Податки в «Дії» — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Податки в «Дії»

Стимулювання розвитку цифрової економіки є одним із пріоритетів держави

Закон про «Дія. Сіті» закриває багато спірних моментів щодо оподаткування ІТ бізнесу та надає можливість країні залучити нові інвестиції для розвитку ІТ сфери

У грудні 2021 року Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 1946‑ІХ (Закон), який Верховна Рада України ухвалила 14 грудня 2021 року.

Законом внесено велику кількість змін щодо оподаткування ІТ‑сфери, про які ми і поговоримо в цій статті.

Податкові стимули

За даними звіту Information technology industry in Ukraine, Україна посідає 7‑ме місце за якістю та ефективністю роботи фриланс‑працівників у диджитал‑середовищі та 24‑те місце серед 55 найбільш привабливих країн для аутсорсингу. Тринадцять українських IT‑компаній потрапили в перелік 100 найкращих постачальників послуг з аутсорсингу.

Згідно з даними щодо платіжного балансу України експорт ІТ‑послуг у 2020 році зріс на 853 млн доларів США, тобто на більш ніж 20 %, і вперше перевищив 5 млрд доларів США на рік.

Метою цього Закону є формування в Україні передової цифрової економіки протягом найближчих років та забезпечення зростання частки високотехнологічних продуктів і послуг у загальному ВВП країни до 10 %. Також Закон спрямований на створення податкових стимулів для ІТ‑індустрії. Разом із Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» №  667‑IX Закон упроваджує комплексну систему заходів, необхідну для розвитку цифрової економіки в
Україні.

Закон був прийнятий Верховною Радою України досить швидко. До парламенту він потрапив у квітні 2021 року.

Причому фактичний перехід у «Дія. Сіті» буде виключно добровільним. Будь‑яка ІТ‑компанія, що відповідає всім технічним критеріям, може подати заяву. Штучний інтелект розгляне її. Після цього компанія реєструється в податковій службі, що визнає її статус резидента «Дії. Сіті», на який поширюються податкові зобов’язання згідно із Законом. Отже, перехід на нові умови оподаткування відбуватиметься тільки на добровільній основі. Специфікою є те, що в Законі прописано мінімальну заробітну платню для працівника на рівні 1200 євро, однак, як ми можемо зрозуміти, не всі компанії готові її відкривати для оподаткування.

Згідно з новим Законом суб’єктом індустрії інформаційних технологій є суб’єкт господарювання, який протягом попередніх чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів сукупно та одночасно отримує питому вагу доходів від провадження видів економічної діяльності, передбачених Законом, що дорівнює або перевищує 90 % доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації відповідних товарів, виконання робіт, надання послуг.

Декілька найважливіших змін

Для себе я виділила запровадження:

  • — спеціального режиму оподаткування резидентів «Дія. Сіті» — ІТ‑компаній;
  • —спеціального режиму оподаткування окремих доходів працівників резидентів «Дія. Сіті» та залучених ними гіг‑спеціалістів. Також пропонується звільнити від оподаткування доходи від відчуження акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є резидент «Дія. Сіті», дивіденди, які нараховуються емітентом корпоративних прав — резидентом «Дія. Сіті»;
  • — спеціального порядку нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників — резидентів «Дія. Сіті».

Законом установлюються спеціальні ставки для спеціалістів IT‑компаній:

  • — 5 % податку на дохід фізичних осіб (ПДФО);
  • — єдиний соціальний внесок у розмірі 22 % від мінімальної заробітної плати;
  • — військовий збір у розмірі 1,5 %.

Корпоративний податок для компаній:

  • — можливість обирати між податком на прибуток (18 %) і податком на виведений капітал (ПнВК) за ставкою 9 %.

Для стимулювання інвестицій передбачено:

  • — 0 % на дохід фізосіб як дивіденди, нараховані компанією‑резидентом, за умови їх виплати не частіше ніж 1 раз на 2 роки;
  • — податкову знижку (з ПДФО) на суму інвестицій в українські стартапи.

Якщо порівняти, оподаткування оплати праці фахівця за гіг‑контрактом буде лише на 1,5 % більшим, ніж у фізичних осіб — підприємців (ФОП).

Трудовий договір:

  • — податок на доходи фізичних осіб 18 % від розміру заробітної плати;
  • — військовий збір 1,5 % від розміру заробітної плати;
  • — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування 22 % від суми заробітної плати.

Договір із ФОП:

  • — 5 % єдиного податку від розміру доходу (фактично тієї самої заробітної плати);
  • — 22 % ЄСВ від розміру мінімальної заробітної плати в Україні.

Гіг‑контракт:

  • — податок на доходи фізичних осіб 5 % від розміру винагороди;
  • — військовий збір 1,5 % від розміру винагороди;
  • — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування 22 % від розміру мінімальної заробітної плати в Україні.

Елементи англійського права

Законом частково впроваджуються елементи англійського права, а саме договори NDA (non‑disclosure agreement — про нерозголошення) та NCA (non‑competing agreement — про неконкуренцію). Слід зазначити, що сьогодні більшість компаній все‑таки підписують ці договори, але судова практика невтішна, адже довести порушення умов указаних договорів украй складно.

Отже, новим законом установлено, що дія таких договорів буде поширюватися на всіх фахівців — і на залучених за трудовим договором, і на гіг‑спеціалістів.

За договором NDA фахівець зобов’язаний не розголошувати комерційну таємницю та/або іншу інформацію резидента «Дія. Сіті» чи стосовно резидента «Дія. Сіті». Водночас чітко має бути встановлено строк нерозголошення та прописано, на яку саме інформацію поширюється таке зобов’язання. Договір може бути як відплатним, так і безвідплатним. Положення законодавства про працю не поширюються на NDA.

Законом окреслено й істотні умови договору про утримання від вчинення конкурентних дій. Зокрема:

  • такий договір є відплатним, тобто особа має отримувати справедливу компенсацію за неконкуренцію;
  • закріплено вичерпний перелік видів діяльності, що вважається конкурентною;
  • встановлено строк утримання від конкуренції — щонайменше 12 місяців;
  • визначено територію поширення дії зобов’язання за NCA.

Це лише невелика частина змін, упроваджених новим Законом. Однак зазначу, що Закон закриває багато спірних моментів стосовно оподаткування ІТ‑бізнесу та надає можливість країні залучити нові інвестиції для розвитку ІТ‑сфери.

СТАРОДУБ Ірина — керівник судового відділу Moneyveo, м. Київ
Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Зміст

IP REPORTER

Другий шанс ОКУ

Актуально

Виклики незалежності

Акцент

Діяти прямо

Стадії прийняття

Галузі практики

Додати ефективності

Доказова база

Затримка на вимогу

Програмний крок

Дайджест

COVIDне правосуддя

Держава та юристи

Податки в «Дії»

Гроші «на виріст»

Законодавство

Податкові новації

Новини законотворчості

У парламенті зареєстровано проєкт Закону України «Про Вищий суд з питань інтелектуальної власності»

Набули чинності обмеження щодо дискримінаційної реклами за ознакою статі

Новини юридичних фірм

CMS – юридичний радник у зв’язку зі створенням інноваційного промислового спільного підприємства в Україні

Baker McKenzie посилює практику комплаєнсу та розслідувань

Sayenko Kharenko — юридичний радник Avenga із питань придбання Perfectial Group

Aequo здобула перемогу для «Дарниці» в гучній судовій справі щодо ТМ «Корвалол Corvalolum»

Asters консультує ЄБРР щодо надання кредиту агрокомплексу «Зелена долина»

Приватна практика

Публічний наголос

Судова практика

Ліміт стягнення

Судові рішення

Дані журналу реєстрації вхідної кореспонденції не є беззаперечним доказом її отримання

Тема номера

Наступна санкція

На шлях істини

Європейський орієнтир

Повернення ускладнено

Межі забуття

Інші новини

PRAVO.UA