і якості документів (актів), що готуються за їх результатами. Однією з проблем, які потрібно долати разом, спікер назвав слабку обізнаність суспільства з суттю роботи арбітражного керуючого, через що довкола професії побутують усілякі міфи. Також він розповів про спільні проєкти, які реалізує профільне міністерство разом з Асоціацією з метою розвитку професії арбітражних керуючих, підвищення кваліфікації та передання повноважень із проведення стажування арбітражних керуючих.

Один із фігурантів кейсів про переслідування за виконання професійних обов’язків Руслан Бандуристий, арбітражний керуючий, розповів про види відповідальності арбітражних керуючих. Зокрема, він зазначив, що перевірка, яка може стати передумовою дисциплінарної відповідальності, є не так обтяженням, як можливістю довести правильність своєї позиції, оскільки процедура банкрутства конфліктна за своєю природою і завжди будуть незадоволені діями арбітражного керуючого. Водночас він відзначив професійний підхід Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих Міністерства юстиції України, яка детально і вдумливо розглядає справи та ухвалює об’єктивні й продумані рішення.

Вадим Кізленко, член Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, переконаний, що роботу цієї комісії варто зробити більш публічною. За його словами, перші кроки в цьому напрямку вже робляться, зокрема, на сайті Міністерства юстиції України публікуються результати її засідань. Спікер вважає, що складнощі з розширенням публічності пов’язані із захистом персональних даних, який не дозволяє публікувати результати в повному обсязі. Для виправлення цієї ситуації він запропонував доповнити положення КУзПБ нормою, яка передбачає публічне висвітлення результатів засідань на сайті міністерства.

Про етичні норми арбітражних керуючих ішла мова у виступі Арне Енгельса, радника GOERG Partnerschaft von Rechtsanwaelten mbB (Німеччина). Він познайомив присутніх із нормами німецького законодавства, які обумовлюють дотримання адвокатом професійної етики, зазначивши, що профільного закону для арбітражних керуючих у Німеччині наразі не існує, проте арбітражні керуючі, як правило, одночасно є і адвокатами. Спікер детально розповів про норми федерального законодавства про адвокатуру та професійний кодекс адвоката, а також про підстави для відкликання допуску до адвокатської діяльності.

Ірина ГОНЧАР, Альона СТУЛІНА, Олесь ЄВТЄЄВ «Юридична практика»,

КОМЕНТАРІ

Локомотив галузі
Олег Маліневський, партнер EQUITY

Ми вже вшосте підтримуємо як генеральний партнер Форум із реструктуризації та банкрутства, і організація та рівень дискусій, як завжди, на висоті. Нам дуже приємно, що цей захід залишається таким собі локомотивом галузі.

І саме на цей захід збираються всі гравці ринку банкрутств, і саме тут, можу сказати впевнено, напрацьовувалися ті концепції, які згодом було покладено в основу Кодексу України з процедур банкрутства. Не завжди вони були вирішальними для законодавця, проте то була думка професійної спільноти, яку чули. І саме цей захід дає змогу виокремити нагальні проблеми та запропонувати бачення ринку щодо їхнього вирішення.

Нині ми всі живемо під впливом пандемії COVID­19, і якщо вона не відобразилася на платоспроможності минулого року через певну інерційність процесів, то, цілком імовірно, її вплив ми відчуємо в цьому і наступних роках. І що довше буде тривати пандемія, то сильнішим він буде. Але це професійний виклик, і ми йому повинні гідно протистояти.

Наразі, на мою думку, варто зосередитися на поліпшенні інструментарію відновних процедур: реструктуризації, санації, — особливо коли йдеться про компанії з реального сектору економіки. І держава повинна не заморожувати ситуацію, а надавати підтримку задля збереження робочих місць і виробництва.

І головне, з чим повинна визначитися держава: Кодекс (і профільне законодавство) прокредиторський чи зорієнтований на захист боржника. Це питання видається технічним, та без його вирішення ми не можемо розвиватися. Бо якщо ми концептуально націлені на те, щоб підвищити процент відшкодування в результаті боргових процедур із 9 центів на долар до хоча б 50, то кредиторам треба давати більше повноважень у процедурах банкрутства.

Набрати ваги
Сергій БОЯРЧУКОВ, керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери»

Незважаючи на те що я не зміг фізично бути присутнім на заході, форум, як і завжди, викликав прекрасні емоції. Я пізніше переглядав фотозвіт і зловив себе на думці, що наша «банкрутна» спільнота, майже як справжня сім’я. На жаль, через об’єктивні причини довелося взяти участь онлайн, проте я радий, що вдалося бути присутнім хоча б у такому форматі.

Чого бракує спільноті? Як і раніше, консолідації. Нам необхідно стати єдиною потужною структурою.
Я повністю поділяю думку в.о. голови НААКУ Олександра Бондарчука про те, що Асоціація відбулася. Це беззаперечно. Тепер нам треба наростити на цей «скелет» м’язи, щоб протистояти всім зовнішнім силам, які є нашими природними антагоністами в процедурах банкрутства.

Шарм дискусії
Юрій МОІСЕЄВ, радник L.I.Group

Традиційно «Юридична практика» організувала та провела вже шостий Форум із реструктуризації та банкрутства. Як завжди, склад спікерів та учасників вражав своєю професійністю й фаховістю.

Через півтора року після того, як почав діяти Кодекс України з процедур банкрутства, всі можуть поділитися напрацюваннями, практикою та успішними кейсами.

Панельна дискусія, в якій мені довелося взяти участь у ролі спікера, була особливо цікавою, оскільки формат діалогу найбільше приваблював не лише слухачів, а й доповідачів, а модерування Олега Маліневського, який нас спрямовував на жваву дискусію, додавало певного шарму.

Сесія, яка стосувалася практичного досвіду щодо банкрутства юридичних осіб, стала свого роду must have для представників ринку реструктуризації та банкрутства, адже було висвітлено останні тенденції практики від представників банківських і фінансових установ, арбітражних керуючих, юридичного бізнесу і суддівського корпусу.

Дискусії щодо відновлення платоспроможності фізичних осіб та особливостей професії арбітражних керуючих є традиційними для таких заходів, на них системно порушуються питання, які мають вирішуватися виключно еволюційним шляхом.

Окрема подяка організаторам за офлайн­формат.

Невиправдані очікування
Олександр УДОВИЧЕНКО, радник ADER HABER

Сьогоднішній форум є гарним майданчиком, де ми можемо підбити підсумки судової практики.

Попри очікування, пов’язане зі спрощенням ініціювання процедур банкрутства, після набуття чинності Кодексом України з процедур банкрутства буму банкрутств не сталося. Тому говорити про практичну перевірку положень Кодексу зарано.

З одного боку, за 30 років до появи Кодексу всі, кого могли визнати банкрутами, вже ними стали. Нових грошових банкрутів просто нема звідки взяти.
З іншого — значно підвищилася ставка судового збору, до неї додалися винагорода арбітражного керуючого, судовий збір за розгляд питань у порядку позовного провадження в рамках справ про банкрутство тощо.

Не справдилися й інші очікування: не скоротилися строки, не зменшилися витрати кредиторів, не стало менше процедурних оскаржень та судових засідань.

А от на що Кодекс сьогодні справді вплинув, і це не можна не відзначити, — то покращення процедур реалізації майна банкрутів. Адже перехід на прозорі конкурсні торги підвищив кінцеву вартість реалізованого майна, а отже, і розмір погашення вимог кредиторів. І цей позитив наразі є основним досягненням.