Управтом — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Управтом

Як регулювання корпоративного управління державними підприємствами приводиться у відповідність з міжнародними стандартами

Незважаючи на те що корпоративне право — це галузь, яка постійно розвивається і змінюється, стосовно якої сформовано різноманітну судову практику, законопроєктна діяльність щодо неї наразі ведеться не так активно. Проте нещодавно було зареєстровано декілька законодавчих ініціатив для реформування сфери корпоративного управління юридичних осіб, акціонером яких є держава. Зокрема, мова йде про законопроєкт № 5593 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава» та відповідні альтернативи до нього. Мотивація законотворців — максимально удосконалити корпоративне управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава, та узгодити його з міжнародними стандартами.

Фактично це пропонують реалізувати за допомогою змін до профільних законів. Приміром, розширивши повноваження наглядових рад щодо затвердження стратегічних планів розвитку і річних фінансових та інвестиційних планів, забезпечивши проведення щорічних незалежних аудиторських перевірок фінансової звітності, відповідної оплати праці і винагороди керівникам державних підприємств. Передбачено можливість призначати та звільняти з посад керівників господарських структур і скасування вимоги для акціонерного товариства відчужувати майно за попередньою згодою уповноваженого органу управління. Автори вважають необхідним виключити норми щодо погодження уповноваженими органами управління, Фондом державного майна України договорів комісії та доручення і визначити порядок сплати дивідендів господарськими товариствами, які згідно із законом мають подавати консолідовану фінансову звітність.

Альтернативні основному законопроєкти лише уточнюють і дещо видо­змінюють його положення. Наприклад, законодавчою ініціативою № 5593-1 пропонується розширити повноваження Кабінету Міністрів України щодо управління об’єктами державної власності та уповноважених органів управління державних унітарних підприємств, а також скоригувати повноваження Фонду державного майна України щодо державних підприємств, установ і організацій залежно від наявності та повноважності наглядових рад підприємств, установ, організацій.

А от ззаконопроєктом № 5593-2 пропонується комплексний підхід. Автори ініціативи вважають за необхідне запровадити обов’язкову аудиторську перевірку річної фінансової звітності державного унітарного підприємства, господарського товариства, в статутному капіталі якого понад 50 % акцій (часток) належить державі, а відчуження державним комерційним підприємством свого майна здійснювати лише шляхом продажу на електронних аукціонах. Вони ж пропонують виключити повноваження Кабінету Міністрів України призначати на посади та звільняти з посад керівників господарських структур, стосовно яких функції з управління виконує Кабінет Міністрів України.

Який стан сфери наразі? Наскільки ця реформа комплексна та чи завбачливо прописано пункти згаданих законодавчих ініціатив? Про плюси та мінуси такого правового регулювання сфери, перспективи і наслідки говорили експерти спеціально для «Юридичної практики».

Альона Стуліна «Юридична практика»


ТОЧКА ЗОРУ

Техобслуговування реформи корпоративного управління
Оляна ГОРДІЄНКО, радник із корпоративного управління групи ІКУ, голова наглядової ради Укрексімбанку

Законопроєкт № 5593 — це насправді «реінкарнація» законопроєкту № 6428, який підготував і зареєстрував у парламенті ще уряд Володимира Гройсмана, але, на жаль, його так і не розглянули в 2017—2018 роках. А шкода, бо саме він перевів би реформу корпоративного управління на запланований ще на її початку другий етап і запровадив би запобіжники від мало не всіх непорозумінь і складнощів реформи на практиці.

Хоч би якою була оцінка нещодавніх проявів реформи, дуже добре, що знову загострилась увага стейк­холдерів на тому, що потрібно доробити на законодавчому рівні, щоб перезавантажити реформу та «полагодити» ті її аспекти, які спрацювали не так, як було задумано. Тобто законопроєкт № 5593 — це, простими словами, «технічне обслуговування» реформи корпоративного управління.

Очевидно, що користь та ефективність наглядових рад як одного з інструментів першого етапу реформи цікавить наразі чи не кожного українця особисто. Саме з цією метою в законопроєкті № 5593 уточнюється порядок визначення цілей для державного підприємства в цілому та для наглядових рад зокрема. Повірте, і самі наглядові ради будуть раді, якщо їм чітко скажуть, що від них та від відповідних підприємств очікують.

Окрім цього, законопроєктом № 5593 чітко визначаються і обов’язки та посилюється відповідальність наглядових рад, тобто вони матимуть не лише чітко визначені задачі та цілі своєї діяльності, а й будуть розуміти, яку відповідальність нестимуть у разі неефективної роботи.

Отримуючи чіткість цілепокладання та «кристалізацію» і підсилення відповідальності за їх досягнення, наглядові ради одержують, відповідно, і більше повноважень, і зрештою зможуть стати ефективними органами контролю за діяльністю відповідної установи.

Хоч як парадоксально, незважаючи на скандали та непорозуміння, маю впевненість, що корпоративне управління державних компаній з «підліткового бунтарського» періоду має нагоду перейти на етап «зрілості». Звісно, загальний консенсус та законопроєкт — не єдині передумови для цього. Не менш важливим є постійне підвищення спроможності уряду здійснювати управління державними компаніями в ролі активного та поінформованого власника; безперервний діалог і підзвітність уряду парламенту з питань реформи корпоративного управління у форматі обговорення, звітування та регулярного оновлення загальнодержавної політики щодо державної власності, змістовна та регулярна комунікація наглядових рад і уряду.


КОМЕНТАРІ

Відповідність міжнародним стандартам
Ольга БАЖАН, юрист Юридичної групи LCF

Реформування сфери викликано необхідністю узгодження регулювання корпоративного управління державними підприємствами з міжнародними стандартами. Однією з його передумов стало гучне звільнення керівника Нафтогазу, яке звернуло увагу громадськості на недоліки корпоративного управління в державному секторі.

Основним принципом реформи є невтручання держави як власника в поточну діяльність державних підприємств, для чого запроваджується модель корпоративного управління ними, в якій суттєво розширюється коло повноважень наглядових рад (в разі їх утворення), зокрема їм надаються повноваження щодо затвердження стратегічних планів розвитку, річних фінансових та інвестиційних планів, обрання виконавчого органу, контролю за його діяльністю тощо.

Передбачається, що члени наглядової ради — це професіонали, які проходитимуть конкурсний відбір та будуть незалежними з огляду на обмеження, встановлені законодавством, тому залучення їх до вирішення основних питань сприятиме більш ефективному та прозорому функціонуванню державних підприємств. Така позиція сформувалась на основі міжнародного досвіду, проте лишається питання, чи буде вона ефективною в Україні.

Досі вирішується, чи передасть Кабінет Міністрів України свої повноваження наглядовим радам щодо управління підприємствами, що входять до сфери його управління, серед яких, наприклад, той самий Нафтогаз. Основним законопроєктом № 5593 пропонується ці функції зберегти за Кабінетом Міністрів України, тож, можливо, реформа — це лише спосіб вгамувати занепокоєння міжнародних партнерів, а насправді нічого не зміниться.

Враховуючи, що реформування корпоративного управління в державному секторі перебуває на початковому етапі, остаточні висновки робити зарано. Проте очевидно, що в державних підприємствах ефективність наглядових рад є невисокою, тому розширення їх компетенції не стане панацеєю. Важливо, щоб механізм корпоративного управління державними підприємствами був повністю прозорим, починаючи ще з процесу відбору посадових осіб, що в реаліях України є проблемою всіх державних структур.


Покращення за умови доопрацювання
Маргарита ТАТАРОВА, старший юрист ETERNA LAW

На сьогодні корпоративне управління в Україні є галуззю, що розвивається. Більшість державних підприємств та юридичних осіб, учасником (акціонером) у яких є держава, мають низький рівень корпоративного управління, оскільки, з одного боку, існує певне законодавче регулювання галузі, а з іншого боку, це регулювання має слабкі місця та не відповідає найкращим світовим практикам. Як наслідок, держава бере участь у діяльності підприємств стратегічно важливих сфер, однак такі підприємства мають низькі показники економічної ефективності та відповідний цьому рівень інвестиційної привабливості.

Упродовж останніх років під час розробки та доопрацювання актів законодавства Україна не винаходить велосипед, а аналізує світову практику та намагається орієнтуватися на підходи, які вже позитивно зарекомендували себе в інших країнах. Запропоновані законопроєктом № 5593 зміни стосуються, зокрема, імплементації найкращих міжнародних практик та рекомендацій Організації економічного співробіт­ництва й розвитку.

Істотне значення матиме врегулювання питання використання та розпорядження акціонерним товариством державним майном, що не підлягає приватизації, майном, внесеним до статутного капіталу товариством, та майном, набутим останнім у процесі його діяльності.

Зміни, що пропонуються законопроєктом № 5593, стосуються різних напрямів діяльності юридичних осіб з участю держави. Суттєва частина змін стосується, зокрема, підвищення ролі наглядової ради в корпоративному управлінні; врегулювання питання оплати праці та винагороди керівникам державних підприємств; посилення контролю за фінансовими результатами, управлінням майном відповідних товариств; врегулювання питання подання та затвердження фінансових інвестиційних і стратегічних планів, а також виплати дивідендів.

За умови якісного доопрацювання законопроєкту № 5593 наслідком застосування цих змін може бути реальне підвищення рівня корпоративного управління в Україні, фінансової ефективності та інвестиційної привабливості підприємств з участю держави.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA