прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Податкові новації

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 1914‑IX називають «малою податковою реформою»

Мінімальне податкове зобов’язання, застосування РРО платниками єдиного податку, запровадження ПДВ на електронні послуги: до чого готуватися платникам податків у 2022 році

1 січня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 1914‑IX від 30 листопада 2021 року (відомий як проєкт № 5600).

Цей закон називають «малою податковою реформою». Відтепер скорочено строки віднесення сум податку на додану вартість (ПДВ) до податкового кредиту на підставі зареєстрованих податкових накладних — до 365 днів. Водночас розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше від 1095 календарних днів із дати складання податкової накладної.

Також Законом № 1914‑IX запроваджено можливість тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи. Підставою для такого обмеження є несплата платником податків суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, протягом 240 календарних днів.

Ще одним нововведенням є визначення мінімального податкового зобов’язання (МПЗ). Його визначають для всіх сільгоспвиробників, які володіють або користуються земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, що розташовані поза межами населених пунктів. Розмір МПЗ визначається з урахуванням нормативної грошової оцінки землі. У  2022 році МПЗ становитиме 4 % від нормативної грошової оцінки землі. Податок за 2022 рік буде сплачуватися в 2023 році. Платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток із розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання. Залежно від того, додатною чи від’ємною буде різниця між МПЗ та сплаченими суб’єктом господарювання податками, платник податків збільшує розмір податку на прибуток або формується різниця на наступний рік. МПЗ також визначено і для платників єдиного податку четвертої групи.

До платників єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2022 року не можуть належати суб’єкти господарювання, які займаються розведенням свійської птиці

Що стосується платників єдиного податку четвертої групи, то відповідний перелік зазнав змін. З 1 січня 2022 року до цієї групи не можуть належати суб’єкти господарювання, які займаються розведенням свійської птиці, розведенням та вирощування перепелів і страусів та виробництвом м’яса свійської птиці. Водночас тимчасово, до 1 січня 2027 року, прибуток таких сільськогосподарських товаровиробників звільняється від оподаткування. Щоправда, з цього переліку виключено вирощування курей, одержання їх яєць та діяльність інкубаторних станцій з вирощування курей, виробництва м’яса курей, витоплювання їх жиру, забій, оброблення та фасування м’яса курей, а також діяльність із реалізації самостійно виробленого м’яса курей.

Певне полегшення чекає на платників податку — виробників електричної енергії за «зеленим» тарифом, адже вони мають право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств за касовим методом.

Закон № 1914‑IX містить також чимало змін у частині адміністрування податків, нарахування податків на доходи фізичних осіб тощо, тому радимо проконсультуватися зі своїм бухгалтером та/або юристом.

Про РРО

З 1 січня 2022 року застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО (ПРРО) платниками єдиного податку другої — четвертої груп є обов’язковим. Ці вимоги не застосовуються до платників єдиного податку першої групи. Винятки з цього правила встановлено постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 1336 від 23 серпня 2000 року зі змінами та доповненнями. Відповідно до норм цієї постанови від обов’язкового застосування РРО, зокрема, звільняються суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю на території села товарами (крім підакцизних товарів) за умови неперевищення ними граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій в 167 розмірів мінімальної заробітної плати.

Необхідно також пам’ятати, що від початку року суб’єктам господарювання під час продажу підакцизних товарів у розрахункових документах необхідно зазначати серед іншого цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серію та номер).

Оподаткування контрольованих іноземних компаній

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» № 1117‑IX від 17 грудня 2020 року відтерміновано до 1 січня 2022 року набрання чинності новими правилами оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК).

КІК — це будь‑яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або на її території, яку визнано такою, що перебуває під контролем фізичної або юридичної особи — резидента України відповідно до положень податкового законодавства.

Для суб’єктів, що контролюють КІК, встановлено базові ставки оподаткування прибутку: для юридичних осіб — 18 %, для фізичних осіб — 5 %, 9 % або 18 %. Крім того, фізичні особи сплачують військовий збір — 1,5 %. Законодавчо визначено випадки звільнення прибутку від оподаткування. Водночас незалежно від того, чи звільняється скоригований прибуток КІК від оподаткування, контролюючі особи зобов’язані подавати щорічний звіт про КІК (тільки в електронній формі). Перший звіт можна подати у 2024 році одразу за 2022 та 2023 роки. Контролююча особа також зобов’язана подати до податкового органу повідомлення про безпосереднє/опосередковане набуття або припинення участі в КІК протягом 60 днів із дня відповідної події.

Закон про Google

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» № 1525‑IX від 3 червня 2021 року набув чинності ще в липні 2021 року, проте саме з 1 січня 2022 року починають діяти норми, якими:

  • — передбачено реєстрацію нерезидента платником ПДВ в Україні, якщо він надає електронні послуги на території України на користь фізичних осіб / фізичних осіб — підприємців, які не є платниками ПДВ, і якщо сума таких операцій перевищує 1 млн грн на рік;
  • — запроваджено ПДВ у розмірі 20 % для операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам;
  • — визначено невичерпний перелік електронних послуг, що з 1 січня 2022 року стануть об’єктом оподаткування ПДВ. Від сплати ПДВ, зокрема, буде звільнено операції з постачання послуг із дистанційного навчання через інтернет (якщо Мережа використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем) та окремі освітні сервіси.

 Соціальні стандарти

Розмір прожиткового мінімуму для різних категорій населення аж до 1 липня 2022 року залишиться незмінним і становить: для працездатних осіб — 2 481 грн; для дітей віком до 6 років — 2 100 грн; для дітей віком від 6 до 18 років — 2 618 грн; для осіб, які втратили працездатність, — 1 934 грн. Загальний показник прожиткового мінімуму на одну особу з 1 грудня 2021 року становитиме 2 393 грн.

Прожитковий мінімум для визначення посадових окладів суддів і працівників податкових органів із 1 січня — 2 102 грн, для прокурорів окружної прокуратури — 1 600 грн.

Розмір мінімальної заробітної плати залишається на рівні 6 500 грн. Підвищення цього показника заплановано з 1 жовтня 2022 року на 200 грн.

З 1 січня 2022 року зріс розмір мінімальної пенсії — 1 934 грн, з липня її підвищать до 2 027 грн, а з 1 грудня — до 2 093 грн.

Зміна форм звітності

З 1 січня 2022 року набули чинності такі «звітні» форми:

  • — податкова декларація з податку на прибуток підприємства;
  • — податкова декларація з податку на прибуток підприємства (для виробників сільськогосподарської продукції);
  • — податкова декларація з податку на прибуток підприємства (для інститутів спільного інвестування);
  • — податкова декларація з податку на прибуток підприємства за угодою про розподіл продукції;
  • — податкова декларація з податку на прибуток підприємства (з додатками);
  • — податкова декларація про майновий стан і доходи (для громадянина або особи, яка заявляє право на податкову знижку, або особи, що провадить незалежну професійну діяльність / членів фермерського господарства, або коли припинено незалежну професійну діяльність / втрачено статус члена фермерського господарства, або закінчено термін дії договору про добровільну участь протягом звітного року);
  • — податкова декларація про майновий стан і доходи (для підприємця або особи, яка припинила підприємницьку діяльність протягом звітного року);

У 2022 році діють нові правила електронного декларування

  • — податкова декларація про майновий стан і доходи (довідкова);
  • — заява (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів), форма № 1‑ОПП;
  • — заява про взяття на облік за неосновним місцем обліку, форма № 17‑ОПП;
  • — заява нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу), форма № 1‑ОПН;
  • — заява (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5‑ОПП.

Нагадаємо, що у 2022 році діють нові правила електронного декларування, зокрема затверджено нову форму декларації та порядок її заповнення. Порядки подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані та про відкриття валютного рахунку в банку‑нерезиденті теж зазнали змін.

Також читайте інтерв’ю Данила Гетманцева про основні податкові новації 2022 року.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua
doroszab2

Зміст

IP REPORTER

Другий шанс ОКУ

Актуально

Виклики незалежності

Акцент

Діяти прямо

Стадії прийняття

Галузі практики

Додати ефективності

Доказова база

Затримка на вимогу

Програмний крок

Дайджест

COVIDне правосуддя

Держава та юристи

Податки в «Дії»

Гроші «на виріст»

Законодавство

Податкові новації

Новини законотворчості

У парламенті зареєстровано проєкт Закону України «Про Вищий суд з питань інтелектуальної власності»

Набули чинності обмеження щодо дискримінаційної реклами за ознакою статі

Новини юридичних фірм

CMS – юридичний радник у зв’язку зі створенням інноваційного промислового спільного підприємства в Україні

Baker McKenzie посилює практику комплаєнсу та розслідувань

Sayenko Kharenko — юридичний радник Avenga із питань придбання Perfectial Group

Aequo здобула перемогу для «Дарниці» в гучній судовій справі щодо ТМ «Корвалол Corvalolum»

Asters консультує ЄБРР щодо надання кредиту агрокомплексу «Зелена долина»

Приватна практика

Публічний наголос

Судова практика

Ліміт стягнення

Судові рішення

Дані журналу реєстрації вхідної кореспонденції не є беззаперечним доказом її отримання

Тема номера

Наступна санкція

На шлях істини

Європейський орієнтир

Повернення ускладнено

Межі забуття

Інші новини

PRAVO.UA