30 березня 2021 року ухвалено в першому читанні проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» № 5153.

Проведення податкової амністії зумовлено, зокрема, запровадженням в Україні певних кроків, передбачених планом дій Організації економічного співробітництва і розвитку щодо запобігання розмиванню бази оподаткування і виведенню доходів із­під оподаткування (план BEPS), та системи автоматичного обміну податковою інформацією, що ускладнить виведення грошей в офшори й інші подібні схеми.

Проєктом пропонується провести в період з 1 липня 2021 до 1 липня 2022 року одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів фізичних осіб. Для цього фізичні особи — резиденти України, зокрема самозайняті громадяни, матимуть право подати відповідну декларацію, вказавши в ній активи, з яких не було сплачено податки. Водночас декларація має містити лише назви і вартість активів. Розкривати джерела їх походження не потрібно.

Щоб легалізувати будь­яку готівку, а також банківські метали, їх доведеться покласти на спеціальний банківський рахунок. Що ж до інших активів, приміром нерухомості чи ювелірних виробів, треба буде надати документи, які підтверджують їх вартість, або вказати її в декларації самостійно.

Потім декларант матиме 10 днів, щоб із підрахованих у декларації статків сплатити належний податок.

«Амністійним» законопроєктом передбачено такі ставки збору з добровільного декларування:

• 5 % — для нерухомості, розташованої в Україні, та для валютних цінностей, розміщених на рахунках в українських банках;
• 9 % — для валютних цінностей та інших активів, розміщених за кордоном;
• 2,5 % — для державних облігацій України з терміном обігу понад рік, придбаних декларантом у період з 1 січня 2021 до 20 червня 2022 року.

Ризики громадян

На мою думку, основний ризик запропонованого алгоритму здійснення податкової амністії — це ризик переслідування контролювальними та/або правоохоронними органами. Чи передбачено відповідні запобіжники в законопроєкті «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» № 5153? Так, наприклад, кримінальна відповідальність за податкові злочини не наставатиме. Однак спокійно можна буде переслідувати декларанта за іншими статтями. І в цій ситуації відсутні чіткі бар’єри, адже, з одного боку, амністія не повинна покривати корупціонерів та інших злочинців, які вчинили кримінально карані діяння (окрім податкових статей). З іншого боку, як декларант, який раніше не платив податків, проте не вчиняв жодних інших злочинів, може бути впевненим, що йому не почнуть «пришивати» сторонні справи, які раніше його зовсім не стосувалися, проте зараз їх буде зручно припасувати йому на підтвердження джерела походження коштів?

Цей ризик може зняти тільки довіра до правоохоронної та судової систем. На сьогодні рівень такої довіри низький, тому сумнівно, що амністія матиме значний попит.

Ризики роботодавця

Окремо також потрібно згадати про ризики для роботодавця. Наприклад, виплачував роботодавець зарплату працівнику «в конверті», працівник використовує амністію для легалізації своїх доходів, а контролювальні органи, які навіть із соціальних мереж можуть спокійно встановити місце роботи особи, йдуть перевіряти такого роботодавця, адже закон охоронятиме виключно декларанта, а не осіб, від яких він отримував доходи.

На додачу до всього потрібно ще й згадати про величезний ризик у сфері фінансового моніторингу. Нині особа, яка бажатиме скористатися податковою амністією і понесе свою готівку в банк для розміщення на спеціальному рахунку, не звільняється від процедури проходження фінансового моніторингу. Тобто виникає ситуація, коли податковій розказувати про джерело походження коштів не треба, а банк мусить таку інформацію перевірити. Як себе поводитимуть в цій ситуації фінансові установи, поки що не зрозуміло. Проте така невизначеність є ще одним фактором, який відштовхуватиме від участі в амністії.

Для реалізації податкової амністії варто було б одразу передбачити спеціальний порядок проведення фінансового моніторингу та взаємодії фінансових установ із податковою. Також слід передбачити, що роботодавці не повинні зазнавати негативних наслідків у разі використання їхніми працівниками механізму амністії.

Крім того, в запропонованому алгоритмі податкової амністії є ризик легалізації статків, отриманих корупційним шляхом. З високою імовірністю можна очікувати, що люди, близькі до політично значущих осіб (однак не прямі родичі, дані про яких вносились до е­декларації), почнуть декларувати чималі статки для того, щоб «відбілити» корупційні активи.

МВФ не проти, але…

Хоча в Меморандумі про співпрацю України з Міжнародним валютним фондом (МВФ) від 2 червня 2020 року, який було оприлюднено на сайті МВФ та Мінфіну, в пункті «d» міститься зобов’язання не запроваджувати нові звільнення від сплати податків або податкові пільги, однак також прямо прописано план щодо розробки спільно з експертами МВФ схеми добровільного декларування незадекларованих доходів, яка відповідатиме найкращим міжнародним практикам, законодавству щодо протидії відмиванню доходів та антикорупційному законодавству і буде пов’язана з імплементацією плану BEPS.

Таким чином, Меморандум податкової амністії не забороняє. Звісно, представники МВФ неодноразово висловлювали скептичне ставлення до амністії, однак її проведення не є порушенням взятих Україною зобов’язань.

Стосовно популярності запропонованого механізму в громадян варто зазначити, що поки рівень довіри українців до правоохоронної та судової систем буде низьким, амністія в будь­якому вигляді не матиме масового характеру.

А от зашкодити стягненню податків у довгостроковій перспективі така амністія зможе, адже вона демотивує громадян, даючи надію на ще одну амністію в майбутньому. І саме це є тим негативом, на який звертав увагу МВФ. Крім того, можна проаналізувати досвід сусідніх країн, у яких кілька раундів податкової амністії все одно не дали бажаного результату. Натомість найбідніші версти населення зазвичай сприймають податкову амністію як спосіб для корупціонерів «відбілити» свої доходи.

Роз’яснити позитив

З іншого боку, за грамотної комунікації держави з платниками податків і донесення ідеї про те, що амністія проводиться, щоб надалі всі платники перебували в рівних умовах і держава могла ефективно контролювати рівень доходів (а може, й витрат) кожного та справедливо їх оподатковувати, така амністія може позитивно сприйматися населенням як необхідний захід для покращення податкового адміністрування.

АНДРУСЯК Василь — партнер АО MORIS, адвокат, м. Київ

КОМЕНТАРІ

Створить проблеми
Віталій БОДЮК, партнер, керівник податкової та адміністративної практики LEGARD, адвокат

Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» № 5153 у разі його ухвалення дозволить не декларувати готівкові кошти, які є в громадян у національній чи іноземній валюті. З огляду на положення зазначеного законопроєкту можна дійти висновку, що накопичені готівкові кошти, які громадяни відкладали протягом свого життя, наприклад, на купівлю житла, можна буде використати лише для придбання майна, яке продається виключно за готівку. Загроза в тому, що готівкові кошти складно буде перевести в безготівкову форму, тобто не можна просто прийти у банк і покласти їх на картковий рахунок, оскільки представники банку будуть вимагати підтвердження походження таких коштів. Водночас складно буде довести, що кошти є власним заощадженнями від заробітної плати, які вже були оподатковані, а тому не підлягають додатковому оподаткуванню.

Є резон
Наталія КУРІЛЕНКО, старший радник, керівник податкової практики АК «Соколовський і Партнери»

Скористатися механізмом податкової амністії є сенс особам, які набули іноземні активи чи корпоративні права нерезидентських юридичних осіб за рахунок раніше неоподаткованих доходів. Це пов’язано з тим, що в найближчому майбутньому наша податкова зможе отримувати від зарубіжних колег усю потрібну їй фінансову інформацію. Україна підписала угоду зі Сполученими Штатами Америки задля поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США «Про податкову звітність за іноземними рахунками» (Foreign Account Tax Compliance Act, FATCA). Відповідно, Державна податкова служба України буде мати банківські дані юридичних і фізичних осіб та інформацію із системи депозитарного обліку. Також Верховна Рада України вже ратифікувала багато міжнародних договорів з іншими країнами про обмін податковою інформацією. Крім того, до кінця 2022 року Україна планує почати автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки за стандартом CRS (Common Reporting Standard). Усі ці дані з 2022 року фіскали теж будуть використовувати у зв’язку із запровадженням звітування про контрольовані іноземні компанії. Отже, податковий світ стає прозорим, і з’явився резон сплатити передбачену податковою амністією знижену ставку і повністю легалізувати іноземні активи й доходи.

Потребує доопрацювання
Ігор КРИЖАНОВСЬКИЙ, керуючий партнер Teffi Law Firm, адвокат

30 березня 2021 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт закону, яким пропонується амністія капіталу. Про неї багато говорять і сперечаються, але вона залишається необхідним кроком на шляху реалізації плану BEPS та впровадження системи автоматичного обміну інформацією. Але необхідний крок і добре реалізований крок — часом це дуже різні речі. Якщо ми кажемо про амністію капіталу, то йдеться насамперед про можливості для громадян домовитися з державою. Ми відкриваємо свої статки, сплачуємо податки, а держава не питає, звідки ці статки, і радіє новим надходженням до бюджету.

Таким чином відбувається обмін поступками для досягнення мети кожної групи залучених учасників.

Але в цьому випадку ми маємо справу з «чутливою» для фізичних осіб інформацією — даними про їхні реальні статки. І хоча проєкт закону не передбачає зобов’язання висвітлювати джерела походження коштів, він прямо забороняє допускати до амністії капітали кримінального та корупційного походження. Окрім того, відповідно до зазначеного проєкту жодним чином не гарантується, що в майбутньому держава в особі уповноважених органів не виявить цікавість до вказаних у декларації коштів і не поставить додаткових незручних запитань. Так, проєкт закону передбачає, що інформація в деклараціях буде конфіденційною і не підлягатиме розголошенню без письмової згоди декларанта. Але ж всі чудово розуміють, у якому світі ми живемо. Коли бази даних великих технологічних компаній стають об’єктом успішних хакерських посягань, то що казати про держаний захист у країні, де питанням кібербезпеки уваги, здається, майже не приділяють.

Корупціонерам не допоможе
Олександра ФЕДОРЕНКО, радник ЮФ «Антіка»

До з’ясування питання щодо відповідності законодавчої ініціативи визначеним умовам співпраці з МВФ важливо підходити системно. У Меморандумі про економічну і фінансову політику від 1 вересня 2016 року Україна лише визнала руйнівну силу податкових амністій, але можливість розгляду податкової амністії в цілому не виключалася за умови погодження її механізму з фахівцями МВФ та досягнення істотного прогресу у реформуванні податкових органів. Водночас передбачалося, що будь­які пропозиції стосовно прощення податкових зобов’язань стосуватимуться виключно сплати незадекларованих або не вказаних у податковій звітності, проте законним шляхом отриманих доходів або активів. У наступному Меморандумі від 2 березня 2017 року акцент було дещо зміщено на користь протилежного підходу, згідно з яким Україна має утримуватися від пропонування нових звільнень від оподаткування та схем амністування. Нарешті, в Меморандумі від 2 червня 2020 року, окрім положень щодо недопустимості змін податкової системи, які можуть зашкодити фіскальній стійкості, а також недопустимості запровадження нових звільнень від сплати податків або податкових пільг, оголошується ініціатива щодо розроблення разом з експертами МВФ схеми добровільного декларуванням майнового стану та незадекларованих доходів, яка, зокрема, узгоджуватиметься з вимогами законодавства щодо протидії відмиванню доходів та з антикорупційним законодавством. В законопроєкті № 5153 значну увагу приділено врахуванню саме вказаних положень законодавства. Згідно з законопроєктом реалізація механізму податкової амністії не є підставою для повного або часткового обмеження застосування заходів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Крім того, з кола декларантів виключаються особи, які за будь­який рік починаючи з 1 січня 2005 року подавали або мають подавати декларації відповідно до антикорупційного законодавства.

Непопулярна тема
Станіслав КАРПОВ, радник, співкерівник практики податкових спорів ADER HABER, адвокат

На мою думку, проведення податкової амністії згодом може стати каталізатором запровадження непрямих методів контролю з боку податкових органів.

Якщо коротко, то суть вказаних методів полягає у співставленні контролювальними органами розміру доходів платника податків із розміром його витрат. Якщо ж розмір доходів платника є меншим від розміру його витрат, то ці органи можуть зробити висновок, що зазначені витрати були здійснено за рахунок інших доходів, які платник приховав від оподаткування, та, як наслідок, нарахувати на різницю податкові зобов’язання. Чинне законодавство не передбачає можливості застосування таких методів перевірки, однак на практиці ми вже зустрічали випадки їх використання контролювальними органами. Суди в такій ситуації, звісно, ставали на бік платників податків, оскільки наразі використання непрямих методів законодавчо не врегульовано.

Хоча запропонований законопроєкт також не передбачає нового механізму здійснення податкового контролю в рамках реалізації податкової амністії, однак є підстави стверджувати, що запровадження непрямих методів контролю є лише питанням часу. Зокрема, голова Комітету парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики неодноразово казав про високу ефективність непрямих методів, а також про те, що в майбутньому не виключає можливості їх легалізації для застосування контролювальними органами.

Тож вважаю, що запропонований механізм податкової амністії не буде надто популярним серед пересічних громадян. Причин для цього є декілька.

По­перше, невисокий рівень заможності абсолютної більшості громадян виключає сам факт необхідності подання такої декларації. Зі свого боку, громадяни, яким податкова амністія, можливо, була б цікава з точки зору легалізації їхніх статків (ідеться про державних посадовців), не зможуть скористатися таких механізмом через передбачені законопроєктом обмеження.

МВФ дасть згоду
Ніна МАТВІЄНКО, старша консультантка «KPMG в Україні»

Міжнародний валютний фонд традиційно займає позицію проти проведення податкових амністій, обґрунтовуючи це тим, що такі «ініціативи» позбавляють мотивації сплачувати податки тих, хто все сплатив вчасно і повністю.

Водночас, враховуючи останній досвід, умовами, за дотримання яких МВФ потенційно допускає проведення нульового декларування, можна вважати такі:

— декларування проводиться в рамках широкої податкової реформи в країні з одночасним посиленням відповідальності за несплату податків уже після амністії;

— декларування проводиться як разове розкриття інформації про майно перед початком міжнародного обміну інформацією, що є стандартною процедурою, яка проводилася багатьма країнами перед початком такого обміну.

Останній документ, яким можемо оперувати в рамках співпраці України з МВФ, — Лист про наміри та Додаток I до нього — Меморандум про економічну та фінансову політику, який було підписано Президентом України, прем’єр­міністром та головою Національного банку України 2 червня 2020 року.

У вказаних Листі та Меморандумі було зафіксовано намір влади України разом із експертами МВФ «розробити схему добровільного декларування майнового стану та незадекларованих доходів».

Враховуючи податкову реформу, запроваджену Законами України № 466­IX та № 1117­IX для імплементації певних кроків плану BEPS в Україні, прогнози щодо приєднання України до автоматичного обміну інформацією, а також наведені вище положення Меморандуму, проведення нульового декларування в Україні належним чином обґрунтоване з точки зору подальшої співпраці з МВФ.

Залишили лазівки
Іван МАРИНЮК, юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Запропонований механізм податкової амністії містить певні недоліки, які можуть негативно вплинути на позитивні очікування декларанта.

По­перше, законопроєктом не передбачено спрощень правил фінансового моніторингу. Охочі задекларувати готівкові кошти повинні будуть попередньо розмістити їх на спеціальному рахунку в українському банку. Під час взаємодії з банком декларанту потрібно пройти перевірку і пояснити банку джерела походження коштів, із чим можуть виникнути складнощі або ризики для джерела їх походження.

По­друге, для підтвердження фінансових показників декларацій декларанту потрібно надати контролювальному органу підтверджувальні документи. Якщо останні «не сподобаються» податковому органу, а також не буде дотримано процедурних моментів декларування, декларанту доведеться заплатити податковий збір за ставкою 18 % (замість обіцяних 2,5/5/9 %).

По­третє, хоча законопроєкт передбачає заборону на використання інформації зі спецдекларацій в перевірках та як докази в судовому процесі або слідстві, але потенційні витоки такої інформації можуть спричинити негативні наслідки для платника податків, його оточення і бізнес­партнерів.

Крім того, законопроєкт у разі його ухвалення виключатиме можливість декларування активів держслужбовцями, які хоча б раз подавали антикорупційну декларацію в період з 1 січня 2005 року у зв’язку з обійманою посадою. Водночас близькі родичі зазначених осіб зможуть скористатися податковою амністією з певними «але»:

— по­перше, такі родичі не мають права на подання знеособлених спеціальних декларацій;

— по­друге, гарантії щодо заборони використання інформації зі спецдекларацій у перевірках та як доказів під час судового процесу або слідства не поширюються на останніх.

Крім того, держслужбовцям заборонено отримувати безпосередньо або через інших осіб від родичів подарунки, які є активами зі спецдекларацій, протягом п’яти років.

З огляду на зазначене легалізація корупційних статків через механізм податкової амністії є можливою, але досить ризиковою. Запобігання таким можливим правопорушенням залежить від сумлінності роботи контролювальних та правоохоронних органів.

Ризикована справа
Олександр НІОРАДЗЕ, юрист практики податкових спорів ADER HABER

Один із ключових ризиків, який спричинює запропонований алгоритм здійснення податкової амністії, — це ризик, пов’язаний із притягненням до кримінальної відповідальності декларанта. Так, законопроєктом № 5153 пропонується звільнення від кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення, передбачені положеннями статей 212 та 2121 Кримінального кодексу України.

Водночас одноразове декларування жодним чином не звільнятиме декларанта від відповідальності за інші кримінальні правопорушення, факти вчинення яких можуть стати відомі контролювальним та/або правоохоронним органам унаслідок подання декларації. Так, замість ухилення від оподаткування декларанту може бути інкриміновано, наприклад, шахрайство.

Подібний негативний досвід, коли данні декларацій щодо податкової амністії було використано проти самих декларантів, уже відчули на собі деякі громадяни Російської Федерації, де кампанія з податкової амністії пройшла декілька років тому. Доволі нескладно уявити можливість розвитку аналогічного сценарію в рамках вітчизняного правового поля.

Щодо теми виявлення контролювальними та правоохоронними органами «небажаної» інформації про декларанта слід зазначити, що законопроєкт № 5153 містить застереження стосовно податкової перевірки джерел отримання декларантом доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані ним активи.

Водночас у тому самому законопроєкті прямо вказано, що для декларування готівкових коштів їх спочатку треба розмістити на спеціальному рахунку в банку, який, зі свого боку, «вживає заходів щодо встановлення джерел походження активів декларанта після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта».

Труднощі розмежування
Віталій ТИМЧУК, адвокат АФ «Грамацький і Партнери»

У теорії права несплата податків — це завжди певний вид правопорушення, а за визначених умов — злочин.

У реаліях українського сьогодення законопроєкт № 5153 у разі його ухвалення створить усі передумови для можливості легалізувати статки, отримані корупційним шляхом.

Натомість легалізація корупційних капіталів завжди не схвалювалася ні світовим співтовариством, ні нашим суспільством.

Законопроєктом № 5153 пропонується алгоритм податкової амністії, який не досконало відмежовує отриманий корупційним шляхом капітал від капіталу, що підпадає під всі класичні ознаки для охоплення його податковою амністією.

Слід зазначити, що розмежування «корупційного» капіталу та капіталу, отриманого внаслідок недосконалого податкового законодавства, є наріжним каменем будь­якої податкової
амністії.

Це завдання дуже складне і, на превеликий жаль, не може бути вирішене законодавцем саме на нинішньому етапі розвитку українського суспільства.

Законопроєкт № 5153, як і будь­який аналогічний документ, до запровадження дієвої антикорупційної реформи є передчасним.

Першочерговим завданням уряду до запровадження законодавцем податкової амністії є доведення до кожного члена суспільства її основної мети.

Податкова амністія з правової точки зору є не поповненням бюджету, а впровадженням нових прозорих правових відносин між державою та платниками податків, саме таких правових відносин, які були відсутні до впровадження податкової амністії та які повністю змінюють чинну недосконалу податкову систему.

Провести роз’яснювальну роботу
Ірина СТАРОДУБ, керівник судового відділу Moneyveo

Законопроект №5153 вніс багато змін до питання оподаткування та декларування доходів. Як вказується в пояснювальній записці, авторами ініціативи враховано досвід Аргентини та Індонезії в проведенні податкової амністії. Рішення, ухвалені в цих країнах, були по-різному побудовані, однак вони однаково повернули до легального обігу значні кошти. Так, в Аргентині податкова амністія, яку запропонували в 2016 році, зібрала 117 мільярдів доларів США, а близько 80% задекларованих активів надійшли з-за кордону. В Індонезії податкова амністія, яку також запропонували ще в 2016 році, дала змогу повернути до економіки країни 277 мільярдів доларів. В обох цих країнах податкова амністія проводилася в декілька етапів. Ті, хто починав раніше декларування, отримував більшу вигоду. Індонезія пропонувала підприємцям жорсткіші умови повернення капіталу, натомість Аргентина – більш ліберальні. Тому Індонезії і вдалося репатріювати менше, ніж планувалося. Після проведення нульового декларування в Україні прогнозується близько 30 мільярдів доларів надходжень до Державного бюджету України.

Однак, на даному етапі вважаю, що більшість громадян просто поки не готові до реалізації даної норми. Відповідно має бути проведена чітка робота з пояснення для громадян України що це за питання оподаткування та навіщо це потрібно. Все ж сподіваюсь, що це збільшить спроможність громадян щодо використання фінансових інструментів і надасть можливість вільно розпоряджатися заробленими коштами, сплативши до державного бюджету України справедливі суми податків.