Найперше, що потрібно робити підприємцю, до якого завітав інспектор із податковою перевіркою, — упевнитись у законності її проведення.

Правомірність підстав

З першого дня встановлення карантину на території України у зв’язку з пандемією COVID-19 уряд пристосовує законодавство до умов запроваджених протиепідемічних заходів і вносить відповідні зміни до нормативно-правових актів, що спрямовані на запобігання поширенню коронавірусної хвороби. Так, у березні 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX, яким, крім іншого, запроваджено мораторій на проведення податкових документальних і фактичних перевірок.

Мораторій на проведення документальних і фактичних податкових перевірок діє до останнього дня місяця, в якому завершується дія карантину. Водночас, попри дію встановлених протиепідемічних норм, він не охопив заходи з нагляду та контролю за дотриманням податкового законодавства, які проводяться:

— за зверненням платника податків;

— щодо платників податків, які розпочали процедуру реорганізації, провадження в справі про визнання банкрутом чи прийняли рішення про припинення платника податків;

— за бюджетним відшкодуванням та/або за від’ємного значення понад 100 тис. грн;

— у випадку виявлення порушень вимог законодавства в частині обігу підакцизних товарів.

Закон № 540-IX відклав проведення податкових перевірок, що були розпочаті або заплановані в період дії мораторію, до завершення карантину.

Однак 3 лютого 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 89, яка змінила попередні плани підприємців:

— частково зняла мораторій,

— розширила коло підстав проведення заходів контролю дотримання податкового законодавства та дозволила проводити податкові перевірки ще у двох випадках:

1)            у разі отримання контролювальним органом податкової інформації про порушення платником податків валютного чи податкового законодавства,

2)            у разі виявлення недостовірності даних у податкових деклараціях платника податків, виключно за умови ненадання ним пояснень із документальним підтвердженням на письмовий запит контролювального органу.

Допуск і повноваження

Встановили правомірність підстав проведення податкової перевірки? Переходимо до процедурних питань: недотримання встановлених умов і порядку допуску посадових осіб до проведення податкової перевірки може бути достатньою підставою для оскарження її результатів.

Процедура проведення більш комплексної податкової перевірки, наприклад, документальної, розпочинається з відображення необхідності та строків її проведення в плані-графіку проведення документальних планових перевірок — вимога статті 77 Податкового кодексу (ПК) України. Кожен платник податків може ознайомитися з планом-графіком на офіційному вебсайті Державної податкової служби (ДПС) України.

Ось як ДПС України формує план-графік проведення документальних планових перевірок на поточний рік:

— відбирає платників податків, які мають ризик несплати податків і зборів,

— встановлює періодичність проведення перевірок за визначеним щодо платників податків ступенем ризику провадження їхньої господарської діяльності.

Так, платники податків із незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше ніж раз на три календарні роки, із середнім — щонайчастіше раз на два календарні роки, із високим — не частіше від одного разу на календарний рік.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-IX удосконалено положення щодо формування та внесення змін до плану-графіка проведення планових документальних перевірок: тепер можна вносити зміни не частіше ніж дин раз в І і в ІІ кварталі. Після змін у І кварталі планову перевірку може бути розпочато не раніше ніж 1 липня поточного року, а після змін у ІІ кварталі — не раніше ніж 1 жовтня поточного року.

Зміни Закону № 466-IX також удосконалили умови та порядок допуску посадових осіб контролювального органу до проведення документальних виїзних і фактичних перевірок. Так, пунктом 77.4 статті 77 ПК України передбачено, що рішення про проведення документальної планової перевірки уповноваженою особою контролювального органу обов’язково оформлюється наказом, копія якого разом із повідомленням про дату початку проведення перевірки надсилається платнику податків. Податківцям надається право на проведення такої перевірки платника податків за умови надсилання цих документів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки.

Отже, зміни Закону № 466-IX підкреслюють необхідність обізнаності платника податків про факт та строки проведення документальної планової перевірки як обов’язкову умову її проведення. Відповідно, у платника є можливість завчасно підготуватися до проведення податкової перевірки, зокрема провести незалежний бухгалтерський та юридичний аудит господарської діяльності та запобігти виявленню порушень податкового законодавства.

Також положеннями пункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено право посадових осіб контролювального органу на проведення документальної виїзної та фактичної перевірки платника податків лише за умови надання або завчасного надіслання платнику податків:

— направлення на проведення перевірки;

— копії наказу про її проведення;

— службових посвідчень осіб, зазначених у направленні на проведення перевірки.

Обов’язкові реквізити цих документів, які потрібно перевірити платнику податків, такі:

— дата видавання;

— найменування контролювального органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки;

— найменування та реквізити платника податків, діяльність якого перевіряється;

— відомості про мету, вид, підстави та строки проведення податкової перевірки;

— скріплення печаткою контролювального органу;

— підпис уповноваженої особи.

Якогось із цих реквізитів немає або документи оформлено неналежно? Ви отримуєте безперечну підставу не допустити посадових осіб контролювального органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Які документи можуть вимагати під час перевірки

Пунктом 85.1 статті 85 ПК України забороняється будь-яким посадовим (службовим) особам контролювальних органів вимагати документи від платника податків у випадках, не передбачених цим кодексом. Водночас положення пунктів 85.2, 85.4 статті 84 ПК України дають інспекторам достатні повноваження, щоб вимагати під час перевірки в платника податків надання в повному обсязі всіх документів, що належать до предмета перевірки або пов’язані з ним, зокрема:

— первинні фінансово-господарські, бухгалтерські документи;

— документи, що можуть свідчити про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів та порушення вимог іншого законодавства.

Отже, посадові особи контролювального органу не обмежені в праві запитувати в платника податків будь-які документи щодо перевірки. Проте новели Закону № 466-IX надають платнику податків право перевести спілкування з податківцями в письмову форму. У такому випадку надання документів, необхідних для встановлення факту наявності або відсутності порушень податкового законодавства, можуть вимагати в платника податків лише засобом письмового запиту та не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Фіксуємо порушення з боку контролювальних органів

Дієвий лайфхак для оскарження результатів перевірки: фіксуйте процедурні порушення посадових осіб контролювального органу як до початку перевірки, так і під час її проведення. Для цього складайте акт порушення в довільній формі за підписом платника податків, його представників, працівників або залучених третіх осіб.

Також статтею 86 ПК України надано платнику такі процесуальні права під час перевірки:

— долучати до матеріалів перевірки копії необхідних документів;

— надавати письмові пояснення про відсутність вини, наявність обставин, які пом’якшують відповідальність, або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності.

Заперечення та інші необхідні документи можна надати безпосередньо після складання акта за результатами проведення податкової перевірки чи надіслати контролювальному органу засобами електронного, поштового зв’язку впродовж 10 днів із дня отримання акта. Такі заперечення платника податків долучаються до матеріалів податкової перевірки та розглядаються комісією контролювального органу. За результатами засідання комісія складає висновок, який і визначає остаточно наявність або відсутність порушень податкового законодавства.

Після завершення податкової перевірки платник податків має право оскаржити рішення контролювального органу в судовому порядку або шляхом подання скарги до контролювального органу в порядку та строки, визначені Порядком оформлення й подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 916 від 21 жовтня 2015 року.

Як видно, останні зміни правового регулювання значно доповнили алгоритм та обсяг дій платника податків під час проведення податкової перевірки, розширивши права останнього не допускати посадових осіб контролювального органу до проведення перевірки в разі недотримання вимог встановленого порядку та процесуальні права під час проведення податкової перевірки й оскарження її результатів.

КУРОЧКО Максим — адвокат, керуючий партнер «МК ЛІГАЛ СЕРВІС», м. Київ

ГУСЄВ Сергій – помічник адвоката, юрист «МК ЛІГАЛ СЕРВІС», м. Київ