У Києві розпочав свою роботу Business Protection 2021 — A2B Forum, організатором якого стала Асоціація адвокатів України (ААУ). Під час заходу експерти поділилися досвідом і практиками щодо захисту бізнесу, представили успішні кейси та обговорили актуальні проблеми, стратегії роботи і стандарти діяльності органів місцевого самоврядування з розвитку підприємництва, взаємодії державних і місцевих органів під час пандемії.

Першу сесію форуму було присвячено пошуку відповіді на запитання: чи можна захистити бізнес в Україні? Модератором дискусії стала Анна Ігнатенко, партнер, співзасновник ID Legal Group.

Денис Маслов, народний депутат України, представник тимчасової спеціальної комісії (ТСК) Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів, член парламентського Комітету з питань правової політики, впевнений, що захист бізнесу залежить насамперед від самого бізнесу та його активності. До складу ТСК з питань захисту прав інвесторів входять 13 народних обранців, і працює вона у двох напрямах: розгляду конкретних кейсів, звернень бізнесу та інвесторів, а також нормотворчої, законотворчої діяльності.

За рік роботи Комісія отримала 48 звернень, 16 було прийнято до розгляду. За словами пана Маслова, на сьогодні вже захищено та відновлено проєктів на суму понад 5 млрд грн.

Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», зупинився на деяких законодавчих актах і змінах до них. Пан Ханін пояснив, чому саме певні законодавчі новації, зміни підслідності не приведуть до видимих результатів. «У нашій країні необхідно зробити так, щоб найбільшим злочинцем не був правоохоронець», — резюмував він.

Станіслав Борис, радник практики безпеки бізнесу АО Juscutum, говорив про оцінку бізнесом антирейдерської політики держави. На його думку, наразі бізнес потребує захисту інтелектуальної власності та ІТ. Спікер вважає, що непоганою ідеєю було б створити тимчасову спеціальну комісію із захисту від правоохоронців або колегію з розгляду їх порушень, адже 30 % шкоди, заподіяної бізнесу, спричинили, зокрема, правоохоронці.

У рамках другої сесії Business Protection 2021 — A2B Forum відбулася експертна дискусія, присвячена темі внутрішніх загроз для бізнесу. Модератором сесії стала Лідія Карплюк, адвокат АО «Лещенко, Дорошенко і Партнери».

Юлія Курило, керуючий партнер ЮФ JK LAW, адвокат, сконцентрувалася на питанні судових інструментів захисту в разі заподіяння шкоди внаслідок корпоративного шахрайства. Майнова відповідальність керівників і власників бізнесу може бути солідарною та субсидіарною. Така відповідальність настає тоді, коли підприємство не може обслуговувати власні борги, стаючи неплатоспроможним. Солідарна відповідальність настає в розмірі боргу: борг компанії буде сплачено за рахунок директора, який порушив зобов’язання. Субсидіарна відповідальність настає після того, як буде з’ясовано, що в компанії немає активів для розрахунків із кредиторами. Третій вид відповідальності — це відшкодування шкоди, вона настає в разі, якщо діями посадової особи компанії завдано збитків.

Ганна Вронська, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, говорила про вирішення корпоративних конфліктів крізь призму актуальної практики Верховного Суду. Вона зазначила, що під час вирішення спорів за позовами учасників ТОВ щодо зобов’язання товариства провести аудиторську перевірку його діяльності та звітності потрібно враховувати, що передбачене право учасників спрямоване на контроль діяльності виконавчого органу, а тому, як і право на отримання інформації про діяльність товариства, воно є складовою частиною права на управління товариством у передбаченому законом і установчими документами порядку. Суддя підкреслила, що право учасника (акціонера) товариства звернутись з вимогою про проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства не залежить ні від бажання самого товариства (його посадових осіб) проводити чи не проводити перевірку, ні від доцільності проведення такої перевірки, наявності вже проведених перевірок. Натомість обов’язок товариства забезпечити аудитору можливість проведення перевірки виникає в силу прямої вказівки закону.

Катерина Спиридонова, партнер ЮК Bossom Group, голова комітету ААУ з корпоративного права, присвятила свою доповідь проблематиці опціону на викуп акцій як способу мотивації менеджменту компанії. Пані Спиридонова наголосила, що опціон як спосіб мотивації в це право на отримання частки в компанії (акцій компаній) у майбутньому за заздалегідь узгодженою ціною за умови настання відповідних умов. Опціони бувають двох видів: реальні та фантомні. Реальні опціони передбачають отримання корпоративних прав/акцій, фантомні ж — отримання грошової компенсації, яка вираховується як різниця між вартістю частки/акцій на момент укладення угоди з керівником та на визначену в майбутньому дату.

Денис Шкаровський, партнер
ЮК VB PARTNERS, розповідав про відшкодування збитків, завданих недобросовісним менеджером. Так, у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 904/982/19 було визначено, що наявність у товариства можливості виправити наслідки заподіяної шкоди своїми силами не свідчить про те, що збитків не було завдано. Цим рішенням було стягнуто 140 тис. з 1.4 млн заявлених.

Анастасія Казанкіна, адвокат «Дубинський і Ошарова», голова комітету ААУ з інтелектуальної власності, проаналізувала право інтелектуальної власності в контексті захисту бізнесу в інтернеті. Під час виступу пані Казанкіна зверталася до яскравих прикладів із судової практики. Наприклад, Google Inc через суд вимагала від ТОВ «ГОУ ОГЛЕ» припинити використання комерційного найменування Google в доменному імені google.ua. Судові спори за цей домен тривали понад п’ять років і дійшли до Вищого господарського суду України (ВГСУ). 5 жовтня 2010 року ВГСУ прийняв постанову у справі № 12/25, якою зобов’язав ТОВ «ГОУ ОГЛЕ» припинити використання найменування Google у доменному імені google.ua. Згодом домен було переделеговано корпорації Google Inc, і тепер він перебуває в її власності.

Альона СТУЛІНА «Юридична практика»