Скликання найвищого органу суддівського самоврядування — це не пересічна подія в житті представників Феміди, яка зазвичай відбувається частіше, ніж встановлена законодавцем черговість — раз на два роки, через необхідність вирішення нагальних кадрових питань. Не був винятком і цьогорічний головний суддівський форум. Приводом для робочої зустрічі делегатів XVII позачергового з’їзду суддів України (відбулася 29–30 жовтня ц.р.) стала необхідність комплектації складу Конституційного Суду України (КСУ): призначення трьох суддів на місця раніше вибулих (Наталі Шаптали, Михайла Гультая і Михайла Запорожця, в яких наприкінці вересня 2019 року завершився дев’ятирічний строк повноважень). Заразом суддівська спільнота вирішила й інше кадрове завдання — обрала двох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) наперед (знайшли заміну Володимиру Бутенку і Тетяні Шиловій, чотирирічна каденція яких у лавах Комісії мала завершитися 13 листопада ц.р.). Утім, це виявилося абсолютно марною справою. Подробиці — далі.

Відлік дев’ятирічної каденції судді КСУ для Петра Філюка розпочався з 5 листопада 2019-го, коли він та його колега — пані Юровська — склали присягу на спеціальному пленарному засіданні Суду

Двоє з трьох

Нагадаємо, що ще на початку нинішнього літа Рада суддів України ухвалила рішення про скликання позачергового з’їзду суддів з огляду на необхідність заповнити суддівську квоту у складі КСУ. Паралельно було запущено конкурсну процедуру відбору претендентів на три посади «конституційних» суддів, яка була фіналізована 16 серпня ц.р., коли Рада суддів України, яка у цьому кадровому відборі виконувала фактично функції конкурсної комісії, надала рекомендації на призначення суддями КСУ 16 претендентам із 33.

Розгляд цього кадрового питання на з’їзді суддів почали з обговорення претензій кандидатів на крісла «конституційних» суддів, які не увійшли до списку рекомендованих. Зокрема, Денис Невядомський, суддя Київського районного суду м. Харкова у відставці, який потрапив до числа 17 осіб, які не отримали від вищого органу суддівського самоврядування «добро» на призначення до КСУ, розповів, що оскаржив це рішення Ради суддів України в Окружному адміністративному суді м. Києва, і до розгляду його позову по суті, як він вважає, будь–які кадрові рішення у цій частині з’їзду ухвалювати не варто, оскільки це викличе сумніви в легітимності суддівського форуму і самого КСУ. Він запропонував скасувати рішення Ради суддів України, яке має «дискримінаційний характер», і оголосити новий конкурс на кадрові позиції в КСУ. Свої претензії до таких рекомендацій Ради озвучив і її представник, а донедавна (до 5 липня ц.р.) голова Ради суддів України Олег Ткачук, який є суддею Великої Палати Верховного Суду. Він запропонував делегатам піти іншим шляхом: включити до бюлетенів для таємного голосування імена всіх претендентів на крісла суддів КСУ, а не тільки тих, хто отримав зелене світло від Ради суддів України. Крапку в цій дискусії поставило тільки волевиявлення суддівської більшості. «Ведучий» з’їзду суддів, голова Ради суддів України Богдан Моніч, виніс на голосування питання щодо можливості включення до бюлетенів для таємного голосування прізвищ претендентів, які не отримали рекомендації від очолюваного ним органу, що у підсумку не знайшло підтримки у більшості делегатів.

Зрештою, до бюлетенів для таємного голосування були включені імена не 16, а 15 кандидатів, оскільки Олексій Огурцов, суддя Окружного адміністративного суду м. Києва, зняв свою кандидатуру. Зауважимо, що, згідно із законодавчими приписами, призначеним на посаду судді КСУ повинен вважатися той кандидат, який у результаті таємного голосування отримає більшість голосів від числа обраних делегатів: електоральний мінімум для XVII позачергового з’їзду суддів України складав 141 голос. Якщо за результатами першого туру голосування не вдасться визначити переможців, має проводитися повторне голосування за формулою «два до одного»: тобто за одну кадрову позицію в КСУ боротимуться два кандидати, які набрали більшу кількість голосів порівняно з іншими претендентами.

Результати волевиявлення представників суддівського корпусу стали відомі вже ввечері 29 жовтня ц.р. Необхідний рівень підтримки отримала тільки одна претендентка — Галина Юровська, суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) у відставці, яка і була призначена суддею КСУ. Наступного дня відбулося повторне таємне голосування: до бюлетеня було внесено чотири кандидатури, які набрали найбільшу кількість голосів делегатів. Однак у підсумку вдалося визначити тільки одного переможця. Ним став голова Волинського апеляційного суду Петро Філюк. А ось третя кадрова позиція у складі КСУ, схоже, залишиться вакантною ще як мінімум кілька місяців, до проведення навесні наступного року чергового з’їзду суддів.

Рівняння до запитання

Друге кадрове питання для з’їзду суддів — обрання двох членів ВККС — було досить дискусійним з точки зору доцільності його вирішення у світлі політичного наміру здійснити кадрове перезавантаження Комісії, окресленого в Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (Закон), який на момент проведення головного суддівського форуму вже було прийнято парламентом, однак ще не офіціалізовано. Ідея провести процедуру голосування, результати якої можуть бути тільки номінальними, надихнула не всіх делегатів. «Навіщо ми вступаємо в конфронтацію з главою держави і парламентом?» — така риторика звучала з уст деяких делегатів. «У з’їзду суддів сьогодні немає юридичних підстав не розглядати це кадрове питання» — не погоджувалися інші представники суддівського корпусу.

Урешті–решт, делегати все ж приступили до предметного обговорення цього кадрового питання. На дві посади членів Комісії за квотою з’їзду суддів спочатку претендували десять кандидатів, проте у ході з’їзду суддів стало відомо, що двоє претендентів (у їх числі і колишня очільниця КСУ Наталя Шаптала) відкликали свої заяви, ще дві кандидатури «відсіяли» на етапі включення кандидатів до бюлетенів для таємного голосування. Таким чином, делегати мали розв’язати кадрове рівняння за формулою «двоє з шести». Це завдання вони вирішили тільки з другої спроби. У ході першого туру таємного голосування вдалося визначити тільки одного переможця, який отримав необхідний рівень підтримки, — членом ВККС був обраний Олександр Панасюк, суддя Вінницького апеляційного суду, а в ході повторного волевиявлення делегатів — другого лідера голосування. Переможницею стала Тетяна Широян, суддя ВССУ.

Як стало відомо вже за тиждень після проведення з’їзду суддів, новообраним членам ВККС так і не судилося долучитися до роботи у цьому органі суддівського врядування, позаяк 7 листопада 2019-го набув чинності Закон, який «обнулив» кадрові старання делегатів у цьому питанні.

Дорожня карта

Традиційним фінальним акордом головного суддівського форуму стало ухвалення підсумкового рішення найвищого органу суддівського самоврядування, яке є своєрідним дороговказом для вирішення актуальних питань, які існують у судовій системі України. Однією з найбільш гострих проблем сьогодення для служителів Феміди є кадровий голод, «втамувати» який законом «про судову реформу», вочевидь, не вдасться. Тож з’їзд суддів закликав Вищу раду правосуддя, ВККС і Раду суддів України провести широкі консультації з метою вжиття невідкладних організаційних заходів щодо відновлення/продовження конкурсних процедур з питань кадрового укомплектування місцевих і апеляційних судів «на основі рівних можливостей всіх зацікавлених кандидатів у праві доступу до професії судді з пропорційним визначенням вакантних посад для заміщення».

З’їзд суддів також звернувся до Президента та Верховної Ради України з пропозицією щодо законодавчого врегулювання правового статусу суддів вищих судових інстанцій, які після судової реформи зразка 2016 року перебувають у процедурі ліквідації — Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, ВССУ — шляхом внесення змін до профільного суддівського законодавства. Зауважимо, що представники зазначених судів мали свою окрему квоту представництва на нинішньому головному суддівському форумі.

З метою недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав на соціальне забезпечення суддів і працівників апаратів судів делегати звернули увагу представників законодавчої та виконавчої влади на недопущення порушення конституційних норм щодо належного фінансового забезпечення судової гілки влади при підготовці і прийнятті Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік». З’їзд суддів зазначив, що принципово важливо забезпечити повне фінансове забезпечення, зокрема, розміру суддівської винагороди відповідно до вимог профільного суддівського закону, з обов’язковим законодавчо визначеним співвідношенням такого розміру до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також заходів зі становлення Служби судової охорони і взяття всіх судів під охорону.

З огляду на окремі випадки посягання на життя, здоров’я і майно суддів та членів їхніх сімей, з метою якнайшвидшого забезпечення безпеки учасників судового процесу, працівників судів та самих обителей Феміди Службі судової охорони було запропоновано невідкладно сформувати штат працівників своїх територіальних підрозділів, забезпечити зброєю і спеціальними засобами своїх співробітників і взяти під охорону приміщення судів України.

Ольга КИРИЄНКО, «Судовий вісник»