Проміжні проєкти регуляторного акта не можуть бути оскаржені в суді — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Судовий вісник №11 від 29.11.2019 » Проміжні проєкти регуляторного акта не можуть бути оскаржені в суді

Проміжні проєкти регуляторного акта не можуть бути оскаржені в суді

Судовий контроль за проміжними рішеннями суб’єктів владних повноважень не узгоджується із завданням адміністративного судочинства, яким є захист саме від порушень, а не загрози порушень (ймовірних порушень у майбутньому). До прийняття 
у встановленому порядку вищевказаного регуляторного акта немає підстав вважати, що права особи порушено

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув 31 жовтня 2019 року у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою громадської організації «В» на рішення Окружного адміністративного суду мКиєва від 27 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі за позовом громадської організації «В» до Київської міської ради — про визнання протиправними дій, зобовязати вчинити дії, встановив таке.

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У вересні 2018 року громадська організація «В» звернулася до Окружного адміністративного суду мКиєва з позовною заявою до Київської міської ради, в якій просила суд визнати протиправними дії Київської міської ради щодо підготовки проєкту рішення Київської міської ради «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в мКиєві», оприлюдненого на офіційному порталі мКиєвавересня 2018 року, яким зафіксована імперативна позиція Київської міської ради щодо обовязковості укладення договору щодо пайової участі в утриманні обєкта благоустрою; зобовязати Київську міську раду утриматися від вчинення дій, спрямованих на прийняття Київською міською радою рішення на основі проєкту рішення Київської міської ради «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в мКиєві», оприлюдненого на офіційному порталі мКиєвавересня 2018 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що проєкт рішення Київської міської ради «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в мКиєві» суперечить висновкам, викладеним у рішенні Окружного адміністративного суду мКиєва від 26 грудня 2017 року у справі  826/1598/15, яка має преюдиційне значення у межах цього спору.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду мКиєва від 27 лютого 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду мКиєва від 27 лютого 2019 року залишене без змін.

5. Громадська організація «В» із зазначеними судовими рішеннями не погодилася, тому звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить суд скасувати рішення Окружного адміністративного суду мКиєва від 27 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Також у касаційній скарзі позивач просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду у звязку з відсутністю правозастосовчої практики за цією категорією справ. Верховний Суд відхиляє клопотання скаржника через необґрунтованість.

6. Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2019 року відкрите касаційне провадження у справі.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, щовересня 2018 року в мережі інтернет на офіційному інтернетпорталі Київської міської державної адміністрації було розміщено повідомлення про проєкт рішення Київської міської ради «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в мКиєві», яким, зокрема, передбачалось внести зміни до рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року  56/5443 «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні обєктів благоустрою міста Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради», шляхом викладення заголовку в такій редакції: «Про затвердження Порядку залучення пайової участі (внеску) в утриманні обєктів благоустрою міста Києва», затвердження зазначеного Порядку, а також внести зміни до рішення Київської міської ради від 25 грудня 2014 року  746/746 «Про особливості застосування Порядку розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в мКиєві» та Правил благоустрою мКиєва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року  1051/1051.

Також у повідомленні було зазначено про право та можливість фізичних та юридичних осіб, їх обєднань протягом одного місяця з дня оприлюднення, а саме — дожовтня 2018 року, подати зауваження та пропозиції до проєкту регуляторного акта.

8. Громадська організація «В» звернулась до Київської міської ради з листом від 11 вересня 2018 року  65, в тексті якого виклала ряд зауважень, у тому числі щодо того, що запропонований проєкт рішення суперечить висновкам рішення Окружного адміністративного суду мКиєва від 26 грудня 2017 року у справі  826/1598/15 за позовом громадської організації «В» до Київської міської ради про визнання нечинним рішення відвересня 2014 року  62/62 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року  56/5443 «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні обєктів благоустрою міста Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради». У вказаному листі позивач запропонував Київській міській раді утриматись від вчинення дій, спрямованих на підготовку проєкту рішення для подальшого винесення на розгляду пленарного засідання ради.

9. 12 листопада 2018 року на підставі одержаних зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх обєднань, а також обговорень за участю представників громадськості, на офіційному інтернетпорталі м. Києва, було оприлюднено для ознайомлення доопрацьований проєкт рішення Київської міської ради «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в мКиєві».

10. 19 листопада 2018 року вказаний проєкт рішення було зареєстровано в секретаріаті Київської міської ради за  08/231-4169/ПР та прийняте рішення щодо розгляду цього проєкту рішення відповідними постійними комісіями Київради.

11. 27 листопада 2018 року на засіданнях постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування та постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціальноекономічного розвитку було підтримано проєкт рішення «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в мКиєві», що підтверджується наявними у матеріалах справи витягами з протоколів від 27 листопада 2018 року  25/87 та від 27 листопада 2018 року  38/147.

12. 28 листопада 2018 року на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики було вирішено взяти до розгляду проєкт рішення та надати доручення підготовчій групі опрацювати проєкт рішення з урахуванням отриманих висновків від профільних департаментів Київської міської ради, направити проєкт рішення Київської міської ради «Про розгляд проєкту рішення Київської міської ради «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в мКиєві» до іншої постійної комісії Київської міської ради та Управління екології та природних ресурсів для розгляду та надання відповідних рішення і фахової експертизи (витяг з протоколу  18/77).

13. 18 грудня 2018 року на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики було вирішено підтримати зауваження та пропозиції, які надані у фахових висновках Департаменту промисловості та розвитку підприємництва, Департаменту міського благоустрою, Управління екології та природних ресурсів, Департаменту інформаційноконсультаційних технологій та Відповідальної постійної комісії до проєкту рішення; направити розробникам проєкту регуляторного акта зауваження та пропозиції, які надані вказаними департаментами та відповідальної постійної комісії; підготувати за результатами отримання допрацьованого проєкту регуляторного акта експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проєкту регуляторного акта, та направити такий експертний висновок разом із проєктом рішення, аналізом регуляторного впливу до уповноваженого органу для підготовки у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку пропозицій щодо удосконалення проєкту, відповідно до принципів державної регуляторної політики, та направити проєкт рішення до Антимонопольного комітету України для проведення аналізу відповідно до вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції» (витяг з протоколу  19/78).

14. 26 грудня 2018 року доопрацьований на підставі одержаних зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх обєднань проєкт рішення Київської міської ради «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в мКиєві» було опубліковано на офіційному інтернетпорталі.

15. Листом від 27 грудня 2018 року  08/286-465 проєкт рішення та підготовлений постійною комісією Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики експертний висновок щодо регуляторного впливу внесеного проєкту регуляторного акта, який було скеровано до Державної регуляторної служби України для підготовки відповідно до статті 34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку пропозицій щодо удосконалення проєкту, відповідно до принципів державної регуляторної політики.

16. Листом  08/286-467 проєкт рішення з метою отримання ґрунтовного аналізу щодо наявності порушень у ньому вимог антимонопольного законодавства було направлено до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

17. Листом від 30 січня 2019 року  601/0/20-19 Державна регуляторна служба України повідомила Постійну комісію Київради про неузгодження проєкту рішення з вимогами статті 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (зокрема, з принципами адекватності та доцільності).

18. Листом від 14 січня 2019 року  60-02/160 Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України також повідомило Постійну комісію Київради про непогодження проєкту такого рішення з підстав того, зокрема, що проєктом передбачається обовязкове укладення субєктом господарювання договору щодо пайової участі (внеску) в утриманні обєкта благоустрою, тоді як чинне законодавство передбачає альтернативу, тобто варіанти утримання обєктів благоустрою зазначеними субєктами та не містить обовязку для власників тимчасових споруд укладати договори пайової участі.

19. 13 лютого 2019 року на засіданні Постійної комісії були розглянуті листи Державної регуляторної служби України та Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, та вирішено:

— підтримати доопрацьований та повторно оприлюднений для інформування громадськості 26 грудня 2018 року на вебсайті Київради (www.kievcity.gov.ua) у розділі «Регуляторна діяльність» проєкт рішення Київської міської ради «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в мКиєві» із зауваженнями та пропозиціями Державної регуляторної служби України (від 30 січня 2019 року  601/0/20-19) і Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (від 14 січня 2019 року  60-02/160);

— підготувати висновки профільної відповідальної постійної комісії до доопрацьованого та повторно оприлюдненого для інформування громадськості 26 грудня 2018 року на вебсайті Київради (www.kievcity.gov.ua) в розділі «Регуляторна діяльність» проєкту рішення Київської міської ради «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в мКиєві» із зауваженнями та пропозиціями Державної регуляторної служби України і Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;

— рекомендувати розробникам проєкту рішення Київської міської ради «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в мКиєві» внести на розгляд пленарного засідання сесії Київської міської ради доопрацьований та повторно оприлюднений для інформування громадськості 26 грудня 2018 року на вебсайті Київради (www.kievcity.gov.ua) в розділі «Регуляторна діяльність» проєкт рішення.

20. Не погоджуючись із діями відповідача щодо підготовки вищевказаного проєкту рішення Київської міської ради, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у діях відповідача щодо підготовки та попереднього розгляду проєкту рішення відсутні ознаки протиправності, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог у частині вимог про визнання протиправними дій Київської міської ради з підготовки проєкту рішення, оприлюдненоговересня 2018 року.

22. Суд першої інстанції зазначив, що до моменту розгляду Київською міською радою на її пленарному засіданні проєкту рішення (у тому числі проєкту регуляторного акта у сфері господарської діяльності у формі рішення) з проведенням обговорення та голосування проєкт такого рішення не може вважатися остаточним та таким, що прийнятий Радою.

Під час розгляду цієї справи у суді першої інстанції сторони не надали суду документальні докази включення до порядку денного пленарного засідання сесії Київської міської ради проєкту рішення «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в мКиєві».

23. Окружний адміністративний суд мКиєва відмовив у задоволенні вимоги про зобовязання Київської міської ради утриматись від вчинення дій, спрямованих на прийняття рішення на основі проєкту рішення, оприлюдненоговересня 2018 року, з огляду на те, що 12 листопада 2018 року та 26 грудня 2018 року відповідачем на офіційному інтернетпорталі мКиєва оприлюднювались доопрацьовані проєкти рішення «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в мКиєві», а позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо підготовки проєкту рішення, оприлюдненого самевересня 2018 року, та про зобовязання відповідача утриматись від дій, спрямованих на прийняття рішення на основі проєкту рішення, оприлюдненоговересня 2018 року.

При цьому суд першої інстанції не знайшов підстав для виходу за межі позовних вимог, оскільки судом у ході розгляду даної справи не встановлено протиправності дій Київської міської ради в частині підготовки проєкту рішення, оприлюдненоговересня 2018 року.

24. Суд апеляційної інстанції у постанові, що оскаржується, зробив висновок, що посилання позивача на те, що при вчиненні дій з підготовки регуляторного акта створено проєкт, який суперечить рішенню Окружного адміністративного суду мКиєва від 26 грудня 2017 року у справі  826/1598/15 є необґрунтованим, оскільки вказаним рішенням не було заборонено Київській міській раді вчиняти дії щодо підготовки проєкту рішення «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в мКиєві», а лише було скасоване попереднє рішення Київської міської ради відвересня 2014 року  62/62 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року  56/5443 «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні обєктів благоустрою міста Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» в частині підпункту 1.2 пункту 1, пункту 2 додатку 1 та пункту 3.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

25. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що судами не правильно було розтлумачено положення Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», зокрема, частина 9 цього Закону, яка передбачає, що зміст пропозицій та зауважень до проєкту регуляторного акта не обмежується тільки питаннями порушення порядку підготовки проєкту регуляторного акта, а включає також питання, повязані з правовим змістом оприлюдненого проєкту регуляторного акта.

26. Скаржник вважає, що право позивача подавати зауваження і пропозиції до проєкту та обовязок відповідача за результатами їх розгляду повністю чи частково їх враховувати або мотивовано їх відхилити означає, що до моменту прийняття Київрадою регуляторного акта на основі проєкту між позивачем та відповідачем може виникнути юридичний спір щодо змісту одержаних відповідачем пропозицій і зауважень позивача. Інакше право позивача здійснювати державну регуляторну політику на етапі підготовки регуляторного акта, надане позивачу Законом про регуляторну діяльність, є ілюзорним правом.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

28. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначено Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року  1160-IV.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт — це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативноправовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та субєктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та субєктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативноправовим актом.

29. Процедура прийняття або внесення змін до регуляторного акта визначається, зокрема, статтями 9, 33, 34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме: проведення розробником проєкту регуляторного акта аналізу його регуляторного впливу; оприлюднення розробником проєкту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій; розгляд розробником зауважень та пропозицій щодо проєкту регуляторного акта, що надійшли під час його оприлюднення протягом визначеного строку; підготовка уповноваженою постійною комісією міської ради експертного висновку щодо регуляторного впливу проєкту регуляторного акта; підготовка уповноваженою постійною комісією міської ради висновку про відповідність проєкту регуляторного акта вимогам статей 6 та 8 Закону.

Частиною 1 статті 36 цього Закону визначено, що порушення такого порядку виключає можливість прийняття та схвалення органом місцевого самоврядування проєкту регуляторного акта.

У разі виявлення будьякої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями (частина 2 статті 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»).

30. Суди попередніх інстанцій при розгляді справи виходили з того, що сторонами не надано документальних доказів включення до порядку денного пленарного засідання сесії Київської міської ради проєкту рішення «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в мКиєві», а тому вказаний проєкт рішення не набув статусу остаточного рішення.

31. Верховний Суд погоджується з таким висновком, оскільки до проходження регуляторним актом всіх встановлених законом процедур і прийняття його органом місцевого самоврядування проєкт регуляторного акта не має самостійного значення, оскільки на його підставі не виникають нові права чи обовязки, не відбуваються зміни у правовому статусі субєктів, яких буде стосуватись у майбутньому цей акт.

До моменту прийняття регуляторного акта у встановленому законом порядку дії щодо підготовки проєкту мають проміжний характер, а отже, самі по собі, не порушують і не можуть порушувати права та законні інтереси позивача.

І хоч є певна ймовірність того, що не відповідачем може бути порушено процедуру прийняття регуляторного акта, але така ймовірність лише припускається.

Судовий контроль за проміжними рішеннями субєктів владних повноважень не узгоджується із завданням адміністративного судочинства, яким є захист саме від порушень, а не загрози порушень (ймовірних порушень у майбутньому). До прийняття у встановленому порядку вищевказаного регуляторного акта немає підстав вважати, що права особи порушено.

Отже, позивач звернувся до суду до завершення процесу прийняття остаточного регуляторного акта, передчасно захищаючи права, які реально не порушено.

32. Суд враховує, що оскарження в судовому порядку рішень, прийнятих на ініціативній стадії, може звести нанівець дієвість цієї адміністративної процедури та здійснення судового контролю за законністю діяльності відповідних органів. У той час, як завданням суду є не судовий контроль за законністю діяльності чи рішень, а захист прав та інтересів особи, які реально порушено.

33. З огляду на вищенаведене Суд дійшов висновку, що позивач не має права оскаржувати до суду проміжні проєкти регуляторного акта, які не мають безпосереднього наслідку у вигляді порушення прав та інтересів позивача.

Обєктивна відсутність правових наслідків у вигляді порушення прав та інтересів позивача свідчить
про передчасність звернення до суду та відсутність юридичного спору, змістом якого є спір щодо прав чи обовязків. Наведене виключає можливість розгляду справи судом, оскільки відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на «юридичні спори».

34. Доводи касаційної скарги досліджувались судами попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, наданих суду першої інстанції.

35. При ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій — без змін.

36. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд постановив:

— касаційну скаргу громадської організації «В» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду мКиєва від 27 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 рокубез змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

(Постанова Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року. Справа № 826/15668/18. Суддя-доповідач — Єзеров А.А. Судді — Тацій Л.В., Стеценко С.Г.)

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA