прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Юридична практика № 29-30 (1230-1231) » Системна стабільність

Системна стабільність

Рубрика Тема номера
«У податковому законодавстві державі треба чітко дотримуватися принципу стабільності» — переконана Тетяна Лисовець, старший партнер АК «Соколовський і Партнери»
Тетяна ЛИСОВЕЦЬ: «Українське податкове законодавство перебуває в процесі гармонізації з європейськими та світовими правилами»

Через останні податкові нововведення «штормить» як експертну, так і бізнес-спільноту. Відбуваються глобальні зміни в податковій політиці держави, зумовлені як зовнішніми, так і внутрішніми факторами. Пролити світло на ситуацію та відповісти на запитання «Юридичної практики» ми попросили Тетяну Лисовець, старшого партнера адвокатської компанії «Соколовський і Партнери», голову комітету Асоціації правників України з податкового та митного права.

 

— Що впливає на поточну державну політику у сфері оподаткування?

— Я думаю, варто почати з того, що Україна вже стала частиною глобального фінансового та фіскального світу. Українське податкове законодавство перебуває в процесі гармонізації з європейськими та світовими правилами.

Наприклад, буквально кілька днів тому відбувся саміт «Великої двадцятки» у Венеції. Міністри фінансів країн G20 підписали угоду про так званий глобальний податок. Рішення передбачає встановлення мінімального податкового навантаження на великі міжнародні компанії в розмірі 15 %. Для чого це робиться? Транснаціональні компанії, насамперед такі як Google або Facebook, мають сплачувати податки в тій країні, де вони заробляють гроші.

Раніше, чотири роки тому, ми почали процес імплементації правил плану BEPS до нашого податкового законодавства. BEPS (Base Еrosion and Profit Shifting) українською перекладається як «розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування». Мультинаціональні корпорації у своїй діяльності використовують стратегії агресивного податкового планування, застосовуючи прогалини та неузгодженості в національному та міжнародному податковому законодавстві. Головною метою такого планування є штучне переміщення прибутків до територій з невеликим або взагалі нульовим рівнем оподаткування. До плану BEPS приєдналися вже понад 100 країн, а з 1 січня 2017 року і Україна. Наша країна в цьому процесі не пасе задніх. До речі, не впевнена, що це правильно. Фіскальна глобалізація має для нас і негативний бік. У 2020 році до українського законодавства було внесено зміни щодо часткового виконання плану BEPS. Отже, ми, без сумніву, стаємо невіддільною частиною глобального світу. Імплементація міжнародних податкових норм у «тіло» української фіскальної системи стане в наступні роки новим поштовхом для посилення інтересу фіскалів до структур контрольованих іноземних компаній, постійних представництв, контролю трансфертного ціноутворення.

 

— Які найбільш значимі законопроєкти перебувають нині на розгляді у Верховній Раді України?

— У всіх на вустах великий законопроєкт № 5600. Назва в нього символічна — «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Зрозуміло, що в державі бракує грошей і законодавці намагаються за допомогою загальної фіскалізації збільшити надходження. Законопроєкт містить багато новел, і одна з них передбачає дуже неприємну річ — автоматичну податкову заставу активів платника податку. Вона буде встановлюватися в разі оскарження нарахованого податкового зобов’язання.

Як зараз відбувається процес нарахування і стягнення податкових зобов’язань? Спочатку — перевірка. Потім — прийняття податкового повідомлення-рішення. Ну і далі, звісно, оскарження, адміністративне чи в суді. Головне — протягом усього цього часу податкове зобов’язання є неузгодженим і платнику податку не треба його сплачувати. Цікава статистика: мінімум 70 % податкових нарахувань потім «відбивається» в суді.

Що пропонують Мінфін (Міністерство фінансів України) і парламентарії? Встановити автоматичну податкову заставу з моменту, коли юридична особа чи фізична особа — підприємець (ФОП) подала до Державної податкової служби України скаргу на відповідне рішення. І з цього моменту платник податків — власник не зможе розпоряджатися своїм майном. Уявіть собі! Наявність податкового боргу ще не доведено, він є тільки в уяві податкового інспектора, але активи вже фактично заарештовано.

Комітет Асоціації правників України з податкового та митного права, який я очолюю, разом з іншими експертами брав участь у діалозі з народними депутатами України. Було запропоновано компромісний варіант — встановлювати податкову заставу за рішенням суду за поданням податківців. Начебто профільний комітет парламенту дослухався до думки громадськості. Наші аргументи були такі. Наявність податкової застави дуже ускладнює поточну діяльність підприємств. Наприклад, банки не будуть надавати кредит компанії, яка має в заставі активи. Така сама проблема і в питаннях участі в державних та інших тендерах. Підприємства просто не будуть допускати до них на стадії кваліфікації.

 

— Що ще готують нам автори законопроєкту № 5600?

— Хочу зупинитися на питанні оподаткування нерухомості. Пропонується запровадити податок на додану вартість (ПДВ) на другу і наступні операції з її продажу. На заходах експерти багато говорили про те, що це буде досить серйозний удар по галузі. Збільшиться податкове навантаження на будівельні компанії і, як наслідок, зросте вартість квартир.

Ще запропоновані зміни суперечать наявним податковим нормам і міжнародним зобов’язанням України. Зараз у нас діє правило, тотожне директивам Ради ЕС (Директива 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість).

Усі знають: Україна свого часу підписала Угоду про Асоціацію з ЄС і зобов’язалася дотримуватися їхніх директив. Зараз оподатковується ПДВ тільки перший продаж житла. Це правило діє і в Євросоюзі. Виникла парадоксальна ситуація. Законопроєкту № 5600 дали неофіційну назву «анти­олігархічний законопроєкт». Він нібито проти олігархів. Але пропонується оподаткувати підприємства, які жодного стосунку до олігархічного бізнесу не мають. Запроваджуючи «додатковий» ПДВ, ми примушуємо бізнес використовувати «сірі» схеми з «накачування» собі податкового кредиту. Чи отримає держава ті гроші, на які сподівається Мінфін? Питання спірне. Але вартість житла зросте точно!

 

— Як я розумію, ці зміни можуть торкнутися кожного, хто хоче купити квартиру?

— Авжеж. Крім згаданих змін, цим самим законопроєктом пропонується запровадити збільшений податок на доходи фізичних осіб. Зараз друга і наступні операції з продажу нерухомості оподатковуються за ставкою 5 %. Хочуть встановити податок у розмірі 18 % у разі здійснення третьої операції такого роду протягом року. Під час дискусії в профільному комітеті Верховної Ради України було запропоновано варіант із оподаткуванням тільки різниці між вартістю продажу і сумою, раніше сплаченою за квартиру. Представники профільного комітету в принципі погодилися з цією ідеєю. Але потім, коли експерти підрахували цю різницю, то дійшли висновку, що розмір сплачених податків буде приблизно такий самий, як і 5 %, що діють зараз.

Тобто держава на цьому нічого не виграє. Одне адміністрування податку буде коштувати щонайменше тих самих грошей, які і буде сплачено у вигляді податків.

 

— На які ще галузі законопроєкт може мати негативний вплив?

— На зелену енергетику. Держава серйозно задумалася про запровадження акцизу для виробників енергії з ВДЕ (відновлювані джерела енергії). Для розуміння поточної ситуації потрібно згадати минулорічні перипетії в галузі. Улітку минулого року уряд підписав із виробниками ВДЕ «меморандум». Документ передбачав, що гравці ринку приймають умови добровільного зменшення «зелених» тарифів. Для сонячних електростанцій ретроспективно розмір тарифу було скорочено на 15 %. І головне: Кабінет Міністрів України зобов’язався забезпечити своєчасну поточну оплату виробникам із ВДЕ та погасити заборгованість за 2020 рік. Але українська влада свої зобов’язання не виконала, і станом на квітень 2021 року борги за «зеленим» тарифом становили 15,3 млрд грн. Новий акциз погіршить фінансове становище виробників і збільшить недовіру інвесторів до держави, яка не виконує взяті на себе зобов’язання!

 

— Таке враження, що, приймаючи нові податкові закони, держава постійно наступає на ті самі граблі, ускладнюючи життя платників податків. Що треба, щоб уникнути цього в майбутньому?

— У податковій законотворчості державі треба чітко дотримуватися принципу стабільності. Він дуже простий за змістом і водночас складний для виконання можновладцями. Будь-які норми щодо зміни оподаткування можуть вноситися не пізніше ніж за пів року до початку наступного бюджетного року. Цей принцип зараз закріплено в Податковому кодексі України. Але під час прийняття законопроєктів Верховна Рада України його не дотримується.

Потрібен час для обговорення, вислуховування різних думок, здійснення, врешті-решт, ґрунтовних економічних розрахунків. І тільки тоді в нас з’явиться шанс подолати загальну тенденцію держави щодо тотальної фіскалізації всіх внутрішніх процесів.

Бесіду вів Олександр БІЛЬДІН, «Юридична практика»

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua

Інші новини

PRAVO.UA