У період літнього «затишшя» досить складно знайти таку законодавчу ініціативу, яка б спричинила потужний суспільний резонанс. Чого не скажеш про законопроєкт, який за правом вважають «ньюзмейкером» і акцентом № 1 останнього часу — мова йде про законопроєкт № 5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Саме про нього зараз говорять уся юридична спільнота, бізнес і навіть пересічні громадяни. Тотальне невдоволення і прогноз можливих негативних наслідків уже висловили представники сфери аграрної промисловості, нерухомості та телекомунікаційного сектору. Парадоксально, але, попри мету законодавчої ініціативи — створити ефективніші механізми збирання податків та встановлення справедливих умов оподаткування для всіх платників податків, експерти в один голос говорять про те, що вона не принесе нічого, крім тиску на бізнес і колосального податкового навантаження.

Зокрема, законопроєктом передбачається внести зміни в частині індексації ставок податків, адміністрування податків і зборів, податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість (ПДВ), акцизного податку, екологічного податку, рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, плати за землю, єдиного податку тощо.

Уже відомо, що в разі прийняття законодавчої ініціативи на 20 % зростуть ціни на нерухомість, на сільськогосподарську і фермерську продукцію. А от, приміром, директорам малих та середніх підприємств можуть заборонити виїзди за кордон, якщо фіскали нарахують податковий борг цим підприємствам. Це притому, що існує вірогідність появи фіктивного податкового боргу.

Наразі до законопроєкту № 5600 запропоновано як мінімум три альтернативи з боку різних політичних сил. Зазначимо, що проєкт № 5600 уже прийнято в першому читанні, проте громадськість закликає провести щодо нього ретельну роботу і дослухатися до представників відповідних галузей. Адже, якщо стерти бізнес із лиця України величезними податковими ставками, ще більше навантаживши ними пересічних громадян, то платити податки просто буде нікому.

Ми попросили експертів проаналізувати основні положення акта і запитали представників юридичного ринку, які можливі перспективи та наслідки дії зазначеного документа, чого слід очікувати та як це проявиться в бізнесових реаліях.

Породжує податкову нерівність

Юлія МАТКОВСЬКА, керуючий партнер ЮК «Матковська і Партнери»

Як стверджують самі автори, прийняття змін зумовлює поточна економічна ситуація, зокрема, частину податків будуть спрямовано на недопущення безпідставного користування податковими пільгами, сприяння підвищенню добровільності сплати податків, створення справедливих умов оподаткування для всіх платників податків, забезпечення мобілізації фінансових ресурсів до бюджетів різних рівнів у достатньому обсязі.

Разом із підвищенням ставки акцизних податків на алкогольні напої буде фактично скасовано пільги виробникам відновлюваної енергії, що, за версією авторів, видається логічним.

Як і всі поточні ініціативи, основною метою цих змін є додаткові надходження до бюджету — сума становитиме близько 50 млрд грн на рік.

Здебільшого законопроєкт № 5600 зачіпає інтереси малого і середнього бізнесу. Приміром, відтепер податковий борг, який виник у результаті несплати грошового зобов’язання, самостійно визначеного платником у податковій декларації або уточнювальному розрахунку, буде стягуватися без звернення до суду, незважаючи на обставини, через які він виник, а це, припустімо, може бути хвороба. Буде заблоковано можливість оскаржувати штрафи та санкції в суді до їх сплати.

Звісно, такі ініціативи навряд заохочуватимуть бізнес. Товари підприємців, що належать до вилучених із платників єдиного податку категорій, будуть тільки дорожчати, що зрештою ляже на плечі кінцевого споживача.

Запропоновані зміни не спрямовані на боротьбу з олігархами, а мають політичний підтекст, що породжує податкову нерівність та корупцію. Задекларовані зобов’язання держави перед інвесторами не виконувалися ще до подання цього законопроєкту, його ж прийняття призведе до великої кількості арбітражів і в підсумку до ще більших збитків.

Обмежує конституційні права

Ілля ЗАХАРЧЕНКО, старший юрист ЮК PRAVO GARANT

Незважаючи на задекларовану мету (забезпечення збалансованості бюджетних надходжень і усунення прогалин чинного законодавства), а також обґрунтування необхідності прийняття законопроєкту (зміна підходів до справляння окремих податків тощо), такий законопроєкт містить положення, які, по-перше, навряд можна назвати такими, які відповідають вказаній меті, та, по-друге, стосуються всього бізнесу в цілому, зокрема малого та середнього.

Мова йде про зміни норм щодо податкової застави, а також запровадження механізму заборони виїзду керівникові платника податку, в якого наявний податковий борг, за кордон.

Так, стаття 56 Податкового кодексу (ПК) України, як і раніше, передбачатиме можливість зупинення виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, однак у випадку ухвалення законопрєкту в ній буде закріплено поширення права податкової застави на неузгоджені грошові зобов’язання протягом періоду оскарження.

Фактично створюється ситуація «презумпції правомірності» рішення податкового органу, незважаючи на те, що інститут податкової застави існував як механізм забезпечення виконання вже узгоджених податкових зобов’язань, а також на те, що процедури оскарження покладають обов’язок доказування на податковий орган та, як правило, тривають не один рік (зокрема, через неодноразове подання податківцями безпідставних апеляційних та касаційних скарг).

Таким чином, відтепер протягом оскарження платник податків не зможе повноцінно вести господарську діяльність, оскільки частина майна перебуватиме в податковій заставі, водночас цілком очікувано, що фіскали будуть використовувати ці зміни для додаткового тиску на платників податків (багаторічна історія безпідставного зупинення реєстрації податкових накладних є очевидним підтвердженням того, як «добросовісно» податківці користуються власними повноваженнями).

Аналогічних зауважень заслуговує і запровадження механізму обмеження конституційного права (заборони на пересування за кордон) для керівника платника податку, який має податковий борг понад 1 млн грн. Очевидно, що такі зміни не призведуть до очікуваного результату, оскільки керівник юридичної особи, як правило, є найманою особою та виконує трудові функції, своєю чергою, всі бізнес-рішення приймаються не керівником, а засновником (засновниками) платника податків. Тобто вказані зміни покладають певну міру відповідальності на особу, яка не впливає на прийняття платником податків рішення про сплату податкового боргу.

Створить «білі плями»

Ірина СТАРОДУБ, керівник судового відділу Moneyveo

Безумовно, проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» має в собі багато неоднозначності та спірних питань.

Цей проєкт закону покликаний насамперед внести зміни в частині:

— ставок акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку;

— ставок рентної плати за користування надрами;

— адміністрування податків і зборів;

— ПДФО (звільнення від оподаткування ПДФО доходів, отриманих платником ПДФО у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми);

— податку на прибуток підприємств;

— ПД (запровадження оподаткування ПДВ операцій з реалізації Національним банком України дорогоцінних металів);

— рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

— рентної плати за спеціальне використання води;

— плати за землю;

— єдиного податку, а також військового збору.

Однак є і те, що особливо привертає увагу. Наприклад, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) зазначало, що цей проєкт містить низку порушень, зі чим важко не погодитися, зокрема:

— порушення процедури проведення громадського обговорення, а також неоприлюднення проєкту закону на офіційному вебсайті розробника всупереч загальним принципам відкритості та прозорості;

— відсутність фінансово-економічного обґрунтування та відповідних розрахунків щодо зміни розмірів окремих ставок податків та порядку їхнього адміністрування;

— недотримання одного з базових принципів податкового законодавства, передбаченого статтею 4 ПК України, — принципу стабільності, який забороняє внесення змін до будь-яких елементів податків та зборів пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

Крім того, за результатами антикорупційної експертизи проєкту закону НАЗК ідентифікувало в його положеннях низку корупціогенних факторів, що унеможливлює його прийняття в запропонованій редакції, а саме:

— розширення дискреційних повноважень контролювальних органів шляхом надання права вимагати від суб’єкта господарювання роздрібної торгівлі провести інвентаризацію підакцизних товарів;

— використання у проєкті закону правових конструкцій оцінного характеру, які допускають суб’єктивне трактування правових норм;

— непрозорість процедури прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів органами місцевого самоврядування;

— необґрунтоване розширення норм щодо форми податкової накладної / податкового розрахунку, що може ускладнити процес її реєстрації та збільшити тиск на суб’єктів господарювання.

Вважаю, що зауваження НАЗК є абсолютно обґрунтованими та такими, на які однозначно варто звернути увагу. Інакше ми отримаємо «білі прями» в Податковому кодексі України.

Зменшить надходження податків

Ірина СКАЛЕЦЬКА, адвокат L.I.Group

У суспільстві широко обговорюється проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який Верховна Рада України на початку липня 2021 року прийняла в першому читанні.

У сучасному світі, справді, деякі підходи до справляння окремих податків потребують змін, спрямованих насамперед на недопущення безпідставного користування податковими пільгами та створення справедливих умов оподаткування для всіх платників податків.

Унаслідок прийняття вказаного законопроєкту № 5600 змін зазнають загальні питання адміністрування податків, а також податків на прибуток підприємств, доходи фізичних осіб, додану вартість, акцизного та екологічного податків, рентної плати, плати за землю, умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

Аналіз законопроєкту № 5600 свідчить, що зміни в оподаткуванні вплинуть і на пересічних громадян. Зокрема, внаслідок впровадження мінімального податкового зобов’язання, виключення з платників єдиного податку IV групи платників. Також запроваджується оподаткування ПДФО за ставкою 18 % доходів, отриманих від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості, розширення бази оподаткування за рахунок оподаткування земельним податком земельних ділянок, право власності на які не оформлено, але вони фактично використовуються.

Таким чином, де-юре зазначений законопроєкт покликаний забезпечити збалансованість бюджетних надходжень, підвищити ефективність використання економічних ресурсів країни та усунути наявні в законодавстві прогалини. Водночас де-факто вказані зміни, які планують упроваджувати в період економічної кризи, здатні лише поглибити кризові явища в економіці та зрештою зменшити податкові надходження до державного бюджету України.

Розширить повноваження податківців

Вікторія ШВИДЧЕНКО, юрист ЮФ AVELLUM

У червні 2021 року з ініціативи Кабінету Міністрів України у парламенті зареєстрували законопроєкт № 5600, так званий ресурсний, яким уже з вересня 2021 року може бути внесено низку змін у податкове законодавство. Законопроєкт № 5600 обіцяє принести десятки мільярдів гривень до бюджету, тож зрозуміло, що він збільшує податкове навантаження та викликає невдоволення з боку бізнесу.

Зокрема, проєктом № 5600 передбачається запровадження мінімального податкового зобов’язання для власників понад двох гектарів сільськогосподарських земель. Таке зобов’язання буде розраховуватись залежно від нормативної оцінки землі та періоду володіння ділянкою. Водночас прив’язка до прибутків від володіння цими ділянками відсутня. Тобто мінімальні податки аграріям доведеться платити навіть за умови відсутності врожаю.

Суттєві зміни передбачаються в частині ПДВ.

1. Пропонують суттєво обмежити право на відшкодування ПДВ. Так, відшкодування зможуть отримати експортери, покупці основних засобів або виробники товарів, які здійснили витрати на переробку на суму від 8 % продажної ціни.

Це означає, що посередники, які купують або імпортують товари та здійснюють їх подальший перепродаж на території України, не зможуть отримати бюджетне відшкодування ПДВ.

Водночас положення стимулює платників займатись переробкою продукції у визначеному ступені. Зрозуміло, що перероблена продукція вартує більше, ніж сировина. Отже, і нарахований ПДВ буде більшим, що очевидно вигідно для бюджету і невигідно для платників. Але хочеш отримати відшкодування — переробляй і плати більше, говорять автори законопроєкту № 5600.

Притому в разі імпорту раніше експортованих товарів такі вимоги щодо переробки не поширюватимуться.

Крім того, в платників буде можливість відшкодовувати ПДВ, сплачений під час купівлі устаткування та інших основних засобів, які використовуються в господарській діяльності.

2. Обмежується включення до ПДВ кредиту накладних, складених через більш ніж 180 днів після здійснення операції, тимчасом як зараз такий строк становить 1095 днів.
3. Посилено відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних — штраф у розмірі 40 % від суми ПДВ за накладною застосовуватиметься в разі порушення строку реєстрації на 61−180 днів (зараз — 365 днів). Штраф у розмірі 50 % пропонують застосовувати в разі порушення строку реєстрації на 181 день і більше порівняно з теперішніми 366 днями.

Законопроєктом № 5600 пропонується обмежити можливість врахування збитків минулих періодів під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток для великих платників податків. Так, можна буде враховувати лише 50 % непогашених збитків минулого звітного періоду під час визначення об’єкта оподаткування. Інші 50 % збитків можна переносити на наступні періоди та враховувати з тим самим обмеженням. Водночас встановлення обмежень щодо періоду врахування збитків минулих періодів не передбачається.

Проєктом № 5600 передбачається збільшення фінансового результату на суму безповоротної фінансової допомоги для пов’язаних осіб. То як це працює? Припустімо, прибуткова ланка бізнесу хоче профінансувати збиткову.

В такому випадку одна ланка буде зобов’язана сплатити податок із суми наданого фінансування, водночас інша, збиткова, зменшить витрати за рахунок отриманого фінансування — фактично відбудеться подвійне оподаткування обох ланок бізнесу.

Шквал негативу серед бізнесу вже викликало розширення повноважень податкових органів. Згідно з законопроєктом № 5600, тепер податківці зможуть:

— надсилати запити платникам без істотних на те причин;

— брати майно в податкову заставу на неузгоджені грошові зобов’язання платників, тобто на час адміністративного та судового оскарження (не застосовуватиметься до справ про відшкодування ПДВ та зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток);

— клопотати про позбавлення права виїздити за кордон керівника підприємства, якщо податковий борг підприємства перевищує 1 млн грн, до повного погашення такого боргу.

Як бачимо, законопроєкт № 5600 не тільки обмежує платників, а й надає більше свободи дій податковим органам.

Зумовить кризу агросектору

Артем ТКАЧЕНКО, адвокат

Законопроєктом № 5600 вноситься низка змін у сфері оподаткування, а основне навантаження лягатиме на плечі сумлінного бізнесу та звичайних громадян.

На превеликий жаль, законопроєкт не матиме впливу на олігархів, а в основному зачепить середній клас, по якому і так добряче пройшлися пандемія і економічна нестабільність у країні та світі.

Болючими зміни будуть і для агросектору, оскільки законопроєкт містить не дуже приємні сюрпризи для українських аграріїв у вигляді мінімального податку на с/г землі площею понад 0,5 га, податкового навантаження на рівні 5 % від нормативно-грошової оцінки землі, збільшення єдиного податку IV групи, на якому перебувають практично всі сільгоспвиробники, в кого частину виробництва спрямовано на виготовлення та переробку продукції.

Отже, в такий спосіб держава штучно хоче перевести агросектор на загальну систему оподаткування із заміною єдиного фіксованого податку на податок із прибутку.

На мій погляд, ці зміни можуть зумовити настання кризи, посилення корупції та згубно впливатимуть на розвиток тваринництва, зокрема виробництво продукції з високою доданою вартістю, що не відповідає положенням Стратегії уряду — 2030. Це, зокрема, сильно вдарить по місцевих бюджетах та регіональному розвиткові, оскільки надходження від сплати єдиного податку с/г виробників IV групи надходять до місцевих бюджетів, а податок на прибуток і ПДВ — до державного бюджету України.

Слід також згадати, що законопроєктом значно розширюються повноваження органів контролю, чим надається ще більше інструментів для тиску на бізнес. Через це ми можемо повернутися до податкового терору, який ще й досі триває з боку податкової міліції.

Ідея уряду, що законопроєкт № 5600 мав би зробити рівні податкові умови для всіх платників податків і змусити тіньових виробників сплачувати відповідний мінімум, може зовсім не реалізуватися, а лише знищити бізнес, який ледь тримається на плаву.

Матиме катастрофічні наслідки

Сергій ЛИТВИНЕНКО, адвокат «Горецький і Партнери»

З аналізу пояснювальної записки до законопроєкту № 5600 видно, що прийняття запропонованих змін зумовлено необхідністю оновлення ставок оподаткування з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції з акцизного податку, екологічного податку та рентної плати. Ставки податків відповідно до цього положення не переглядалися з 2019 року, а ставки акцизного податку на алкогольні напої не переглядалися з 2017 року.

Окрім того, автори законопроєкту № 5600 обґрунтовують необхідність прийняття відповідних змін поточною економічною ситуацією в Україні, що вимагає перегляду підходів до справляння окремих податків, як буде спрямовано на:

— створення більш ефективних механізмів справляння цих податків;

— недопущення безпідставного користування податковими пільгами;

— сприяння підвищенню добровільності сплати податків;

— створення справедливих умов оподаткування для всіх платників податків;

— забезпечення мобілізації фінансових ресурсів до бюджетів різних рівнів у достатньому обсязі.

Реалізація вказаного законопроєкту, на думку автора змін, дасть змогу отримувати близько 50 млрд грн додаткових надходжень до зведеного бюджету на рік.

Безсумнівно, законопроєкт № 5600 зачіпає інтереси малого і середнього бізнесу! Окрема хочу виділити передбачені ним зміни, які, на мій погляд, мають підводні камені.

Серед них, зокрема, надання права контролювальним органам стягувати податковий борг, який виник у результаті несплати

самостійно визначеного платником у податковій декларації або уточнювальному розрахунку грошового зобов’язання, за рахунок готівки та/або коштів із рахунків у банках такого боржника за рішенням контролювального органу без звернення до суду.

Вказаний підхід не є новим у податкових правовідносинах, оскільки наразі контролювальний орган має право в обхід суду за рішенням керівника податкового органу стягувати самостійно задекларовані платником податків суми зобов’язань понад 5 млн грн.

Однак можуть виникати випадки, наприклад коли добросовісний підприємець через несподівану хворобу, нещастя не може вчасно сплатити самостійно задекларовані зобов’язання, це призведе до безспірного списання податковим органом коштів із рахунків платника, що аж ніяк не стимулює розвиток малого бізнесу.

Також небезпечною новелою є встановлення забезпечення податковою заставою донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов’язань на час адміністративного або судового оскарження. Фактично вказаною нормою обмежується використання бізнесом оборотних коштів або основних засобів на час проведення таких процедур, які за відсотковим співвідношенням вирішуються на користь платників податків, однак через свою тривалість (від місяця до року, а в деяких випадках

і довше) можуть призвести до непоправних втрат і банкрутства, це порушує принципи справедливості та презумпції правомірності рішень платника податку.

А виключення з платників єдиного податку IV групи платників, основним видом діяльності яких є, наприклад, розведення свійської птиці, страусів та перепелів, беззаперечно, призведе до відповідного подорожчання таких товарів на ринку.

Це далеко не весь перелік змін, запропонованх Міністерством фінансів України, однак упевнено можна стверджувати, що вказані зміни не передбачають полегшення податкового й адміністративного навантаження на бізнес в Україні та об’єктивно призведуть до подорожчання на всіх ринках продукції і товарів, а також до запровадження додаткових обмежень на здійснення господарської діяльності.

На моє переконання, поточна редакція законопроєкту № 5600 несе значні ризики зловживань

із боку податківців та містить дискримінаційні норми щодо бізнесу та агровиробників, а реалізація його положень матиме катастрофічні наслідки як для агросектору, так і для економіки України загалом.

Запропоновані зміни жодним чином не узгоджуються із суттю детінізації економіки, а навпаки, матимуть наслідком податкову нерівність і корупцію.

Потребує доопрацювання

Вікторія БУБЛІЧЕНКО, юрист GOLAW

Законопроєкт № 5600 є одним із найбільш обговорюваних за останній час. Пропоновані ним зміни до Податкового кодексу України викликали чимало критики в платників податків та особливо в бізнес-спільноти.

Серед нововведень законопроєкту слід виділити такі. Істотно обмежується строк на включення сум ПДВ до податкового кредиту: це можна буде зробити лише протягом 180 днів із дати складення податкової накладної, а не 1095 днів, як зараз. Такий строк не обраховуватиметься лише протягом періоду зупинення реєстрації податкових накладних. Відповідно, штрафи за порушення строків реєстрації податкових накладних також стануть суворішими.

Деякі операції, щодо яких діяли пільги, будуть оподатковуватися ПДВ в загальному порядку. Наприклад, майже всі операції з постачання житла. Такі норми можуть призвести до підвищення його вартості.

Також пропонується істотно зменшити обсяг «перенесення» збитків минулих періодів для великих платників податків — до 50 % їх суми. Правило впроваджуватиметься, по суті, ретроспективно, без достатнього перехідного періоду.

Серед інших змін — поширення права податкової застави на неузгоджені грошові зобов’язання на період їх оскарження.

У таку заставу потраплятиме майно платника податків, балансова вартість якого відповідає сумі зобов’язань. Очевидно, ця норма спрямована на недобросовісних платників податків, які відчужують майно протягом періоду оскарження. Однак позитивний ефект нівелюється тим, що законність донарахувань податковою нерідко буває сумнівною, а судові спори щодо їх оскарження можуть тривати роками. Водночас протягом усієї процедури оскарження платник податків не зможе вільно розпоряджатися своїм майном.

Крім того, відповідно до законопроєкту № 5600, податковий орган зможе звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у виїзді за кордон керівника юридичної особи, яка має податковий борг. Це створює ризик безпідставного обмеження, особливо коли податковий борг відображається помилково.

Звісно, це далеко не повний перелік важливих змін. Наразі законопроєкт № 5600 прийнято в першому читанні. Сподіваємося, що його буде доопрацьовано до другого читання з урахуванням неодноразових зустрічей та обговорень із представниками бізнесу. Запропонована наразі редакція передбачає вагоме збільшення фіскального тиску, що може призвести до порушень прав платників податків, погіршення інвестиційного іміджу України та в довгостроковій перспективі лише сповільнить розвиток економіки.