прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Стадії прийняття

Прий­няття «ресурсного» Закону № 1914‑IX викликало чимало дискусій та протистояння, однак більшість його новацій є такими, що вводять справедливе оподаткування, а тому причин для відстрочення набуття ним чинності немає

Рубрика Акцент
«Ми були готові до прийняття «ресурсного» Закону №1914-IX ще в липні, але змогли проголосувати за нього лише у грудні саме через спроби заблокувати антиолігархічний пакет змін», – пояснює Данило Гетманцев

У 2022 році на українців чекає ціла низка податкових новацій. Одні були відомі завчасно, проте до них платники не готувалися, інші були впроваджені буквально «під ялинку», одні є довгоочікуваними, запровадження інших насторожує платників податків. Проте усі ці зміни мають призвести до вирівнювання податкового навантаження, детінізації економіки та наповнення бюджету. Про основні новації внаслідок прий­няття «ресурсного» Закону № 1914‑IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», Дію.Сіті, реєстратори розрахункових операцій (РРО) та інші податкові новації розповів народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

— Пане Даниле, цього року влада порушила принцип стабільності податкового законодавства запровадивши цілу низку змін до Податкового кодексу України «під ялинку». Чому не можна було відкласти запровадження закону № 1914‑IX на рік?

— Принцип стабільності податкового законодавства є одним з визначальних у податковому праві. Це я підкреслював і у своєму підручнику з податкового права, і сьогодні не відмовляюсь від нього. На цьому принципі базується і правова визначеність, і справедливість оподаткування. Тому мені безперечно прикро, що на третій рік нашого перебування при владі ми порушили цей принцип. Сам закон йшов дуже складно. Ми змогли його ухвалити у другому читання лише у грудні саме тому, що великий та надвеликий бізнес, який не хотів ухвалення цього закону, робив все можливе, аби його заблокувати.

Перепонами для ухвалення закону в 2021 році були:

  • рекордна кількість (11,5 тис.) поправок, які були подані до проєкту № 5600 до другого читання;
  • 25 проєктів постанов про скасування рішення про ухвалення Закону № 1914‑IX у цілому, які блокували його підписання та набуття чинності;
  • «робота» з народними депутатами України перед голосуваннями;
  • надзвичайно потужна медійна кампанія з дискредитації чи, якщо точніше, демонізації проєкту.

Це відбувалося тому, що законом № 1914‑IX, окрім іншого, передбачено скасування пільг для великого бізнесу. Йдеться про пільги, які вводилися тимчасово, проте стали постійними. Пільги, які не мають нині жодного економічного підґрунтя. Пільги, які є корупційними, хоча й були передбачені на рівні закону. Використання цих пільг до сьогодні призводить до невиправданого дисбалансу в оподаткуванні суб’єктів господарювання та зменшення податкового навантаження на тих, хто отримує більший прибуток, якщо спрощено: багаті багатіють, а бідні біднішають.

Тому я хочу вчергове вибачитися перед платниками податків за те, що вони повинні швидко адаптуватися до нових правил, але, з іншого боку, на строки вплинули зовнішні фактори. Зокрема, протистояння проти антиолігархічного пакету змін, до якого входив і проєкт № 5600. Ми були готові його проголосувати ще в липні. Більшість змін було відкрито проговорено, тому вони не повинні стати повною несподіванкою.

— Проєкт № 5600 називали «ресурсним», але експерти вже говорять, що значних доходів бюджету не буде, зокрема через закладений порядок розрахунку ренти та зміну ціни на відповідну руду. Чи є Закон № 1914‑IX «ресурсним» і на які доходи розраховує держава?

— Перш ніж коментувати Закон № 1914‑IX і давати йому оцінку, я радив би читати сам закон і пов’язані акти. Ті, хто стверджує про недостатні надходження, мабуть, не читали Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік». За нашими очікуваннями, тільки від імплементації Закону № 1914‑IX до бюджетів усіх рівнів протягом 2022 року має надійти 18 млрд грн. Можливо, для когось це незначний дохід, але, на мою думку, — вагоме поповнення. Крім того, я б радив звернути увагу на те, що велика частина запроваджених змін принесуть відповідні поповнення до національного та місцевих бюджетів лише у 2023 році та пізніше. Наприклад, для цілей нового оподаткування земель сільськогосподарського призначення першим податковим періодом буде 2022 рік. І ми очікуємо, що від нього у 2023 році буде отримано ще додатково 12 млрд грн.

Тому, якщо держава отримує від реалізації положень Закону № 1914‑IX щонайменше 30 млрд грн за два роки, то мені здається, що такий закон можна називати ресурсним.

— Запровадження мінімального податкового зобов’язання чи не найбільше лякає фермерів та селян. Це положення обросло міфами. Чи будуть власники паїв зобов’язані сплачувати цей податок?

— Я почну з причини запровадження мінімального податкового зобов’язання (МПЗ). Нині 8 мільйонів гектарів, або третина сільськогосподарських земель, перебувають «у темряві». Юридично вони не показані органам місцевого самоврядування чи державі як площі, на яких провадиться сільськогосподарська діяльність. Але фактично вони всі розорані. Ні для кого не секрет, що аграрний сектор є одним із найбільш розвинених в Україні.

Ми провели аналіз, зробили розрахунки та вирахували, що податкове навантаження на кожен оброблений гектар землі «білого» агробізнесу становить від 5 % до7 % від нормативної грошової оцінки землі відповідної категорії.

Тому ми говоримо, що якщо сукупне податкове зобов’язання сумарно на рік становить менш ніж 4 % від грошової нормативної оцінки землі, то треба доплатити різницю від уже сплачених податків за рік до рівня цих 4 %.

До сукупного податкового навантаження входить, зокрема, податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок для четвертої групи спрощеного оподаткування, податок на землю, рента за використання водних ресурсів. Якщо цей розрахунок у вимірі року (зважаючи на сезонність доходів в агросфері) дорівнює або перевищує 4 %, то нічого нікому доплачувати не потрібно.

Сплачувати податок будуть особи, які фактично обробляють землю та отримують прибуток чи дохід від такої обробки. Це можуть бути як орендарі, так і власники відповідної ділянки, якщо вони її обробляють самостійно.

— Тобто, якщо особа володіє ділянкою сільськогосподарської землі, і не обробляє її й не здала в оренду їй теж треба буде сплачувати податки до рівня МПЗ?

— Таке теж може статися. Тоді особі буде вигідно передати невикористовувану ділянку в оренду.

Однак, я хочу підкреслити:

  • По-перше, це стосується виключно земель за межами населених пунктів;
  • По-друге, для малих фермерів, селянських фермерських господарств які обробляють до 20 га земель, передбачена низка пільг і дотацій.

До них застосовується пільгова ставка МПЗ на рівні 2 % від нормативної грошової оцінки землі.

Такий фермер може отримати від держави:

  • 5 000 грн дотації на рік на кожен гектар оброблюваної землі;
  • 5 000 грн дотації на рік на корову;
  • 36 000 грн на рік на ведення бухгалтерії, і
  • держава за такого фермера сплачує ЄСВ.

Тобто, для тих, хто дійсно хоче обробляти власну землю, мати власне господарство ми пропонуємо: вийти з тіні, зареєструвати фермерське господарство, отримати дотації, і заробляти для своєї родини, сплачуючи податки за пільговою ставкою. Це не тільки про надходження до бюджетів, а й про безпеку для самого фермера, гарантії укладення з ним контрактів, які будуть виконуватися, а не вимушеної здачі урожаю «ділкам» за зниженими цінами.

Ми у першу чергу чекаємо надходжень до бюджетів не від одноосібних фермерів — для яких податкове навантаження може навіть знизитись, а від аграрних холдингів, які в темну обробляють землю, а потім так само у темну вивозять зерно з України.

— Якщо ми вже зачепили найбільш міфізовані положення проєкту № 5600, прокоментуйте, будь ласка, що чекає на ринок нерухомості в контексті запровадження податку на додану вартість (ПДВ) та сферу відновлюваної енергетики.

— І ті, й інші положення виведено за рамки Закону № 1914‑IX. Їх немає. Жодних змін у 2022 році в цих сферах не відбудеться. Хоча особисто я вважаю, що ухвалення відповідних положень є виправданим. Однак їх впровадження буде відбуватися окремо. Ми готуємося до дискусії із забудовниками та профільними асоціаціями.

Що стосується пільг для відновлюваної енергетики, то вони сьогодні також не є виправданими, проте залишаться для вже введених в експлуатацію об’єктів. Інакше ми ризикуємо отримати значні штрафи за невиконання міжнародних договорів. Ці штрафи можуть перевищити очікувані надходження до бюджету в разі встановлення справедливого податку. Тому, враховуючи досвід Іспанії, ми поки що зняли це питання, але продовжимо дискусію з ринком.

— Законом № 1914‑IX надано нові процесуальні повноваження податковим органам. Наприклад, ініціювати заборону виїзду за кордон керівнику. Чи стосуватиметься вона державних підприємств? І друге питання, яке турбує адвокатів: чи є запобіжники від зловживань цими правами?

— Ми не встановлюємо різниці для керівників залежно від форми власності платника податків. Це перше. Що ж стосується запобіжників, то їх, на мою думку, в Законі № 1914‑IX щонайменше чотири.

  • По‑перше, норму може бути застосовано, якщо борг перед бюджетами перевищує 1 млн грн.
  • По‑друге, йдеться саме про борг, тобто визнану платником або підтверджену судом суму зобов’язань. Це не може бути свіже податкове повідомлення‑рішення й одразу клопотання про заборону виїзду.
  • По‑третє, цей борг має не погашатися впродовж щонайменше 240 днів.
  • По‑четверте, рішення про заборону виїзду тільки ініціює податковий орган, але ухвалює суд. Він може відмовити, навіть якщо всі три попередні фактори наявні, спираючись на обставини конкретної справи та залежно від ситуації.

Такий механізм сьогодні застосовується у випадку «приватних» боргів, тому не бачу жодної проблеми поширення цієї практики і на зобов’язання перед державою.

— Закон № 1914‑IX непростий, але, підсумовуючи, на які його нововведення треба вже звернути увагу платникам від 1 січня 2022 року?

— Справді, закон складний і комплексний, передбачає багато змін. Проте більшість із них стосуються дуже принципових і глибоких питань окремих галузей економіки чи секторів. Для відповідної сфери такі поправки зрозумілі. І вони вже набули чинності. Однак здебільшого це означає, що 2022 рік стане першим звітним періодом за відповідними податками чи зборами. Тобто їх треба буде враховувати в річних деклараціях, які подаватимуться фактично у 2023 році. Наприклад, облік збитків підприємства у наступних податкових періодах (але й це стосується виключно великих підприємств, а не бізнесу в цілому). Або вже згадане мінімальне податкове зобов’язання.

Щодо загальних норм, які вже діють, я б звернув увагу на такі, крім права ініціювати заборону виїзду керівника:

  • право податкових органів надсилати запити на інформацію в разі підозри про правопорушення. До цього часу такий запит можна було подавати, лише коли було підтвердження правопорушення, що робило цей інструмент не­­ефективним для виявлення відповідного факту;
  • Державна податкова служба України буде розкривати інформацію про платників‑боржників органам місцевого самоврядування;
  • право контролювального органу на погашення заборгованості за самостійно задекларованими зобов’язаннями на будь‑яку суму, якщо вони не були погашені протягом 90 календарних днів (до 2022 року його могло бути використано лише щодо зобов’язань від 5 млн грн);
  • право вільно здійснювати звуко‑ чи відеофіксацію під час проведення перевірок для обох сторін;
  • право (не обов’язок) платника податків надавати дозвіл податковому органу для розголошення інформації про себе третім особам в електронному кабінеті.

Тобто якихось загальних норм для бізнесу в Законі № 1914‑IX мало. І ми їх запроваджували в постійній дискусії з бізнесом. Ми шукали баланс, вислуховуючи позицію і податкового органу, і відповідної галузі, також беручи до уваги загальні інтереси суспільства. Тому запроваджені норми я можу сміливо назвати компромісними, збалансованими. Деякі інструменти ми під час дискусії взагалі виключили, як, наприклад, податкову заставу, тому що вони містили надто багато ризиків або не були ефективними.

— З 1 січня 2022 року, після усіх відстрочок набувають чинності правила, запроваджені законом № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Увесь грудень було протистояння проти введення РРО…

— Таке ж протистояння та ініціатива відстрочки була і щодо КІК (антиофшорний закон). Проте всі норми залишилися і вже набули чинності. І щодо РРО/ПРРО, і щодо КІК. За цими правилами перші податкові періоди розпочинаються з 2022 року, а звіти треба буде подавати у 2023 році. Тому немає чого панікувати.

— Якщо говорити про РРО, то є багато моментів, які лякають ФОП. Наприклад, чи треба підключати РРО, якщо особа отримує дохід виключно у безготівковій формі, але не на рахунок в банку, а шляхом переказу «на карточку», коли послуги надаються дистанційно?

— Якщо йдеться про надання послуг, які можуть надаватися дистанційно — консалтинг, юридичні послуги, маркетинг — тощо, і особа не приймає готівку безпосередньо в руки, то встановлювати РРО чи навіть ПРРО не потрібно. Хоча я не бачу проблеми встановити ПРРО і провести операцію в інтернеті через програму. Це буквально 15 хвилин часу на встановлення.

Звісно, якщо йдеться про послуги, які не можуть бути надані дистанційно, наприклад, перукарські, крім тих, що надаються ФОП першої групи, то РРО/ПРРО необхідне. Навіть якщо оплата здійснюється карткою. Але скажіть інше: в чому проблема при 20-30, навіть 100 продажах на день провести їх через РРО? Це якесь надобтяження? Ми ж не протестували проти введення комп’ютерів свого часу, хоча багатьом було зручніше працювати на друкарських машинках. Насправді, для дійсно малого бізнесу РРО — це зручно. А для великого бізнесу, який ховається під малий — так, дійсно є проблеми. Треба змінювати бізнес-модель.

І я хочу запевнити, що щодо РРО змін чи відстрочок не буде. Перші дні 2022 року показали, що бізнес може, а здебільшого хоче працювати прозоро, чесно сплачуючи податки. На жаль багато з них вірили обіцянкам про відстрочки, і тому не потурбувалися про встановлення РРО/ПРРО своєчасно. У нас з 1 грудня понад 80 тисяч ФОП встановили РРО. Навіть на неробочі новорічні свята було встановлено 8 тис. У одного з приватних провайдерів ПРРО навіть система “лягла”. На жаль, люди чекали до останнього. І найголовніше, коли ми говоримо про РРО, ми говоримо не про тиск на ФОП, не про сплату податків, а про споживача та інтереси суспільства. Якщо немає чеку — неможливо захистити інтереси у разі порушення або невиконання зобов’язання.

А от якщо говорити про КІК, то я вже можу анонсувати, що будуть зміни. Це абсолютно новий інститут для нас, і тому ми вже бачимо необґрунтовані норми, і вже працюємо над помилками.

— Про які зміни для КІК йдеться?

— Упродовж навіть 2021 року норми про КІК були відомі й бізнес міг адаптувати свої правила під майбутні нововведення. У процесі цього «приміряння» виникли кейси, які ми навіть не могли уявити, коли прописували відповідні положення до Податкового кодексу України. Навіть з урахуванням зарубіжного досвіду. Тому ми будемо реагувати на сигнали від бізнесу і виправляти норми, які можуть зашкодити державі або бізнесу.

Це також точкові виправлення, вони стосуються як самих правил оподаткування, так і питань обліку та звітності за відповідними податками. Наприклад, щодо оподаткування інвестицій в КІК в Україні через вихід на ІРО. За буквального прочитання положень ПК України така інвестиція є прибутком компанії, з якого треба сплатити 9 % податку. З точки зору практики очевидно, що ні про який прибуток у класичному розумінні не йдеться, хоча збільшення активів і відбувається. Тому такі моменти будемо виправляти. І ми перебуваємо з бізнесом та юридичними радниками у діалозі.

— Ще одна велика новація це «Дія.Сіті». Головне питання: чому тільки для ІТ? Впевнена, що адвокати самозайняті особи так само б хотіли просте комфортне оподаткування, артисти.

— Ми як держава повинні підтримувати ті галузі, які як локомотиви можуть розвивати економіку держави. Такі галузі ми повинні не тільки стимулювати податками, а й інвестувати в них. ІТ-галузь без підтримки держави стала тією галуззю, яка вивела нашу державу на світовий рівень. Тому в ІТ ми будемо вкладати, в авіацію будемо вкладати, в сільськогосподарську переробку… А в адвокатам та нотаріусам пільги давати не будемо. Я сам адвокат, розумію бажання колег платити менше податків, але не розділяю.

І якщо ставити вже так питання в які сфери ще вкладати, то чому б не у вчителів та медиків? Мабуть ми б хотіли усім максимально низькі податки. Але якщо ми говоримо про зменшення податкових зобов’язань, то нам водночас треба враховувати і думку тих на кому відіб’ється зменшення надходжень до бюджетів. Фінанси завжди мають дві сторони. Наприклад, чи готові пенсіонери до зменшення пенсії, яка і без того нижча прожиткового мінімуму? Чи готові платники податків, до того, що у нас перестануть будуватися дороги, розвиватися інфраструктура? Що державні сервіси, навіть такі прогресивні як «Дія», не будуть розвиватися тими темпами, які є на сьогодні? Мабуть що не згодні.

Тому держава повинна враховувати усі інтереси і шукати баланс. Ми вимушені вибирати підтримку галузей, які будуть стимулювати економіку, а не просто ухвалювати популістичні рішення, які не мають економічного обґрунтування. Й ІТ якраз та галузь, за якою ми бачимо майбутнє, притік інвестицій і розвиток держави.

— Чому ІТ-спеціаліст, який працює ФОП, має бути зацікавленим в отриманні резидентства Дія.Сіті?

— Сам спеціаліст отримає статус працівника, він не повинен буде вести облік доходів і подавати звітність як ФОП. Отримає трудові гарантії або гарантії за цивільним договором тощо.

Проте Дія.Сіті не про те, як перевести працівників з ФОП. Зручно — нехай працюють. Але питання в тому, як малим ІТ-підприємцям стати великими, а великим — працювати з усім світом без будь-яких обмежень.

Бо схема роботи з ФОП — це схема з ухилення від сплати податків. Давайте відверто. Й іноземці, які замовляють послуги в Україні, з обережністю працюють з нашими компаніями. Для них це ризики. І навпаки — податкова прозорість дасть можливість залучити хороші замовлення, вигідніші контракти чи інвестиції від іноземних компаній. Саме тому ми даємо ІТ-бізнесу, який хоче працювати стабільно і тривалий час, отримати вигідні умови господарювання та розвитку.

— Як планується узгодити інститути англійського права, запроваджені Дія.Сіті, з чинним цивільно-правовим регулюванням.

— Елементи англійського права це не виключно про режим Дія.Сіті. Вони запроваджені у загальне законодавство через закон про «Дія.Сіті», проте ними можуть користуватися усі компанії. Йдеться про такі інструменти як конвертована позика, договір опціону, переважне право при розподілі майна, договори про компенсації, запевнення та компенсації… Всі ці інститути англійського права, які подобаються юристам у всьому світі, запроваджені в українське законодавство про корпоративне управління. Вони дійсно потрібні для режиму «Дія.Сіті», але їх перевагами можуть користуватися і компанії, які не є резидентами платформи.

— Чи не спіткнуться ці інститути загального права об судову практику, положення КЗпП чи конституційні положення про соціальну державу та трудові гарантії?

— Все ж таки йдеться не про трудові відносини, а корпоративне право, тому рівень відносин повинен бути дещо іншим. Для початку ці інститути мають бути впроваджені, а потім, якщо виникнуть спори, формуватиметься судова практика. І звісно вона може бути різною.

Проте наразі це питання не стоїть. Треба було з чогось починати — ми розпочали із закону. Як буде відбуватися подальший розвиток правовідносин — будемо реагувати. Але однозначно не можна було нічого не робити. Раз ми вже пішли цим шляхом, то однозначно буде краще ніж було. І це вже є гарний результат.

 (Бесіду вела Ірина ГОНЧАР,
«Юридична практика»)

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua
doroszab2

Зміст

IP REPORTER

Другий шанс ОКУ

Актуально

Виклики незалежності

Акцент

Діяти прямо

Стадії прийняття

Галузі практики

Додати ефективності

Доказова база

Затримка на вимогу

Програмний крок

Дайджест

COVIDне правосуддя

Держава та юристи

Податки в «Дії»

Гроші «на виріст»

Законодавство

Податкові новації

Новини законотворчості

У парламенті зареєстровано проєкт Закону України «Про Вищий суд з питань інтелектуальної власності»

Набули чинності обмеження щодо дискримінаційної реклами за ознакою статі

Новини юридичних фірм

CMS – юридичний радник у зв’язку зі створенням інноваційного промислового спільного підприємства в Україні

Baker McKenzie посилює практику комплаєнсу та розслідувань

Sayenko Kharenko — юридичний радник Avenga із питань придбання Perfectial Group

Aequo здобула перемогу для «Дарниці» в гучній судовій справі щодо ТМ «Корвалол Corvalolum»

Asters консультує ЄБРР щодо надання кредиту агрокомплексу «Зелена долина»

Приватна практика

Публічний наголос

Судова практика

Ліміт стягнення

Судові рішення

Дані журналу реєстрації вхідної кореспонденції не є беззаперечним доказом її отримання

Тема номера

Наступна санкція

На шлях істини

Європейський орієнтир

Повернення ускладнено

Межі забуття

Інші новини

PRAVO.UA