Початок з кінця — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Початок з кінця

У прикінцевих і перехідних положеннях закону «про судову реформу» міститься покроковий інструктаж щодо проведення трансформацій в органах суддівського врядування і скорочення ВС

7 листопада 2019 року — ця дата увійде в новітню історію судової реформи як день, коли було закладено нормотворче підґрунтя для старту чергових масштабних пертурбацій у вітчизняній Феміді: набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (Закон). Попри серйозні застереження з боку суддівської спільноти України і представників міжнародних інституцій, цей нормативний акт було офіціалізовано і «введено в експлуатацію».

ВККС: перезавантаження

Головні законодавчі меседжі щодо трансформацій в органах суддівського врядування і Верховному Суді (ВС) містяться в прикінцевих і перехідних положеннях Закону. Серед іншого встановлюється, що з дня набуття ним чинності, тобто з 7 листопада ц.р., повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) припиняються, а керівник секретаріату ВККС призначається за результатами конкурсу з урахуванням вимог Закону. Зауважимо, що на той момент кількісний склад ВККС налічував 13 осіб, ще двоє новоспечених членів цього органу суддівського врядування — Тетяна Широян, суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, та Олександр Панасюк, суддя Вінницького апеляційного суду, які були делеговані до складу Комісії 30 жовтня ц.р. у ході проведення XVII позачергового з’їзду суддів України, — так і не змогли дебютувати в новому професійному статусі: їхня каденція припинилася, фактично так і не розпочавшись.

Пауза у роботі ВККС, згідно із законодавчим задумом, має тривати допоки не буде сформовано її склад за новими правилами. Нагадаємо, що раніше до складу ВККС входили 16 членів, які обиралися/призначалися колегіальними органами (з’їздом суддів — вісім осіб, головними форумами адвокатів і вчених-юристів — по дві особи) та конкретними посадовими особами — омбудсменом і головою Державної судової адміністрації України (квота кожного суб’єкта — два члени Комісії). Законом же запроваджується зовсім інший формат ВККС. До її складу входитимуть 12 членів, які призначаються Вищою радою правосуддя (ВРП) за результатами конкурсу терміном на чотири роки. Конкурс на зайняття посади члена ВККС буде проводити ВРП на основі принципів верховенства права, публічності та політичної нейтральності, з допомогою спеціальної конкурсної комісії. До її складу мають входити шестеро осіб: три — обрані Радою суддів України з числа її членів і ще троє представників із числа міжнародних експертів, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України, до складу Громадської ради міжнародних експертів, утвореної відповідно до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». Порядок отримання ВРП пропозицій від міжнародних та іноземних організацій щодо осіб із числа міжнародних експертів буде визначатися положенням про конкурс, яке має затвердити сама ВРП. Рішення конкурсної комісії вважатиметься прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від присутніх членів конкурсної комісії, за умови, що три особи з числа тих, які проголосували, є міжнародними експертами.

«Верховне» скорочення

На формування складу ВККС Вищій раді правосуддя законодавець відводить 90 днів, тобто оновлений склад цього органу суддівського врядування має з’явитися вже на початку лютого наступного року. Причому перші місяці «перезавантаженої» інституції будуть дуже напруженими. Так, упродовж двох місяців з дня формування її нового складу Комісія має завершити процедуру добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням ВККС від 3 квітня 2017 року № 28/зп-17. І паралельно з іншими кадровими процесами Комісія має провести відбір суддів до касаційних судів у складі ВС із числа суддів відповідних касаційних судів за критеріями професійної компетентності, етики та доброчесності, на виконання законодавчого завдання щодо скорочення граничної чисельності суддів найвищого суду в системі судоустрою України з 200 до 100 осіб.

Та спершу Державна судова адміністрація України за погодженням із ВРП, з урахуванням законодавчих вимог, зокрема щодо палат, які обов’язково створюються в касаційних судах, і порядку формування Великої Палати ВС, має визначитися щодо кількісного формату кожного з касаційних судів ВС. Паралельно оновлена ВККС має розробити порядок проведення відбору суддів до касаційних судів у складі ВС і затвердити його, попередньо отримавши «добро» від ВРП.

Допоки триватиме конкурсний відбір, судді касаційних судів у складі Верховного Суду продовжуватимуть здійснювати правосуддя у межах повноважень, визначених процесуальним законом, і до того моменту, як встановлюється в пункті 6 прикінцевих і перехідних положень Закону, «прийняття відповідного рішення Вищою радою правосуддя». Щоправда, про який «вердикт» у цьому випадку йдеться, не зовсім зрозуміло. Вочевидь, освячувати будь-які результати «верховного» відбору ВРП може лише в межах своїх повноважень. Скажімо, вона може ухвалити рішення про переведення судді ВС, з огляду на приписи наступного пункту 7 вказаних положень про те, що судді ВС, які не пройшли процедуру відбору, можуть бути переведені до відповідних апеляційних судів з урахуванням рейтингу, сформованого за результатами відбору. При цьому в своєму рішенні (можливо, все ж ідеться про якийсь окремий акт, процедурну природу якого збагнути поки що важко) ВРП має вказати останній день роботи судді касаційного суду у складі ВС, який не пройшов процедуру відбору.

Дисциплінарна місія

Окрім кадрового укомплектування нового складу ВККС, за три місяці ВРП має ухвалити рішення про затвердження персонального складу Комісії з питань доброчесності та етики на підставі та в межах пропозицій суб’єктів формування цієї інституції. Комісія з питань доброчесності та етики, як встановлюється в новій статті 281, якою доповнено Закон України «Про Вищу раду правосуддя», є колегіальним органом, який діє при ВРП та утворюється з метою забезпечення прозорості і підзвітності членів ВРП та ВККС. До складу цього органу мають входити три члени ВРП (крім голови цього конституційного органу) і три особи з числа міжнародних експертів, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України, до складу Громадської ради міжнародних експертів, утвореної відповідно до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». Участь міжнародних експертів у цій Комісії закінчується через шість років з дня набуття чинності Законом. Кожен міжнародний експерт призначатиметься на два роки з можливістю повторного призначення.

Окрім, власне, морального «обличчя» представників органів суддівського врядування, Комісія опікуватиметься й іншими питаннями. Так, у пункті 9 прикінцевих та перехідних положень Закону встановлюється, що протягом шести років з дня набуття ним чинності Комісія з питань доброчесності та етики уповноважена притягувати суддю ВС до відповідальності за вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна. При цьому Комісія керується правилами статей 48, 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» і користується повноваженнями Дисциплінарної палати ВРП.

Якщо щодо фактів, які перевіряє Комісія з питань доброчесності та етики, здійснюється дисциплінарне провадження Дисциплінарною палатою ВРП, то вона припиняє дисциплінарне провадження та передає зібрані до цього часу матеріали Комісії з питань доброчесності та етики. Встановивши зазначені факти, Комісія повинна внести до ВРП подання про звільнення судді з посади. З дня внесення подання про звільнення такий суддя відсторонюється від посади до прийняття рішення.

Комісії з питань доброчесності та етики законодавець доручив також протягом 30 днів з дня її утворення перевірити діючих членів ВРП (окрім Голови Верховного Суду) на відповідність критеріям доброчесності, етичних стандартів судді як складової професійної етики члена Вищої ради правосуддя, за результатами чого може ухвалити рішення (!) про звільнення члена ВРП. Щоправда, таке формулювання пункту 10 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону дисонує з положеннями «тіла» Закону, де (зокрема, у згаданій статті 281) встановлюється, що Комісія може лише ініціювати питання про звільнення члена ВРП — внести відповідні подання, а саме рішення має ухвалити Вища рада правосуддя.

Ольга КИРИЄНКО, «Судовий вісник»

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA